Постанова № 32534506, 09.07.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2013 року о 15 год. 35 хв.Справа № 808/5148/13-а м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Мінаєвої К.В.

за участю секретаря судового засідання Плєшкова Д.В.

за участю представників

позивача - Лисенко О.В.,

відповідача - Сокрути М.М., Рибалки О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів

до публічного акціонерного товариства «Запоріжтрансформатор»

про нарахування грошового зобов'язання,

ВСТАНОВИВ:

29 травня 2013 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби (далі - позивач) до публічного акціонерного товариства «Запоріжтрансформатор» (далі - відповідач), в якому позивач, з урахуванням уточнень, просить суд прийняти рішення про нарахування та сплату ПАТ «Запоріжтрансформатор» грошового зобов'язання з податку на прибуток у результаті застосування звичайних цін у розмірі 1485788,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що при співставленні ціни реалізації по ВМД від 27.04.2011 №112000009/2011/004015 та ціни на вищезазначений трансформатор згідно даних компетентного органу Республіки Узбекистан (Державний податковий комітет Республіки Узбекистан) встановлено, що відповідач здійснив реалізацію трансформаторного обладнання нерезиденту по ціні, що менша за звичайну ціну понад 20%, в результаті чого відповідачем занижено об'єкт оподаткування податком на прибуток у сумі 6459947,29 грн. А оскільки відповідач розпочав процедуру оскарження прийнятого податкового повідомлення - рішення, податковий орган у відповідності п.39.15 ст.39 Податкового кодексу України звернувся з позовом про нарахування та сплату податкових зобов'язань. В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

Відповідач проти позову заперечує. В обґрунтування заперечень зазначає, що позивачем для визначення договірної ціни, взята ціна трансформаторного обладнання, вказана у довідковій вантажно-митній декларації, при цьому позивачем не визначено третю особу (якій в подальшому реалізований товар від «CALIK ENERJI FZE»), а також не зазначено розмір націнки та витрат, пов'язаних із збутом, які позивач повинен був вираховувати при визначенні звичайної ціни під час подальшого продажу трансформаторного обладнання «CALIK ENERJI FZE» третій особі. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, вважає за необхідне зазначити наступне.

На підставі направлень від 11.03.2013 №0132, №0133, №0134, виданих позивачем, згідно з пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п 78.1 ст. 78 ПК України, наказом СДПІ ВПП у м. Запоріжжі від №133 та відповідно до затвердженого плану перевірки проведена документальна позапланова виїзна перевірка відповідача з питання дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 по 31.12.2011 роки та валютного законодавства за період з 01.07.2010 по 28.02.2013 роки при господарських взаємовідносинах з нерезидентами: «CALIK ENERJI FZE» (Об'єднані Арабські Емірати) та державною акціонерною компанією «Узбекенерго» (Узбекистан) за контрактом від 07.05.2010 №РР-1176 та складено акт про результати перевірки від №157/25-0/00213428, на підставі якого винесені податкові повідомлення-рішення від 16.04.2013 №0000162500, яким збільшено суму податкових зобов'язань з податку на прибуток у сумі 1485788,00 грн. (основний платіж) внаслідок застосування звичайної ціни, №0000172500, яким застосовано за ненадання платником податків контролюючим органам копій документів, штрафну санкцію у розмірі 510 грн.

Відповідач розпочав процедуру оскарження вказаних податкових повідомлень - рішень, а позивач на підставі п. 39.15 ст.39 Податкового кодексу України звернувся до суду з позовом про нарахування та сплату податкових зобов'язань.

Суд вважає за необхідне зазначити, що підпунктом 14.1.71 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України визначено, що звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотнє, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Згідно пп.153.2.1 п.153.2 ст.153 Податкового кодексу України дохід, отриманий платником податку від продажу товарів (виконання робіт, надання послуг) пов'язаним особам, визначається відповідно до договірних цін, але не менших від звичайних цін на такі товари, роботи, послуги, що діяли на дату такого продажу, у разі, якщо договірна ціна на такі товари (роботи, послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (роботи, послуги). Підпунктом 153.2.3 п.153.2 ст.153 Податкового кодексу України передбачено, що положення підпунктів 153.2.1 і 153.2.2 цього пункту поширюються також на операції з особами, які: не є платниками цього податку; сплачують податок за іншими ставками, ніж платник податку на прибуток.

Відповідно до п.39.1 ст.39 Податкового кодексу України звичайна ціна на товари (роботи, послуги) збігається з договірною ціною, якщо інше не встановлено цим Кодексом і не доведено зворотне, в тому числі в результаті неможливості визначення звичайної ціни із застосуванням положень пунктів 39.3-39.4 цієї статті.

Звичайна ціна застосовується у разі здійснення платником податків: а) бартерних операцій; б) операцій з пов'язаними особами; в) операцій з платниками податків, що застосовують спеціальні режими оподаткування або інші ставки, ніж основна ставка податку на прибуток, або не є платником цього податку, крім фізичних осіб, які не є суб'єктами підприємницької діяльності; г) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Згідно п.39.2 ст.39 Податкового кодексу України визначення звичайної ціни у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснюється за одним з методів, вказаних в цьому пункті. Встановлюються такі методи визначення звичайної ціни: а) порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу); б) ціни перепродажу; в) "витрати плюс"; г) розподілення прибутку; ґ) чистого прибутку.

Відповідно до п.39.15 ст.39 Податкового кодексу України у разі відхилення договірних цін у податковому обліку платника податків у бік збільшення або зменшення від звичайних цін менше ніж на 20 відсотків, таке відхилення не може бути підставою для визначення (нарахування) податкового зобов'язання, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності. Визначені із застосуванням звичайних цін база, об'єкт оподаткування та інші показники податкового обліку використовуються органами державної податкової служби для проведення розрахунку податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності за результатами проведення перевірки.

За результатами цієї перевірки приймається відповідне податкове повідомлення-рішення. У разі коли платник податків розпочинає процедуру оскарження цього податкового повідомлення-рішення, або несплати відповідної суми, визначеної в такому податковому повідомленні-рішенні, протягом строків, встановлених цим Кодексом податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним. Керівник органу державної податкової служби зобов'язаний звернутися до суду з позовом про нарахування та сплату податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності.

З матеріалів справи встановлено, що між відповідачем - ПАТ «Запоріжтрансформатор» та «CALIK ENERJI FZE» укладено договір від 07.05.2010 №РР-1176 відповідно до умов визначених цим договором Постачальник зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність Покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а Покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п.3.12 договору «Маніпулювання, завантаження, розвантаження, транспортування»: транспортування обладнання повинно бути виконано Постачальником, при цьому усі транспортні витрати оплачує Постачальник. Постачальник повинен справити остаточну упаковку для транспортування та доставити обладнання на умовах СІР Залізнична станція Навої/Узбекистан. Якщо на момент доставки обладнання доступна залізнична гілка до об'єкту, Постачальник повинен доставити обладнання на Залізничну станцію Навої/Узбекистан і СІР об'єкт (кінцевий залізничний пункт Навої 478 MW ССРР будівельний об'єкт). Відповідно до п.3.13 договору «Експорт та імпорт»: Постачальник за власні кошти повинен доставити все обладнання на місце (а) експорту (митниця України) та врегулювати будь-які формальності з митного очищення. Покупець за власні кошти повинен доставити обладнання на місце (а) імпорту (митниця Узбекистану) та врегулювати будь-які формальності з митного очищення. Покупець повинен доставити обладнання на місце (а) імпорту та врегулювати будь-які формальності з митного очищення, витрати яких повинні відноситись на рахунок Постачальника.

Відповідно до п. 4.1 договору «Контрактна ціна»: контрактна ціна повинна містити повне и остаточне відшкодування за проектування, розробку, поставку обладнання, його встановлення, навчання персоналу Власника, а також за відповідальність и шефнагляд з монтажу, введення в експлуатацію й експлуатаційного приймання робіт.

Контрактна ціна містить наступне: всі видатки і витрати, що відносяться до інтелектуальної власності, необхідної для експлуатації обладнання; всі видатки і витрати з забезпечення запасних деталей, які необхідні для Експлуатаційного приймання; всі видатки і витрати з забезпечення хімічних і змащуючих матеріалів для трансформаторів, необхідних протягом 24 місяців після Експлуатаційного приймання, включаючи першочергову заливку; всі видатки і витрати (включаючи внески и комісійні), що відносяться до страхування, яке забезпечує Постачальник; всі витрати з транспортування Обладнання до залізничної станції Навої (якщо залізнична гілка готова, постачальник також забезпечує транспортування від залізничної станції Навої до об'єкту); вартість будь-якого субконтракту, а також всі видатки і витрати, необхідних для винаймання Постачальником будь-якого субпідрядника, назначеного відповідно до умов даного Договору; всі прямі і непрямі витрати на шефнагялд з монтажу і введення в експлуатацію (1 людина на строк 1 місяць), включаючи міжнародний проїзд, витрати на зв'язок для персоналу Постачальника; накладні витрати й прибуток Постачальника; витрати на отримання віз, візове забезпечення, дозвіл на роботу, реєстрацію й витрати, що до цього відносяться для персоналу и робітників Постачальника й його субпідрядників; витрати на навчання на об'єкті, одноденне аудиторне Навчання й Навчання на Об'єкті 25 чоловік, з наданням учбових посібників на англійській та російській мовах; всі видатки і витрати з проектування, виробництва, заводських випробувань й шефнагляду за випробуваннями на об'єкті, інспекцій, введенням в експлуатацію и приймання робіт; всі утримувані податки, мито, внески, збори й інші обов'язкові платежі, а також податки будь-якого характеру, які не зазначені в даному договорі, але які застосовуються за межами Узбекистану; все витрати, які відносяться до гарантії оплати авансового платежу, гарантії виконання контракту, гарантійних зобов'язань; всі митні платежі й процедури в Україні; всі витрати з упакування й навантаження; всі витрати на інструкції з експлуатації, будь-яка інша документація у відповідності зі специфікацією.

Реалізація підтверджується накладними на відпуск готової продукції від 31.12.2010 №047355/036117 та від 30.04.2011 №048865/036117. Розрахунки за відвантажену продукцію здійснювались на підставі рахунків від 28.12.2010 №Е-018 на загальну суму 1 303 021 Євро та від 19.04.2011 №Е-015 на загальну суму 1 849 447 Євро. Станом на 01.07.2010 року рахується кредиторська заборгованість у сумі 623 079 Євро/6 057 174,02 грн. (з 29.06.2010 року). Виручка в іноземній валюті надійшла в загальній сумі 2 529 389 Євро/ 28 076 946,56 грн.: 3648,8 Євро/40225,47 грн., м.в.о. від 25.10.2010 №11, виписка банку від 25.10.2010; 21 Євро/ 231,54 грн., м.в.о. від 02.11.2010 №4, виписка банку від 02.11.2010; 513868,80 Євро/ 5518464,79 грн., м.в.о. від 24.01.2011 №2, виписка банку від 24.01.2011; 385401,60 Євро/ 4177680,89 грн., м.в.о. від 10.02.2011 №1, виписка банку від 10.02.2011; 16581,10 Євро/ 179881,58 грн., м.в.о. від №1, виписка банку від 24.02.2011; 732 364,20 ЄВРО/ 8237804,62 грн., м.в.о. від №1, виписка банку від 25.05.2011; 549404,40 ЄВРО/ 6399291,59 грн., м.в.о. від №1, виписка банку від 09.06.2011; 64233,60 ЄВРО/736118,60 грн., м.в.о від 22.06.2011 №1, виписка банку від 22.06.2011; 16522,10 ЄВРО/187105,22 грн., м.в.о від 21.07.2011 №2, виписка банку від 21.07.2011; 91479,9 ЄВРО/971993,79 грн., м.в.о. від 04.10.2011 №1, виписка банку від 04.10.2011; 75 ЄВРО/ 823,24 грн., м.в.о. від 13.10.2011 №1, виписка банку від 13.10.2011; 155788,50 ЄВРО/ 1627325,23 грн., виписка банку від 29.12.2011.

До перевірки надані сертифікати якості на реалізовані трансформатори: №485 до трансформатора ТДЦ-226000/220-У1; №112 до трансформатора ТДЦ-415000/220-У1. Експортна операція поставки трансформаторів на адресу Державної акціонерної компанії «Узбекенерго» за вищезазначеними ВМД здійснена на умовах СІР ст. Тинчлик/Узбекистан, що зазначено у графі 20 ВМД, у графі 29 зазначено митний орган виїзду - Луганська митниця, у гр. 50 принципалом зазначено ДП Придніпровська залізниця.

Перевезення здійснювалось до станції Тинчлик/Узбекистан Придніпровською залізницею на підставі Договору від 06.03.2006 №ПР/ДН-3-06 525/НЮп/121/152 «Про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги» за рахунок Відповідача, що підтверджено залізничними накладними: від 31.12.2010 №46533750, 46533742, 46533743, 46533744, 46533745, 46533746, 46533747, 46533748, 46533749; від 30.04.2011 №47720040, 47720073, 47720081, 47720099, 47720065, 47720057, 47720107, 47720115, 47720123, 47720131, 47720149, 47720156, 47720164, 47720172, 47720180.

В податковому обліку дохід від реалізації включено: по ВМД від 30.12.2010 №112000009/2010/014735 у сумі 13624037,00 грн. до ряд. 01.1 «Доходи від продажу товарів (робіт, послуг)» в податкових деклараціях з податку на прибуток, в т.ч. 2 квартал 2010 року - 2 497751,00 грн., 4 квартал 2010 року - 11126286,00 грн.; по ВМД від 27.04.2011 №112000009/2011/004015 у сумі 21533158,00 грн., до ряд.01.1 «Доходи від продажу товарів (робіт, послуг)» в податкових деклараціях з податку на прибуток у сумі 3580378,00 грн., в т.ч. 2 квартал 2010 року - 3559423,00 грн., квартал 2010 року - 20228,00 грн., 1 квартал 2011 року - 727,00 грн., до ряд. 02 «Дохід від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів (робіт, послуг)» податкових декларацій з податку на прибуток у сумі 17952780,00 грн., в т.ч. 2 квартал 2011 року - 17952780,00 грн.

В бухгалтерському обліку продаж трансформаторів відображено платником податків наступним чином: Дт 3123 «Поточні рахунки в ЄВРО»; Кт 681 «Розрахунки по авансам отриманим»; Дт 362 «Розрахунки з іноземними покупцями»; Кт 701 «Дохід від реалізації готової продукції».

Під час перевірки встановлено, що відповідно договору від 07.05.2010 РР-1176 та графи 8 ВМД від 27.04.2011 №112000009/2011/004015 одержувачем товару є Державна акціонерна компанія «Узбекенерго», відповідно доповнень до графи 8 ВМД торгуюча країна - нерезидент CALIK ENERJI FZE (Об'єднані Арабські Емірати), загальна сума за рахунком 21533157,66 грн./ 1849447 ЄВРО (курс валюти - 11,643025). В надісланій Державним податковим комітетом Республіки Узбекистан копії ВМД №12004/19.03.2012/000596 зазначено: що відправник/експортер «CALIK ENERGI SAN VE TIC.A.S.Buyukdere Cad.No 163, Zincirtikuyu, Istanbul; отримувач/імпортер - ДАК «Узбекенерго», вул. Хорезмська, 6, м. Ташкент, для проекту будівництва ПГУ478МВТ на Навойській ТЕС; країна відправлення - Україна; загальна фактурна вартість 2404281,1 ЄВРО.

З наданих документів, податковий орган дійшов висновку, що ціна трансформатора, який придбала ДАК «Узбекенерго» від «CALIK ENERGI SAN VE TIC.A.S.» є на 30% більшою відносно ціни трансформатора, який відвантажено по ВМД від 27.04.2011 №112000009/2011/004015 відповідачем CALIK ENERJI FZE (Об'єднані Арабські Емірати) (вантажоотримувач - ДАК «Узбекенерго»). При співставленні ціни реалізації по ВМД від 27.04.2011 №112000009/2011/004015 та ціни на вищезазначений трансформатор згідно даних компетентного органу Республіки Узбекистан (Державний податковий комітет Республіки Узбекистан) встановлено, що відповідач здійснив реалізацію трансформаторного обладнання нерезиденту по ціні, що менша за звичайну ціну понад 20%, в результаті чого відповідачем занижено об'єкт оподаткування податком на прибуток у сумі 6459947,29 грн. (в перерахунку згідно ВМД від 27.04.2011 №112000009/2011/004015 курс валюти складав 11,643025 грн. за 1 ЄВРО).

Разом з тим, суд вважає необґрунтованими висновки податкового органу, яких він дійшов за результатами проведеної перевірки ПАТ «Запоріжтрансформатор» з огляду на наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що підставою для визначення грошового зобов'язання відповідачу стало те, що відповідач здійснив реалізацію трансформаторного обладнання нерезиденту по ціні, що менша за звичайну ціну понад 20%, в результаті чого відповідачем занижено об'єкт оподаткування податком на прибуток у сумі 6459947,29 грн. Внаслідок чого податковим органом застосовано метод визначення звичайної ціни за пп. б п. 39.2 ст.39 Податкового кодексу України (за ціною перепродажу).

Суд зазначає, що згідно п.39.2 ст.39 Податкового кодексу України визначення звичайної ціни у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснюється за одним з методів, вказаних в цьому пункті. Встановлюються такі методи визначення звичайної ціни: а) порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу); б) ціни перепродажу; в) "витрати плюс"; г) розподілення прибутку; ґ) чистого прибутку.

Податковий кодекс України не містить посилань щодо порядку та черговості застосування методів визначених в ст.39. Проте, суд не може погодитись із застосованим податковим органом методом визначення звичайної ціни за ціною перепродажу з огляду на таке. Відповідно до п.39.5 ст.39 Податкового кодексу України згідно з методом ціни перепродажу застосовується договірна ціна товарів (робіт, послуг), визначена під час подальшого продажу таких товарів (робіт, послуг) покупцем третій особі, за вирахуванням відповідної націнки та витрат, пов'язаних із збутом.

Отже, умовою застосування такого методу визначення звичайної ціни є наявність інформації щодо договірної ціни товарів (робіт, послуг), визначеної під час подальшого продажу таких товарів (робіт, послуг) покупцем третій особі, націнки, витрат, пов'язаних зі збутом.

Водночас, з матеріалів справи встановлено, що позивачем, для визначення договірної ціни, взята ціна трансформаторного обладнання, вказана у ВМД № 12004/19.03.2012, згідно якої це обладнання було поставлене кінцевому споживачу - ДАК «Узбекенерго» від «Calik Enerji Sanayi ve Ticaret AS (Туреччина), за імпортним контрактом № 3-БТ-2009 від 08.08.2009 р., укладеним на умовах будівництва «під ключ» між ДАК «Узбекенерго» та Консорціумом іноземних компаній «Initec» та «Calik Enerji Sanayi ve Ticaret AS» (Туреччина) за участю компанії «Mitsubishi» (Японія). Суд зазначає, що вантажна митна декларація, за відсутності інших доказів, а саме, договору, платіжних документів та інш. не може свідчити про договірну ціну товарів (робіт, послуг) під час подальшого продажу покупцем третій особі, оскільки не може свідчити про договірні умови продажу та його складові.

Крім того, як зазначено в листі ДАК «Узбекенерго» від №ИБ-01-21/3936 19.11.2012 р., оплата за імпортним контрактом № З-БТ-2009 від 08.08.2009 р. здійснювалась ним поетапно на умовах «під ключ», окремо оплату за трансформаторне обладнання і ДАК «Узбекенерго» не здійснювало.

Також, податковим органом не встановлено суму відповідної націнки. Суд не приймає посилання відповідача на те, що чинне законодавство не містить нормативного закріплення порядку визначення відповідної націнки, а тому податковому органу не вдалося встановити цей показник, оскільки обов'язковою умовою застосування методу визначення звичайної ціни за пп.б п.39.2 ст.39 Податкового кодексу України (за ціною перепродажу) є вирахування відповідної націнки та витрат, пов'язаних із збутом.

Також, судом встановлено, що податковим органом не досліджено розмір витрат, пов'язаних зі збутом. Суд не приймає посилання відповідача на те, вказаних витрат здійснено не було, оскільки за змістом договору на позивача покладено не тільки здійснення витрат на збут, а й додатково здійснення інших витрат, оскільки відповідно до п. 4.1 договору контрактна ціна містить наступне: … всі витрати з транспортування обладнання до залізничної станції Навої (якщо залізнична гілка готова, постачальник також забезпечує транспортування від залізничної станції Навої до об'єкту).

Отже, в разі неготовності залізничної гілки, позивач не забезпечує транспортування товару від залізничної станції Навої до об'єкту. З матеріалів справи встановлено та досліджено податковим органом, що поставка обладнання від ПАТ «Запоріжтрансформатор» здійснювалась до станції Тинчлик/Узбекистан Придніпровською залізницею.

Разом тим, на адресу відповідача від «Calik Enerji Sanayi ve Ticaret AS» надійшло повідомлення-виклик інженера №2000004972 від 03.06.2011 р. на монтаж трансформаторного обладнання за договором від 07.05.2010 р. №РР-1176. З наданого документа встановлено, що «Calik Enerji Sanayi ve Ticaret AS» здійснено будівництво залізничного під'їзного шляху довжиною два кілометри від станції Тинчлик до тепло станції Навої в Узбекистані. Вартість вказаного будівництва ПАТ «Запоріжтрансформатор» не відома.

Враховуючи наведене, суд вважає необґрунтованим посилання відповідача про відсутність у контрагента позивача витрат, пов'язаних зі збутом.

Таким чином, суд дійшов висновку, що податковим органом не доведено договірної ціни товарів (робіт, послуг), визначеної під час подальшого продажу таких товарів (робіт, послуг) покупцем третій особі, відповідної націнки та не в повному обсязі досліджено витрати, пов'язані із збутом, що унеможливлює застосування методу визначення звичайної ціни за пп. б п.39.2 ст.39 Податкового кодексу України (за ціною перепродажу)

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 71, 86, 158-163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів до публічного акціонерного товариства «Запоріжтрансформатор» про нарахування грошового зобов'язання відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.В.Мінаєва