Рішення № 32520291, 15.07.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2013 р.Справа № 5023/3427/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Светлічного Ю.В.

при секретарі судового засідання Ліпчанської В.В.

розглянувши справу

за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Компакт", с.Кірове до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м.Лозова про витребування майна із чужого незаконного володіння за участю представників сторін:

позивача - Косолапова А.А., Косолапова А.А. довіреність б/н від 15.07.2013 р. ;

відповідача - ОСОБА_2;

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне сільськогосподарське підприємство "Компакт", звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просив суд витребувати із чужого незаконного володіння Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (відповідача) належне позивачу майно, а саме: елементи конструкції будівлі корівника, придбані згідно договору купівлі-продажу №7 від 14 вересня 2010 року та зобов'язати відповідача звільнити вищезазначену будівлю.

Рішенням господарського суду Харківської області від 25 вересня 2012 року в задоволені вищевказаного позову було відмовлено повністю.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29 листопада 2012 року рішення господарського суду Харківської області по справі №5023/3427/12 було скасовано в частині відмови у задоволенні позову щодо зобов'язання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 звільнити елементи конструкції будівлі корівника, розташовані за адресою: АДРЕСА_1. В цій частині позову було постановлене нове рішення, яким позовні вимоги були задоволені. Відповідною постановою також було стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Приватного сільськогосподарського підприємства "Компакт" 804,75 гривень витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви та 402,38 гривень витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги. В іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 25 вересня 2012 року по даній справі було залишено без змін.

12 грудня 2012 року на виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 29 листопада 2012 по справі №5023/3427/12 господарським судом Харківської області було видано відповідні накази.

Постановою Вищого господарського суду України від 24 квітня 2013 року рішення господарського суду Харківської області від 25 вересня 2012 року та постанова Харківського апеляційного господарського суду від 29 листопада 2012 року по справі №5023/3427/12 були скасовані, а відповідну справу було передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

22 травня 2013 року вищевказана справа надійшла до господарського суду Харківської області на новий розгляд. Згідно із витягом автоматизованої системи документообігу суду від 22 травня 2013 року справу №5023/3427/12 призначено до розгляду судді Светлічному Ю.В.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27 травня 2013 року призначено справу №5023/3427/12 до розгляду у судовому засіданні на "10" червня 2013 р. о 10:30.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10 червня 2013 року розгляд справи було відкладено на 15 липня 2013 року о 10:00.

Присутні представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримували та просили позов задовольнити. Обґрунтовуючи позовні вимоги про витребування з чужого незаконного володіння відповідача, належного ПСП "Компакт" майна, придбаного згідно договору купівлі-продажу № 7 від 14.09.2010 року та зобов'язання відповідача звільнити зазначену будівлю, позивач посилається на те, що позивач не має можливості користуватися придбаним майном, оскільки дану будівлю незаконно займає та веде там підприємницьку господарську діяльність ФОП ОСОБА_2, що перешкоджає позивачу вільному володінню та розпорядженню майном.

На підставі викладеного позивач, вважаючи свої права порушеними, просить їх захистити шляхом задоволення позовних вимог про витребування майна з незаконного володіння.

Присутній представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, про що надав відзив на позов, в якому зазначив, що у позивача відсутнє право власності на майно, яке він просить витребувати у відповідача, а саме згідно договору купівлі - продажу №7 від 14.09.2010 р. позивачем придбаний лише елемент конструкцій корівника, вартість якого складає 16 000,00 грн., площа даного елемента не визначена. Надав в обґрунтування своїх заперечень звіт об експертній оцінки спірного нерухомого майна, який підтверджує, що корівник який займає відповідач не є елементом конструкцій корівника, а є нежитловим приміщенням - корівником, загальною площею 1 182 кв.м., вартість якого складає 22 130 грн. Також зазначив, що будівля корівника, якою користується відповідач належала КСП "Петровське", яке було ліквідовано та при ліквідації було здійснено вихід пайовиків з майновими сертифікатами. На момент створення СТОВ "Петровське" спірні приміщення вже існували. Власниками майнових сертифікатів, співвласниками майна до числа яких входить відповідач договори купівлі - продажу не укладали чи іншим чином у власність СТОВ "Петровське" не передавали. Також відповідач посилався на те, що ним у корівнику, який він займає був зроблений поточний ремонт та стан даного приміщення не погіршилась. За таких обставин, відповідач просив у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

24 грудня 2009 року між СТОВ "Петровське" в особі ліквідатора Черкасова С.А. та ФОП ОСОБА_4 був укладений договір купівлі - продажу №091214-БК. Відповідно до умов договору СТОВ "Петровське" були продані: 1) елементи конструкціїї будівлі пташника №1, 2) елементи конструкціїї будівлі пташника №4, 3) елементи конструкціїї будівлі корівника. Все майно без технічної документації, під розробку, розташоване за адресою: АДРЕСА_1

Відповідно акту приймання - передачі від 29 грудня 2009 року майно: 1) елементи конструкції будівлі пташника №1, 2) елементи конструкції будівлі пташника №4, 3) елементи конструкції будівлі корівника було передано покупцю за договором - ФОП ОСОБА_4

14 вересня 2010 року між Приватним сільськогосподарським підприємством "Компакт" та ФОП ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу № 7, відповідно до умов якого позивач придбав товар: елементи конструкції пташника № 1, елементи конструкції пташника № 4, елементи конструкції будівлі корівника, вузол зерномета ЗМ-60, норія зернова. Місцезнаходження товару: с. Кирове, Близнюківський район.

Відповідно до п. 4.2 договору купівлі-продажу № 7 загальна сума договору становить 30350,00 грн. без ПДВ. На підставі цього договору, на думку позивача, ПСП "Компакт" було набуто право власності на майно зазначене у договорі № 7 від 14.09.2010 року.

11 липня 2012 року Кіровською сільською радою було прийняте рішення щодо присвоєння елементам конструкції корівника наступну адресу: АДРЕСА_1.

Пунктом 4.1. договору купівлі-продажу (предмет договору є істотною умовою договору) №7 від 14 вересня 2012 року, визначено, що покупець придбав за договором "елемент конструкції будівлі корівника", площа та найменування даного елементу у договорі не визначено. Елементом конструкції будівлі може бути будь яка його частина (стіна, сходинки, вікно, дах та інше).

Як вбачається з матеріалів справи, а саме в акті державного виконавця від 23.01.2013 року, зазначено, що ФОП ОСОБА_2 не займає жодного з елементів конструкції корівника. Приміщення яке займає ФОП ОСОБА_2 не є елементом конструкції корівника, що підтверджується експертною оцінкою від 12.01.2013 року. Дане нежитлове приміщення належить членам пайового СТОВ "Петровське" - співвласникам майна, які його займають на підставі відповідних документів та згідно діючого законодавства України.

Згідно звіту об експертній оцінки нерухомого майна розташованого АДРЕСА_1 від 11.01.2013 року, замовником якої є ФОП ОСОБА_2, (корівника), саме який і займає Відповідач, встановлено, наступне: що дане приміщення не є елементами конструкції корівника, а є нежитлове приміщення - корівник, загальною площею 1182 кв.м., вартість якого складає 22130 грн.

Відповідно оцінки майна проведеної ліквідатором жодного елементу конструкції та корівника з даними, квадратурою та характеристикою, що збігається з корівником який займає ФОП ОСОБА_2 не відчужувалось.

Спірне майно належало КСП ім. Петровського яке було ліквідовано та при ліквідації, було здійснено вихід пайовиків з майновими сертифікатами. На момент створення СТОВ "Петровське" спірні приміщення вже існували. Згідно довідки за підписом Генерального директора та головного бухгалтера СТОВ "Петровське" станом на 20.05.2000 року №76, підтверджено, що між підприємством та власниками майнових паїв укладено 355 договорів оренди. Доказів в розумінні ст. 32 ГПК України, того, що власниками майнових сертифікатів, співвласниками майна до числа яких входить відповідач укладались договори купівлі-продажу чи іншим чином у власність СТОВ "Петровське" до суду не надано.

Згідно протоколу №5 від 15.05.2007 року засідання Близнюківської районної ради, зазначено, що ліквідатор СТОВ "Петровське" акт розрахунку майна пайового фонду видає за баланс підприємства. Проводить інвентаризацію пайового майна, але майно пайового фонду не належить СТОВ "Петровське" та не повинне стояти на балансі. Начальником юридичного відділу Головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації, зазначено, що ліквідатор взагалі не має право розпоряджатися майном пайовиків, навіть проводити його інвентаризацію.

В ході ліквідаційної процедури СТОВ "Петровське", (справа Б-39/216-06) винесено ухвалу про проведення експертизи щодо наявності майна пайового фонду у ліквідаційній масі, згідно проведеної експертизи вказано, що пайове майно не входить до складу ліквідаційної маси, що підлягає продажу у процедурі банкрутства СТОВ "Петровське", а відповідно вищенаведеного у ліквідатора не має право на продаж даного майна на підставі того, спірне що майно не належить СТОВ "Петровське", а є пайовим фондом (майном громадян).

Станом на 27.04.2007 року Комісією по реформуванню КСП ім. "Петровського" дані приміщення було передано пайовикам та ОСОБА_2 як пташники та корівник (тобто нежитлові будівлі), вартість кожної будівлі складала приблизно 25 000 грн., у продовж з 2007-2009 років стан майна не погіршувався, а як вказує відповідач ним зроблений поточний ремонт.

Згідно із ст. 387 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. В силу ст.400 Цивільного кодексу України недобросовісний володілець зобов'язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов'язку заінтересована особа має право пред'явити позов про витребування цього майна.

Даний спосіб захисту застосовується у випадку, коли власник фактично позбавлений можливості володіти та користуватись належним йому майном, тобто у разі, коли майно незаконно вибуло з його володіння.

Підставою віндикаційного позову є обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, зокрема, це факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, перебування його в натурі у відповідача та ін.

Предметом віндикаційного позову може бути лише індивідуально-визначена річ. Речі, означені родовими ознаками, а також гроші та цінні папери на пред'явника (ст. 389 ЦК України) не можуть бути предметом віндикації. На момент віндикації річ повинна фізично існувати.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Цивільного кодексу України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі (ч. 2 ст. 181 ЦК України).

Згідно ст. 184 Цивільного кодексу України, річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її.

Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними.

Річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою.

Річ, що має лише родові ознаки, є замінною.

Відповідно до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

При цьому, належністю доказів є спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції": п. 2.1. згідно з частиною другою статті 43 Господарського процесуального кодексу та статтею 33 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на наведене, враховуючи не доведеність факту набуття права власності на будівлю корівника, який знаходиться у відповідача на законних підставах та те, що елементи конструкції будівлі корівника не можуть бути предметом віндикаційного позову, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про витребування цього майна з чужого незаконного володіння, відповідно до цього суд вважає за необхідне, у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, судовий збір у даній справі слід покласти на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Повне рішення складено 22.07.2013 р.

Суддя Светлічний Ю.В.