Ухвала суду № 32538544, 17.07.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 733/431/13-ц Провадження № 22-ц/795/1619/2013 Головуючий у I інстанції -Головченко М. М. Доповідач - Шевченко В. М.Категорія -цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2013 року м.ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіШевченка В.М.суддів:Бобрової І.О., Іваненко Л.В.при секретарі:Рудик І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ДП "Нафком - Агро" на рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 11 березня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ДП "Нафком - Агро", про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок,

в с т а н о в и в:

Рішенням Ічнянського районного суду Чернігівської області від 11 березня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено.

Визнано недійсними договори оренди земельних ділянок площею 5,02 га та 0,48 га, укладеними між ДП «Нафком-Агро» та ОСОБА_5 18 липня 2008 року і зареєстрованими в Ічнянському районному відділі Чернігівської регіональної філії Центру ДЗК 10 січня 2009 року за №040983400061 та № 040983400062.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ДП «Нафком-Агро» звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати та ухвалити нове, яким у відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що дане рішення постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права, оскільки оспорюванні договори оренди земельних ділянок укладені відповідно до норм чинного законодавства та повністю відповідають типовому договору, затвердженому постановою КМУ від 03.03.2004 року №220 із змінами від 13.12.2006 року та від 03.09.2008 р., який діяв на час укладення договору.

Вказує, що судом першої інстанції не було враховано, що на момент укладення договорів оренди земельної ділянки, а саме 17 липня 2008 року, обов'язкова наявність істотної умови у договорі оренди землі, такої як передача у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, не було передбачено законодавчо, оскільки зміни до ст. 15 ЗУ „Про оренду землі", стосовно вказаної істотної умови, було внесено Законом № 509-VI від 16.09.2008 року, тобто вже після укладення оспорюваних договорів.

ДП „Нафком-Агро" зазначає, що державна реєстрація уповноваженим органом укладених між сторонами договорів оренди землі, яка мала місце 10.01.2009 року, визначає лише дату набрання чинності договору та виникнення права на оренду, а не дату укладення договору.

На думку апелянта, суд необґрунтовано дійшов до висновку про незастосування до спірних правовідносин строків позовної давності, що є самостійною підставою для відмови в позові.

Сторони, представники сторін, в судове засідання не з'явились, про час та місце його проведення повідомлені належним чином судовими повістками..

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом встановлено, що 18 липня 2008 року між позивачем ОСОБА_5 та ДП „Нафком-Агро" було укладено два договори оренди земельних ділянок площею 5,02 га та 0,48 га, згідно умов яких, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування вказані вище належні позивачу земельні ділянки строком на 5 років (а.с.6-12).

Зазначені договори були зареєстровані в Ічнянському районному відділі Чернігівської регіональної філії „Центр ДЗК" 10.01.2009 року, про що в Державному реєстрі земель були вчинені відповідні записи за №040983400061 та № 040983400062.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5 про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки у спірних договорах оренди землі відсутні умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, то вони підлягають визнанню недійсними відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України "Про оренду землі".

Такий висновок суду першої інстанції ґрунтується на матеріалах справи і відповідає вимогам закону та з ним погоджується колегія апеляційного суду, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів до ч. 1 ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЗУ „Про оренду землі", до якої Законом України № 509-VІ від 16 вересня 2008 року було внесено зміни, істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Вказаний Закон України від 16.09.2008 року, який набрав чинності 14 жовтня 2008 року, за приписами ч.1 статті 5 ЦК України підлягав застосуванню Ічнянським районним відділом ЧРФ Центру ДЗК при здійсненні державної реєстрації договорів оренди землі, як акт цивільного законодавства, що регулював правовідносини між сторонами на момент державної реєстрації договорів оренди землі.

Згідно частини 2 статті 15 Закону України "Про оренду землі" відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також визнання договору недійсним відповідно до закону.

З огляду на викладене, враховуючи положення статті 215 ЦК України та частини 2 статті 15 Закону України «Про оренду землі», якою передбачено визнання недійсним договору, у тексті якого відсутні умови щодо передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для визнання укладених між ОСОБА_5 та ДП «Нафком-Агро» договорів оренди земельних ділянок недійсними.

Твердження ДП «Нафком-Агро» стосовно того, що договори оренди землі були укладеними до внесення змін в законодавство, а саме до ст. 15 ЗУ „Про оренду землі", є необґрунтованими, так як договори оренди земельної ділянки, які були укладені 17.07.2008 року та зареєстровані в Ічнянському районному відділі Чернігівської регіональної філії „Центр ДЗК" 10.01.2009 року, за правилами частини 3 статті 640 ЦК України є укладеними з моменту їх державної реєстрації, тобто вже після внесення змін до положень частини 1 ст. 15 ЗУ „Про оренду землі".

Доводи апеляційної скарги про те, що оспорювані договори оренди земельної ділянки повністю відповідають типовому договору, затвердженому постановою Кабінету Міністрів від 03.03.2004 року № 220, не можуть бути враховані, оскільки зміст оспорюваних договорів суперечить положенням ч. 2 ст. 15 ЗУ «Про оренду землі», яка передбачає наявність усіх істотних умов у договорі оренди землі, встановлених цією статтею.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги повністю спростовуються обставинами даної справи, не свідчать про порушення судом норм матеріального або процесуального закону та не дають підстав для скасування вірного по суті рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства „Нафком-Агро" відхилити.

Рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 11 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий:Судді: