YouControl — сервіс перевірки контрагентів. Повне досьє на компанію доступне в індивідуальних тарифах.

Головна /

Каталог судових рішень

/

Суди Донецька область

/

Господарський суд Донецької області

Рішення № 32526000, 15.07.2013, Господарський суд Донецької області

Дата ухвалення

15.07.2013

Номер справи

905/3077/13

Номер документу

32526000

Форма судочинства

Господарське

Компанії, зазначені в тексті судового документа

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.07.2013р. Справа № 905/3077/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Бокової Ю.В.,

при секретарі судового засідання Д'яковій Ю.Ю.

розглянувши матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Параллель-М Лтд", м. Донецьк

до відповідача: Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради "Донелектроавтотранс", м. Донецьк

про стягнення заборгованості в сумі 11249207,46 грн., 3 % річних в сумі 78316,37 грн., пені в сумі 194495,81 грн.

за участю представників:

від позивача: Жамойда С.О. - за довір. від 17.01.2013 р. № 87

від відповідача: Батозська Я.О. - за довір. від 25.01.2013 р. № 04/24

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Параллель-М Лтд", м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради "Донелектроавтотранс", м. Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 11333935,97 грн., 3 % річних в сумі 16061,09 грн., пені в сумі 40152,82грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на договір про закупівлю нафтопродуктів № 189070/12 від 26.12.2012 р., додаток № 1 до договору, видаткові накладні, довіреності на отримання нафтопродуктів, правовстановлюючі документи тощо.

Позивач протягом розгляду справи неодноразово змінював позовні вимоги. Заявою від 14.06.2013 р. остаточно визначив свої позовні вимоги в наступному розмірі: заборгованість в сумі 11249207,46 грн., 3 % річних в сумі 78316,37 грн., пеня в сумі 194495,81 грн., інфляційні в сумі 11221,93 грн.

Суд розглядає справу відносно вимог, визначених у заяві від 14.06.2013 р., за винятком вимоги щодо стягнення інфляційних, оскільки згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України Позивач вправі до прийняття рішення збільшити, зменшити розмір позовних вимог. Суд приймає таку заяву частково, оскільки відповідні дії хоч й не суперечать законодавству і не порушують чиїх - небудь охоронюваних законом інтересів, проте вимоги щодо стягнення інфляційних витрат є новими додатковими вимогами, що суперечить приписам діючого законодавства.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав наполягав на їх задоволенні. Заперечив проти зменшення пені.

Відповідач проти задоволення позовних вимог не заперечував, надав відзив на позовну заяву, в якому погодився з розрахунком пені та 3 % річних. Просив зменшити розмір пені на 50%.

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Згідно зі ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

26.12.2012 р. між Комунальним комерційним підприємством Донецької міської ради "Донелектроавтотранс" (замовник), та Товариством з обмеженою відповідальністю "Параллель-М Лтд" (учасник) було укладено договір про закупівлю нафтопродуктів № 189070/12, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується у 2013 р. поставити замовникові товари, зазначені в специфікації (додаток № 1), а замовник - прийняти і оплатити такі товари.

Порядок здійснення оплати визначено сторонами розділом 4 договору.

Відповідно до п. 4.1.2 договору оплата товару отриманого замовником з використанням паливних карт, здійснюється не пізніше 30 календарних днів з дати формування видаткової накладної на товар, що в ній безпосередньо зазначена.

Строк дії Договору встановлено з моменту його підписання до 31.12.2013 р., а в частині розрахунків - до повного виконання зобов'язань за договором (п. 10.1. Договору).

З пояснень представників сторін та матеріалів справи вбачається, що у спірний період Договір був чинним.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Параллель-М Лтд" свої зобов'язання за Договором від 26.12.2012 р. № 189070/12 виконало належним чином, поставило відповідачу товар, що підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими накладними (а.с. 36-54) з підписом відповідача про отримання товару, про що відповідач у своєму відзиві на позовну заяву не заперечував.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Стаття 692 Цивільного кодексу України визначає обов'язок Покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

В свою чергу, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

Відповідач свої зобов'язання за Договором в повному обсязі не виконав, отриманий товар за видатковими накладними (а. с. 36-54) не сплатив.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати вартості товару поставленими за видатковими накладними (а. с. 36-54), позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 11249207,46 грн.

В ході розгляду спору судом з'ясовано, що відповідач після подачі позову до суду частково сплатив суму основного боргу в сумі 2751000,00 грн. на користь позивача, що підтверджується матеріалами справи, а саме банківськими виписками, завіреними банківською установою долученими позивачем до матеріалів справи.

Таким чином, предмет спору в частині вимог про стягнення боргу в сумі 2751000,00 грн. відсутній, а провадження у справі в цій частині підлягає припиненню в порядку п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 4.4 постанови Пленуму Вищого Господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011, господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Шляхом оцінки всіх матеріалів справи, заслухавши пояснення представника позивача, приймаючи до уваги акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.03.2013 р. за договором від 26.12.2012 р. № 189070/12, суд дійшов висновку, що сума боргу відповідача перед позивачем - 8498207,46 грн. є доведеною та такою, що підлягає стягненню.

Відповідно до вимог ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарського зобов'язання забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.

До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення ЦК України.

Такий вид забезпечення виконання зобов'язань та його розмір встановлено статтею 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України та статтями 1 і 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Відповідно до ст. ст. 216- 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п. п. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань від 22.11.1996р. №543-96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 7.3 Договору за порушення термінів оплати з вини змовника останній сплачує учаснику пеню з розрахунку одної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який сплачується пеня від вартості не сплаченого/своєчасно не сплаченого товару за кожен день прострочення оплати за рахунок коштів підприємства.

Враховуючи наведені вище приписи, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 194495,81 грн. за період:

- з 07.02.2013 р. - 12.06.2013 р. (за видатковою накладною від 07.01.2013 № 4/2);

- з 14.02.2013 р. - 12.06.2013 р. (за видатковою накладною від 14.01.2013 № 8/2);

- з 21.02.2013 р. - 12.06.2013 р. (за видатковою накладною від 21.01.2012 № 13/2);

- з 28.02.2013 р. - 12.06.2013 р. (за видатковою накладною від 28.01.2013 № 27/2);

- з 03.03.2013 р. - 12.06.2013 р. (за видатковою накладною від 31.01.2013 № 39/2);

- з 04.03.2013 р. - 12.06.2013 р. (за видатковою накладною від 01.02.2012 № ВТ00107495);

- з 07.03.2013 р. - 12.06.2013 р. (за видатковою накладною від 04.02.2013 № 3380/2);

- з 14.03.2013 р. - 12.06.2013 р. (за видатковою накладною від 11.02.2013 № 3384/2);

- з 21.03.2013 р. - 12.06.2013 р. (за видатковою накладною від 18.02.2013 № 3396/2);

- з 28.03.2013 р. - 12.06.2013 р. (за видатковою накладною від 25.02.2013 № 3397/2);

- з 31.03.2013 р. - 12.06.2013 р. (за видатковою накладною від 28.02.2013 № 3759/2);

- з 04.04.2013 р. - 12.06.2013 р. (за видатковою накладною від 04.03.2012 № 6776/2);

- з 11.04.2013 р. - 12.06.2013 р. (за видатковою накладною від 11.03.2013 № 6777/2);

- з 18.04.2013 р. - 12.06.2013 р. (за видатковою накладною від 18.03.2013 № 6781/2);

- з 25.04.2013 р. - 12.06.2013 р. (за видатковою накладною від 25.03.2013 № 6788/13);

- з 01.05.2013 р. - 12.06.2013 р. (за видатковою накладною від 31.03.2013 № 7156/2).

Суд, здійснивши перевірку арифметичного розрахунку пені за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство", встановивши відповідність визначення її розміру приписам ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України та ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", дійшов висновку про задоволення вимог щодо стягнення пені в повному обсязі.

В судовому засіданні розглянуто клопотання відповідача стосовно зменшення суми пені на 50%. В обґрунтування свого клопотання відповідач посилається на скрутне фінансове становище підприємства, той факт, що КП „Донелектроавтотранс" є постачальником послуг громадських перевезень, той факт, що підприємство має величезну дебіторську заборгованість з боку державного бюджету за перевезення пільгової категорії пасажирів, посилався на баланс станом на 31.03.2013 р.

Позивач проти зменшення розміру стягуваної пені заперечував.

У відповідності до вимог ст. 83 ГПК України, господарський суд має право у виняткових випадках зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню із сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, за наявності обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст.233 ГК України суд має право зменшити розмір санкцій, прийнявши до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які приймають участь в зобов'язанні, не тільки майнові, але й інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи той факт, що відповідач є комунальним підприємством, яке знаходиться в управлінні Донецької міської ради, згідно балансу та звіту про фінансові результати є збитковим підприємством, а також враховуючи матеріальні інтереси обох сторін, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача щодо зменшення суми пені підлягає задоволенню частково. Суд вважає можливим зменшити розмір стягуваної пені на 20%.

Таким чином, сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача за період з 07.02.2013 р. по 12.06.2013 р. - 155596,65 грн.

Вимоги щодо стягнення пені в залишковій частині задоволенню не підлягають, у зв'язку зі зменшенням стягуваної суми пені судом.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми права позивач просить стягнути з відповідача

3 % річних в сумі 78316,37 грн. за період:

- з 07.02.2013 р. - 12.06.2013 р. (за видатковою накладною від 07.01.2013 № 4/2);

- з 14.02.2013 р. - 12.06.2013 р. (за видатковою накладною від 14.01.2013 № 8/2);

- з 21.02.2013 р. - 12.06.2013 р. (за видатковою накладною від 21.01.2012 № 13/2);

- з 28.02.2013 р. - 12.06.2013 р. (за видатковою накладною від 28.01.2013 № 27/2);

- з 03.03.2013 р. - 12.06.2013 р. (за видатковою накладною від 31.01.2013 № 39/2);

- з 04.03.2013 р. - 12.06.2013 р. (за видатковою накладною від 01.02.2012

№ ВТ00107495);