Рішення № 32526359, 18.07.2013, Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 121/10912/12

2/119/214/13

РІШЕННЯ

Іменем України

18 липня 2013 року Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим у складі :

головуючого судді Блейз І.Г.

за участю секретаря - Копосової Н.І.

позивача ОСОБА_1

відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосія цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_2, яка діє також в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4, ОСОБА_5 про виділ частки майна та визначення порядку користування земельною ділянкою, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася із відповідним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 10 липня 2008 року позивачу належить 1/3 частки домоволодіння, що розташоване за адресою м. Феодосія, с. Ближнє, вул. Хуторська, 35. Інша частина домоволодіння належить ОСОБА_6 та ОСОБА_3 Домоволодіння складається з житлового будинку літер «А», прибудови літер «а», прибудови літер «а1», літньої кухні літер «Б», тамбура літер «б», сараю- гаражу літер «В», уборної літер «О», огорожі №1, брам №2, мостіння №3. Інші прибудови є самовільними. Порядок користування домоволодінням не є визначеним, у добровільному порядку визначити порядок неможливо. У звязку із суперечками з приводу майна, користування яким кожен має право, позивач не має можливості визначитися із земельними правовідносинами та оформити права на землю. Вказані вище обставини стали підставою для звернення із відповідним позовом.

Позивач та її представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві. Представником зазначено, що у технічних паспортах некоректно зазначено інформацію про власників та, можливо, позивачу належить більша частка, ніж вказано у правовстановлюючих документах. Також просила визначити порядок користування земельною ділянкою.

Відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_2, яка діє також в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 та в інтересах ОСОБА_5, не заперечували проти виділу частки позивача, однак наполягали на другому варіанті, запропонованому експертом, оскільки даний варіант не порушує їх права та надасть можливість відповідача у майбутньому найбільш зручно розділити своє майно, а також не порушить їх права на земельну ділянку.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши документи, що є в матеріалах справи, дійшов до наступного.

Судом встановлено, що позивач є власницею 1/3 частки домоволодіння 35, що розташоване за адресою м. Феодосія, вул.. Хуторська, 35 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с.4-8) Право власності зареєстровано у встановленому законом порядку.

Співвласниками домоволодіння зареєстровано також ОСОБА_3 та ОСОБА_6, яким належить також по 1/3 частки домоволодіння (а.с.29-31, 39-43,60, 75-80)

ОСОБА_6 помер 16.08.2012 року (а.с.24)

Спадкоємцями першої черги є ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 (а.с.25 -27)

Згідно спадкової справи №6/2013 (а.с.131-143) із заяви про прийняття спадщини звернулися ОСОБА_2 (а.с.132). ОСОБА_4 є неповнолітнім.

ОСОБА_5 відмовився від спадщини на користь ОСОБА_2 (а.с.133)

На момент розгляду справи свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_6 жодним спадкоємцем не отримано.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня особа вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою-четвертою статті 1273 ЦК України.

Частиною 3 статті 1273 ЦК України встановлено, що неповнолітня особа віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років може відмовитися від прийняття спадщини за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника і органу опіки та піклування.

Таким чином, після смерті ОСОБА_6 спадщину прийнято ОСОБА_2 та ОСОБА_4

Згідно із частиною 5 ст. 1269 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцям з часу відкриття спадщини.

Таким чином, суд не приймає до уваги заперечення позивача, що відповідачка ОСОБА_2 не є належним відповідачем і її думку не потрібно враховувати.

Крім того, слід зазначити, що позивачем заявлено вимоги про виділ її частки, а не розподіл домоволодіння, таким чином, реєстрація права власності ОСОБА_2 не має правового значення для визначення можливості виділу частки позивача.

Судом встановлено, що між сторонами порядок користування спірним домоволодінням у встановленому порядку не визначався. Дані обставини підтверджено поясненнями сторін, також слідує з постанови про відмову у порушенні кримінальної справи від 29.03.2013 року (а.с.13), якою також з пояснень ОСОБА_6 та ОСОБА_1 зазначено про відсутність визнаного сторонами порядку користування.

Судом встановлено, що фактично між сторонами склався певний порядок користування домоволодінням, зараз у ньому проживає ОСОБА_3 та позивач.

В силу ст.358 ЦК України співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною власністю . Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння тієї частки спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Згідно ст.364 ЦП України співвласник має право на виділ в натурі частки майна, що знаходиться в спільній частковій власності. Відповідно до ст.183 ЦК України подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення.

По справі проведено судову будівельно-технічну та землевпорядну експертизу з приводу встановлення варіантів виділу частки позивача та запропоновано пять варіантів виділу (висновок №17 від 19 квітня 2013 року, а.с. 88-109)

Позивачем заявлено про проведення виділу згідно першому варіанту, оскільки це відповідає порядку, що фактично склався.

Відповідачі наполягали на другому варіанті виділу частки позивача, оскілки даний варіант найбільш сприятливий для відповідачів та у майбутньому їм буде зручніше розділитися між собою.

При проведенні експертизи експертом встановлено, що на дату проведення огляду порядок користування приміщеннями житлового будинку склався лише між ОСОБА_1 та ОСОБА_3

Дослідивши надані варіанти, суд дійшов висновку про необхідність виділити частку позивача відповідно до першого варіанту, оскільки він більш відповідає порядку користування, що склався, крім того, при другому варіанті виділу позивач отримує значно меншу площу саме житлових приміщень.

Відповідачами не надано доказів того, що перший варіант виділу частки позивача зробить неможливим або значно утрудненим їх розподіл домоволодіння у майбутньому.

Таким чином, пропонується виділити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, в натурі відповідно до належній їй 1/3 частки у домоволодінні 35 по вул. Хуторська, с. Ближнє, м. Феодосія частину житлового будинку літер «А» (приміщення №1-2 площею 16,5 кв.м, частину приміщення №1-3 площею 6,3 кв.м) загальною площею 22,8 кв.м, частину прибудови літер «а» (приміщення №1-1 площею 10, 9 кв.м), частину прибудови літер «а1» (приміщення №1 площею 3,3 кв.м), вбиральню літер «У», сарай- гараж літер «В», навіс літер «в», сарай літер «М», сарай літер «Н», сарай літер «П», сарай літер «Л», навіс літер «К», баню літер «Г», 1/3 частки споруд загального користування, а саме, огорожі №1, брами №2, мощення №3. Вартість приміщень, що виділяється, складає 61204 грн, що на 1354 грн менш, ніж повинно бути на 1/3 частки. Компенсація вартості приміщень повинно бути стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , оскільки ОСОБА_4 є неповнолітнім та в суду не має доказів того, що він має особистий прибуток.

Згідно висновків експертизи, на дату проведення огляду орієнтовна площа земельної ділянки, на якій розташоване домоволодіння, складає 1112 кв.м Меж іземельної ділянки не мають чітко визначеної межі, особливо в тих місцях, де по межі встановлено огорожу сітки-рабіци. Огорожа з сітки- рабіци має провисання та відхилення від вертикалі (а.с.96)

З пояснень сторін встановлено, що земельна ділянка була надано у 1969 році батьку позивача та відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_7, адреса на той час була вул. Хуторська, 1-б.

З наданої відповіді Насипновської сільської ради від 18.07.2013 року встановлено, що Насипновська сільська рада не містить документів щодо передачі спірної земельної ділянки, оскільки усі документи знаходяться у Феодосійському міському архіві (а.с.163).

Згідно відповіді Державного архіву, дані про надання земельної ділянки відсутні (а.с.160), відсутня дана інформація також в Міжміському управлінні Держземагенства у м.м.Судак та Феодосія АРК (а.с.158)

Матеріали інвентарної справи на спірне домоволодіння, досліджені у судовому засіданні, документів на підтвердження права користування земельною ділянкою саме площею 1112 кв.м також не містять.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх позовних вимог або заперечень.

У пункті 25 постанови Пленуму «Верховного суду України від 16 квітня 2004 року №? «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» (із наступними змінами) розяснюється, що у справах про встановлення порядку користування земельною ділянкою співвласників домоволодіння сторони зобовязані подати свої докази чи повідомити про них суд до або під час попереднього судовгг засідання, зокрема: документи про надання її для будівництва та обслуговування житлового будинку й господарських будівель та споруд; плат земельної ділянки, відведеної у натурі ( на місцевості); план цієї ділянки із зазначенням її частин, що перебувають у фактичному користуванні кожного із співвласників житлового будинку, а також розташованих на ній будівель, плодоягідних насаджень; правовстановлюючі документи на будинок із зазначенням розміру часток кожного із співвласників; угоду чи рішення суд про поділ будинку в натурі або визначення порядку користування земельною ділянкою, якщо вона мала місце.

Позивачем не надано доказів на підтвердження того, що під спірним домоволодінням надано земельну ділянку саме за вказаною у висновку експерту площею.

Вимоги позивача про визначення порядку користування земельною ділянкою в розмірі, якою фактично користуються співвласники, при відсутності доказів про право сторін на користування земельною ділянкою саме в такому розмірі, дає суду підстави для висновку про неможливість встановлення порядку користування зазначеною земельною ділянкою, оскільки відповідно до положень ст. 152 ЗК України захисту підлягають порушені права громадян.

За таких обставин відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог про визначення порядку користування земельною ділянкою .

Вказані вище обставини свідчать про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, суд здійснює розподіл судових витрат. Оскільки ОСОБА_4 є неповнолітнім, судові витрати, а саме, судовий збір та витрати на проведення експертизи повинно бути стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у рівних частках.

З ОСОБА_3 та ОСОБА_2 підлягають стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 40, 83 грн (сума судового збору, сплаченого позивачем, складає 571, 21 грн, вартість приміщень що виділяється 61204 грн, 1% - 612,04 грн, сума недоплаченого судового збору 612,04 грн 571, 21 грн = 40, 83 грн)

Повний текст рішення складено 18 липня 2013 року.

Керуючись ст.ст. 213-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Виділити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, в натурі відповідно до належній їй 1/3 частки у домоволодінні 35 по вул. Хуторська, с. Ближнє, м. Феодосія частину житлового будинку літер «А» (приміщення №1-2 площею 16,5 кв.м, частину приміщення №1-3 площею 6,3 кв.м) загальною площею 22,8 кв.м, частину прибудови літер «а» (приміщення №1-1 площею 10, 9 кв.м), частину прибудови літер «а1» (приміщення №1 площею 3,3 кв.м), вбиральню літер «У», сарай- гараж літер «В», навіс літер «в», сарай літер «М», сарай літер «Н», сарай літер «П», сарай літер «Л», навіс літер «К», баню літер «Г», 1/3 частки споруд загального користування, а саме, огорожі №1, брами №2, мощення №3. Вартість приміщень, що виділяється, складає 61204 грн.

Право спільно часткової власності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, на виділену частку домоволодіння припинити.

Зобовязати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, здійснити наступні переобладнання: закласти дверний проріз між приміщеннями №1-3 та №1-2 та пробити іншій відповідно плану; встановити перегородку в приміщенні №1-3, вигородив приміщення кухні-ніші шириною 1,8 м; віконний проріз в приміщенні №1-3 переобладнати у дверний вхідний проріз та встановити дверний блок зі склінням; пробити дверний та віконний прорізи в приміщенні №1-3 для інших співвласників; частину житлового будинку, яка виділяється на 1/3 частку , обладнати незалежними інженерними мережами.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_2, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_3, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, компенсацію вартості приміщень у розмірі 1354 грн у рівних частках.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_2, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_3, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, вартість експертизи у розмірі 3494,10 грн у рівних частках.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_2, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_3, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, судовий збір у розмірі 571, 21 грн у рівних частках.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_2, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_3, на користь держави судовий збір у розмірі 40, 83 грн у рівних частках (реквізити для перерахування: отримувач коштів державний бюджет м. Феодосія, 22030001, код одержувача (код за ЄДРПОУ) 37986011, банк одержувача: Головне управління Державної казначейської служби України в АРК, м. Сімферополь, код банку одержувача (МФО) 824026, рахунок отримувача 31216206700024, Феодосійський міський суд, код ЄДРПОУ суду 02897135)

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Феодосійський міський суд АРК шляхом подання протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя (підпис)І.Г.Блейз

З оригіналом згідно: суддя секретар