Постанова № 32527607, 17.07.2013, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" липня 2013 р. Справа № 809/2018/13-а

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Скільського І.І.

при секретарі Бурда М.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості в сумі 1189,03 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

03.07.2013 року управління Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі (далі - позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 1189,03 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 та п. 4 ч. 1 ст. 4, п.1 ч.2 ст.6 Закону України «Про збір на облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є страхувальником та платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок. Відповідач зобов'язаний сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Однак, в порушення вимог вищенаведеного Закону, станом на 30.05.2013 року відповідачем допущено несвоєчасну та не в повному обсязі сплату єдиного внеску, внаслідок чого заборгованість відповідача перед Пенсійним фондом України становить 1189,03 грн. Оскільки відповідач добровільно не сплатив заборгованість, просить стягнути її в судовому порядку.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, на адресу суду надіслав клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце повідомлявся належним чином (а.с.21). Відповідач правом на подання заперечень щодо заявленого позову не скористався. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи чи про причини неприбуття суду не надав.

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, суд вбачає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши та оцінивши надані суду письмові докази та інші матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, а також являється платником єдиного соціального внеску відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (а.с.8-9).

В судовому засіданні встановлено, що відповідач з 02.11.2012 року перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі та є страхувальником та сплачував внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон).

Стаття 4 Закону визначає платників єдиного внеску, пунктом 4 частини 1 якої такими платниками визначені фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Таким чином відповідач, у відповідності до статті 4 Закону є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Частина друга статті 6 та абз.3 ч.8 ст.9 визначає обов'язки платників єдиного внеску, у відповідності до пункту 1 платники, визначені пунктом 4 частини 1 статті 4 Закону зобов'язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, та членів сімей таких осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Пунктом 3 ч.1 ст.7 встановлено, що для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.1, мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Статтею 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2013 рік» у 2013 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі встановлено з 1 січня - 1147 гривень, з 1 грудня - 1218 гривень.

Судом встановлено, що за період з 01 січня по 31 березня 2013 року платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізична особа-підприємець, що обрав спрощену систему оподаткування зобов'язаний сплатити до бюджету Пенсійного фонду України внесок в розмірі не меншому 1194,03 грн.

Пунктом 6 частини 1 статті 1 Закону недоїмка визначена як сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно ч.4 ст.25 Територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

Судом встановлено, що на виконання вимог закону, управлінням Пенсійного фону України в Тлумацькому районі надіслано відповідачу вимогу про сплату боргу №Ф60 від 03.05.2013 року щодо сплати єдиного внеску на суму 1194,03 грн.(а.с.12). Однак, відповідачем, станом на 30.05.2013 року обов'язкові суми єдиного внеску сплачені в розмірі 175 грн., чим порушено вимоги Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та допущено ріст недоїмки в сумі 1019,03 грн., що підтверджується довідкою-розрахунком заборгованості станом на 30.05.2013 року (а.с.17).

Пунктом 4 ч.2 ст.6 Закону встановлено обов'язок платника єдиного внеску подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики.

Відповідно до п.3.2 розділу 3 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 08.10.2010 року №22-2, фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, самі за себе і за членів сім'ї, які беруть участь у провадженні підприємницької діяльності формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 1 квітня року, наступного за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом для них є календарний рік.

Пунктом 4 ч.11 ст.25 Закону, територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, територіальним органом Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем, на підставі складеного акту №90 про не подання звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми єдиного внеску за 2012 рік, прийнято рішення від 13.05.2013 року №234 про застосування 170 грн. штрафу за неподання звітності за 2012 рік. (а.с.15).

Абзацом 6 частини 4 статті 25 Закону встановлено, що у випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем не виконано обов'язку сплати в повному обсязі єдиного внеску за період з 07 січня по 31 березня 2013 року та допущено недоїмку з його сплати в розмірі 1189,03 гривень.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити недоїмку по сплаті єдиного внеску. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується Конституцією України, стаття 67 якої передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) в користь управління Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі (ідентифікаційний код 20550949, вул.Д.Галицького, 15, м.Тлумач, Тлумацький район, Івано-Франківська область) 1189 (одна тисяча сто вісімдесят дев'ять гривень) 03 коп. недоїмки.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: /підпис/ Скільський І.І.

Постанова складена в повному обсязі 22.07.2013 року.