Ухвала суду № 32524397, 22.07.2013, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 2506/9490/2012

Провадження № 2/750/52/13

У Х В А Л А

22.07.2013 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:

головуючого судді Рахманкулової І.П.,

при секретарі Сірій К.М.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_3 про винесення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про зобов'язання здійснити перебудову самочинно збудованої прибудови-тамбуру,-

в с т а н о в и в :

рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 17.05.2013 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про зобов'язання здійснити перебудову самочинно збудованої прибудови-тамбуру, задоволено. Усунуто перешкоди в користуванні ОСОБА_3 належними їй на праві власності 3/5 частинами домоволодіння по АДРЕСА_1 шляхом зобов'язання ОСОБА_4 та ОСОБА_2 здійснити за власний рахунок перебудову самочинно спорудженої прибудови - тамбуру по АДРЕСА_1 з метою приведення її у відповідність до будівельних норм, ліквідації явищ затікання у спосіб, зазначений у висновку судової будівельно - технічної експертизи №3093/12-24 від 17 квітня 2013 року, складеного судовим експертом Чернігівського відділення Київського науково - дослідного інституту судових експертиз. Цим же рішенням стягнуто з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 по 1201 грн. 15 коп. (одній тисячі двісті одній гривні 15 коп.) з кожної у відшкодування понесених судових витрат, в тому числі витрат на судово - будівельну експертизу, яка призначалася судом за клопотанням позивача після уточнення нею позовних вимог.

Вказане рішення набрало законної сили.

До суду 10.07.2013 року звернулася ОСОБА_3 з клопотанням про винесення додаткового рішення у справі, так як судом не вирішено питання про стягнення з відповідачів понесених нею судових витрат на оплату судової будівельно - технічної експертизи від 15.12.2011 року, яка призначалася судом до зміни позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні заяви щодо ухвалення додаткового рішення з наступних підстав.

Відповідно до ст.79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов'язаних з розглядом справи. Суд під час ухвалення рішення у цивільній справі вирішує питання про розподіл судових витрат, про що зазначається в його резолютивній частині.

Згідно з п.4 ч.1 ст.220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 11.01.2012 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені. Зобов'язано відповідачів усунути перешкоди позивачу у користуванні належними їй на праві власності 3/5 частинами домоволодіння АДРЕСА_1, шляхом знесення самочинної прибудови (тамбуру) до належних ОСОБА_5 та ОСОБА_2 2/5 частин цього домоволодіння.

Рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 15 березня 2012 року рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 1 січня 2012 року у даній справі скасовано, ОСОБА_3 відмовлено у задоволенні позову.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08.08.2012 року касаційну скаргу ОСОБА_3 задоволено, скасовані рішення першої та апеляційної інстанцій у даній справі, а справу передано на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Направляючи справу на новий судовий розгляд, суд касаційної інстанції у своїй ухвалі від 08.08.2012 року зазначив, що вирішуючи спір, суд не дав належної оцінки обставинам справи про те, що позивач звернулася з позовом на підставі ч.4 ст. 376 ЦК України та ст. 291 ЦК України, при цьому посилаючись на здійснення відповідачами будівництва без належного дозволу та затвердженого проекту, з істотними порушеннями будівельних норм і правил, не роз'яснив позивачу можливості уточнення заявлених у справі позовних вимог.

При новому розгляді справи у судовому засіданні позивач подала заяву про уточнення позовних вимог (а.с.206), в якій просила зобов'язати відповідачів здійснити за власний рахунок перебудову самочинно спорудженої прибудови по АДРЕСА_1 у відповідності до норм і правил, визначених державними правилами і санітарними нормами з метою приведення її у відповідність до будівельних норм та усунення перешкод, що створюються ОСОБА_3 у обслуговуванні належних їй 3/5 частин будинку в даному домоволодінні.

Таким чином, після зміни позивачем вимог, стало необхідним вирішення питання можливості перебудови самочинно збудованого тамбуру, а тому в ухвалі від 05.12.2012 року про призначення судової будівельно -технічної експертизи судом на вирішення експертів ставилися питання з приводу наявності порушень будівельних, санітарних, протипожежних та інших норм і правил, а також зміни окремих конструктивних елементів будинку, що впливає на їх міцність і безпечність, і можливість здійснення перебудови, а не знесення самочинного будівництва.

Оскільки позивач після уточнення позовних вимог просила вже не знести, а перебудувати самочинно збудований тамбур - прибудову з метою приведення її у відповідність до будівельних норм, ліквідації явищ затікання, а тому судом в основу рішення від 17.05.2013 року покладено висновок судової будівельно - технічної експертизи №3093/12-24 від 17 квітня 2013 року, складений судовим експертом Чернігівського відділення Київського науково - дослідного інституту судових експертиз.

Висновок судової будівельно - технічної експертизи №1863-1865/1-24 від 15.12.2011 року судом не брався до уваги як доказ у справі у зв'язку тим, що позивачем було змінено позовні вимоги і предметом розгляду у суді було вже не знесення об'єкту самочинного будівництва, а його переобладнання, у зв'язку з чим судом було призначено експертизу для з'ясування технічної можливості такого переобладнання.

Відповідно до ст.57 ЦПК України доказами є будь - які фактичні дані, на основі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Частиною 1 ст. 58 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Оскільки після зміни позовних вимог позивач доводила технічну можливість переобладнання предмета самочинного будівництва, а тому судом за її клопотанням було 05.12.2012 року призначено судову будівельно - технічну експертизу і саме висновок судової будівельно - технічної експертизи №3093/12-24 від 17 квітня 2013 року, складений судовим спертом Чернігівського відділення Київського науково - дослідного інституту судових експертиз було покладено в основу рішення суду, а тому стягнуто з відповідачів витрати за проведення цієї експертизи відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність законних підстав для винесення додаткового рішення з приводу відшкодування заявнику витрат на судову експертизу, яка проводилася для з'ясування питань по первісно заявлених позивачем вимогах, висновки якої, після зміни позовних вимог, не входили до предмета доказування.

Керуючись ст. 220 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

відмовити ОСОБА_3 в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про зобов'язання здійснити перебудову самочинно збудованої прибудови-тамбуру

Ухвалу може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Суддя Рахманкулова І.П.