Рішення № 32527753, 11.07.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11426/13 11.07.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ»До Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлокомфорт»Простягнення 111 410,91 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Токаренко Я.С. - предст. за дов.

Від відповідача Нещерет В.О. - предст. за дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ»звернувся до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлофомфорт» 100 618,29 грн. боргу за спожиту теплову енергію, 388,51 грн. інфляційної складової боргу, 1 687,15 грн. 3% річних, 8716,96 грн. пені, а всього 111410,91 грн. заборгованості за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді від 02.07.2012 № 450366.

В процесі розгляду справи представник позивача надав заяву про уточнення (зменшення) розміру позовних вимог від 11.07.2013р., оскільки відповідачем протягом травня 2013р. було сплачено 63 443,63 грн. та протягом червня 20113р. надійшли грошикові кошти сумі 49 580,81 грн. - як оплата за теплову енергію згідно договору № 450366 від 02.07.2012р.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить стягнути з відповідача 12 279,29 грн. основного боргу, 388,51 грн. інфляційних витрат, 1 687,15 грн. 3% річних, 8 716,96 грн. пені, а всього 23 071,91 грн. заборгованості за договором № 450366 від 02.07.2012р.

Відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема зменшити розмір позовних вимог.

Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціна позову.

Згідно з ч.3 ст. 55 ГПК України ціну позову вказує позивач.

Отже, позивач зменшив позовні вимоги, просить стягнути з відповідача загальну суму заборгованості у розмірі 12 279,29 грн., тому має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

В судовому засіданні представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому визнає уточнену (зменшену) суму боргу.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02.07.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Житлокомфорт» було укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 450366.

Згідно з п. 1.1 договору, енергопостачальна організація зобов'язується виробляти, систематично поставляти та передавати у власність покупцю - ТОВ «Житлокомфорт» вул. Харківське шосе, 152, теплову енергію у вигляді гарячої води у період з 01.07.2012 по 30.06.2013р., а Відповідач зобов'язаний оплачувати своєчасно та в повному обсязі (п. 1.2., 2.1. договору).

Визначення кількості спожитої протягом розрахункового періоду теплової енергії здійснюється за приладами обліку (п. 5.1. Договору), звіт про яку подається Відповідачем за період з 26 числа попереднього місяця по 25 число звітного місяця до 27 числа звітного місяця (п. 5.9. Договору).

У випадку встановлення приладів обліку не на межі балансової належності, до спожитої теплової енергії, що врахована приладами, додаються теплові втрати на ділянці від межі балансової належності до місця встановлення приладів обліку (п. 5.2. Договору), які Відповідач також сплачує (п. 6.3. Договору).

Відповідно до п. 6.4, 6.5 Договору Відповідач щомісячно з 07 по 14 число отримує у Позивача оформлені бланки актів приймання передачі товарної продукції, актів звірки розрахунків за прийняту теплову енергію на початок розрахункового періоду, табуляграми та рахунок-фактуру на сплату теплової енергії за поточний місяць з урахуванням недоплати або переплати за попередній періоди, що включають у себе вартість теплової енергії, спожитої в попередньому місяці, та суми передоплати за теплову енергію, і самостійно сплачує за прийняту теплову енергію згідно отриманого платіжного доручення не пізніше 25 числа поточного місяця. Розрахункові документи Відповідач отримує у Позивача під підпис уповноваженої особи.

За період з 01.11.2012 по 01.05.2013 Відповідачем за Договором було отримано теплову енергію, вартість якої складає 431 315,91 грн. Однак свої зобов'язання за зазначеним Договором Відповідач виконує неналежним чином, оплату спожитої теплової енергії здійснює невчасно та не у повному обсязі, оскільки ним сплачено лише 12 279,29 грн..

Суду доведено, що результатом неналежного виконання Відповідачем умов Договору є виникнення за період з 01.11.2012р. по 01.07.2013р. заборгованості за спожиту теплову енергію, яка на 01.07.2013 складає 12 279,29 грн., що підтверджується особистими картками (табуляграми), довідкою про розрахунок суми боргу.

Відповідно до п.9.2. договору, в разі несплати покупцем за прийняту теплову енергію у встановлені строки енергопостачальна організація нараховує пеню за кожний прострочений день у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Договір 02.07.2012р. № 450366 є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи підтверджується факт постачання теплової енергії у гарячій воді відповідно до умов Договору Відповідачу, використовування тепловою енергією Відповідачем, а також існування заборгованості у Відповідача перед Позивачем за спожиту теплову енергії в розмірі 12 279,29 грн.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.6.6. договору, покупець самостійно сплачує за прийняту теплову енергію згідно з отриманим рахунком-фактурою не пізніше 25 числа поточного місяця, в тому числі теплову енергію, яка використана субабонентами покупця.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 6.6. Договору відповідач повинен був сплачувати за спожиту теплову енергію у гарячій воді орендну плату не пізніше 25 числа поточного місяця.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача грошових коштів у розмірі 12279,29 грн. на підставі Договору, за період з 01.11.2012р. по 01.07.2013р. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано, і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.9.2. договору, в разі несплати покупцем за прийняту теплову енергію у встановлені строки енергопостачальна організація нараховує пеню за кожний прострочений день у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Отже, порушення відповідачем строків оплати за надані послуги, передбачені розділом 6 договором, є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Тому, Позивачем також правомірно заявлена вимога про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання зобов'язання, відповідно до договору.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.

Таким чином, за прострочення терміну платежу з відповідача належить стягнути також пеню у сумі 8 716,96 грн., відповідно до розрахунку Позивача з яким суд погоджується та вважає обґрунтованим.

З огляду на наявність прострочення грошового зобов'язання, позивач також правомірно нарахував відповідачу суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Згідно здійсненого позивачем розрахунку з відповідача підлягає стягненню 1 687,15 грн. 3% річних та 388,51 грн. індексу інфляції, відповідно до ст. 625 ЦК України, з яким суд погоджується та вважає обґрунтованим.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його уточнені вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по оплаті судового збору згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлофомфорт» (04071, м. Київ, вул. Воздвиженська, 14, код ЄДРПОУ 32853435) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» (02660, м. Київ, вул. Червоногвардійська, 20, код ЄДРПОУ 37739041) 12 279 (дванадцять тисяч двісті сімдесят дев'ять) грн. 29 коп. основного боргу, 8 716 (вісім тисяч сімсот шістнадцять) грн. 96 коп. пені, 1 687 (одну тисячу шістсот вісімдесят сім) грн. 15 коп. 3% річних, 388,51 грн. інфляції, 2228 (дві тисячі двісті двадцять вісім) грн.21 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 19.07.2013р.