Рішення № 32541527, 25.06.2013, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2013 р. Справа №917/1156/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Крокус ЛТД" в особі арбітражного керуючого Присяжного Валерія Павловича, вул.А.Міцкевича,5, кв.31, м.Київ, 03087.

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екс - трім спорт", пров. Зоряний 12, с.Горбанівка, Полтавська область, 36000

Товариства з обмеженою відповідальністю "ПУМА Україна", проспект Московський,9, м.Київ, 04073

про визнання договору купівлі-продажу недійсним

Суддя Кльопов І.Г.

Представники:

від позивача: Єрьомін С.В., дор. від 24.04.13р.

від відповідача: 1. Купріянов О.В., директор

2. Ропаєв С.О., дор. №06.06.12 від 06.06.13р.

У судовому засіданні 25.06.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст.85 ГПКУкраїни.

Суть спору: Розглядається позовна заявапро визнання недійсним Договору купівлі-продажу 1/25 нежитлового приміщення, розташованого по вул.Майдан Незалежності,7 у м.Полтаві, укладений 16.06.2009р. між ТОВ "Крокус Лтд" та ТОВ "ПУМА Україна".

Відповідач 1 відзив на позов не надав.

Відповідач 2 проти позову заперечує, з підстав, викладених у відзиві на позов

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

16.06.2009р. між ТОВ «Крокус Лтд.» та ТОВ «ПУМА Україна» укладено Договір купівлі-продажу 1/25 нежитлового приміщення, розташованого по вул. Майдан Незалежності, 7 у м. Полтава, посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Огир Л.А. (Договір).

Згідно п. 1 Договору за цим договором продавець продав, а покупець купив наступне майно: 1/25 частину нежилого, яке знаходиться за адресою: місто Полтава, майдан незалежності, 7.

Відповідно до п. 5 Договору сторони погодили, що покупець зобов'язується перерахувати вартість приміщення на розрахунковий рахунок Продавця №26009060121679 у ИГРУ КБ «Приватбанк» у м. Полтава, МФО 331404, код ЄДРПОУ 35171255, або на інший рахунок повідомлений письмово продавцем, в термін до п'ятнадцятого грудня дві тисячі дев'ятого року.

Відповідно до п. 7 Договору сторони домовились, що факт повного розрахунку між сторонами буде підтверджуватись звичайними доказами оплати, наданими покупцем, а саме: випискою з банківського рахунку покупця, або довідкою банківської установи, в якій відкрито рахунок покупця, про здійснення платежу (платежів) в повному обсязі на виконання зобов'язання про оплату за цим Договором.

Згідно платіжного доручення № 9806 від 14.12.2009 року ТОВ «Пума Україна» перерахувало в обсягах та на умовах, вказаних у Договорі купівлі-продажу, а саме: на розрахунковий рахунок № 26009060121679, належний товариству з обмеженою відповідальністю «ЕКС-ТРІМ СПОРТ» (код ЄДРПОУ 35171255), який вказаний покупцем і продавцем в Договорі як рахунок для сплати ціни договору (п. 5 Договору), оплату за Договором за придбану частину нежитлового приміщення у розмірі 500 000,00грн.

Позивач в обгрунтування позову посилається на те, що зазначені кошти надійшли на рахунок товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКС-ТРІМ СПОРТ».

Позивач просить суд визнати договір купівлі-продажу недійсним, оскільки за умовами п. 5 Договору вартість нежитлового приміщення не була сплачена Продавцю належним чином, що підтверджується довідками установ банку про перерахування грошових коштів за даним договором на користь - товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКС-ТРІМ СПОРТ», а не Продавця (боржника), що суперечить умовам ст. 655 ЦК України, а також принципам ведення підприємницької діяльності, оскільки внаслідок спірної угоди фінансову вигоду отримав не продавець ТОВ «Крокус Лтд.», а ТОВ «ЕКС-ТРІМ СПОРТ», чим порушені інтереси продавця, оспорюваний договір повинен бути визнаний недійсним на підставі ч. 2 ст. 203, 216 ЦК України, як такий, що укладений директором боржника з перевищеними повноваженнями, без згоди засновників товариства на відчуження майна, оскільки рішенням господарського суду Полтавської області від 28.12.2010p., яке набрало законної сили 10.03.2011p., рішення загальних зборів товариства від 12.05.2008р. про призначення Буніна О.С. на посаду директора товариства і відчуження майна визнано недійсним; сторонами оспорюваного правочину не була взята до уваги наявність в Єдиному реєстрі заборон на відчуження об'єктів нерухомого майна запису про арешт частини приміщення, відчуженого за договором.

При вирішенні спору, суд виходить з наступного:

Згідно ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України «Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу», ач. З ст. 215 ЦК України - «Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин)».

Згідно з ч. 1 ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Умовами договору передбачена сплата вартості майна саме на визначений договором рахунок, за вказаними у ньому реквізитами.

Згідно ст.179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Умови оплати повністю відповідають вимогам законодавства, зокрема, укладення і виконання договору на користь третьої особи передбачені положеннями ст.636 ЦК України.

Випискою за особовими рахунками за 14.12.2009р. підтверджується, що 14.12.2009р. ТОВ «Пума Україна» перерахувало вартість майна за спірним Договором на вказаний у п.5 Договору рахунок у повному обсязі. Отже, відповідач належним чином виконав свої зобов"язання за вказаним Договором у встановлений строк. Пунктом 5 Договору визначено, що оплата за Договором здійснюється в строк до 15.12.2009р.

Відповідно до ст. 256, ст.257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ст.261 ЦК України). Позивач звернувся з позовом до суду 07.06.2013р., про що свідчить штамп господарського суду.

Статтею 267 ЦК України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Від відповідача надійшла заява про застосування строку позовної давності від 24.06.2013р.

Отже, строк позовної давності позивачем пропущено, що є підставою для відмови в задоволенні позову.

Крім того, посилання позивача у позові на те, що Договір укладений директором з перевищенням повноважень, які передбачені Статутом товариства та на наявність арешту та заборони відчуження майна за спірним договором, судом не приймаються, оскільки позивачем не надано суду переконливих доказів.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі статтею 34 ГПК України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, позов задоволенню не підлягає.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст. ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, суддя, -

В И Р І Ш И В :

Відмовити у задоволенні позову.

Повний текст рішення складено: 01.07.2013р.

Суддя Кльопов І.Г.