Ухвала суду № 32539438, 23.07.2013, Святошинський районний суд міста Києва

пр. № 1-кп/759/280/13 ун. № 759/7849/13-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2013 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Дячука С.І.;

при секретарі - Ткаченко Н.В.,

розглянувши під судового розгляду кримінального провадження за обвинувальним актом стосовно ОСОБА_1, якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, клопотання сторони захисту про призначення експертиз у справі,

за участю сторін кримінального провадження: прокурорів Швеця Т.О., Паламарчук Я.А., обвинуваченого ОСОБА_1, його захисників ОСОБА_2 і ОСОБА_3, потерпілого ОСОБА_4, його представника - ОСОБА_5; а також інших учасників судового провадження - представника цивільного відповідача ПАТ «Страхова компанія «Еталон» ОСОБА_6, -

В С Т А Н О В И В:

Під час судового розгляду даної справи захисник ОСОБА_2, якого підтримали обвинувачений та інший захисник, заявив клопотання про призначення судово-хімічної експертизи, на розгляд якої поставити питання: Яким є хімічний склад рідини, що утворила сліди на задньому бампері (задній частині) автомобіля ВАЗ-2106?, а також комплексної транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи на розгляд якої поставити питання: 1) Яким було взаємне положення транспортних засобів у моменти їх первинного контакту? 2) Який механізм утворення слідів маслянистої рідини на проїзній частині, і з якої частини, якого транспортного засобу вона походить? 3) Чи можна категорично виключити утворення слідів маслянистої рідини та уламків пластику після падіння мотоцикла у правій бік від місця зіткнення та автомобіля ВАЗ? 4) Де є точне місце зіткнення? 5) Якою була швидкість мотоцикла у момент зіткнення з урахуванням пошкоджень транспортних засобів та їх положення після зіткнення, а також положення водія мотоцикла? 6) Як повинні були діяти водії автомобіля ВАЗ та мотоцикла у даній дорожньо-транспортній ситуації? 7) Якою була безпечна швидкість руху мотоцикла у даній дорожньо-транспортній ситуації? 8) Чи мав водій мотоцикла технічну можливість уникнути зіткнення своїми односторонніми діями з моменту появи у полі його зору автомобіля ВАЗ. У разі перевищення встановленої чи безпечної швидкості руху, чи мав би він таку можливість при дотриманні встановленої та безпечної швидкості руху? 9) Чи відповідали, з технічної moчки зору, дії водіїв мотоцикла та автомобіля ВАЗ вимогам ПДР, якщо не відповідали, то чиї й у чому саме? Сторона захисту, посилаючись на те, що наявні сумніви в правильності висновків попередніх експертиз, досудовим слідством допущені істотні порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи, які призвели до обмеження прав обвинуваченого, просив доручити проведення експертиз ТОВ «Українські незалежні судові експерти».

Заслухавши доводи сторони захисту, проаналізувавши аргументи заявленого клопотання, заслухавши думку прокурора, потерпілого та його представника, які заперечували проти призначення експертизи, та представника цивільного відповідача, який залишив вирішення цього питання на розсуд суду, суд вважає, що клопотання захисту про призначення експертиз задоволенню не підлягає з таких підстав.

З огляду на предмет експертизи матеріалів і речовин, визначений Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Мінюсту від 8 жовтня 1998 року № 53/5 (із змінами та доповненнями), така експертиза може бути призначена і проведена виключно за наявності зразків таких матеріалів і речовин. Оскільки в даній справі вказані зразки не вилучалися (т. 1 а.с. 17), тому відсутні і об'єктивні можливості для проведення такого експертного дослідження.

Що стосується клопотання захисту в іншій частині, то згідно з правилами ч. 1 ст. 332 та ч. 1 ст. 242 КПК України експертиза проводиться виключно у випадках, коли для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання. Як видно з досліджених під час судового розгляду матеріалів провадження, всі зазначені стороною захисту питання були предметом різних експертних досліджень (висновок експертизи № 69 ат від 17 березня 2011 року містить відповіді на питання клопотання №№ 1, 4; висновок експертизи № 123 ат від 25 березня 2011 року - питання клопотання №№ 5, 6, 8 та 9; висновок додаткової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи № 6729/6730/12-52 від 27 грудня 2012 року - питання клопотання №№ 2, 4, 6, 8 та 9) і висновки з цього приводу не суперечать один одному.

Порушене захистом питання № 3 не може бути предметом експертного дослідження (висновок додаткової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи № 6729/6730/12-52 від 27 грудня 2012 року - т. 3 а.с. 149), а вирішення питання № 7 не потребує спеціальних знань, оскільки відповідь на нього нормативно врегульована.

Висновки всіх вказаних експертиз не суперечать по суті і висновкам спеціаліста, який проводив дослідження за ініціативою сторони захисту (т. 3 а.с. 19).

Отже, всі названі стороною захисту обставини, що мають значення для справи і для з'ясування яких дійсно необхідні спеціальні знання, були предметом експертних, в тому числі повторних, досліджень, результатом яких є повні і ясні за змістом висновки експертів, які містять достатньо обґрунтовані висновки, а тому правових підстав для їх повторного чи додаткового дослідження немає. Вказані висновки експертів можуть бути предметом їх оцінки на предмет належності, допустимості, достовірності, а у сукупності з іншими доказами справи - з точки зору їх достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення по суті висунутого обвинувачення.

З точки зору правил, визначених п. 8 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України, саме по собі не ознайомлення в окремому порядку (поза межами процедури відкриття матеріалів кримінального провадження) обвинуваченого з висновком експертизи, який одержано органом досудового розслідування у грудні 2012 року, тобто під час дії КПК України (2012 року), на що звертає увагу захист як на підставу для повторного проведення експертного дослідження, не вказує на факт обмеження прав обвинуваченого.

Крім того, твердження сторони захисту про те, що необхідність проведення повторного чи додаткового транспортно-трасологічного та автотехнічного дослідження випливає з вказівок суду апеляційної інстанції, не відповідає змісту самої ухвали Апеляційного суду міста Києва від 25 квітня 2012 року.

Враховуючи викладене, правових підстав для задоволення клопотання сторони захисту про призначення судово-хімічної та комплексної транспортно-трасологічної, автотехнічної експертиз під час судового розгляду не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись п. 8 Розділу ХІ «Перехідні положення», ч. 1 ст. 332 та ч. 1 ст. 242, 369-372 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання захисника ОСОБА_2 про призначення судово-хімічної та комплексної транспортно-трасологічної та автотехнічної експертиз у межах даного судового провадження за обвинувальним актом стосовно ОСОБА_1, якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, - залишити без задоволення.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає і набирає законної сили негайно.

СУДДЯ: С.І. ДЯЧУК