Вирок № 32528253, 22.07.2013, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/3308/13-к

Провадження № 1-кп/456/146/2013

ВИРОК

іменем України

"22" липня 2013 р. Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Янко Б. Я.

при секретарі Стасів О.Я.

з участю прокурора Лехуш А.А.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

потерпілого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Стрию кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Коросниця Дрогобицького району Львівської області, проживаючого АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта середньо - спеціальна, одруженого, безробітнього, раніше не судимого у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст.122 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_1 17.05.2013 року о 20 год. 23 хв. перебуваючи на території бази відпочинку «Шепільська», що знаходиться у с. Довголука, Стрийського району Львівської області, на грунті неприязних відносин, під час конфлікту, умисно наніс один удар ногою по обличчю потерпілого ОСОБА_3, чим завдав останньому перелом нижньої щелепи в ділянці кута справа та тіла щелепи зліва, що у відповідності до висновку судово - медичної експертизи № 215 від 27.05.2013 року відноситься до середньої тяжкості тілесного ушкодження за ознакою тривалого розладу здоров'я.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину визнав повністю та показав, що дійсно 17.05.2013 року під час конфлікту з ОСОБА_3 наніс останньому один удар правою ногою по обличчю. У вчиненому щиро розкаявся та просив суд суворо його не карати.

Враховуючи те, що обвинувачений свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю, інші учасники процесу не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, заслухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, та роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про наслідки застосування обмеженого дослідження доказів, а саме про позбавлення їх у такому випадку права подальшого оспорювання цих обставин провадження в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів відносно тих обставин провадження, які ніким не оспорюються.

На підставі вище наведеного, суд допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження прийшов до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчинені ним кримінального правопорушення при обставинах викладених в обвинувальному акті доведена у судовому засіданні повністю.

Суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 122 КК України, як умисне заподіяння середньої тяжкості тілесного ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоров'я.

Обтяжуючих вину обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні злочину обставин, передбачених ст. 67 КК України, суд не вбачає.

Пом'якшуючими вину обвинуваченого ОСОБА_1 обставинами, суд вбачає щире каяття у скоєному та активне сприяння розкриттю кримінального провадження.

При визначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує суспільну небезпеку вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який позитивно характеризується по місцю проживання, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий, той факт, що він повністю визнав свою вину, щиро розкаюється у вчиненому кримінальному правопорушенні та активно сприяв розкриттю злочину. Крім того, суд враховує думку потерпілого, який просив суд не призначати обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі.

Приймаючи до уваги вищенаведені обставини, суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_1 без відбування покарання, тобто при обрані міри покарання слід застосувати ст. 75 КК України - звільнення від відбування покарання з випробуванням та згідно ст. 76 КК України покласти на нього певні обов'язки.

Суд вважає за необхідне задоволити в повному обсязі цивільний позов заявлений прокурором в інтересах комунальної міської клінічної лікарні швидкої допомоги м. Львова, та стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 в користь комунальної міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги м. Львова на рахунок № 35428003003062 в УДКСУ у Львівській області, МФО 825014, ЗКПО 01996639 - витрати на лікування потерпілого ОСОБА_3 в сумі 5252,26 (п'ять тисяч двісті п'ятдесят дві) гривня 26 коп.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КК України до 2 (двох) років позбавлення волі.

Згідно ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування даного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 /одного/ року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Згідно ст. 76 ч. 1 п. п. 2, 3, 4 КК України зобов'язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання або роботи та періодично з'являтися у вказані органи для реєстрації.

Цивільний позов прокурора задовольнити в повному обсязі, стягнути з ОСОБА_1 на користь комунальної міської клінічної лікарні швидкої допомоги м. Львова на рахунок № 35428003003062 в УДКСУ у Львівській області, МФО 825014, ЗКПО 01996639 - витрати на лікування потерпілого ОСОБА_3 в сумі 5252,26 (п'ять тисяч двісті п'ятдесят дві) гривня 26 коп.

Копія вирок негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Уразі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Львівської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення через Стрийський міськрайонний суд Львівської області з підстав передбачених ст. 394 КПК України.

Головуючий-суддя Б. Я. Янко