Ухвала суду № 32527493, 22.07.2013, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2/201/384/13 Головуючий у 1 інстанції - Демидова С.О.

Справа № 22-ц/774/6095/13 Доповідач - Черненкова Л.А.

Категорія - 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2013 року м. Дніпропетровськ

Судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Черненкової Л.А.

суддів - Дерев'янка О.Г., Петешенкової М.Ю.

при секретарі - Філіппової К.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09 квітня 2013 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства «Платинум Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

В С Т А Н О В И Л А:

11 грудня 2012 року ПАТ "Платинум Банк" звернувся до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що 08 лютого 2008 року між ЗАТ «Хоум Кредіт Банк», правонаступником якого є ВАТ «Хоум Кредіт Банк», правонаступником якого є ПАТ «Хоум Кредіт Банк», та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 10.840.08.40., згідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 110 700 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14,5% річних з кінцевим терміном повернення 07 лютого 2038 року. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між сторонами 08 лютого 2008 року укладено іпотечний договір № 10.840.08.40.1, згідно якого предметом іпотеки є квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Між сторонами 23 березня 2009 року було укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору. 28 березня 2011 року між ПАТ «Хоум Кредіт Банк» та ПАТ "Платинум Банк" було укладено договір відступлення права вимоги № 20110328-Г, відповідно до умов якого ПАТ «Хоум Кредіт Банк» відступив ПАТ "Платинум Банк" всі свої права вимоги за кредитними договорами згідно переліку, наведеному в додатку № 1 до договору. Також 28 березня 2011 року між вказаними особами було укладено договір відступлення права вимоги за іпотечними договорами, вказаними в додатку № 1 до договору, зокрема права вимоги за іпотечним договором № 10.840.08.40.1 від 08 лютого 2008 року. Відповідач належним чином свої зобов'язання не виконує і станом на 21 листопада 2012 року має заборгованість у сумі 2 223 176,39 грн. Позивач просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належить на праві власності відповідачу, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором в сумі 2 223 176,39 грн., зазначивши спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів з продажу квартири за початковою ціною, яка буде встановлюватись на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій; стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 3 219 грн.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09 квітня 2013 року ухвалено: позовну заяву ПАТ "Платинум Банк" - задовольнити; в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ "Платинум Банк" за договором № 10.840.08.40 від 08 лютого 2008 року в сумі 2 223 176,39 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки квартиру АДРЕСА_1, житловою площею 36,6 кв.м, загальною площею 70,9 кв.м, що належить на праві власності ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, шляхом реалізації з публічних торгів за ціною, яка встановлюється на рівні цін не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій; стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Платинум Банк" сплачений судовий збір в сумі 3 219 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В запереченнях на апеляційну скаргу ПАТ "Платинум Банк" просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, рішення суду - залишити без змін, посилаючись на те, що апеляційна скарга є безпідставною, а рішення суду законним та обґрунтованим.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явились, належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи в апеляційній інстанції. Заява ОСОБА_1 про відкладення розгляд справи у зв'язку із зайнятістю його представника - адвоката 18.07.2013 року у судовому засіданні по кримінальній справі, - не підтверджена доказами цієї обставини, а тому вказані причини не є підставою для відкладення розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах та межах позовних вимог, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язань по поверненню кредитних коштів, а тому станом на 21 листопада 2012 року має заборгованість у сумі 2 223 176,39 грн., яка складається із суми заборгованості за кредитом у розмірі 107 907 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 862 503,05 грн.; із суми заборгованості за відсотками - 58 626 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 468 604,65 грн.; пеня за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків за період з 28 листопада 2011 року по 21 листопада 2012 року - 892 068,69 грн. Відповідач неодноразово повідомлявся про виникнення заборгованості, однак на сьогоднішній день заборгованість не погашена. В рахунок погашення заборгованості відповідача перед позивачем звернення стягнення на предмет іпотеки відповідає вимогам закону.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно вирішив спір.

Відповідно до вимог ст. ст. 526,530 ЦК України, - зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений термін.

Згідно ч.1 ст. 1054 ЦК України, - за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України, ч.1 - боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до вимог ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно із ч. 1 ст. 7 Закону України "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачено умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання звернути стягнення на предмет іпотеки.

Приписами ст. 38 Закону України "Про іпотеку" передбачено право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, порядок та процедура такого продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 33, ст. 39 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основними зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки; передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду.

При цьому рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд може встановити спосіб реалізації предмета іпотеки: або шляхом проведення прилюдних торгів, або шляхом застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 Закону України "Про іпотеку".

Відповідно до п. 37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" невиконання вимог частини першої статті 35 Закону України "Про іпотеку" про надіслання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушення зобов'язання не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду (на відміну від інших способів звернення стягнення (частина третя статті 33 цього Закону), оскільки іпотекодавець у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог іпотекодержателя, що відповідає положенням статті 124 Конституції України.

Судом першої інстанції встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 08 лютого 2008 року між ЗАТ «Хоум Кредіт Банк», правонаступником якого є ВАТ «Хоум Кредіт Банк», правонаступником якого є ПАТ «Хоум Кредіт Банк», та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 10.840.08.40., згідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 110 700 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14,5% річних з кінцевим терміном повернення 07 лютого 2038 року. Між сторонами 23 березня 2009 року було укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору.

Відповідач належним чином свої зобов'язання не виконує і станом на 21 листопада 2012 року має заборгованість у сумі 2 223 176,39 грн.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між сторонами 08 лютого 2008 року укладено іпотечний договір № 10.840.08.40.1, згідно якого предметом іпотеки є квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Вказаним договором передбачено можливість іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку невиконання чи порушення якого-небудь із зобов'язань передбачених умовами кредитної угоди.

28 березня 2011 року між ПАТ «Хоум Кредіт Банк» та ПАТ "Платинум Банк" було укладено договір відступлення права вимоги № 20110328-Г, відповідно до умов якого ПАТ «Хоум Кредіт Банк» відступив ПАТ "Платинум Банк" всі свої права вимоги за кредитними договорами згідно переліку, наведеному в додатку № 1 до договору. Також 28 березня 2011 року між вказаними особами було укладено договір відступлення права вимоги за іпотечними договорами, вказаними в додатку № 1 до договору, зокрема права вимоги за іпотечним договором № 10.840.08.40.1 від 08 лютого 2008 року.

Таким чином, позивач має право вимоги до відповідача у зв'язку з невиконанням останнім своїх зобов'язань за кредитним договором, зокрема звернутися з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки у зазначений спосіб.

На аркушах справи 25,26 наявні письмові вимоги позивача до відповідача, де зазначені вимоги про погашення заборгованості за кредитним договором, і зазначено які наслідки послідкують у разі невиконання цієї вимоги, а саме: звернення стягнення на предмет іпотеки.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Наведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.

Доводи в апеляційній скарзі про те, що суд не з'ясував процедуру позасудового звернення стягнення на іпотечне майно, обов'язковість письмового повідомлення відповідача про звернення стягнення на предмет іпотеки, не перевірив надіслання відповідачу позивачем доказів права вимоги за укладеними договорами, судова колегія вважає неспроможними у зв'язку з тим, що наявність заборгованості за укладеним кредитним договором не спростовано відповідачем. Доводи апелянта спростовуються матеріалами справи та вищезазначеними вимогами закону.

Відповідно до ст. 212 ЦПК суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед установленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Судова колегія приходить до висновку, що рішення суду постановлено у відповідності з вимогами закону та не має підстав для його скасування, і доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст.303,304, п.1 ч.1 ст.307, ст. 308, ч.1 п.1 ст.314, 317,319, ч.1 ст.218 ЦПК України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09 квітня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді колегії