Постанова № 32529763, 17.06.2013, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2013 року Справа № 811/1697/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді звернулося до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 805,73 грн., визначеної вимогою про сплату боргу №Ф211-У від 01.03.13.

Ухвалою суду від 24.05.13 на підставі п.4 ч.1 ст.1832 КАС України відкрито скорочене провадження у справі за вказаним позовом. Зазначена ухвала отримана відповідачем 04.06.13, заперечень проти позову у встановлений строк не надано.

Розглянувши справу у порядку скороченого провадження, оцінивши повідомлені позивачем обставини, зважаючи на відсутність заперечень відповідача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 з 16.07.01 зареєстрований як фізична особа-підприємець, перебуває на обліку в УПФУ в м. Кіровограді як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. У 2012 році перебував на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (надалі - Закон).

За визначенням, наведеним у пункті 2 частини 1 статті 1 Закону, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 4 Закону платниками єдиного внеску є зокрема фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 2 - 14 частини 1 цієї статті, є застрахованими особами відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування. (частина 2 статті 4 Закону).

Відповідно до пунктів 1, 2, 4 частини 2 статті 6 Закону платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; 4) подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики.

Пунктом 3 частини 1 статті 7 Закону встановлено, що для платників, зазначених у пункті 4 частини 1 статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

Як визначено пунктом 5 частини 1 статті 1 Закону, мінімальний страховий внесок - це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Відповідно до частини 11 статті 8 Закону єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини 1 статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини 1 статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Частинами 2, 3 статті 9 Закону передбачено, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Обчислення єдиного внеску територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до територіальних органів Пенсійного фонду, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно до абзацу 3 частини 8 статті 9 Закону платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини 1 статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, та членів сімей таких осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Порядок обчислення і строки сплати єдиного внеску платниками - фізичними особами - підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування, передбачений пунктом 4.6 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.10 №21-5, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.10.10 за №994/18289. Вказаною нормою встановлено, що зазначена категорія платників самостійно обчислює для себе та членів своїх сімей, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, суму єдиного внеску, яка не може бути менше мінімального страхового внеску за кожну особу на місяць. Платники сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. Платники можуть сплачувати єдиний внесок у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа кожного місяця поточного кварталу. При цьому суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним за календарний квартал до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Згідно з пунктом 3.2 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.10 №22-2, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 01.11.10 за №1014/18309, фізичні особи -підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, наступного за звітним періодом. Звітним періодом є календарний рік. Звіт подається за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку.

Судом установлено, що відповідачем до УПФУ в м. Кіровограді подано звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2012 рік, у якому обчислено суму єдиного внеску за січень 2012 року у розмірі 805, 73 грн. Однак у встановлений строк ця сума відповідачем сплачена не була

Пунктом 6 частини 1 статті 1 Закону визначено, що сума єдиного внеску, яка своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом, є недоїмкою.

У зв'язку з наявністю у відповідача недоїмки зі сплати єдиного внеску УПФУ в м. Кіровограді сформовано вимогу №Ф211 від 01.03.13 про сплату боргу у сумі 805,73 грн., яку направлено відповідачу для узгодження.

Відповідно до частини 4 статті 25 Закону територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.

У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Вбачається, що вимога про сплату боргу №Ф211-У від 01.03.13, яка вручена відповідачу 14.03.13, в установленому порядку ним не узгоджена та не оскаржена. Наразі на виконанні в органах ДВС зазначена вимога про сплату боргу не перебуває.

Таким чином, на час вирішення спору за відповідачем рахується недоїмка зі сплати єдиного внеску у розмірі 805,73 грн. Доказів її погашення суду не надано.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог даного адміністративного позову та про його задоволення.

Судові витрати сторонами у справі не понесені.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 94, 158 - 162, 1832, 186, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді недоїмку зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 805,73 грн. (вісімсот п'ять гривень 73 копійки).

Постанова суду підлягає негайному виконанню.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання її копії апеляційної скарги, з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш