Постанова № 32537551, 16.07.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2013 р.Справа № 916/105/13-г

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Мишкіної М.А.,

суддів Будішевської Л.О., Бєляновського В.В.

при секретарі судового засідання Бєлянкіній Г.Є.

за участю представників сторін:

від ПАТ „Укрсоцбанк" - Бочкур Г.Л. - за довіреністю;

від Арбітражного керуючого (ліквідатора) банкрута - ФОП ОСОБА_2 ОСОБА_3 - Дарієнко В.Д.;

від ТБ „Профі-Т" - не з'явився;

від ФОП ОСОБА_2 - не з'явився;

від ОСОБА_4 - не з'явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк"

на рішення господарського суду Одеської області від 17 травня 2013 року

по справі № 916/105/13-г

за позовом Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк"

до

- Арбітражного керуючого (ліквідатора) банкрута - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ОСОБА_3;

- Товарної біржі „Профі-Т";

- Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_4

про визнання недійсним аукціону щодо реалізації майна

Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

В судовому засіданні 18.07.2013р. згідно ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

встановив:

14.01.2013р. Публічне акціонерне товариство „Укрсоцбанк" (надалі за текстом - позивач, Банк) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (надалі - відповідач, ФОП ОСОБА_3, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог - Товарної біржі „Профі-Т" (надалі -ТБ „Профі-Т") про визнання недійсними торгів від 09.11.2012р. з продажу нерухомого майна ФОП ОСОБА_2, а саме: нежилих приміщень загальною площею 99кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, приміщення 501 (в позовній заяві помилково вказано №98).

В обґрунтування позовних вимог Банк зазначав, що 28.05.2012р. в межах ліквідаційної процедури відбулись прилюдні торги з реалізації майна ФОП ОСОБА_2, на яких заставлене в ПАТ „Укрсоцбанк" майно - нежилі приміщення площею 99 кв. м, розташовані за адресою АДРЕСА_1 були реалізовані за ціною 501000 грн. (при початковій ціні 92610 грн.). Після проведення торгів, 28.05.2012р. ПАТ „Укрсоцбанк" було направлено на адресу ліквідатора Дарієнко В.Д. пропозиції щодо порядку оформлення угоди з реалізації заставного майна ПАТ „Укрсоцбанк", на які ліквідатор банкрута належним чином не відреагував. На зборах кредиторів боржника, які відбулись 20.12.2012р. зі звіту ліквідатора позивачу стало відомо про те, що покупець, який переміг на торгах 28.05.2012р., відмовився придбати майно, у зв'язку з чим ліквідатором було призначено повторні торги на 09.11.2012р. На торгах 09.11.2012р. вказане нерухоме майно було продане за 112058,10грн. Ліквідатором Дарієнком В.Д. при проведенні торгів було грубо порушено вимоги ЗУ „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ЗУ „Про іпотеку". Банк, як другий учасник торгів, не був повідомлений про те, що переможець торгів 28.05.2012р. відмовився від придбання вказаного майна, що, в свою чергу, позбавило позивача права придбати дане майно. Банк не був повідомлений ліквідатором про проведення других торгів 09.11.2012р., замість повідомлення про торги ОСОБА_3 направив позивачу від свого імені ухвалу господарського суду Одеської області від 14.09.2012р.

28.01.2013р. ТБ „Профі-Т" та 28.01.2013р., 05.02.2013р., 11.02.2013р., 22.03.2013р., 16.04.2013р., 26.04.2013р., 13.05.2013р. Арбітражним керуючим (ліквідатором) банкрута - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 Дарієнком В.Д. заявлялись суду письмові клопотання про припинення провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з тим, що один з відповідачів у справі - ОСОБА_3 є фізичною особою, а спірні правовідносини підлягають вирішенню в межах справи про банкрутство у відповідності до положень ст.44 ЗУ „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.03.2013р.:

- замінено неналежного відповідача по справі фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 на належного - арбітражного керуючого (ліквідатора) банкрута - фізичної особи підприємця ОСОБА_2 - Дарієнко Віктора Дмитровича;

- залучено ТБ „Профі-Т" у якості іншого відповідача у справі №916/105/13-г та змінено процесуальний статус ТБ „Профі-Т" з третьої особи на відповідача у справі;

- залучено фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 до участі у справі №916/105/13-г у якості іншого відповідача.

Ухвалою суду першої інстанції від 26.04.2013р. до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено ОСОБА_4 (переможця аукціону).

Рішенням господарського суду Одеської області від 17.05.2013р. (суддя Д'яченко Т.Г.) у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду вмотивовано посиланням на норми ст.ст.30 ЗУ „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.15 ЗУ „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та тим, що проведення аукціону від 09.11.2012р. проводилось після розміщення ліквідатором в газеті "Одеські вісті" (яка визначена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28.12.2011р. №1343-р як офіційний друкований орган у 2012р.) №115(4389) від 20.10.2012 р. оголошення про проведення аукціону. Суд дійшов до висновку, що ОСОБА_3 було дотримано положення ЗУ „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" щодо порядку повідомлення всіх заінтересованих осіб, у зв'язку з чим посилання позивача на неповідомлення ПАТ „Укрсоцбанк" про проведення торгів 09.11.2012р. спростовується наявними у матеріалах справи доказами. Матеріали справи не містять фактичних даних, належних доказів, які б засвідчували наявність порушеного права позивача з боку відповідачів при проведенні торгів від 09.11.2012р. з продажу нерухомого майна ФОП ОСОБА_2

Клопотання ТБ „Профі-Т" та ОСОБА_3 відхилені судом першої інстанції, оскільки положення ст.44 ЗУ „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 02.10.2012р. не підлягають застосуванню, так як відповідно до розділу Х п.1-1 положення цього Закону (в новій редакції), що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовується господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Проте, згідно постанови господарського суду Одеської області від 14.07.2010р. боржника - ФОП ОСОБА_2 було визнано банкрутом до прийняття ЗУ „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в новій редакції, у зв'язку з чим спірні правовідносини сторін підлягають вирішенню у позовному провадженні. Спірні правовідносини є господарсько-правовими, оскільки у вказаних правовідносинах Дарієнко В.Д. виступає не як фізична особа, а як суб'єкт підприємницької діяльності - арбітражний керуючий, ліквідатор.

Не погодившись з рішенням господарського суду першої інстанції, ПАТ „Укрсоцбанк" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржене рішення суду від 17.05.2013р. та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги ПАТ „Укрсоцбанк" зазначає ті ж самі обставини, що і у позовній заяві, та вказує, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з наступних підстав:

- судом при ухваленні рішення не була досліджена наявність протоколу збору комітету кредиторів, яким би погоджувався порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна;

- суд при прийнятті рішення не враховані вимоги Положення про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставного майна (надалі - Положення), затвердженого Постановою Кабміну України №1448 від 22.12.1997р.

- судом не досліджувалось питання дотримання ТБ „Профі-Т" при проведенні аукціону вимог Положення.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 06.06.2013р. апеляційну скаргу ПАТ „Укрсоцбанк" прийнято до провадження та призначено її до розгляду.

13.07.2013р. Дарієнко В.Д. подав суду апеляційної інстанції заперечення на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що рішення підлягає скасуванню а провадження по справі - припиненню, оскільки ПАТ „Укрсоцбанк" із тих самих підстав в іншій справі про банкрутство було подано клопотання про визнання недійсним аукціону від 01.11.2012р. щодо реалізації майна ФОП ОСОБА_2, яке позивачем надано по справі №32/71-10-2067 про банкрутство ФОП ОСОБА_2, в задоволенні якого ПАТ „Укрсоцбанк" було відмовлено ухвалою судді Грабован Л.І. В ст.44 ЗУ „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом " чітко встановлено, що спори, які виникають при проведенні та виконанні аукціонів, у тому числі про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна, розглядаються в межах провадження у справі про банкрутство. Таким чином, господарським судом Одеської області було помилково розпочате провадження по справі №916/105/13-г та прийняте рішення, а тому у відповідності до ст.80 ГПК України провадження по даній справі має бути припинено.

В засіданні суду апеляційної інстанції представник ПАТ „Укрсоцбанк" підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Ліквідатор Дарієнко В.Д. наполягав на припиненні провадження у справі та скасуванні рішення.

ТБ „Профі-Т, ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_4 своїх представників в засідання суду апеляційної інстанції не направили.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

Відповідно до ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 19.02.2008р. між Банком та ФОП ОСОБА_2 був укладений договір кредиту №08/670/03-302, відповідно до явкого ФОП ОСОБА_2 отримала кредит у сумі 130000дол.США зі сплатою 13,5% процентів річних та комісій. Порядок повернення кредиту - рівними частинами, у сумі 1203дол.США не пізніше 5 числа кожного місяця, починаючи з березня 2009р. по січень 2018р., в лютому 2018р. - 1279дол.США. Кінцевий термін погашення заборгованості за кредитом не пізніше 18.02.2018р. (п.1.1. Кредитного договору).

На забезпечення умов вищезазначеного договору 19.02.2008р. між Банком та ФОП ОСОБА_2 укладено іпотечний договір, за яким ФОП ОСОБА_2 передала в іпотеку Банку нежилі підвальні приміщення загальною площею 99м.кв. за адресою: м.Одеса, вул..В.Арнаутська, 97, приміщення 501.

Постановою господарського суду Одеської області від 14.07.2010р. у справі №32/71-10-2067 ФОП ОСОБА_2 визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Дарієнко Віктора Дмитровича.

28.05.2012р. в межах ліквідаційної процедури відбулись прилюдні торги з реалізації майна ФОП ОСОБА_2, на яких заставлене майно - нежилі приміщення площею 99кв.м, розташовані за адресою АДРЕСА_1, були реалізовані за ціною 501000 грн. (при початковій ціні 92610 грн.).

Покупець, який переміг на торгах 28.05.2012р., відмовився придбати майно, у зв'язку з чим ліквідатором було призначено повторні торги на 09.11.2012р.

ОСОБА_3 було розміщено в газеті „Одеські вісті" (№115(4389) від 20.10.2012р.) оголошення про проведення аукціону 09.11.2012р.

09.11.2012р. відбувся аукціон з продажу нежилих приміщень площею 99кв.м, розташованих за адресою АДРЕСА_1 та переможцем аукціону визначений ОСОБА_4, який придбав майно за ціною 112058,10грн., з результатами проведення якого не погодився Банк, вмотивувавши свій позов порушеннями, допущеними ліквідатором при його призначенні і проведенні.

Згідно зі ст.4-1 ГПК України господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом. Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених ЗУ „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ч.2 ст.2 ЗУ „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в новій редакції, яка набрала чинності 19.01.2013р.) цей Закон має пріоритет перед іншими законодавчими актами України у регулюванні відносин, пов'язаних з банкрутством суб'єктів підприємницької діяльності, за винятком випадків, передбачених цим Законом.

Оскільки ст.2 Закону про банкрутство визначає законодавство, що регулює провадження у справах про банкрутство, при цьому ч.1 ст.2 Закону встановлює, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України, слід ураховувати, що Закон про банкрутство містить норми як матеріального так і процесуального права, причому, норми процесуального права, що вміщені в цей Закон, мають пріоритет перед іншими законодавчими актами.

У вирішенні питання, чи підлягає застосуванню та чи інша норма процесуального права, господарський суд повинен виходити із норм процесуального законодавства, які діють на час розгляду відповідного питання.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції відхилив клопотання ліквідатора про припинення провадження у справі, вмотивувавши свій висновок приписом п.1-1 розділу Х ЗУ „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в новій редакції), з урахуванням якого норма ч.8 ст.44 Закону про банкрутство не підлягає застосуванню, оскільки ФОП ОСОБА_2 визнано банкрутом 14.07.2010р. та відкрито відносно неї ліквідаційну процедуру до прийняття Закону про банкрутство в новій редакції.

Проте такий висновок є помилковим з огляду наступного.

Згідно із п.1-1 розділу Х ЗУ „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в новій редакції) положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

З наведеного убачається, що норма абз.3 п.1-1 розділу Х Закону про банкрутство встановлює застосування положень цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, в залежності від того, чи було прийнято на момент набрання ним чинності постанову про визнання боржника банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру.

Норма абз.3 п.1-1 розділу Х Закону про банкрутство має предметом регулювання саме застосування норм матеріального права, визначених цим Законом для проведення ліквідаційної процедури, під час розгляду справ про банкрутство та її зміст полягає у тому, що ліквідаційну процедуру, відкриту господарським судом згідно із вимогами Закону про банкрутство у попередній редакції, слід продовжувати та завершити відповідно до положень ЗУ „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції ЗУ Від 30.06.1999р. №784-XIV (із змінами і доповненнями), без переходу до ліквідаційної процедури відповідно до положень Закону в новій редакції.

Разом із цим, ст.44 Закону про банкрутство „Продаж майна банкрута" вміщує як норми матеріального, так і норми процесуального права.

Згідно ч.8 ст.44 цього Закону спори, які виникають при проведенні та виконанні результатів аукціонів, у тому числі про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна, розглядаються в межах провадження у справі про банкрутство.

Ця норма є процесуальною та виходячи із наведеного вище припису ч.2 ст.2 Закону про банкрутство має пріоритет перед нормами ГПК України у регулюванні відносин, пов'язаних із банкрутством ФОП ОСОБА_2, а отже мала бути застосована судом першої інстанції на час прийняття судового акту (17.05.2013р.).

Беззаперечним є те, що спір, ініційований Банком в порядку позовного провадження та розглянутий судом першої інстанції з прийняттям рішення по суті заявлених вимог , виник із відносин, пов'язаних із банкрутством ФОП ОСОБА_2, зокрема, про це свідчить обґрунтування підстав позову, яке фактично зводиться до оскарження дій ліквідатора Дарієнко В.Д.

Виходячи із викладеного, господарський суд мав керуватись нормою ч.8 ст.44 Закону про банкрутство при вирішенні клопотання ліквідатора про припинення провадження у справі як нормою процесуального права, яка визначає форму судового процесу для розгляду спору, який виник при проведенні аукціону від 09.11.2012р., результати якого оспорюються Банком.

Суд першої інстанції не надав належної юридичної оцінки доводам ліквідатора Дарієнка В.Д. та Товарної біржі „Профі-Т" щодо необхідності припинення провадження у справі як позовного, неправильно застосував та порушив норми процесуального права, що призвело до помилкового вирішення спору, який виник при проведенні аукціону з продажу майна банкрута ФОП ОСОБА_2, в межах позовного провадження.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Виходячи з викладеного, оскаржене рішення господарського суду Одеської області від 17.05.2013р. підлягає скасуванню, провадження у справі №916/105/13-г - припиненню у зв'язку із тим, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах в порядку позовного провадження (п.1 ч.1 ст.80 ГПК України).

Доводи апеляційної скарги стосуються неправильного вирішення спору по суті вимог Банка, заявлених в позовному провадженні, та з врахуванням викладеного детальному юридичному аналізу не підлягають.

Скаржник не позбавлений права звернутись з відповідною заявою в межах справи про банкрутство ФОП ОСОБА_2, оспоривши результати проведення 09.11.2012р. аукціону з продажу майна банкрута в межах іншої форми судового процесу (в провадженні у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_2).

Керуючись ст.ст. 49, п.1 ч.1 ст.80,99, 101- 105 ГПК України, колегія суддів - ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Одеської області від 17.05.2013р. скасувати.

Провадження у справі №916/105/13-г припинити.

Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 19.07.2013р.

Головуючий суддя Мишкіна М.А.

Суддя Будішевська Л.О.

Суддя Бєляновський В.В.