Рішення № 32539216, 15.07.2013, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/2988/13-ц

Провадження № 2/361/1399/13

15.07.2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2013 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

Головуючого судді - Сердинського В.С.

при секретарях - Пугач Н.В., Єпішиній В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Броварський заводобудівельний комбінат" про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Броварський заводобудівельний комбінат" до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Броварський заводобудівельний комбінат" про стягнення заборгованості.

Позивач зазначав, що 15 грудня 2010 року між ним та ТОВ "Броварський заводобудівельний комбінат" був укладений договір про пайову участь (інвестування) у будівництві нежитлових приміщень.

На підставі зазначеного договору, позивачем було внесено кошти в сумі 170 000,00 грн. у пайове будівництво на нежитлове приміщення у житловому будинку по АДРЕСА_1.

23.11.2011 року позивач звернувся із заявою про розірвання договору про пайову участь (інвестування) у будівництві нежитлових приміщень від 15.12.2010 року та повернення перерахованих ним коштів на суму 170 000,00 грн.

Підставою розірвання вищезазначеного договору є невиконання умов договору про співпрацю від 15 грудня 2010 року укладеного між ТОВ "БЗБК" та ТОВ "Браво-ліфт", де він являється Генеральним директором. За умовами договору, ТОВ "Браво-ліфт" постачає ТОВ "БЗБК" продукцію (ліфтове обладнання, монтаж та пусконалагодження) за адресою: АДРЕСА_1, визначені в договорі № 344-3 про виконання комплексу робіт з поставки та монтажу ліфтового обладнання від 15.12.2010 року. ТОВ "БЗБК" постачає виробнику, "площі" на суму альтернативну сумі визначеної в договорі № 344-3 в будинку за адресою АДРЕСА_1.

В зв'язку тим, що вказані договори пов'язані між собою, у позивача немає можливості виконати зобов'язання по договору про пайову участь (інвестування) у будівництві нежитлових приміщень від 15.12.2010 року.

В п. 5.4. договору зазначено, що у випадку розірвання договору з ініціативи пайовика останній отримує від забудовника всю раніше перераховану суму в безспірному порядку на протязі одного місяця з дня припинення взаємовідносин. Відповідач після отримання листа повернув частину коштів у розмірі 30 000 грн., тому загальна заборгованість ТОВ "БЗБК" перед позивачем становить 140 000 грн. осново боргу.

Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України, відповідач повинен сплатити три проценти річних та неустойку (штраф, пеню).

Проценти за користування коштами за період з 23.12.2011 року до 25.01.2013 року становлять 4 602,74 грн. (140 000,00 грн. х 3%/100%/365х400).

Пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за період з 23.12.2011 року до 22.03.2012 року складає 5 410,14 грн. (140 000,00 грн. х 7,75%х2/365 х 91).

Пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за період з 23.03.2012 року до 25.01.2013 року складає 17 778,08 грн. (140 000,00 грн. х 7,50%х2/365 х 309).

29.01.2013 року позивачем було направлено на адресу відповідача вимогу про сплату заборгованості з урахуванням штрафних санкцій, проте, жодної відповіді не отримав.

Посилаючись на викладене просив стягнути з відповідача на користь позивача основний борг в розмірі 140 000 грн. та 27 790,96 грн. штрафних санкцій, а також судові витрати.

08.07.2013 року позивач уточнив позовні вимоги та просив розірвати договір про пайову участь (інвестування) у будівництві нежитлових приміщень від 15.10.2010 року укладеного між ОСОБА_1 і ТОВ "Броварський заводобудівельний комбінат" та стягнути з відповідача на його користь борг в сумі 140 000 грн. та судові витрати.

Заперечуючи проти позову, 22 травня 2013 року відповідач ТОВ "Броварський заводобудівельний комбінат" подало зустрічну позовну заяву, в якій зазначало, що дійсно 15.12.2010 року між ТОВ "БЗБК" та ОСОБА_1 був укладений договір про пайову участь (інвестування) у будівництві нежитлових приміщень, за умовами якого забудовник прийняв пайовика у пайове будівництво нежитлового приміщення у житловому будинку по АДРЕСА_1, а відповідач в порядку пайової участі зобов'язався протягом січня-серпня 2011 року перерахувати на рахунок позивача на будівництво нежитлових приміщень кошти в сумі 100 000 грн. щомісячно, всього на загальну суму 800 000 грн.

В порушення умов договору та положень чинного законодавства відповідач виконав взяті на себе грошові зобов'язання із внесенням інвестиційних платежів частково, сплативши 170 000 грн., таким чином сума основного боргу становить 630 000 грн.

Станом на 17.05.2013 року відповідач не вчиняє будь-яких дій щодо погашення основного боргу, а навпаки вимагає повернення внесених ним інвестиційних платежів. Вважають, що відповідач повинен сплатити суму основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення в розмірі 4 790 грн. та 3% річних від простроченої суми основного боргу у розмірі 38 271,70 грн.

Посилаючись на викладене просили стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ "БЗБК" 630 000 грн. основного боргу, індексу інфляції за весь час прострочення в розмірі 4 790 грн. та 3% річних від простроченої суми основного боргу у розмірі 38 271,70 грн., а також судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 по основному позову позовні вимоги підтримала, по зустрічному позову пояснила, що 23.11.2011 року позивач звернувся із заявою про розірвання договору про пайову участь (інвестування) у будівництві нежитлових приміщень від 15.12.2010 року та повернення перерахованих ним коштів в сумі 170 000, 00 грн. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої ним шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору, як це передбачено ч. 1 ст. 651 ЦК України. У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Тобто зі сторони відповідача істотним порушенням є те порушення, що ним не виконувались умови договору про співпрацю від 15 грудня 2010 року № 5 укладеного між ТОВ "БЗБК" та ТОВ "Браво-ліфт", де позивач є генеральним директором, а вищевказані договори пов'язані між собою. Тому ОСОБА_1 не мав можливості виконати зобов'язання по договору про пайову участь (інвестування) у будівництві нежитлових приміщень від 15.12.2010 року.

В п. 5.2 договору зазначено, що у випадку розірвання договору з ініціативи пайовика останній отримує від забудовника всю раніше перераховану суму в безспірному порядку та на протязі одного місяця з дня припинення взаємовідносин. Відповідачем було повернуто тільки 30 000 грн., тому він погодився із заявою про розірвання договору та повернення коштів.

Посилаючись на викладене просила відмовити у задоволенні зустрічного позову в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача ТОВ "Броварський заводобудівельний комбінат" Миколаєнко В.М. зустрічні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, по основному позову пояснив, що покладення позивачем в основу позову про розірвання договору в судовому порядку обставин щодо порушення відповідачем іншого правочину є помилковим. Вимога позивача про розірвання договору в судовому порядку може бути задоволена у відповідності до закону тільки у випадку допущення відповідачем істотних порушень умов договору, який позивач просить розірвати. Будь-яких фактів істотного порушення відповідачем умов договору позивач суду не наводить.

Згідно п. 5.1 і п. 5.4. договору, відносини сторін припиняються шляхом складання окремої угоди або акту про розірвання договору згідно чинного законодавства. Станом на час розгляду справи між позивачем та відповідачем додаткові (окремі) угоди не укладались та акти про розірвання договору направлені на припинення договору. Таким чином, взаємовідносини сторін по договору не припинені, позивач та відповідач пов'язані взаємними правами та обов'язками по договору, що виключає задоволення вимоги позивача про повернення внесених ним інвестиційних платежів у розмірі 170 000, 00 грн. Подана позивачем заява про розірвання договору є односторонньою відмовою від договору і тому не може тягнути за особою автоматичне розірвання (припинення) договору, оскільки одностороння відмова від договору не була погоджена сторонами під час його укладення. В зв'язку з чинністю договору перерахування відповідачем позивачу в грудні 2011 року грошових коштів у розмірі 30 000 грн. здійснено помилково, тому позивач повинен повернути помилково перераховані кошти відповідачу.

Посилаючись на викладене просив відмовити у задоволенні основного позову в повному обсязі.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що 15 грудня 2010 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Броварський заводобудівельний комбінат" був укладений договір про пайову участь (інвестування) у будівництві нежитлових приміщень. (а.с.7-8).

За умовами договору, забудовник приймає пайовика у пайове будівництво на нежитлове приміщення у житловому будинку по АДРЕСА_1.

15 грудня 2010 року між ТОВ "БЗБК" та ТОВ "Браво-ліфт" було укладено договір про співпрацю № 5. (а.с.10-12). Генеральним директором ТОВ "Браво-ліфт" являється ОСОБА_4

За умовами договору, ТОВ "Браво-ліфт" постачає ТОВ "БЗБК" продукцію в сфері забезпечення житлових та адміністративних об'єктів ліфтами, ескалаторами, запасними частинами до них та надання послуг у сфері монтажу, пусконалагодження за адресою: АДРЕСА_1, визначені в договорі № 344-3 про виконання комплексу робіт з поставки та монтажу ліфтового обладнання від 15.12.2010 року. ТОВ "БЗБК" постачає виробнику, "площі" на суму альтернативну сумі визначеної в договорі № 344-3 в будинку за адресою АДРЕСА_1. (а.с.13).

23.11.2011 року позивач ОСОБА_1 звернувся із заявою до генерального директора ТОВ "БЗБК" про розірвання договору про пайову участь (інвестування) у будівництві нежитлових приміщень від 15.12.2010 року та повернення перерахованих ним коштів в сумі 170 000, 00 грн. (а.с.18).

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно п. 5.1 договору про пайову участь (інвестування) у будівництві нежитлових приміщень від 15 грудня 2010 року, договір може бути розірваний однією із сторін при невиконані зобов'язань другою стороною.

В п. 5.4 договору зазначено, що взаємовідносини сторін припиняються шляхом складання окремої угоди або акту про розірвання договору згідно чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до обґрунтованого висновку, що первісні позовні вимоги ОСОБА_1 про розірвання договору про пайову участь (інвестування) у будівництві нежитлових приміщень від 15.10.2010 року та стягнення з відповідача на його користь боргу в сумі 140 000 грн. задоволенню не підлягають, так як позивачем ОСОБА_1 не надано доказів того, що між сторонами було укладено окрему угоду або акт про розірвання договору.

Заява позивача ОСОБА_1 від 23.11.2011 року про розірвання договору про пайову участь (інвестування) у будівництві нежитлових приміщень від 15.12.2010 року та повернення перерахованих ним коштів в сумі 170 000, 00 грн. не є підтвердженням факту розірвання договору.

Крім того, чинним законодавством не передбачено розірвання договору з підстав невиконання іншого правочину, тому твердження позивача про те, що істотним порушенням умов договору зі сторони ТОВ "БЗБК" є те, що ним не виконувались умови договору про співпрацю від 15 грудня 2010 року № 5 укладеного між ТОВ "БЗБК" та ТОВ "Браво-ліфт", де позивач є генеральним директором, а вищевказані договори пов'язані між собою, тому ОСОБА_1 не мав можливості виконати зобов'язання по договору про пайову участь (інвестування) у будівництві нежитлових приміщень від 15.12.2010 року спростовуються матеріалами справи та не підлягають задоволенню.

Згідно п.п. 2.1, 2.3, 2.4., 2.6 договору та Графіку про внесення платежів за нежитлове приміщення у житловому будинку по АДРЕСА_1, що є додатком до договору, ОСОБА_1 зобов'язувався протягом січня-серпня 2011 року перерахувати на поточний рахунок ТОВ "БЗБК" кошти в сумі 100 000 грн. щомісячно, всього на загальну суму 800 000 грн. (а.с.9).

ОСОБА_1 виконав взяті на себе грошові зобов'язання із внесенням інвестиційних платежів частково, сплативши 170 000 грн., таким чином сума основного боргу становить 630 000 грн.

Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Станом на 17.05.2013 року відповідачем ОСОБА_1 було прострочено виконання зобов'язання щодо повернення коштів за договором про пайову участь (інвестування) у будівництві нежитлових приміщень від 15.12.2010 року, в зв'язку з чим заборгованість становить 630 000 грн. 00 коп.

Розмір 3% річних від простроченої суми основного боргу за період з 01.02.2011 року по 30.04.2013 року становить 38 271,70 грн.

Сума з врахуванням індексу інфляції за період з лютого 2011 року по квітень 2013 року становить 4 790 грн. 00 коп.

За таких обставин суд приходить до обґрунтованого висновку про задоволення зустрічних позовних вимог та стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ "БЗБК" 630 000 грн. основного боргу щодо повернення коштів за договором про пайову участь (інвестування) у будівництві нежитлових приміщень від 15.12.2010 року, суми з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення в розмірі 4 790 грн. та 3% річних від простроченої суми основного боргу у розмірі 38 271,70 грн. Всього на загальну суму в розмірі 673 061,70 грн.

Крім того, відповідно до ст. 88 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ "БЗБК" судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3441 грн. 00 коп.

Керуючись ст. 525, 526, 625, 651 ЦК України, ст. ст. 57, 60, 88, 214, 215 ЦПК України суд, -

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Броварський заводобудівельний комбінат" про стягнення заборгованості - відмовити.

Зустрічний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Броварський заводобудівельний комбінат" до ОСОБА_1 про стягнення коштів - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Броварський заводобудівельний комбінат" ідентифікаційний код 33212226 суму коштів за договором про пайову участь (інвестування) у будівництві нежитлових приміщень від 15.12.2010 року з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних за прострочення виконання зобов'язання в розмірі 673 061 (шістсот сімдесят три тисячі шістдесят одна) гривня 70 коп.

Стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Броварський заводобудівельний комбінат" ідентифікаційний код 33212226 судовий збір в розмірі 3441 грн. 00 коп.

На рішення протягом десяти днів може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Київської області.

Суддя В.С.Сердинський