Постанова № 32541566, 17.07.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" липня 2013 р. Справа № 914/1438/13

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Галушко Н.А.

суддів Краєвська М.В.

Орищин Г.В.

розглянув апеляційну скаргу підприємства з іноземними інвестиціями "СЄРНА", м.Київ б/н від 21.06.2013р.

на рішення господарського суду Львівської області від 11.06.2013р.

у справі № 914/1438/13

за позовом: підприємства з іноземними інвестиціями "СЄРНА", м.Київ

до відповідача: дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Стрийський комбінат хлібопродуктів №2", м.Стрий Львівської області

про стягнення 4314987,73грн.

За участю представників сторін:

від позивача - Лосіцька А.О.-представник,

від відповідача - Шепітяк Р.С. - голова ліквідкомісії

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 20, 22 ГПК України.

Клопотань про здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку ст. 81-1 ГПК України, учасниками судового процесу не заявлено.

Рішенням господарського суду Львівської області від 11.06.2013р. у справі №914/1438/13 (суддя Щигельська О.І.) відмовлено у задоволенні позовних вимог підприємству з іноземними інвестиціями "СЄРНА" до дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Стрийський комбінат хлібопродуктів №2" про стягнення 4 314 987,73грн.

Підприємство з іноземними інвестиціями "СЄРНА" подано апеляційну скаргу б/н від 21.06.2013р, в якій просить скасувати рішення суду, позовні вимоги задоволити у повному обсязі, прийняти заяву позивача про зміну позовних вимог на повернення товарно-матеріальних цінностей, а саме зерна пшениці 4-го класу врожай 2008 року в кількості 3 495,927 тонн, посилаючись на те, що суд не оглянув і не оцінив всі матеріали і обставини спраи в їх сукупності. Також скаржник зазначає, що позивач звернувся до суду не з проханням включити ПІІ «СЄРНА» до реєстру кредиторів, а з проханням повернути на користь скаржника 4 314 987,73грн., а потім подав заяву про зміну позовних вимог на повернення товарно-матеріальних цінностей, а саме зерна пшениці 4 - го класу врожай 2008 року в кількості 3 495,927 тон. Дана заява залишена судом без уваги. На думку скаржника, відповідно до вищезазначеної заяви про зміну позовних вимог у позивача виникають вимоги не щодо грошових зобов»язань до відповідача, а щодо повернення майна позивача, яке не входить до мораторію на задоволення вимог кредиторів.

ДП Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Стрийський комбінат хлібопродуктів №2" у відзиві на апеляційну скаргу рішення суду просить залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін в судовому засіданні, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, між Аграрним фондом (продавець) та підприємством з іноземними інвестиціями "СЄРНА" (покупець) укладено біржовий контракт аграрної біржі №1950АБ від 26.08.2009р., за яким продавець продав, а покупець купив товар - пшеницю 4 класу, згідно ДСТУ-3768:2004 (урожаю 2008р.) кількістю, як визначено у п.1.1 контракту, 15469,979тонн (а.с.13-15).

Відповідно до п.2.1 контракту продавець забезпечує наявність товару на базисі поставки: EXW Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Стрийський комбінат хлібопродуктів №2".

Згідно з п.1 підписаного сторонами акту №2 (а.с.16) та акту передачі-приймання від 02.10.2009р. (а.с.17) продавець переоформив, а покупець прийняв на зберігання зерно пшениці 4 класу урожаю 2008 року в кількості 15352,407тонн, яке знаходиться на зберіганні на підприємстві (Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Стрийський комбінат хлібопродуктів №2").

Окрім цього, між підприємством з іноземними інвестиціями "СЄРНА" (поклажодавець) та ДП ДАК "Хліб України" "Стрийський комбінат хлібопродуктів №2" (зерновий склад за договором) укладено договір складського зберігання зерна №18 від 21.07.2009 року (а.с.19-27).

Згідно з п.1.1 вказаного договору, поклажодавець зобов'язується передати, а зерновий склад - прийняти на зберігання зернові, зернобобові та олійні культури (далі зерно) та в установлений строк повернути їх поклажодавцю або особі, зазначеній ним як одержувач, відповідно до якісних показників, передбачених цим договором.

Складською квитанцією на зерно №435 від 02.10.2009р. (бланк АТ №160146) підтверджується, що зерновий склад ДП ДАК "Хліб України" "Стрийський комбінат хлібопродуктів №2" прийняв на зберігання від підприємства з іноземними інвестиціями "СЄРНА" 15352407 кг пшениці м'якої 4 класу урожаю 2008 року на підставі договору складського зберігання від 21.07.2009р. №18 (а.с.18).

Вказаний договір, відповідно до п.11.1, діяв до 31.12.2009р.

В ході розгляду справи в суді першої інстанції встановлено, що комбінатом хлібопродуктів №2" повернуто підприємству з іноземними інвестиціями "СЄРНА" 11 974,052 тонн зерна, що підтверджується квитанціями про приймання вантажу (а.с.62-66) та накладними на маршрут або групу вагонів (а.с.67-99). Неповернутим підприємству залишилось 3495,927 тонн зерна, що свідчить про часткове невиконання відповідачем взятих на себе за договором зобов'язань.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач неодноразово звертався до відповідача з листами вимогами про повернення зерна до відповідача, які ДП ДАК "Хліб України" "Стрийський комбінат хлібопродуктів №2" залишено без відповіді та задоволення, що зумовило звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача вартості неповернутого зерна у розмірі 4 314 987,73грн.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Львівської області від 21.07.2011р. порушено провадження у справі №5015/4081/11 про банкрутство дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» Стрийський комбінат хлібопродуктів №2, м.Стрий Львівської області (а.с.142).

Ухвалою суду від 04.10.2011р. у вказаній справі розпорядником майна вказаного підприємства призначено арбітражного керуючого Кобельника Олега Сергійовича (а.с.143-144).

На виконання вимог ухвали суду, 13.10.2011р. в газеті "Урядовий кур'єр" № 189 (4587) опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство відповідача (а.с.145).

Відповідно до ст.14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Право вимоги підприємства з іноземними інвестиціями "СЄРНА" до ДП ДАК "Хліб України" "Стрийський комбінат хлібопродуктів №2" виникло, відповідно до норм ст.530 ЦК України, з 01.01.2010р. - на наступний день після закінчення строку дії договору складського зберігання зерна №18 від 21.07.2009 року, а отже дія вказаної норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" поширювалась і на позивача.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що підприємством з іноземними інвестиціями "СЄРНА", не зважаючи на те, що право вимоги до відповідача у нього виникло до 21.07.2011р., тобто до моменту порушення провадження у справі про банкрутство, письмової заяви з вимогами до боржника у встановлені строки до господарського суду не подано, а відтак воно не включено у реєстр вимог кредиторів ДП ДАК "Хліб України" "Стрийський комбінат хлібопродуктів №2", затверджений ухвалою господарського суду Львівської області у справі №5015/4081/11 від 17.01.2012р.

У рішенні Конституційного суду України від 09.02.1999р. у справі №1-7/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначено, що положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб. Але це не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом'якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте, надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Так, ч.2 ст.14 Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції від 16.10.2011р., чинній на дату винесення ухвали господарського суду, якою затверджено реєстр вимог кредиторів до ДП ДАК "Хліб України" "Стрийський комбінат хлібопродуктів №2") визначено, що вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Відповідно до п.3 ухвали господарського суду Львівської області у справі № 5015/4081/11 від 17.01.2012р., вимоги кредиторів, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство і не заявлені протягом тридцяти днів від дня опублікування в газеті "Урядовий кур'єр" № 189 (4587) від 13.10.2011р. оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство або заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання вважаються погашеними.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду №15 від 18.12.2009р., а саме п.54, визначено, що Закон і ГПК України не містять приписів стосовно заборони прийняття судом позовної заяви до боржника, щодо якого вже порушено справу про банкрутство, а також стосовно вирішення спору за цим позовом по суті. Порушення справи про банкрутство не віднесено статтею 62 ГПК України до підстав для відмови судом у прийнятті позовної заяви. Тому суди мають у встановленому ГПК України порядку приймати позовні заяви до особи, щодо якої порушено справу про банкрутство і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство. Після публікації оголошення господарський суд на підставі частини першої статті 79 ГПК України ухвалою суду зупиняє позовне провадження і роз'яснює позивачу зміст і наслідки частини другої статті 14 Закону. Якщо позивач не звернувся у місячний строк з дня публікації із заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство, господарський суд поновлює позовне провадження та відмовляє у задоволенні позову на підставі частини другої статті 14 Закону.

Враховуючи вищенаведене, судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні позовних вимог, оскільки позивач як конкурсний кредитор в розумінні Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" заяву з вимогами до боржника у встановлені строки до господарського суду не подав, у реєстр вимог кредиторів ДП ДАК "Хліб України" "Стрийський комбінат хлібопродуктів №2", затверджений ухвалою господарського суду Львівської області по справі №5015/4081/11 від 17.01.2012р., не включений, а відтак його вимоги до боржника вважаються погашеними на підставі ч.2 ст.14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 16.10.2011р., про що зазначено в п.3 ухвали господарського суду Львівської області від17.01.2012р. у справі №5015/4081/11.

За умовами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Доводи наведені скаржником в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції.

Щодо вимог скаржника, викладених у прохальній частині апеляційної скарги про прийняття заяви позивача про зміну позовних вимог на повернення товарно-матеріальних цінностей, а саме зерна пшениці 4-го класу врожай 2008 року в кількості 3 495,927 тон, судова колегія зазначає наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою господарського суду Львівської області у даній справі від 11.06.2013р. заяву про зміну позовних вимог підприємства з іноземними інвестиціями "СЄРНА" повернено без розгляду на підставі п.6 ч.1 ст.63 ГПК України.

Як визначено п.3.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р., право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із ст.54 ГПК України з доданням до неї документів, зазначених у ст.57 названого Кодексу. Невідповідність згаданої заяви вимогам цих норм процесуального права є підставою для її повернення з підстав, передбачених ч.1 ст.63 ГПК України.

Оскільки вищезазначена ухвала суду сторонами в установленому порядку не оскаржувалась та набрала законної сили, вона не може бути предметом розгляду даного апеляційного провадження.

За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про те, що рішення прийняте із дотриманням норм законодавства та у відповідності до обставин справи, а тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, -

Львівський апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В:

1. Рішення господарського суду Львівської області від 11.06.2013р. у справі №914/1438/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Справу направити у господарський суд Львівської області.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 22.07.2013р..

Головуючий суддя Галушко Н.А

Суддя Краєвська М.В.

Суддя Орищин Г.В.