Рішення № 32534664, 15.07.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" липня 2013 р.Справа № 916/880/13

За позовом: Державного підприємства матеріально - технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач";

до відповідача: Державного підприємства "Одеська залізниця";

про стягнення 16736,58грн.

Суддя Власова С.Г.

Представники:

Від позивача: Шпак Є.А. (за довіреністю);

Від відповідача: Ботя В.В. (за довіреністю);

СУТЬ СПОРУ: 02.04.2013р. за вх.суду№1379/2013 Державне підприємство матеріально - технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Державного підприємства "Одеська залізниця" про стягнення 16736,58грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.04.2013р. порушено провадження у справі та присвоєно №916/880/13.

Згідно розпорядження голови господарського суду Одеської області від 21.05.2013р. у зв'язку з перебуванням судді Власової С.Г. на лікарняному, справу №916/880/13 передано на розгляд судді Гуляк Г.І.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.05.2013р. справу №916/880/13 прийнято до провадження суддею Гуляк Г.І.

У зв'язку із виходом судді Власової С.Г. з лікарняного, згідно розпорядження голови господарського суду Одеської області від 24.05.2013р. справу №916/880/13 передано на розгляд судді Власової С.Г.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.05.2013р. справу №916/880/13 прийнято до провадження суддею Власовою С.Г.

Позивач на позовних вимогах наполягає про що 14.06.2013р. за вх.суду№18301/13 надав письмові пояснення.

Відповідач проти позовних вимог заперечує про що, 23.04.2013р. за вх.суду№13212/2013 надав заперечення на позовну заяву.

В засіданні суду від 14.06.2013р. було оголошено перерву по 15.07.2013р. відповідно до ст.77 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив наступне:

30.12.2009р. між Державним підприємством матеріально - технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" (Позивач, Постачальник) та Державним підприємством "Одеська залізниця" (Відповідач, Покупець) було укладено договір №ЦХП - 50210, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався поставити, а Покупець прийняти та оплатити нафтопродукти (товар), найменування, марка, ціна та кількість яких зазначена в специфікаціях, які є невід'ємними частинами договору.

Відповідно до п.2.1. ціна на товар встановлювалась в гривнях для кожної партії окремо та вказувалася у специфікаціях до договору.

Орієнтовна сума договору, відповідно до наказу Укрзалізниці від 04.12.2009р. №681-Ц склала 482 036 666,67грн., крім того ПДВ за ставкою 20% - 96 407 333,33грн., разом 578 444 000,00грн. і могла бути змінена у зв'язку із корегуванням планів централізованого матеріально-технічного забезпечення, що затверджується наказами Укрзалізниці (п.2.3. договору).

Постачальник здійснює поставку товару залізничним або автотранспортом за вантажними реквізитами Покупця на умовах та в терміни, які вказані в специфікаціях до договору, які надаються додатково та є невід'ємними його частинами (п.3.1. договору).

Відповідно до п.3.3. договору Покупець несе всі витрати та відповідальність по прийманню, зберіганню та подальшому використанню товару, який було поставлено Постачальником.

Поставка товару підтверджується сторонами шляхом підписання акту прийому -передачі, який Покупець повинен підписати та повернути Постачальнику протягом 5-ти робочих днів після його отримання (п.3.5. договору).

Згідно п.4.2. приймання товару в залізничній або автоцистерні здійснювалося Покупцем в порядку, передбаченому Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів на підприємствах та організаціях України від 20.05.2008р. №281/171/578/155, зареєстрованої Міністерством Юстиції України за №805/15496 від 02.09.2008р. із складанням "Акту приймання нафтопродуктів за кількістю" за формою №5-НП.

У випадку виявлення нестачі товару, яка перевищує норми природних втрат та границі відносної похибки вимірювань, яка застосовується в разі нерівноцінних методів вимірювання Покупець направляє телеграму Постачальнику та Вантажовідправнику (п.4.3. договору).

Для проведення розрахунків Постачальник надає Покупцю рахунок-фактуру, податкову накладну та сповіщення "авізо" на товар, який було поставлено. Покупець протягом двох днів з дати отримання документів, здійснює розрахунки за поставлений Постачальником товар акцепту сповіщення (п.6.1., 6.2. договору).

Розрахунок за товар здійснюється відповідно до Наказу Укрзалізниці №329-ЦЗ від 30.04.2004р. "Про затвердження "Порядку розрахунків за поставлені товарно-матеріальні цінності між ДП "Укрзалізничпостач" і залізницями та обліку ведення претензійно-позовної роботи" (п.6.4. договору).

Відповідно до п.11.4. договір вступає в дію з 01.01.2010р. та діє до 31.12.2014р. в частині поставки товару, а в частині оплати - до повного її виконання.

Протягом дії договору в період 2010 - 2013р.р. між сторонами були укладені додаткові угоди №1 від 14.01.2010р., №2 від 18.08.2010р., №3 від 27.07.2010р., №4 від 01.11.2010р., №5 від 28.12.2010р., №6 від 01.02.2011р., №7 від 20.05.2011р., №8 від 08.07.2011р., №9 від 31.10.2011р., №10 від 02.11.2011р., №11 від 30.12.2011р., №12 від 16.02.2012р., №17.07.2012р., №13 від 28.04.2012р., №15 від 26.11.2012р., №16 від 29.12.2012р. та №17 від 08.01.2013р., якими сторони змінювали націнку Постачальника та орієнтовну суму договору.

Позивач зазначає, що на виконання умов договору згідно специфікації №7 (термін постачання з 01.07.2012р. по 31.07.2012р.), поставив Відповідачу дизельне паливо Л-0,2 - 62.

Позивач вказує, що на виконання п.6.1. договору надав Відповідачу рахунок-фактуру ФАС12-3809 від 11.07.2012р., сповіщення №7456 від 11.07.2012р. та податкову накладну №619 від 11.07.2012р. на загальну суму 4 155 906,47грн., але Відповідач за отриманий товар розрахувався частково у сумі 4 139 169,89грн., посилаючись на нестачу вантажу у кількості 1385кг.та звернувся до Позивача з претензією про недостачу дизельного палива в цистерні №73995961 та проханням поставити недопоставлену кількість палива у кількості 1381кг., яка буде оплачена відповідно до наданих рахунку-фактури та умов договору.

У відповіді на претензію Відповідача Позивач зазначив, що відповідно до п.3.4. договору сторони діють у відповідності з міжнародними правилами тлумачення торгових термінів "Інкотермс" в редакції 2000 року, а згідно з правилами Покупець зобов'язаний нести всі ризики втрати та пошкодження товару з моменту, коли товар поставлений йому у відповідності зі ст.А4"Інкотермс" в редакції 2000 року.

Позивач вказує, що ризик втрати дизельного палива перейшов від Постачальника до Покупця з моменту передачі товару, тому Позивач не несе відповідальності за можливу нестачу товару, яка виникла вже після його передачі та посилаючись на приписи ст.110 Статуту Залізниць зазначає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його приймання для перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Враховуючи викладене Позивач просить суд стягнути з Відповідача заборгованість за поставлений товар у сумі 16736,58грн.

Відповідач проти позову заперечує з огляду на те, що при прибутті цистерни №73995961 з дизельним паливом марки 0,05-62 згідно накладної №41177387, як зазначено в комерційному акті АА №053557/05 від 14.07.2012р., приймання вагону №73995961 проводилось комісійно в ході було виявлено нестачу дизельного палива в кількості 1385кг про що був складений акт №127 від 14.07.2012р.

Відповідач зазначає, що у зв'язку із виявленням нестачі вантажу Відповідач направив Позивачу телеграми №5/59, 5/60 та 5/61 від 14.07.2012р. та у зв'язку з неявкою представника вантажовідправника, відповідно до п.18 Інструкції "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю" №П-6 від 15.06.1965р., приймання вантажу здійснювалося в присутності представника громадськості Сердюка Г.І.

Згідно акту приймання нафтопродуктів за кількістю №127 від 14.07.2012р. та комерційному акті АА №053557/05 від 14.07.2012р. , дизельне паливо надійшло в справній цистерні, яка була належним чином опломбована вантажовідправником Варта-Універсал-1 ЗПУ М1:1724979 з чіткими відбитками, що в свою чергу виключає втрату вантажу під час транспортування.

Відповідач зазначає, що відповідно до п. а) ст.111 Статуту Залізниць якщо вантаж надійшов у непошкодженому вагоні з непошкодженими пломбами відправника, якщо не має ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення, залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу.

Відповідач стверджує, що вищенаведене свідчить про недовантаження дизельного палива вантажовідправником та враховуючи викладене просить суд відмовити у позові у повному обсязі.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з п. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі п. 1,2 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст.ст. 173, 175 Господарського кодексу України цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, визнається майново-господарським зобов'язанням. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Ст. 193 Господарського Кодексу України, ст. 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193).

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

30.12.2009р. між Державним підприємством матеріально - технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" (Позивач, Постачальник) та Державним підприємством "Одеська залізниця" (Відповідач, Покупець) було укладено договір №ЦХП - 50210.

Відповідно до п.1.1. договору Позивач зобов'язався поставити Відповідачу нафтопродукти, а Відповідач зобов'язався прийняти та оплатити ці нафтопродукти.

Згідно п.3.1. договору Позивач здійснював поставку товару залізничним або автотранспортом за вантажними реквізитами Покупця на умовах та в терміни, які вказані в специфікаціях до договору, які надаються додатково та є невід'ємними його частинами.

Пунктом 3.3. договору сторони передбачили, що Покупець несе всі витрати та відповідальність по прийманню, зберіганню та подальшому використанню товару, який було поставлено Постачальником.

Згідно п.3.5. договору поставка товару підтверджується сторонами шляхом підписання акту прийому -передачі, який Покупець повинен підписати та повернути Постачальнику протягом 5-ти робочих днів після його отримання.

Пунктами 6.2. та 6.4. договору передбачено, що для проведення розрахунків Позивач надає Відповідачу рахунок-фактуру, податкову накладну та сповіщення "авізо" на товар, який було поставлено. Покупець протягом двох днів з дати отримання документів, здійснює розрахунки за поставлений Постачальником товар акцепту сповіщення. Розрахунок за товар здійснюється відповідно до Наказу Укрзалізниці №329-ЦЗ від 30.04.2004р. "Про затвердження "Порядку розрахунків за поставлені товарно-матеріальні цінності між ДП "Укрзалізничпостач" і залізницями та обліку ведення претензійно-позовної роботи".

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору Позивач 11.07.2012р., згідно накладної №34124321 в цистерні №73995961, яка була опломбована Варта-Універсал 1ЗПУ М1:1724979 поставив Відповідачу дизельне паливо марки Л-0,05-62 масою 62556кг та направив Відповідачу рахунок-фактуру №ФАС12-3809 від 11.07.2012р. на суму 4 155 906,47грн., сповіщення №7456 від 11.07.2012р. та податкову накладну №619 від 11.07.2012р.

Відповідач за отримане дизельне паливо розрахувався частково у сумі 4 139 169,89грн. та послався на те, що при прибутті цистерни №73995961 з дизельним паливом марки 0,05-62 згідно накладної №41177387, було виявлено нестачу дизельного палива в кількості 1385кг, про що зазначено в комерційному акті АА №053557/05 від 14.07.2012р. та акті про приймання нафти та нафтопродуктів №127 від 14.07.2012р.

В комерційному акті АА №053557/05 від 14.07.2012р. зазначено, що при перевірці цистерни №73995961 на ст. ім. Т. Шевченка було виявлено нестачу вантажу у кількості 1385кг., зазначено, що вагон в технічному стані справний, течі вантажу немає та наявна ЗПУ "Варта Універсал" М Матейково Юзап Укржелдорснаб №1724975., але по документам вантажовідправника значиться Варта-Універсал 1ЗПУ Матейково Юзап №1724979.

Відповідно до п.3.3. договору Відповідач несе всі витрати та відповідальність по прийманню, зберіганню та подальшому використанню товару, який було посталено Позивачем.

Оцінюючи усі вищенаведені документи в сукупності та в контексті з'ясування фактичних обставин справи, суд, дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позивачем позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статтею 924 Цивільного кодексу України визначено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Відповідно до ч.2,3 ст.308 Господарського кодексу України відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення. Вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення.

Згідно ст. 110 Статуту Залізниць України, перевізник несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до видачі його вантажоодержувачу, якщо не доведе, що недостача виникла по незалежним від перевізника причинам.

Відповідно до ст.А.4. (FCA) Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс, редакція 2000 року) продавець зобов'язаний надати товар перевізнику або іншій особі, призначеній покупцем або обраній продавцем у відповідності зі статтею А.3 "а", у названому місці у день чи в межах періоду, що узгоджені сторонами для здійснення поставки. Поставка вважається здійсненою, якщо названим місцем поставки є площі продавця: коли товар завантажений на транспортний засіб, наданий перевізником, що призначений покупцем, чи іншою особою, що діє від імені останнього; якщо назване місце перебуває за межами площ продавця: коли товар наданий у розпорядження перевізника чи іншої особи, призначеної покупцем або обраної продавцем відповідно до статті А.3 "а", нерозвантаженим з транспортного засобу продавця.

Згідно ст.Б.5. Інкотермс (FCA) покупець зобов'язаний нести всі ризики втрати чи пошкодження товару: з моменту, коли він є поставленим у відповідності з статтею А.4.

Відповідно до п.п.1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до положень ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Позивачем за накладною №34124321 на ст. Матейково було передано Відповідачу товар обумовлений договором поставки №ЦХП-50210, укладеним між Позивачем та Відповідачем в цистерні №73995961, омломбований запірним пристроєм Варта-Універсал 1ЗПУ Матейково Юзап №1724979. Тобто, згідно умов п.3.4. договору №ЦХП-50210, специфікацій до договору, з врахуванням того, що товар постачається на умовах Інкотермс (2000 р.), постачальником -ДП „Укрзалізничпостач" належним чином виконано зобов'язання щодо поставки товару.

Відповідно до ст.924 ЦК України, ст.110 Статуту Залізниць України відповідальність за збереження вантажу з моменту прийняття до перевезення та до видачі одержувачу несе перевізник. Отже, позивачу не належить відповідати за нестачу вантажу за правовідносинами, що виникли з договору поставки, а не перевезення.

Таким чином, Позивачем на виконання умов договору №ЦХП-50210 від 30.12.2009 р. поставлено Відповідачу товар на загальну суму 4 155 906,47грн. Відповідач здійснив оплату за поставлений товар на суму 4 139 169,89грн. Одночасно, відповідач відмовився сплачувати 16736,58грн., із посиланням на недостачу вантажу. Тобто, спірною є сума вартості поставленого за накладними вантажу - 16736,58грн.

З огляду на викладене, Позивачу належить право вимагати від Відповідача виконання ним зобов'язань щодо повної оплати вартості товару, отриманого на виконання договору поставки.

За таких обставин, суд повністю задовольняє заявлені Позивачем позовні вимоги щодо стягнення з Відповідача суми заборгованості по договору поставки №ЦХП-50210 від 30.12.2009 р. у розмірі 16736,58грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином суд вважає позовні вимоги стосовно стягнення з Відповідача заборогованості за поставлений товар у сумі 16736,58грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Державного підприємства матеріально - технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами і наявними матеріалами справи.

Судові витрати по судового збору покласти на Позивача та Відповідача відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Одеська залізниця" (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 01071315) на користь Державного підприємства матеріально - технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" (03049, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 11/15, код ЄДРПОУ 19014832) 16736/шістнадцять тисяч сімсот тридцять шість/грн. 58коп. боргу, 1720 /одна тисяча сімсот двадцять/грн. 50 коп. судового збору.

3. Стягнути з Державного підприємства матеріально - технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" (03049, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 11/15, код ЄДРПОУ 19014832) до державного бюджету України (р/р 31210206783008 отримувач ГУ ДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, банк отримувача ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код класифікації 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997) 0 /нуль/грн. 45 /сорок п'ять/ коп. судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення підписано в порядку ст. 85 ГПК України 19.07.2013 р.

Суддя Власова С.Г.