ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_______________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"17" липня 2013 р.Справа № 916/673/13
За позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1;
до відповідачів: 1. Білгород-Дністровської міської ради Одеської області;
2. Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області;
про визнання права власності на самочинне будівництво
Головуючий суддя Власова С.Г.
Суддя Малярчук І.А.
Суддя Меденцев П.А.
Представники:
Від позивача: не з'явився;
Від відповідачів: Білгород-Дністровської міської ради Одеської області: Чернокульський С.С. (за довіреністю); Карпєєва Г.В. (за довіреністю);
Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області: не з'явився;
В засідання суду з'явилися:
Від позивача: не з'явився;
Від відповідачів: Білгород-Дністровської міської ради Одеської області: Чернокульський С.С. (за довіреністю);
Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області: не з'явився;
СУТЬ СПОРУ: 15.03.2013р. за вх.суду№1103/2013 Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до відповідачів Білгород-Дністровської міської ради Одеської області та Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області та просить визнати за Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 право власності на самочинно збудований будинок відпочинку літ "У" загальною площею 91,20кв.м., будинок відпочинку літ. "О" загальною площею 113,00кв.м., будинок відпочинку літ "П" загальною площею 44,30кв.м., вбиральню літ. "1А" загальною площею 11,60кв.м., будівлі кафе літ. "1Г" загальною площею 94,80кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1
Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.03.2013р. порушено провадження у справі та присвоєно №916/673/13.
29.04.2013р. за клопотанням відповідача Білгород-Дністровської міської ради Одеської області ухвалою суду строк розгляду справи №916/673/13 було продовжено по 30.05.2013р.
У зв'язку із складністю спору ухвалою суду від 29.05.2013р., справу №916/673/13 призначено до колегіального розгляду у складі трьох суддів господарського суду Одеської області.
Згідно розпорядження голови господарського суду Одеської області від 29.05.2013р., справу №916/673/13 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до відповідачів Білгород-Дністровської міської ради Одеської області та Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області про визнання права власності на самочинне будівництво, передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Власова С.Г., судді Малярчук І.А., Оборотова О.Ю.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.05.2013р. справу прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Власова С.Г., судді Малярчук І.А., Оборотова О.Ю. та призначено до розгляду.
Згідно розпорядження голови господарського суду Одеської області від 04.06.2013р. у зв'язку із перебуванням головуючого судді Власової С.Г. у відпустці з 20.06.2013р. по 06.07.2013р. включно, суддів Малярчук І.А. та Оборотової О.Ю. у відпустці 05.07.2013р. справу №916/673/13 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до відповідачів Білгород-Дністровської міської ради Одеської області та Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області про визнання права власності на самочинне будівництво, передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Цісельський О.В. судді Меденцев П.А., Погребна К.Ф.
05.07.2013р. справу №916/673/13 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до відповідачів Білгород-Дністровської міської ради Одеської області та Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області про визнання права власності на самочинне будівництво прийнято до провадження колегією суддів у складі:головуючий суддя Цісельський О.В. судді Меденцев П.А., Погребна К.Ф.
У зв'язку із поверненням судді Власової С.Г. та судді Малярчук І.А. з відпустки, згідно розпорядження голови господарського суду Одеської області від 08.07.2013р. справу №916/673/13 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до відповідачів Білгород-Дністровської міської ради Одеської області та Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області про визнання права власності на самочинне будівництво, передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Власова С.Г., судді Малярчук І.А., Меденцев П.А.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.07.2013р. справу №916/673/13 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Власова С.Г., судді Малярчук І.А., Меденцев П.А.
Позивач на позовних вимогах наполягає, в засідання суду не з'явився та неодноразово звертався до суду з заявами про розгляд справи без його участі (22.03.2013р. за вх.суду№9629/2013, 09.04.2013р. за вх.суду№11543/2013, 23.04.2013р. за вх.суду№13222/2013, 14.05.2013р. за вх.суду№14790/2013, 28.05.2013р. за вх.суду№16491/2013, 04.06.2013р. за вх.суду№17253/2013, 19.06.2013р. за вх.суду№18848/13, 10.07.2013р. за вх.суду№21005/13).
Відповідач Білгород-Дністровська міська рада Одеської області проти позову заперечує про що, 10.04.2013р. за вх.суду№11821/2013, 29.04.2013р. за вх.суду№13926/2013 надав до суду відзив на позов.
Відповідач Затоківська селищна рада Білгород-Дністровської міської ради Одеської області в засідання суду представників не направив та неодноразово звертався до суду з заявами про розгляд справи без його участі (22.03.2013р. за вх.суду№9628/2013, 09.04.2013р. за вх.суду№11542/2013, 23.04.2013р. за вх.суду№13221/2012, 14.05.20123р. за вх.суду№14789/2013, 28.05.2013р. за вх.суду№16492/13, 04.06.2012р. за вх.суду№17254/13, 19.06.2012р. за вх.суду№18850/13, 10.07.2012р. за вх.суду№21006/13).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, суд встановив наступне:
05.06.2001р. Рішенням Білгород-Дністровської міської ради Одеської області №608-ХХІІІ було затверджено перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Білгород-Дністровська до складу якого увійшла база відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1» яка розташована за адресою АДРЕСА_1
20.01.2013р. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради Одеської області з заявою про укладення договору оренди на групу інвентарних об'єктів розташованих на території бази відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1» та зобов'язався оформити правовстановлюючі документи на земельну ділянку під б/в «ІНФОРМАЦІЯ_1» .
Рішенням Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради Одеської області №70 від 23.01.2003р. Фонду приватизації та управління комунальною власністю доручено укласти договір оренди на групу інвентарних об'єктів розташованих на території бази відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташованій в АДРЕСА_1 загальною площею капітальних споруд 126,6кв.м. та малоцінними спорудами на 10 років, із застосуванням орендної ставки 10% та збереженням цільвого призначення
01.03.2003р. на виконання рішення Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради Одеської області №70 від 23.01.2003р. між Фондом приватизації та управління комунальною власністю (Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) було укладено договір оренди №45, відповідно до умов якого Орендар отримує в строкове платне, орендне користування групу інвентарних об'єктів б/в «ІНФОРМАЦІЯ_1», загальною площею капітальних споруд 126,6кв.м. та малоцінними спорудами розташованими в центральному курортному районі АДРЕСА_1 та оціночною вартістю 85564,00грн.
Відповідно до п.2.2. договору ,власником орендованого майна залишається міська рада, а Орендар користується ним протягом строку оренди, передача майна в оренду не сприяє передачі Орендарю права власності на майно.
Згідно п.2.3. договору передача майна в оренду здійснюється за актом приймання - передачі з відміткою вартості майна.
Відповідно до п. 4.1., 4.5. договору, орендар зобов'язався використовувати орендоване майно у відповідності до його призначення, відповідно до п. 1.2, у відповідності з умовами визначеними договором, при припиненні або розірванні договору повернути Орендодавцю або підприємству зазначеному Орендодавцем, орендоване майно в належному стані, не гіршому, чим на час передачі його в оренду.
Пунктом 5.2. договору сторони передбачили, що Орендар має право з дозволу Орендодавця вносити зміни у склад орендованого майна, проводити реконструкцію, технічне переобладнання, яке обумовлює підвищення його вартості.
Договір діє з 01.03.2003р. по 01.03.2013р., строком на 10 років (п.9.1. договору).
01.03.2013р. між сторонами був підписаний акт приймання - передачі орендованого майна.
20.10.2003р. Рішенням Затоківської селищної ради №713 ФОП ОСОБА_1 було надано згоду на складання проекту відведення земельної ділянки площею 0,2386га та зобов'язано ФОП ОСОБА_1 в строк до 10.03.2004р. надати матеріали проекту відведення земельної ділянки для реконструкції, експлуатації та обслуговування фактично побудованої б/в «ІНФОРМАЦІЯ_1» в селищну раду на розгляд.
18.12.2012р. Рішенням Затоківської селищної ради №1119 було внесено зміни в п.2 Рішення Затоківської селищної ради №713 від 20.10.2003р., щодо зобов'язання ФОП ОСОБА_1 надати проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для реконструкції, експлуатації та обслуговування фактично побудованої б/в «ІНФОРМАЦІЯ_1» в селищну раду на розгляд.
Позивач вказує, що відповідно до п.9.5. договору у разі припинення або розірвання договору, поліпшення орендованого майна здійснені Орендарем за власні кошти, які можливо виділити від орендованого майна, не пошкоджуючи його, визнаються власністю орендаря.
Позивач зазначає, що за власні кошти здійснив самочинне будівництво будинку відпочинку літ "У" загальною площею 91,20кв.м., будинку відпочинку літ. "О" загальною площею 113,00кв.м., будинку відпочинку літ "П" загальною площею 44,30кв.м., вбиральні літ. "1А" загальною площею 11,60кв.м., будівлі кафе літ. "1Г" загальною площею 94,80кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1
Позивач стверджує, що згідно технічного звіту СПД ОСОБА_6 про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж на самочинно збудовані об'єкти, вказане самочинне будівництво відповідає вимогам, нормам і стандартам, які встановлюються для будівництва такого нерухомого майна.
Враховуючи викладене Позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та визнати за Позивачем право власності на самочинно збудований будинок відпочинку літ "У" загальною площею 91,20кв.м., будинок відпочинку літ. "О" загальною площею 113,00кв.м., будинок відпочинку літ "П" загальною площею 44,30кв.м., вбиральню літ. "1А" загальною площею 11,60кв.м., будівлі кафе літ. "1Г" загальною площею 94,80кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1
Відповідач Білгород-Дністровська міська рада Одеської області проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що відповідно до п.2.2. договору власником орендованого майна є міська рада, а Орендодавець лише користується майном протягом дії договору.
Відповідач Білгород-Дністровська міська рада Одеської області зазначає, що відповідно до п. 4.1., 4.5. договору, орендар зобов'язався використовувати орендоване майно у відповідності до його призначення та у відповідності з умовами визначеними договором, а при припиненні або розірванні договору повернути Орендодавцю або підприємству зазначеному Орендодавцем, орендоване майно в належному стані, не гіршому, чим на час передачі його в оренду.
Відповідач Білгород-Дністровська міська рада Одеської області стверджує, що Позивач здійснив самочинне будівництво без згоди власника б/в «ІНФОРМАЦІЯ_1», а саме Білгород-Дністровської міської ради Одеської області.
Відповідач вказує, що посилання Позивача на п.9.5. договору є безпідставним та необґрунтованим, оскільки міською радою Позивачу не надавалася згода на проведення будь-яких поліпшень б/в «ІНФОРМАЦІЯ_1», а твердження Позивача про те, що об'єкти самочинного будівництва не порушують прав інших осіб не відповідають дійсності оскільки, як зазначалось у відзиві на позов, власником бази відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1» є територіальна громада міста Білгорода-Дністровського в особі Білгороді-Дністровської міської ради .
Відповідач Білгород-Дністровська міська рада Одеської області, посилаючись на приписи п. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України, зазначає, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Враховуючи викладене, Відповідач Білгород-Дністровська міська рада Одеської області просить суд відмовити у позові у повному обсязі.
Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст.2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Відповідно до Положення про Фонд приватизації та управління комунальною власністю Білгород-Дністровської міської ради -фонд наділяється міською радою повноваженнями щодо управління нерухомим майном комунальної власності територіальної громади міста.
01.03.2003р. на виконання рішення Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради Одеської області №70 від 23.01.2003р. між Фондом приватизації та управління комунальною власністю (Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) було укладено договір оренди №45.
Згідно п. 1.1. договору Позивач отримав в строкове платне, орендне користування групу інвентарних об'єктів б/в "ІНФОРМАЦІЯ_1", загальною площею капітальних споруд 126,6кв.м. та малоцінними спорудами розташованими в центральному курортному районі АДРЕСА_1 та оціночною вартістю 85564,00грн.
01.03.20103р. сторони підписали акт приймання - передачі орендованого майна згідно п.2.3. договору.
З матеріалів справи вбачається, що Позивачем було здійснено самочинне будівництво будинку відпочинку літ "У" загальною площею 91,20кв.м., будинку відпочинку літ. "О" загальною площею 113,00кв.м., будинку відпочинку літ "П" загальною площею 44,30кв.м., вбиральні літ. "1А" загальною площею 11,60кв.м., будівлі кафе літ. "1Г" загальною площею 94,80кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1
Частиною 1,2 ст. 376 Цивільного кодексу України визначено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Оскільки власником орендованого майна є міська рада, сторони п. 5.2. договору передбачили, що Позивач має право вносити зміни до складу орендованого майна, здійснювати його реконструкцію, технічне переобладнання, яке обумовлює підвищення вартості тільки з дозволу Відповідача 1.
Посилання Позивача на п.9.5. договору, відповідно якого при припиненні або розірванні договору поліпшення орендованого майна, здійснені Орендарем за рахунок власних коштів, з дозволу Орендодавця, які можливо відокремити від орендованого майна, не завдаючи йому шкоди, визнаються власністю Орендаря, є необгрунтованими , безпідставними та судом до уваги не приймаються, з огляду на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази надання дозволу та згоди Білгород-Дністровської міської ради Одеської області Позивачу на будівництво на б/в "ІНФОРМАЦІЯ_1" будь яких будівель та споруд.
Згідно п.4.11 договору оренди Позивач зобов'язався оформити правовстановлюючі документи на земельну ділянку бази відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1" в особі власника Білгород-Дністровської міської ради, але з матеріалів справи вбачається ,що Рішенням Затоківської селищної ради №713 від 20.10.2003р. із змінами згідно Рішення Затоківської селищної ради №1119 від 18.12.2012р. зобов'язано Позивача надати проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для реконструкції, експлуатації та обслуговування фактично побудованої бази відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1" в селищну раду на розгляд.
Суд звертає увагу сторін на те, що рішення компетентного органу влади про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або для розробки проекту забудови не може вважатися наданням земельної ділянки .
За загальним правилом кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК) У зв'язку із цим звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право.
Позов про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно на чужій земельній ділянці може бути пред'явлено до органу державної влади або органу місцевого самоврядування та власника (користувача) земельної ділянки у випадку забудови на земельній ділянці, яка належить до державної чи комунальної власності або фізичній чи юридичній особі.
Відповідно до пункту 4 статті 26, статті 27 Закону № 3038-VI право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог необхідної містобудівельної документації, отриманої забудовником до початку виконання будівельних робіт, зокрема: вихідних даних, технічних умов, будівельного паспорта, розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; затвердження проектної документації; виконання підготовчих та будівельних робіт.
Під належним дозволом слід розуміти передбачений Законом України Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI) дозвільний документ (статті 35-37), що дає право виконувати підготовчі та будівельні роботи саме того об'єкту і на тій земельній ділянці, яка передана з цією метою певній особі.
Право на забудову виникає у особи, яка набула права на земельну ділянку на законних підставах, після здійснення нею дій, передбачених статтями 26?32 Закону № 3038-VI.
Будь яких доказів звернення позивача до інспекції державного будівельного архітектурного контролю про прийняття об'єкта до експлуатації та посилання на докази щодо зазначених обставин суду не надано.
На підставі частини третьої статті 376 ЦК суд може задовольнити позов про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно на земельній ділянці, що не надавалася у власність чи користування особі, яка збудувала його, якщо їй у встановленому законом порядку було передано земельну ділянку у власність або надано у користування під уже збудоване нерухоме майно відповідно до її цільового призначення, та за умови, що будівництво велося з додержанням архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил згідно із законодавством, містобудівною та проектною документацією, а також у разі, якщо ці обставини були предметом розгляду компетентного державного органу (частина третя статті 375 ЦК).
Відсутність заперечень власника проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила самочинне будівництво, чи визнання такого позову має бути обґрунтовано відповідними доказами, що підтверджують право на вчинення таких дій, зокрема, договорами купівлі продажу земельної ділянки, оренди, міни.
Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно положень ст. ст. 34, 35 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.
В ході розгляду справи Позивачем будь яких доказів того , що у встановленому законом порядку Позивачу було передано земельну ділянку у власність або надано у користування під уже збудоване нерухоме майно відповідно до її цільового призначення, та за умови, що будівництво велося з додержанням архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил згідно із законодавством, містобудівною та проектною документацією, а також у разі, якщо ці обставини були предметом розгляду компетентного державного органу суду не надано.
Згідно зі ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
За таких обставин, приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи у сукупності документальні докази, які наявні у матеріалах справи, проаналізувавши чинне законодавство України, суд вважає, що позовні вимоги є такими, що не ґрунтуються на вимогах закону, у зв'язку з чим у суду відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.
Витрати по сплаті судового збору віднести за рахунок Позивача, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
У позові відмовити.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 22.07.2013р.
Головуючий суддя Власова С.Г.
Суддя Малярчук І.А.
Суддя Меденцев П.А.
.
Судове рішення № 32534725, Господарський суд Одеської області було прийнято 17.07.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 916/673/13. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: