Рішення № 32536866, 12.07.2013, Чорноморський міський суд Одеської області (до 25.04.2025 - Іллічівський міський суд Одеської області)

Дата документу 12.07.2013

Справа № 501/582/13-ц

Іллічівський міський суд Одеської області

№501/582/13-ц

№2/501/630/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

12 липня 2013 року Іллічівський міський суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Пушкарського Д.В.,

при секретарі - Покровській С.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Іллічівська Одеської області цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та внесення змін у договір, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (далі - Банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 в якому просить суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором 172880,15 гривень; внести зміни до договору за № 752-н від 14.062013 року в якому в п.1.2. слова та цифри «Остаточний термін погашення кредиту є 14 червня 2013 року» замінити на словосполучення «терміном остаточного погашення кредиту встановити дату подання позовної заяви»; в п.1.5. «Остання сплата процентів повинна бути здійснена не пізніше 14 червня 2013 року» замінити речення «остання сплата процентів повинна бути здійснена не пізніше подання цієї позовної заяви» та стягнути судові витрати по справі в розмірі 1728,81.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до умов кредитного договору за № 752-н від 14.06.2006 року (далі - договір) Банк надав ОСОБА_1 кредит в сумі 290880,00 гривень, строком погашення не пізніше 14.06.2013. року, зі сплатою за користування кредитними коштами процентів з розрахунку 18% річних.

14.06.2006 року з метою забезпечення зобов'язань за кредитним договором Банк уклав з відповідачем ОСОБА_2 договір поруки, за яким відповідач ОСОБА_2 взяв на себе зобов'язання відповідати солідарно в повному обсязі за виконання ОСОБА_1 зобов'язань перед банком.

14.06.2006 року Банк уклав договір застави транспортного засобу, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Заочним рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 16.12.2010 року позовні вимоги Банку до відповідача задоволено, стягнуто з відповідачів в солідарному порядку 333689,54 гривень.

Оскільки договір не розірвано, а ухвалення рішення не є підставою припинення для нарахування відсотків та пені за кредитом, то з моменту ухвалення рішення було нараховано відсотки та пеню,яка з розрахунком часткової заборгованості складає 172880,15 гривень станом на 25.12.2012 року.

По теперішній час відповідач свої зобов'язання не виконав, кредитну заборгованість не погасив, в зв'язку з чим позивач був вимушений звернутися до суду.

Також Банк просить суд внести зміни до кредитного договору № 752 -н від 14.06.2006 року, в якому в п. 1.2. слова та цифри «Остаточний термін погашення кредиту є 14 червня 2013 року» замінити на словосполучення «терміном остаточного погашення кредиту встановити дату подання позовної заяви»; в п. 1.5. «Остання сплата процентів повинна бути здійснена не пізніше 14 червня 2013 року» замінити речення «остання сплата процентів повинна бути здійснена не пізніше подання цієї позовної заяви».

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися повторно, були належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про причини неявки суду не сповістили та від них не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

На підставі ч.4 ст.169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до положень ст.224 ЦПК України, оскільки позивач не заперечував проти заочного розгляду справи, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до умов кредитного договору за № 752-н від 14.06.2006 року (далі - договір) Банк надав ОСОБА_1 кредит в сумі 290880,00 гривень, строком погашення не пізніше 14.06.2013. року, зі сплатою за користування кредитними коштами процентів з розрахунку 18% річних.

14.06.2006 року з метою забезпечення зобов'язань за кредитним договором Банк уклав з відповідачем ОСОБА_2 договір поруки, за яким відповідач ОСОБА_2 взяв на себе зобов'язання відповідати солідарно в повному обсязі за виконання ОСОБА_1 зобов'язань перед банком.

14.06.2006 року Банк уклав договір застави транспортного засобу, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Заочним рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 16.12.2010 року позовні вимоги Банку до відповідача задоволено, стягнуто з відповідачів в солідарному порядку 333689,54 гривень.

Оскільки договір не розірвано, а ухвалення рішення не є підставою припинення для нарахування відсотків та пені за кредитом, то з моменту ухвалення рішення було нараховано відсотки та пеню,яка з розрахунком часткової заборгованості складає станом на 25.12.2012 року складає 172880,15 гривень.

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, установлених договором або законом.

Підстави припинення зобов'язання передбачені ст. ст. 599 - 601, 604 - 609 ЦК України, зокрема ст. 599 цього Кодексу вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді відсотків річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, набрання законної сили рішенням суду про стягнення боргу за відсутності реального виконання боржником свого зобов'язання (добровільно чи примусово) не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання процентів за користування кредитом і пені за несвоєчасну сплату кредиту, а також відшкодовувати витрати від знецінення неповернутих коштів за час до виконання рішення суду про стягнення боргу. При цьому кредитний договір не розірвано і він продовжує діяти.

За таких обставин позов банку в цій частині є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Стосовно вимог позивача щодо внесення змін до кредитного договору судом зазначає наступне, що рішення суду не може змінювати договір, що укладається між двома сторонами, такий спосіб захисту не відповідає вимогам ст.16 ЦК України.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст.ст.213-215 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та внесення змін у договір задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» заборгованість за кредитним договором у розмірі 172880,15 гривень.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» судовий збір в розмірі 1728,81 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Одеської області через Іллічівський міський суд Одеської області протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час його проголошення, - протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя