Рішення № 32536735, 15.07.2013, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 15.07.2013

Справа № 334/1028/13-ц

Провадження № 2/334/1016/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2013 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого - судді Дюженко Л.А.,

при секретарі - Чусовій К.В.,

за участю представника позивача Гребінчак У.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, договором поруки та звернення стягнення на предмет іпотеки,

встановив:

Позивач ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» звернулося до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, договором поруки та звернення стягнення на предмет іпотеки, вказавши в позовній заяві, що 01 вересня 2008 року між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» (правонаступником якого є ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит») та гр. ОСОБА_4 був укладений Договір про відкриття кредитної лінії № 9-2050-098К, згідно умов якого банк відкрив позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності, в сумі 150 000,00 гривень з оплатою по процентній ставці 21 % річних. Відповідно до положень п. 3.2 зазначеного договору, позичальник зобов'язався повністю повернути кредитні ресурси, отримані за договором до 01.09.2023 року. Також позичальник зобов'язався щомісячно в термін по 10 число кожного місяця здійснювати погашення заборгованості за кредитними ресурсами, відповідно до Графіка зниження розміру заборгованості.

В забезпечення виконання позичальником основного зобов'язання за кредитним договором № 9-2050-098К від 01.09.2008 року між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» (правонаступником якого є ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит») та ОСОБА_3 було укладено Договір поруки № 9-2050-098П від 01.09.2008 року. Відповідно до п. п. 2.1, 2.2 Договору поруки, у випадку невиконання боржником зобов'язання за кредитним договором, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає у тому ж обсязі, що й боржник.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 9-2050-098К від 01.09.2008 року між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» (правонаступником якого є ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит») та ОСОБА_2 було укладено Іпотечний договір № 9-2050-098І, за яким ОСОБА_2 передав у іпотеку нерухоме майно - житлову квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 66,52 кв.м., що належить ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на житло № 1999 від 29.11.2006 року, Договору дарування частини квартири від 07.08.2008 року № 2118. Відповідно до п. 3 Іпотечного договору, узгоджена сторонами вартість предмету іпотеки становить 348 268,00 гривень. Ліквідаційна вартість становить 278 614,00 гривень. Відповідно до п. 2 Іпотечного договору, предметом іпотеки забезпечується повернення виданих кредитних ресурсів, виданих за Договором про відкриття кредитної лінії № 9-2050-098К від 01.09.2008 року, разом із сплатою процентів, комісійної винагороди, неустойки, збитків, тощо.

Отримавши кредитні ресурси за Договором про відкриття кредитної лінії № 9-2050-098К від 01.09.2008 року відповідач ОСОБА_2 не виконав належним чином договірні зобов'язання щодо погашення заборгованості та повернення кредитних ресурсів у визначені договором строки.

05.10.2009 року, у зв'язку з простроченням термінів погашення кредиту, сплати щомісячної комісійної винагороди за надання кредиту, позивач направив відповідачам листи з вимогою про погашення кредиту, суми щомісячної комісійної винагороди позивача та сплату штрафних санкцій. Однак, на цей час заборгованість відповідачами не сплачена.

Тому, станом на 28.01.2013 року заборгованість відповідачів перед банком становить 180 093, 45 гривень, з яких:

- 62 469,49 гривень - сума непогашених процентів;

- 112 358,63 гривень - сума ссудної заборгованості;

- 5 265,33 гривень - сума непогашеної пені по процентам, комісії та кредиту.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі, за мотивами, вказаними в позовній заяві.

Відповідачі у судове засідання не з'явилися з невідомих суду причин, про час і місце слухання справи були повідомлені належним чином.

Суд вважає можливим, за згодою представника позивача, провести заочний розгляд справи на підставі матеріалів справи відповідно до ст.224 ЦПК України, за відсутності відповідачів.

Заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши та дослідивши у сукупності докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

При дослідженні письмових матеріалів справи, судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу порушення права на належне виконання умов кредитного договору № 9-2050-098К від 01.09.2008 року, укладеного між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» (правонаступником якого є ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит») та ОСОБА_2, забезпеченого Договором поруки № 9-2050-098П від 01.09.2008 року, укладеного між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» (правонаступником якого є ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит») та ОСОБА_3 та Іпотечним договором № 9-2050-098І, укладеного між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» (правонаступником якого є ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит») та ОСОБА_2, внаслідок чого банк позивається до відповідачів про його відновлення шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки з позичальника та одночасно стягнення заборгованості за кредитним договором в солідарному порядку з позичальника та поручителя.

У позові банк просить стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» суму заборгованості по кредитному договору в розмірі 180 093,45 гривень (згідно проведеного позивачем розрахунку заборгованості), витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 800,93 гривень, а також в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на житлову квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 66,52 кв.м., що належить ОСОБА_4 на праві приватної власності, шляхом проведення прилюдних торгів за ціною, що буде визначена у порядку виконавчого провадження, оскільки відповідачі не належно виконували взяті на себе, згідно укладених договорів, зобов'язання.

Статтею 1054 Цивільного Кодексу України визначено зміст кредитного договору. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Істотними умовами кредиту є розмір кредиту та строк повернення кредиту.

Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема у вигляді сплати винною особою неустойки (штрафу, пені).

На підставі ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

З огляду на ст. ст. 1048, 1049 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики и позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення Боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку», якою визначено підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки, у разі невиконання або неналежного виконання боржником зобов'язання забезпеченого іпотекою, іпотекодержатель вправі задовільнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. За рахунок предмета іпотеки він має право задоволити в повному обсязі свої вимоги з урахуванням сплати відсотків, неустойки, збитків та іншого. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Статтею 35 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.

В наданих банком до суду додатках до позову містяться копії вимог до відповідачів про дострокове погашення кредиту (а.с. 37, 39), але в змісті вимог немає попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання вимоги.

Недотримання іпотекодержателем процедури звернення стягнення на предмет іпотеки є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки та є однією з підстав для відмови в цій частині позову. Але недотримання цих правил не перешкоджає зверненню з позовом до боржника про виконання забезпеченого іпотекою зобов'язання відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.03.2012 року № 5, право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне заявлення відповідних вимог у разі, якщо позичальник є відмінною від особи іпотекодавця (майновий поручитель), одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) належить виключно позивачеві (частина перша статті 20 ЦК, статті 3 і 4 ЦПК).

Задоволення позову кредитора про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором не є перешкодою для пред'явлення позову до позичальника-іпотекодавця про звернення стягнення на предмет іпотеки за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду справи заборгованість за кредитом не буде погашена.

В даному ж випадку позивач, окрім солідарного стягнення з відповідачів (позичальника-іпотекодавця та поручителя) заборгованості за кредитним договором, ставить вимоги до позичальника, який є одночасно іпотекодавцем, про звернення стягнення на предмет іпотеки, який належить позичальнику.

Суд вважає такі вимоги позивача передчасним, оскільки у випадку задоволення своїх вимог шляхом солідарного стягнення заборгованості з відповідачів, у позивача відпаде необхідність звернення стягнення на предмет іпотеки, тому що буде мати місце подвійне стягнення, що є недопустимим.

Окрім того, згідно п. 3 Іпотечного договору, узгоджена сторонами вартість предмету іпотеки становить 348 268,00 гривень, ліквідаційна вартість становить 278 614 гривень, що значно перевищує суму заборгованості по кредитному договору в розмірі 180 093,45 гривень.

Відповідно до положень ст.ст. 16, 20 ЦК України передбачено право особи захистити своє порушене право шляхом звернення до суду. При цьому право на захист особа здійснює на свій розсуд. В даному випадку позивач просить про захист його порушеного права шляхом стягнення в солідарному порядку з двох відповідачів заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» про солідарне стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором в сумі 180 093,45 гривень та звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме квартиру АДРЕСА_1, слід задовольнити частково, відмовивши в частині звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Тому з відповідачів також слід солідарно стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати в сумі 1800,93 гривень.

На підставі викладеного, відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.03.2012 року № 5, ст. ст. 12, 33, 35 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 16, 20, 526, 527, 530, 554, 589, 590, 610, 612, 1050, 1054 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 197 ЦПК України,

керуючись ст.ст. 213-215, 224-226 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Запорізьке регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», розташованого за адресою: 69037, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 39 (р/р 37390010900980 в Філії «Запорізьке РУ» АТ «Банк «Фінанси та кредит», МФО 313731, ЄДРПОУ 25821086) 180093 грн. 45 коп. (сто вісімдесят тисяч дев'яносто три грн. сорок п'ять коп.).

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Запорізьке регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», розташованого за адресою: 69037, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 39 (р/р 37390010900980 в Філії «Запорізьке РУ» АТ «Банк «Фінанси та кредит», МФО 313731, ЄДРПОУ 25821086) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1800 грн. 93 коп.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Запорізької області протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Відповідачі мають право протягом десяти днів з дня отримання копії рішення надати до Ленінського районного суду м. Запоріжжя заяву про перегляд заочного рішення.

Суддя: Дюженко Л. А.