Постанова № 32529981, 18.07.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

18 липня 2013 р. №820/4946/13-а

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді -Волошина Д.А.,

за участю секретаря судового засідання Пшеничного В.О.

представника позивача - Страхової Г.О.,

відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові справу за адміністративними позовом Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості ,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова , з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , в якому просить суд, стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова (р/р 256093012094 в ф-ї ХОУ АТ "Ощадбанк", МФО 351823, код ЄДРПОУ 22682106) заборгованість по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1692,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова і відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) зобов'язана сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний календарний місяць, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього календарного місяця. Відповідач зазначених виплат в повному обсязі не проводив, внаслідок чого виникла заборгованість за 2010 рік зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1692,00 грн.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов у повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на тяжкий фінансовий стан та просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень п. 7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010, № 2464-VI стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється. На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом. Зазначений закон набрав чинності з 01.01.2011 року.

З приписів п. 15 ст. 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010, № 2464-VI, чинного з 01.01.2011 року вбачається, що до діючих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування відносяться : загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (до солідарної системи); загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття; загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

Відповідно до п.8.1. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 19 грудня 2003 року №21-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 22.10.2010 р. N 25-1, яка набрала чинності з 1 січня 2011 року) стягнення заборгованості із сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості, або застосування штрафних санкцій.

Згідно до п.2.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України №8-2 від 30 квітня 2002 року (у редакції постанови Правління Пенсійного фонду України від 25.02.2008 року №5-5) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.03.2008 року №209/14900 одним з основних завдань управління є облік платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; збирання та акумулювання в районі (місті) внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших коштів, призначених для пенсійного забезпечення, ведення їх обліку; призначення (перерахунок) пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці та підготовка документів для їх виплати; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством.

Відповідно до п.п. 4 п. 8 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом. Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Судом встановлено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова.

Відповідачем задекларовано внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1893,60 грн. та фактично сплачено 201,60 грн., що підтверджується роздруківкою картки особового рахунку.

Заборгованість виникла згідно річного звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів пенсійного фонду за 2010 рік.

Як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, відповідач зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати страхові внески в установлені строки та в повному обсязі, як то передбачено Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 року (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 19 грудня 2003 року №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року № 64/8663 (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно п. 6 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV страхувальник зобов'язаний сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідно до п. 8.2 " Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженою Постановою Правління ПФУ № 21-1 від 19 12 2003 року та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України № 64 / 8663 від 16 01 2004 року, страхувальнику, який на кінець звітного періоду має недоїмку зі сплати страхових внесків, органи Пенсійного фонду надсилають вимогу про сплату недоїмки.

Згідно ч. 3 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у разі, якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього санкцією, включеною до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також якщо страхувальник узгодив вимоги, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається у встановленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Управління Пенсійного фонду України в Ленінськиму районі м. Харкова надіслало Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 вимогу про сплату боргу: № Ф 171 від 05.05.2011 року, яка була вручена відповідачу 12.05.2011 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення.

Згідно п.п. 6.4. п. 6 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 27.09.2010 № 21-5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.10.2010р. за № 994/18289 вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі або відокремленому підрозділу, якщо її передано службовій особі такого платника під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення. Вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого її місця перебування (проживання) з повідомленням про вручення за порядком оформлення зазначених поштових відправлень, установленим Кабінетом Міністрів України.

В судовому засіданні відповідач підтвердив, що вимога не оскаржувалась.

Таким чином, доказів проведення відповідачем процедури узгодження даної вимоги з територіальним органом ПФУ, доказів оскарження названої вимоги в судовому або позасудовому порядку, доказів оплати названої вимоги або направлення її до органів державної виконавчої служби України, скасування цієї вимоги або її невідповідності закону сторонами до матеріалів справи не надано, а судом самостійно при виконанні приписів ст.11 КАС України в частині офіційного з'ясування всіх обставин у справі не встановлено.

На даний час загальна сума заборгованості по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 становить 1692,00 грн. Наявність заборгованості підтверджується приєднаною до справи роздруківкою картки особового рахунку.

Посилання позивача на тяжкий фінансовий стан, як на підставу несплати внесків, не приймається судом до уваги оскільки, страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків, згідно з ч. 12 статті 20 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" .

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідач не надав до суду доказів щодо сплати боргу.

За таких обставин, суд знаходить позов обґрунтованим, доведеним і таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 8-14, 71, 159, 160-164, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код - НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова (61052, м. Харків вул. Ярославська 18/15-а, р/р 256093012094 в ф-ї ХОУ АТ "Ощадбанк", МФО 351823, код ЄДРПОУ 22682106) заборгованість по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1692.00 грн. (одна тисяча шістсот дев'яносто дві грн. 00 коп.)

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 22 липня 2013 року.

Суддя Волошин Д.А.