Постанова № 32529566, 17.07.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 липня 2013 року Справа № 812/3150/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чиркіна С.М.

при секретарі: Камінській М.В.

без участі сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафної санкції у розмірі 170,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

03 квітня 2013 року Луганським окружним адміністративним судом відкрито провадження за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафної санкції у розмірі 170,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач зареєстрована фізичною особою - підприємцем Новоайдарською районною державною адміністрацією Луганської області 31.10.2005 року.

Відповідач в порушення вимог ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2011 звітній рік , при терміні формування та подання звіту до органів Пенсійного фонду України один раз на рік до 01 квітня 2012 року, не подав, що є порушенням підпункту 4 частини 2 статті 6 ЗУ №2464, головним спеціалістом відділу персоніфікованого обліку, інформаційних систем та мереж УПФУ в Новоайдарському районі Луганської області складено акт №43 від 17.05.2012 року та відповідно застосовано до відповідача штрафну санкцію у розмірі десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян -170,00 грн.( рішення № 137 від 17.05.2012).

Рішеннями Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 25.06.2012 № 5230/09-10 та відповідно Пенсійного фонду України від 20.07.2012 року № 16914/09-10 скаргу відповідача на рішення управління № 137 від 17.05.2012 року - залишено без задоволення.

Від відповідача на адресу суду надійшло заперечення на позов, в якому серед іншого посилається на відсутність будь-яких зобов'язань перед суб'єктом господарювання ЮО «УПФУ в Новоайдарському районі Луганської області» та особисто перед громадянкою України ОСОБА_2, яка склала оскаржуване рішення.

Крім цього зазначає, що ЮО « УПФУ в Новоайдарському районі Луганської області» є приватною юридичною особою, є фіктивно зареєстрованою юридичною особою, яка ніколи і ніким не утворювалася, у якої відсутні дата створення, її засновники, рішення компетентного органу про її утворення та установчі документи, та не належить до сфери управління будь - якого державного органу влади.

Звертає увагу, що рішенням №137 від 17.05.2012 року громадянка України ОСОБА_2 здійснює неправомірне втручання у право приватної власності, оскільки таким чином намагається у незаконний спосіб позбавити власності - грошових коштів з метою особистого збагачення.

Провадження по справі неодноразово зупинялося за клопотаннями сторін.

Ухвалою суду від 04 червня 2013 року провадження по справі зупинялося за клопотанням відповідача до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 812/2637/13-а, у якій серед інших позивачів ОСОБА_1 оскаржує рішення УПФУ в Новоайдарському районі Луганської області від 17.05.2012 № 137 про застосування штрафних санкцій, на підставі якого заявлено вимогу про стягнення штрафної санкції у сумі 170, 00 грн.( а.с.77).

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2013 року ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 15.05.2013 року у справі № 812/2637/13-а - залишено без змін.( а.с.87-88).

Ухвалою суду від 17 липня 2013 року відмовлено в задоволенні клопотання про закриття провадження по справі.

Представник позивача у судове засідання не прибув, надіслав клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника ( а.с.90).

Відповідач у судове засідання не прибула, надіслала факсограмою заяву в якій зазначила про неможливість явки у судове засідання та про надіслання поштою заперечення та клопотання. ( а.с.89).

Відповідач на пропозицію суду надсилала заперечення на позов (а.с.16-18), в якому виклала доводи щодо не визнання позовних вимог, неодноразово заявляла клопотання щодо витребування документів, закриття провадження по справі та зупинення провадження по справі.

З огляду на зазначене, суд критично оцінює клопотання відповідача, надіслане факсограмою, про перенесення розгляду справи у зв'язку з надісланням заперечення та клопотання по справі поштою 15 липня 2013 року, фактично напередодні судового засідання, без надіслання заперечень факсограмою та надання доказів неможливості явки в судове засідання, оскільки зазначене свідчить про зволікання розгляду справи.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне розглянути справу без участі сторін, на підставі наявних доказів, які містять достатньо даних про права та обов'язки сторін.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд дійшов до наступного.

Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України. Пенсійний фонд України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок). Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідач - ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа -підприємець у Новоайдарській районній державній адміністрації 31.10.2005 року , запис № 2 371 000 0000 000251.( а.с.6)

Згідно із довідкою №2123/03-10 від 26.03.2013 відповідач знаходиться на обліку в УПФУ в Новоайдарському районі Луганської області з 31.10.2005 року за реєстраційним №0918 та є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.( а.с.91).

За наявними даними відповідачка не отримує пенсію у позивача ( а.с.92).

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» ( далі - ЗУ №2464), яким запроваджено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, та визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 4 ЗУ № 2464-VI платниками єдиного внеску є: фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців); фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту).

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 ЗУ № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Розділом VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України 2464 встановлено, що з дня набрання чинності цим Законом суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали спрощену систему оподаткування відповідно до Указу Президента України від 3 липня 1998 року № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян», нараховують, обчислюють та сплачують єдиний внесок відповідно до цього Закону (пункт 2).

Відповідно до пункту 3 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 2464, з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.

Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється. Пенсійний фонд спільно з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує єдину державну податкову політику, проводить звірення платників страхових внесків у порядку, встановленому Пенсійним фондом спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, за погодженням із фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Тобто, Законом України № 2464 прямо встановлений обов'язок фізичної особи, які перебуває на спрощеній системі оподаткування сплачувати єдиний внесок.

Пунктом 4 частини 2 статті 6 вищезазначеного Закону України передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.

Відповідно до пункту 3.2 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 08 жовтня 2010 року № 22-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року за № 1014/18309 ( далі - Постанова № 22-2), фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, самі за себе і за членів сім'ї, які беруть участь у провадженні підприємницької діяльності; особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями, самі за себе формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 1 квітня року, наступного за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом для них є календарний рік. Звіт подається за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку.

За неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, територіальним органом Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (пункт 4 частини 11 статті 25 ЗУ №2464).

Також пунктом 7.2.4 Розділу VІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року № 21-5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за № 994/18289 (далі - Інструкція № 21-5), встановлено, що за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції. Підставою для прийняття відповідного рішення є акт про зазначене порушення, складений у довільній формі.

Згідно пункту 2.1 розділу ІІ Постанови №22-2 звіт до органів Пенсійного фонду подається особисто фізичною особою, страхувальником або відповідальною особою фізичної особи або страхувальника за місцем взяття на облік в органах Пенсійного фонду.

В порушення вимог підпункту 4 частини 2 статті 6 Закону України № 2464 відповідач у встановлений термін до 1 квітня року, наступного за звітним періодом не подала звіт за 2011 рік.

У зв'язку із зазначеним порушенням, головним спеціалістом відділу персоніфікованого обліку, інформаційних систем та мереж управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області складено акт від 17 травня 2012 року № 43 (а.с. 8).

На підставі пункту 4 частини 11 статті 25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464 рішенням позивача від 17 травня 2012 року № 137 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» ( далі - рішення №137) до відповідача застосовано штрафну санкцію у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 170,00 грн. (а.с. 9).

Згідно ч.14 ст.25 ЗУ №2464 про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів Пенсійного фонду, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу Пенсійного фонду вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Рішення позивача №137, яке підписано начальником управління О.О.Коробка ( а.с.9), та акт від 17 травня 2012 року №43 надіслані відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення (а.с. 8), отримані нею особисто 23 травня 2013 року.

Суд критично оцінює посилання відповідача на те, що громадянка України ОСОБА_2 взагалі нікого не представляє, діє на власний розсуд, беручи на себе всю повноту відповідальності, оскільки згідно довідки №064754 з ЄДР ОСОБА_2 є керівником відповідача та згідно ч. 14 ст.25 ЗУ №2464 уповноважена приймати зазначене рішення.

Рішеннями Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 25.06.2012 № 5230/09-10 та відповідно Пенсійного фонду України від 20.07.2012 року № 16914/09-10 скаргу відповідача на рішення управління № 137 від 17.05.2012 року - залишено без задоволення.( а.с.10,11).

Відповідачем рішення позивача № 137 також було оскаржене до Луганського окружного адміністративного суду ( справа № 812/2637/13-а), однак у зв'язку з не усуненням недоліків позовної заяви, ухвалою суду 15.05.2013 року позовна заява була повернута позивачам (а.с.87-88). На час розгляду справи ухвала Луганського окружного адміністративного суду від 15.05.2013 року набрала законної сили.

Щодо доводів відповідача стосовно того, що управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області не є органом державної влади та у нього не має повноважень на винесення оскаржуваного рішення, суд зазначає, що згідно свідоцтва №444106 УПФУ в Новоайдарському районі Луганської області, і.к.21792577 з 10.06.1994 зареєстровано в якості юридичної особи.( а.с.63).

Згідно довідки відділу статистики у Новоайдарському районі Луганської області №064754 управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області за правовим статусом є юридичною особою та за організаційно-правовою формою є державною організацією (установа, заклад), S.1311-центральні органи державного управління (а.с. 64).

Відповідно до п. 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року № 8-2 управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду.

Відповідно до пунктів 2.2 та 2.3 вищезазначеного Положення управління Пенсійного фонду управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах відповідно до покладених на нього завдань забезпечує додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами актів законодавства про пенсійне забезпечення; контролює надходження страхових внесків та інших платежів до Фонду від підприємств, установ, організацій та громадян, збирає у встановленому порядку відповідну звітність, проводить планові та позапланові перевірки фінансово-бухгалтерських документів, звітів та інших документів щодо правильності нарахування та сплати страхових внесків, призначення (перерахунку) і виплати пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, цільового використання коштів Фонду в організаціях, що здійснюють виплату і доставку пенсій та мають право, серед іншого, застосовувати фінансові санкції, адміністративні стягнення, передбачені законом.

З наведеного випливає, що управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах при прийнятті рішення про застосування штрафних санкцій діють як органи державної влади у здійсненні ними владних управлінських функцій і, відповідно, як суб'єкти владних повноважень.

З приписів статей 71, 86 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

У зв'язку з достатністю наявних в матеріалах справи доказів щодо встановлення правового статусу позивача, відсутні підстави для витребування додаткових доказів у державного реєстратора Новоайдарської райдержадміністрації.

Враховуючи, що адміністративний позов у справі № 812/2637/13-а, в якому серед інших позивачів ФОП-ОСОБА_1 оскаржувала рішення УПФУ в Новоайдарському районі Луганської області від 17 травня 2012 року № 137, було повернуто позивачам та судове рішення набрало законної сили, на час розгляду справи рішення позивача №137 є чинним та підлягає виконанню відповідачем.

Оскільки відповідач за час судового розгляду справи у добровільному порядку заборгованість з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за штрафними санкціями в сумі 170,00 грн. не сплатив, позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи , що позивач відповідно до Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ "Про судовий збір" від сплати судового збору звільнений, питання по судових витратах не вирішується.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 105, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафної санкції у розмірі 170,00 грн. задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (і.н.НОМЕР_1, місце проживання : 93500, АДРЕСА_1) на корить управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області(місцезнаходження: 93600, Луганська обл.,смт.Новоайдар, вул.Пролетарська,б.20) штрафну санкцію у розмірі 170,00 грн. (сто сімдесят гривень 00 коп.), перерахувавши на рахунок №37195104001226 в УДК в Новоайдарському районі ГУДКУ в Луганській області, МФО 804013, код 21792577.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 19 липня 2013 року.

.

Суддя С.М. Чиркін