Рішення № 32528605, 22.07.2013, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

22.07.2013

Справа № 0827/11615/1212

Пр. № 2/336/642/2013

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2013 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Щасливої О.В.,

при секретарі Морозової В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про відшкодування шкоди, що заподіяно джерелом підвищеної небезпеки,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом, який уточнив протягом судового розгляду, до ОСОБА_2, відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про стягнення майнової шкоди, спричиненої дорожньо-транспортною пригодою.

В уточненій заяві (а. с. 74-77) позивач зазначив, що близько 17 години 30 хвилин 24 травня 2012 року на перехресті вулиць Косигіна і Вороніна в м. Запоріжжі сталася дорожньо-транспортна пригода з участю автомобілів «ЗАЗ 1102», державний номер НОМЕР_1, під керуванням відповідача ОСОБА_2 та належного позивачеві «БМВ 520», державний номер НОМЕР_2, яким на підставі довіреності керував водій ОСОБА_3. Зазначена подія, що сталася внаслідок порушення відповідачем, який не виконав вимогу правил дорожнього руху та скоїв зіткнення з належним позивачеві транспортним засобом, спричинила технічні ушкодження автомобілю «БМВ 520», державний номер НОМЕР_2. На підставі договору відповідача із страховою компанією позивач має право на отримання страхового відшкодування майнової шкоди за винятком франшизи у сумі 1000 грн., у сумі 31247грн. 13 коп. згідно із висновком товарознавчого дослідження, яку просить стягнути з другого відповідача. З відповідача першого позивач просить стягнути суму франшизи в розмірі 1000 грн. Крім зазначеної суми, позивач просить покласти на відповідачів видатки зі сплати судового збору у розмірі, пропорційному предявленим вимогам: у сумі 312 грн. 47 коп. на другого відповідача, 10 грн. на першого. Він отримав відмову страховика у виплаті страхового відшкодування з посиланням на відсутність підстав для такої виплати, оскільки позивачем до заяви не додано процесуального рішення суду про визнання ОСОБА_2 винним та притягнення його до відповідальності за порушення правил безпеки руху. Вважає таку відмову необгрунтованою, оскільки статтею 35 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яка містить перелік документів, що додаються до заяви про виплату страхового відшкодування, не передбачено надання постанови про притягнення до адміністративної відповідальності..

В судовому засіданні позивач підтримав вимоги позову. Просить про ухвалення рішення на його користь.

Відповідач проти задоволення позову заперечує.

Представник відповідача підтримала доводи свого довірителя. Вважає, що у відсутність доказів винної протиправної поведінки ОСОБА_2, якими є рішення суду про притягнення його до відповідальності, на нього не може бути покладено відповідальність за спричинення шкоди.

На підставі викладеного просить про залишення позову без задоволення.

В судовому засіданні 5 березня 2013 року представник другого відповідача проти задоволення позову заперечувала з посиланням на ті самі доводи, якими обґрунтовують свої заперечення перший відповідач і його представник. Крім того, представник зазначив, що вимога про стягнення суми шкоди, що обчислена внаслідок товарознавчого дослідження, наданого позивачем, є такою, що не ґрунтується на законі, так як згідно із ст. 34 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір такого відшкодування має визначатися представником страховика, що і було зроблено аварійним комісаром у присутності представника позивача, підтвердженням чого є в протоколи(акти) огляду транспортного засобу від 1 та 5 червня 2012 року. Оскільки відповідно до зазначеного звіту розмір шкоди становить 23451 грн. 84 коп., саме на неї міг би претендувати позивач за умови надання доказів на підтвердження вини застрахованої особи у спричиненні шкоди.

У звязку з викладеним представник страхової компанії просив про залишення без задоволення позовних вимог.

У судові засідання 12 квітня, 24 червня та 16 липня 2013 року представник відповідача, належним чином повідомлений про час та місце вирішення спору, не зявився з невідомих причин, що у відповідності до ст. ст. 158, 169 ЦПК України є підставою для проведення розгляду справи без участі представника відповідача.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, зясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд знаходить позов обґрунтованим і таким, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з таких міркувань.

Судом встановлено, близько 17 години 30 хвилин 24 травня 2012 року на перехресті вулиць Косигіна і Вороніна в м. Запоріжжі сталася дорожньо-транспортна пригода з участю автомобілів «ЗАЗ 1102», державний номер НОМЕР_1, під керуванням відповідача та належного позивачеві «БМВ 520», державний номер НОМЕР_2, яким на підставі довіреності керував водій ОСОБА_3. Зазначена подія, що сталася внаслідок порушення відповідачем, який не виконав вимогу правил дорожнього руху та скоїв зіткнення з належним позивачеві транспортним засобом, спричинила технічні ушкодження автомобілю «БМВ 520», державний номер НОМЕР_2. Постановою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 23.08.2012 року, яка набрала законної сили, ОСОБА_3 звільнено від адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП у звязку з відсутністю в його діях ознак складу вказаного правопорушення (а. с. 9-10). Як випливає із висновку судової авто технічної експертизи, що проводилась на підставі постанови судді при розгляді справи про адміністративне правопорушення за ознаками ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_1, дії водія автомобіля «ЗАЗ 1102», реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_2, які не відповідають вимогам п. 12.3 «Правил дорожнього руху України», знаходяться в причинному звязку із скоєним зіткненням (а. с. 56-105). Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 за шкоду, завдану майну, життю та здоровю третіх осіб під час дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу застрахована ВАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» відповідно до полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності № АА/7507093 (а. с. 56).

Відповідно до ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.

В силу ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах.

Загальні підстави відшкодування шкоди встановлені статтею 1166 ЦК України, згідно із якою майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За змістом ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобовязується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобовязується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

За змістом ст. 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника.

Як випливає із п. 2 полісу обовязкового страхування № АА/7557093 страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілих, завжди зменшується на суму франшизи.

Дійшовши висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення майнової шкоди, суд враховує, що він як особа, чиє майно зазнало шкоди під час дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу, має право вимоги до страховика про відшкодування шкоди, яку заподіяно цьому майну.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 року розмір страхового платежу (внеску, премії) встановлюється страховиком самостійно шляхом добутку розміру базового страхового платежу та значень відповідних коригуючи коефіцієнтів. Страховику забороняється встановлювати або пропонувати встановити розмір страхового платежу, розрахований в інший спосіб.

Згідно із ст. 34 Закону страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування. Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо представник страховика не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

Вирішуючи вимоги про розмір відшкодування, суд вважає, що страховиком при визначенні розміру матеріального збитку дотримані наведені правила законодавства, і у встановленому порядку, в установлений строк проведено автотоварознавче дослідження майнової шкоди, завданої власнику автомобіля «БМВ 520», державний номер НОМЕР_2, на підставі оглядів транспортного засобу, що відбувалися у присутності позивача (а. с. 60-62), тому вважає це дослідження допустимим доказом, а зазначену в ньому суму вважає за необхідне стягнути із страховика в розмірі 22451 грн. 84 коп., з другого відповідача в розмірі встановленої договором франшизи.

Згідно із ст. 35 Закону до заяви про страхове відшкодування додаються:

а) паспорт громадянина, а в разі його відсутності інший документ, яким відповідно до законодавства України може посвідчуватися особа заявника, якщо заявником є фізична особа;

б) документ, що посвідчує право заявника на отримання страхового відшкодування (довіреність, договір оренди, свідоцтво про право на спадщину), у разі якщо заявник не є потерпілим або його законним представником;

в) довідка про присвоєння одержувачу коштів ідентифікаційного номера платника податку (за умови його присвоєння), якщо заявником є фізична особа;

г) документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, заподіяної майну;

ґ) свідоцтво про смерть потерпілого - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, пов'язаної із смертю потерпілого;

д) документи, що підтверджують витрати на поховання потерпілого, - у разі вимоги заявника про відшкодування витрат на поховання потерпілого;

е) документи, що підтверджують перебування на утриманні потерпілого, його доходи за попередній (до настання дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік, розміри пенсій, надані утриманцям внаслідок втрати годувальника, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди у зв'язку із смертю годувальника;

є) відомості про банківські реквізити заявника (за наявності).

В силу ст. 36 Закону страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.

Відповідно до ст. № 37 Закону підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування є:

- навмисні дії особи, відповідальність якої застрахована (страхувальника), водія транспортного засобу або потерпілого, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на осіб, дії яких пов'язані з виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, вчинені у стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або під час захисту майна, життя, здоров'я. Кваліфікація дій таких осіб встановлюється відповідно до закону;

- вчинення особою, відповідальність якої застрахована (страхувальником), водієм транспортного засобу умисного злочину, що призвів до страхового випадку (події, передбаченої статтею 41 цього Закону);

- невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов'язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди;

- неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди;

Рішення страховика про відмову у здійсненні страхової виплати повідомляється страхувальнику у письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови.

Незадовільне фінансове становище страховика (МТСБУ) не є підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Оцінюючи доводи представника страхової компанії про відсутність правових підстав для сплати страхового відшкодування, суд не погоджується з ними, так як в силу наведеної ст. 36 підставою для виплати відшкодування є або визнання майнових інтересів заявника, або рішення суду у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування розглядався в судовому порядку.

Перелік документів, необхідність додання яких до заяви про страхове відшкодування, встановлений Законом, не знає такого документа як рішення суду про встановлення вини; відсутність такого рішення в силу ст. 37 Закону не є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування; доказами вини ОСОБА_2 у вчиненні такого порушення правил безпеки руху, що призвело за згаданих обставин до заподіяння шкоди, є висновок згаданої судової автотехнічної експертизи, а також постанова судді про звільнення Трояна ОСОБА_4 від відповідальності, яка (постанова) констатує наявність в діях водія ОСОБА_2 порушень ПДР і із змістом якої погодився ОСОБА_2

За таких обставин, констатуючи ознаки винної протиправної поведінки в діях відповідача під час керування транспортним засобом, які перебувають у причинному звязку з ушкодженням належного позивачеві майна, суд знаходить заяви процесуальних співучасників про відсутність рішення суду такими, що наповнені формальним змістом.

Судовий збір, попередньо сплачений позивачем, згідно із правилами цивільного процесуального законодавства має бути стягнутим з відповідачів на його користь пропорційно до розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 979, 980, 990, 1166, 1187, 1188 України, ст.ст. 3, 10, 59, 60, 88, 212-215, 256, 292, 294 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» задовольнити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», код ЄДРПОУ 00034186, на користь ОСОБА_1, ПІН НОМЕР_3, у відшкодування шкоди 22451 грн. 84 коп., 224 грн. 51 коп. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2, ПІН НОМЕР_4, на користь ОСОБА_1, ПІН НОМЕР_3, 1000 грн. у відшкодування шкоди, 10 грн. судового збору.

У задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області шляхом подання в суд першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів після проголошення рішення, а особами, які беруть участь у справі, але не були присутні в залі судового засідання під час проголошення рішення, - в той же строк з дня отримання копії рішення.

Суддя О.В. Щаслива