Рішення № 32529541, 17.07.2013, Красногвардійський районний суд

Справа № 109/2960/2013-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2013 року смт Красногвардійське

Красногвардійський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого - судді Проскурні С.М.,

секретаря - Грабовенко К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Красногвардійське цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство по збору боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агентство по збору боргів» (далі - ТОВ «Агентство по збору боргів») у червні 2013 року звернулося до суду із вказаним позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором № 86946553 від 24.12.2010 року в сумі 8 546,28 грн.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачкою своїх зобов'язань за кредитним договором.

Представник позивача ОСОБА_2 просила розглядати справу за її відсутності, надіславши до суду відповідну заяву. Позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила позов задовольнити.

Згідно з частиною другою статті 158 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідачка ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги не визнала. В обґрунтування своїх заперечень зазначила, що в грудні 2010 року вона отримала від публічного акціонерного товариства "Банк Руский Стандарт" кредит, втім, свої договірні зобов'язання виконала. Мала невелику простроченність по оплаті кредиту, однак все погасила, що підтверджено відповідними квитанціями. За повідомленням представника Банку заборгованості за договором вона не має.

Вислухавши пояснення відповідачки, дослідивши письмові докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статей 10, 11 ЦПК України сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи і розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з частиною третьою статті 10 та частиною першою статті 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що відповідно до Заяви № 86946553 від 24.12.2010 року відповідачка ОСОБА_1 запропонувала ПАТ "Банк Руский Стандарт" укласти кредитний договір на умовах, викладених у цій Заяві та Умовах надання та обслуговування кредитів Банку, які разом складають Договір.

Згідно з пунктом 7 аркушу другого Заяви відповідачка ОСОБА_1 підтвердила, що з Умовами по кредитам вона ознайомлена, повністю з ними згодна та зміст їх зрозуміло.

Відповідно до пункту 2.1 Умов по кредитах Договір укладається шляхом акцепту Банком пропозиції клієнта укласти Договір. Акцептом Банку пропозиції клієнта є дії Банку по відкриттю рахунку клієнту.

На підставі розділу 2 Інформаційного блоку Заяви відповідачці була надана сума кредиту, яку Банк зарахував на її рахунок, відкритий згідно з умовами Договору в установі банку, і у той же день, як оплату за придбаний відповідачкою товар, перерахував на рахунок торгівельної організації, зазначеної в пункті 8 Інформаційного блоку Заяви.

Відповідно до умов Договору відповідачка була зобов'язана забезпечити повернення (погашення) наданого кредиту шляхом здійснення щомісячних періодичних платежів у сумі та строки, передбачені графіком платежів (пункт 2 Інформаційного блоку Заяви). Згідно з пунктами 4.2.2 та 4.2.3 Умов по кредитах для здійснення планового погашення заборгованості відповідачка зобов'язалась забезпечити наявність коштів на своєму рахунку, відкритому в Банку, у сумі та строки, зазначені графіком, а Банк - у дату оплати чергового платежу, направити ці кошти на погашення заборгованості у черговості згідно з пунктом 4.6 Умов по кредитах.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що в силу зобов'язання одна сторона /боржник/ зобов'язана вчинити на користь другої сторони /кредитора/ певні дії (передати майно, виконати роботу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до розрахунку, наданого позивачем, та випискою по особовому рахунку, відповідачкою ОСОБА_1 порушено графік платежів та не здійснено повернення наданого кредиту. Згідно з пунктом 4.5.2 Умов по кредитах Банк набув право вимагати від відповідачки дострокового погашення заборгованості за Договором. 29 квітня 2011 року Банком була направлена відповідачці заключна вимога, в якій було сповіщено ОСОБА_1 про необхідність дострокового повернення суми кредиту та сплати інших платежів за Договором. Сума заборгованості складала 6 158,67 грн.

Неотримання клієнтом Заключної вимоги поштою або відмова від її отримання не звільняє його від обов'язку погашати заборгованість та сплачувати Банку нараховану плату за пропуск чергового платежу, а також суми неустойки, що нараховується відповідно до пункту 5.9 Умов.

В порушення вимог пункту 4.5.1 Умов по кредитах відповідачкою не сплачено суму Заключної вимоги протягом 30 календарних днів, що потягло нарахування неустойки, передбаченої пунктом 5.9 цих Умов, у розмірі 0,2 % від суми заборгованості за кожний календарний день прострочення, розмір якої на момент звернення з позовною заявою до суду складав 6 478,61 грн. (а.с.17).

Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Тобто пеня та штраф є різновидами неустойки як юридичної відповідальності, а не окремими видами штрафних санкцій.

З урахуванням вищезазначеної норми права, а також положень статті 611 ЦК України сплата неустойки є єдиним видом відповідальності за порушення зобов'язання незалежно від виду неустойки (штрафу або пені).

Відповідно до пункту 7.1 Умов по кредитах Банк уклав договір відступлення права вимоги № 55 від 20.06.2012 року із ТОВ «Агентство по збору боргів», згідно з яким до останнього перейшли усі права за укладеним між Банком та ОСОБА_1 Договором.

Таким чином, сталася заміна кредитора в зобов'язанні внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Загальна сума заборгованості за договором № 86946553 від 24 грудня 2010 року становить 8 546,28 грн., яка складається з заборгованості за договором в сумі 2 067,67 грн. (а.с.15), де 2 062,67 грн. заборгованість за кредитом, 5,00 грн. комісія за закриття рахунку, та пені в сумі 6 478,61 грн. (а.с.17).

Посилання відповідачки на повний розрахунок з Банком та надання копій квитанцій про внесення нею платежів за Договором, спростовуються наданим до матеріалів справи розрахунком заборгованості.

Так, розмір заборгованості відповідачки за кредитним договором перед ПАТ «Банк Руский Стандарт» станом на 19.06.2012 р. (перед відступленням права вимоги), становив 2 067,67 грн. Останній платіж, який був врахований Банком, становив 700 грн. у жовтні 2011 року.

Після відступлення права вимоги за договором від 20.06.2012 р. відповідачкою ОСОБА_1 на виконання своїх кредитних зобов'язань було сплачено 2550 грн. за квитанціями від 30.07.2012 на суму 1000 грн., від 31.08.2012 на суму 500 грн., від 09.10.2012 на суму 500 грн., від 29.11.2012 на суму 100 грн., від 31.01.2013 на суму 450 грн.

Зазначена сума 2550 грн. зарахована позивачем в рахунок сплати неустойки за кредитним договором № 86946553 в порядку черговості, передбаченої пунктом 4.6 Умов по кредиту.

Відповідно до вказаного пункту погашення заборгованості (при надходженні грошових коштів на рахунок) здійснює в наступній черговості: 1) витрати з отримання виконання від клієнта його зобов'язань за договором; 2) суми нарахованої неустойки (пені); 3) суми плат за пропуск чергового платежу; 4) суми прострочених комісій та плат (за винятком плат за пропуск чергового платежу), передбачених договором; 5) прострочені відсотки за користування кредитом; 6) прострочена частина основного боргу; 7) суми комісій та плат (за винятком плат за пропуск чергового платежу), передбачених договором; 8) відсотки за користування кредитом; 9) сума основного боргу.

Стаття 14 ЦК України визначає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до принципу диспозитивності, передбаченого статтею 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням осіб, в межах заявлених ними вимог. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Звернення до суду з вимогою про повернення всіх сум за Договором у зв'язку з порушенням умов договору згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України не означає односторонньої відмови від договору, а є наслідком невиконання чи неналежного виконання боржником своїх договірних зобов'язань. Це спосіб цивільно-правової відповідальності боржника. У подальшому, при невиконанні рішення суду, у кредитора виникає право стягувати суми, передбачені частиною другою статті 625 ЦК України, оскільки зобов'язальні правовідносини не припинились.

Крім того, згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для стягнення з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості в сумі 8 546,28 грн.

Згідно зі статтею 88 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати з оплати судового збору в розмірі 229,40 грн.

Керуючись статтями 509, 512, 525, 526, 549, 611, 625, 1050, 1054 ЦК України, статтями 10, 11, 60, 88, 158, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство по збору боргів» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІІН НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство по збору боргів» (ЄДРПОУ 35255167, р/р № 2600402301139 в ПАТ «Банк Руский Стандарт» м. Києва, МФО 380418) заборгованість за договором № 86946553 від 24.12.2010 року в сумі 8 546 грн. 28 коп. (Вісім тисяч п'ятсот сорок шість грн. 28 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 (ІІН НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство по збору боргів» (ЄДРПОУ 35255167, р/р № 2600402301139 в ПАТ «Банк Руский Стандарт» м. Києва, МФО 380418) судові витрати в розмірі 229 грн. 40 коп. (Двісті двадцять дев'ять грн. 40 коп.).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Красногвардійський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя С.М. Проскурня