Ухвала суду № 32527320, 22.07.2013, Приморський районний суд м. Одеси

22.07.2013

Справа № 522/18428/13-к

№ 1-кс/522/6945/13

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2013 року ОСОБА_1

Слідчий суддя місцевого Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_2, при секретарі Брус Н.П., за участю прокурора Німас О.Я., підозрюваного ОСОБА_3, адвоката ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СУ ГУМВС України в Одеській області Камінського Є.В., погоджене з прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, на утриманні н/л дитина, зареєстрованого та мешкаючого АДРЕСА_1, арбітражний керуючий (свідоцтво №304 від 28.02.2013), підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 ч. 5 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Органами досудового розслідування ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 368 КК України, за наступних обставин.

Наказом Міністерства юстиції України ОСОБА_3 28 лютого 2013 року видано свідоцтво № 304 арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора). Ухвалою Господарського суду Одеської області «Про порушення справи про банкрутство» від 06.08.2012 року справа №5017/2286/2012 по заяві Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до боржника ТОВ «Вадіта» ОСОБА_3 був призначений розпорядником майна ТОВ «Вадіта» ЄДРПОУ 25414493.

Згідно наказу Міністерства юстиції України №3176/5 від 14.10.2011 року «Про затвердження ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів)» ОСОБА_3 був зобов’язаний, як розпорядник майна здійснити аналіз на предмет виявлення ознак фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства; розглядати разом з посадовими особами боржника копії заяв кредиторів про грошові вимоги до боржника, які надійшли до господарського суду у зв'язку з порушенням справи про банкрутство та надіслані боржнику в установленому Законом порядку; формувати і вести у встановленому законодавством порядку реєстр вимог кредиторів; повідомляти заявників та господарський суд про результати розгляду їх вимог боржником та включення визнаних вимог до реєстру вимог кредиторів або про відмову визнання вимог боржником; окремо вносити до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їх заявами, а за їх відсутності - згідно з даними обліку боржника, а також вносити окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав; окремо вносити до реєстру відомості про вимоги щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також про вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, згідно із заявами таких кредиторів та даними обліку боржника; не втручатися в оперативно-господарську діяльність боржника. У разі покладання виконання обов'язків керівника боржника або органів управління боржника на розпорядника майна до призначення в порядку, визначеному законодавством та установчими документами, нового керівника боржника вжити заходів щодо передачі йому бухгалтерської та іншої документації боржника, печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей. При призначенні нового керівника розпорядник майна зобов'язаний протягом трьох днів передати йому бухгалтерську та іншу документацію боржника, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності. Розпорядник майна зобов'язаний розглядати звернення органів управління боржника і при наявності правових підстав надавати згоду при прийнятті ними рішень про: реорганізацію (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) і ліквідацію боржника; створення юридичних осіб або про участь в інших юридичних особах; створення філій та представництв; виплату дивідендів; проведення боржником емісії цінних паперів; вихід із складу учасників боржника юридичної особи, придбання в акціонерів раніше випущених акцій боржника; участь боржника в об'єднаннях, асоціаціях, спілках, холдингових компаніях, промислово-фінансових групах чи інших об'єднаннях юридичних осіб, яке приймається органами управління боржника за згодою розпорядника майна; передачу нерухомого майна в оренду, заставу, внесення зазначеного майна як внеску до статутного капіталу господарського товариства або розпорядження таким майном іншим чином; одержання та видачу позик (кредитів), поручительство і видачу гарантій, уступку вимоги, переведення боргу, а також передачу в довірче управління майна боржника; розпорядження іншим майном боржника, балансова вартість якого складає понад один відсоток балансової вартості активів боржника. Також згідно Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) з моменту винесення ухвали (постанови) про призначення його арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) до моменту припинення здійснення ним повноважень прирівнюється до службової особи підприємства - боржника. Також одна і та ж особа може здійснювати повноваження арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство відповідно до вимог цього Закону.

Згідно ухвали Господарського суду Одеської області від 11.06.2013 року на ОСОБА_3 було покладено виконання обов’язків керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАДІТА" (65014, м. Одеса, вул. Успенська, 4-А, код ЄДРПОУ 25414493). 02.07.2013 року ОСОБА_3 за допомогою охоронного агентства та невстановлених осіб зайняв територію бази відпочинку «Сонячна», розташованою за адресою: Одеська обл., Белгород-Дністровський район, смт. Затока, вул. Приморська, яка належить ТОВ «ВАДІТА» після чого став вимагати за попередньою змовою з невстановленими посадовими особами Господарського суду Одеської області від ОСОБА_5 неправомірну вигоду в сумі 150 000 доларів США за невиконання покладених на нього організаційно-розпорядчих функцій та передачу права фінансово-господарської діяльності останньому.

19.07.2013 року ОСОБА_5 звернувся с заявою до правоохоронних органів про факт вимагання неправомірної вигоди в розмірі 150 000 доларів США від ОСОБА_3 та невстановленої особи на ім’я Вадим. Після прийняття умов ОСОБА_3 щодо надання йому неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів на зазначену суму останній зажадав від ОСОБА_5 щоб той привіз йому грошові кошти в місто Рівне. 20.07.2013 року ОСОБА_5 прибув в м.Рівне, але ОСОБА_3 висунув вимогу щоб той доставив грошові кошти в село Рутка Рівненської області на аварійно-рятувальну станцію, яка знаходиться на озері «Біле». 20.07.2013 року ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_5 неправомірну вигоду в вигляді грошових коштів в сумі 150 000 доларів США, після чого був затриманий співробітниками міліції на місці вчинення кримінального правопорушення.

20 липня 2013 року ОСОБА_3 у порядку ст. 208 КПК України затримано, цього ж дня йому вручено пам’ятку про процесуальні права підозрюваного та 21.07.2013 повідомлено про підозру в учиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 368 КК України.

Слідчий звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором, про застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивуючи клопотання тим, що ОСОБА_3 перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування, покинути межі України, незаконно впливати на потерпілих, свідків.

Відповідно до вимог п. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризику, передбаченого в п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, в обґрунтування необхідності застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 ставиться запобігання подальших спроб приховуватись від органів досудового розслідування і суду. Інші, менш суворі запобіжні заходи, на думку слідчого, не забезпечать виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, передбачених чинним Кримінальним процесуальним кодексом і його належної поведінки.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання слідчого, вважаючи мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтованими та такими, що дають право слідчому судді на застосування найбільш суворого заходу, а також, поряд з триманням під вартою, під час визначення суми застави просив врахувати, що застава зазначена у п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України не здатна забезпечити виконання ОСОБА_3 покладених на нього обов’язків, також конкретні обставини кримінального правопорушення та суму отриманої ним неправомірної вигоди, прошу визначити ОСОБА_3 суму застави у розмірі тисячі ста мінімальних заробітних плат.

Підозрюваний та його адвокат під час розгляду клопотання просили суд відмовити у його задоволенні та обрати більш м’який запобіжний захід.

Вивчивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, допитавши підозрюваного, його адвоката, а також вислухавши думку прокурора, приходжу до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з наступних підстав.

З наданих матеріалів досудового розслідування вбачається, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 368 КК України за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років та з конфіскацією майна.

Викладені обставини, свідчать про наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може порушити покладені на нього Законом процесуальні обов’язки.

Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_3 є запобігання спробам переховуватися від органу досудового розслідування або суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Застосування до затриманого підозрюваній більш м’якого запобіжного заходу неможливе, оскільки існують ризики того, що він, перебуваючи на свободі, може переховуватися від органів досудового розслідування чи суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Доказами цього, є те що, ОСОБА_3 вчинив особливо тяжкий злочин.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, також враховую, обставини передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_3 у разі визнання винуватим, вік та стан його здоров’я.

Вважаю, що прокурором під час розгляду клопотання надано матеріали, які є достатніми для переконання, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.

Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.

Таким чином, на підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, приходжу до висновку, що більш м’які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного ОСОБА_3

Враховуючи положення ч. 3 ст. 183 КПК України, вважаю за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених КПК України.

Керуючись ст. ст. 132, 176, 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ОСІ-21 УДДВП в Одеській області.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваною обов’язків, передбачених КПК України, у розмірі 300 (триста) розмірів мінімальної заробітної плати, тобто станом на 20 липня 2013 року – 344100 (триста сорок чотири тисячі сто) гривень (300 Х 1147 = 344100).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу. Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_3 обов’язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

1)прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

2)прибувати до слідчого з періодичністю: один раз в тиждень;

3)не відлучатися із м. Одеси без дозволу слідчого, прокурора або суду;

4)повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

5)здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну.

Роз’яснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обов’язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з’явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов’язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Строк дії ухвали слідчого судді становить 60 (шістдесят днів) і обчислюється з моменту затримання, тобто з 23 години 15 хвилин 20 липня 2013 року. Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію о 23 годині 15 хвилин 18 вересня 2013 року.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п’яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя: А.В. Дерус

Копію ухвали отримав ___________

дата, прізвище, підпис підозрюваного