Рішення № 32520221, 16.07.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2013 р. Справа № 5023/4083/12

вх. номер 4083/12

Суддя Господарського суду Харківської області Светлічний Ю.В.

при секретарі судового засідання: Ліпчанська В.В.

за участю представників сторін:

прокурора - Хряка О.О. службове посвідчення №013774 від 06.12.12 р.;

позивача - не з'явився;

третьої особи (Державна інспекція сільського господарства в Харківській області) - не з'явився;

третьої особи (Відділ Держкомзему у Печенізькому районі Харківської області) - не з'явився;

1-го відповідача - не з'явився;

2-го відповідача - Приходько О.І. довіреність №7 від 01.06.2013 р.;

розглянувши матеріали справи за позовом: Харківського міжрайонного природоохоронного прокурора, м. Харків в інтересах держави в особі Державного підприємства "Чугуєво-Бобчанське лісове господарство", смт. Кочеток

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1) Державна інспекція сільського господарства в Харківській області, м. Харків;

2) Відділ Держкомзему у Печенізькому районі Харківської області, смт. Печеніги

до 1) Печенізької районної державної адміністрації с. Печеніги,

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків-ТУР", м. Харків

про скасування розпорядження, визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

Харківський міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі ДП "Чугуєво-Бабчанське лісове господарство" звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Печенізької районної державної адміністрації Харківської області та ТОВ "Харків-Тур" в якій просить суд: скасувати розпорядження Печенізької районної державної адміністрації Харківської області від 10.09.2003р. за № 310 "Про затвердження проекту відведення земельної ділянки із земель лісового фонду та земель запасу Печенізької селищної ради та надання їх в оренду ТОВ Харків-Тур"; визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 3га на території Печенізької селищної ради Печенізького району, що укладений Печенізькою райдержадмістрацією з ТОВ "Харків-Тур" 03.10.2003 р., скасувавши запис про державну реєстрацію за № 25 від 21.11.2003 р.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що на підставі вказаного розпорядження та договору оренди незаконно передано в оренду земельну ділянку лісогосподарського призначення з фактичною зміною цільового призначення для забудови та на приписи ст.ст. 18, 19, 20, 50, 51, 60, 61, 75, 149 Земельного кодексу, ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.

Рішенням господарського суду Харківської області від 20.12.2012 р. у справі № 5023/4083/12, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.02.2013 р., позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятими рішенням та постановою, ТОВ "Харків-Тур" звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.04.2013 р. касаційну скаргу задоволено частково. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.02.2013р. та рішення господарського суду Харківської області від 20.12.2012р. у справі №5023/4083/12 скасовано. Справу направлено до господарського суду Харківської області на новий розгляд.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20 травня 2013 року призначено справу до розгляду у судовому засіданні на "03" червня 2013 р. о 10:45.

У судовому засіданні 15 липня 2013 року оголошувалась перерва до 16 липня 2013 року о 12:00.

08 липня 2013 року представником 2-го відповідача надано до суду клопотання про застосування до позовної заяви Харківського міжрайонного природоохоронного прокурора м. Харків в інтересах держави в особі Державного підприємства "Чугуєво-Бобчанське лісове господарство" строку позовної давності, в якому 2-ий відповідач просить у зв'язку із тим, що спірний договір укладений 03.10.2003 року відповідно з даної дати і починає перебіг строк позовної давності, який становить три роки, тому 03.10.2006 р. даний строк закінчився, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Присутній представник прокуратури у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив позов задовольнити. Надав через канцелярію господарського суду Харківської області 15 липня 2013 року письмові пояснення, в яких пояснив, що проти клопотання 2-го відповідача про застосування до позовної заяви прокурора строку позовної давності заперечує, оскільки спірний договір оренди земельної ділянки від 03.10.2003 р. був укладений між першим та другим відповідачами, позивач не був стороною даного договору, тому не міг своєчасно дізнатись про порушення свого права. Про факт укладення вищезазначеного договору стало відомо лише під час проведення прокуратурою перевірки у серпні 2012 року, тому на думку прокурора строк позовної давності не порушено.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, свого повноважного представника не направив.

Представник 1-го відповідача у судове засідання не з'явився. Надав через канцелярію господарського суду Харківської області 08 липня 2013 року клопотання про розгляд справи без участі представника 1-го відповідача, яке судом задоволено.

Присутній представник 2-го відповідача у судовому засіданні підтримав подане клопотання про застосування строку позовної давності та просив у задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи (Державна інспекція сільського господарства в Харківській області) у судове засідання не з'явився, свого повноважного представника не направив.

Представник третьої особи (Відділ Держкомзему у Печенізькому районі Харківської області) у судове засідання не з'явився. Надав через канцелярію господарського суду Харківської області 15 липня клопотання про розгляд справи за відсутності представника третьої особи, яке судом задоволено.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Розпорядженням Печенізької районної державної адміністрації від 03.10.2003 року за № 310 затверджено проект відведення земельних ділянок ТОВ "Харків-Тур" для рекреаційного використання під розміщення будинків відпочинку загальною площею 3,0 га на території Печенізької селищної ради терміном на 50 років.

На підставі вищевказаного розпорядження, 03.10.2003 р. між Печенізькою райдержадміністрацією (першим відповідачем у справі) та ТОВ "Харків Тур" (другим відповідачем) укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстрований у Харківській регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру" за № 25 від 21.11.2003 року, відповідно до умов якого, другому відповідачу (ТОВ "Харків -Тур") передано із земель лісового фонду та запасу земель Печенізької селищної ради Печенізького району Харківської області площею 3,00 га, із них землі лісового фонду - 2,9032 га, землі запасу - 0,0968 га. Грошова оцінка землі - 28542,481 грн. Факт передачі відповідачу в оренду земельної ділянки підтверджується актом прийому-передачі земель підписаному сторонами 21.11.2003 року та скріплений їх печатками.

Відповідно до п.8 договору, договір укладено строком на 49 років.

Прокурор в позовній заяві, посилається на те, що на підставі вказаного розпорядження та договору оренди першим відповідачем незаконно передано в оренду земельну ділянку лісогосподарського призначення з фактичною зміною цільового призначення для забудови та на приписи ст.ст. 18, 19, 20, 50, 51, 60, 61, 75, 149, Земельного кодексу а також на ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, просить визнати розпорядження Печенізької районної державної адміністрації від 03.10.2003 року за № 310 та договір оренди земельної ділянки від 03.10.2003 року недійсним, оскільки вони не відповідають вимогам законодавства.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

Пунктом 1.2. Вказівки Генеральної прокуратури України №82 від 06.06.12 р. (яка діяла на час проведення перевірки Харківською міжрайонною природоохоронною прокуратурою перевірки у серпні 2012 року) визначено, що перевірки діяльності суб'єктів підприємництва необхідно проводити на підставі: звернень або повідомлень про порушення законів, у тому числі, поширених у засобах масової інформації, лише після прийняття відповідних рішень органами державного контролю; скарг на дії чи бездіяльність, рішення посадових осіб контролюючих органів; вказівок або доручень вищестоящої прокуратури.

Згідно п.1.3. Вказівки Генеральної прокуратури України №82 від 06.06.12 р. встановлено, що від прокурора вимагається здійснювати такі перевірки лише за мотивованою постановою, про винесення якої обов'язково інформувати керівника суб'єкта господарювання. Забезпечити облік перевірок за зразком, установленим у додатку №1 до цієї вказівки.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08 липня 2013 року прокурора було зобов'язано надати до суду наступні документи на підтвердження позовних вимог: докази проведення Харківською міжрайонною природоохоронною прокуратурою перевірки у серпні 2012 року, докази виконання Харківською міжрайонною природоохоронною прокуратурою п.1.3. Вказівки Генеральної прокуратури України №82 від 06.06.12 р., а саме мотивовану постанову на проведення вказаної перевірки , докази інформування про винесення такої постанови керівника суб'єкта господарювання ТОВ "Харків - ТУР".

На підтвердження обґрунтування проведення перевірки ТОВ "Харків - Тур" прокурором надано лист Прокуратури Харківської області від 06.06.2012 року від05/3-596вих.-12 із вимогою провести перевірку ряд підприємств в тому числі і 2-го відповідача.

Прокурором на вимогу ухвали суду від 08.07.13 р. не надано мотивованої постанови на проведення Харківською міжрайонною природоохоронною прокуратурою перевірки 2-го відповідача, доказів інформування про винесення такої постанови керівника суб'єкта господарювання ТОВ "Харків - ТУР", відповідно до цього суд вважає, що перевірка проведена Харківською міжрайонною природоохоронною прокуратурою перевірки у серпні 2012 року не відповідає Вказівці Генеральної прокуратури України №82 від 06.06.12 р.

Згідно ст. 256, 257 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. У відповідності до положень ч.ч. 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

В даному разі з матеріалів справи вбачається, що позивач довідався про ті обставини, котрі стали на їх думку та думку прокурора підставою недійсності договору оренди земельної ділянки від 03.10.2003 р., який укладений між першим та другим відповідачами ще в 2003 році, що підтверджується актом встановлення меж земельної ділянки площею 3,00 га, із них землі лісового фонду - 2,9032 га, землі запасу - 0,0968 га від 01 жовтня 2003 року, який погоджено позивачем у справі Чугуєво-Бобчанське лісове господарство, та актом про передачу та прийом земельної ділянки в натурі від 21.11.13 р., згідно яких Чугуєво-Бобчанське лісове господарство не має претензій по наданню в оренду земельної ділянок ТОВ "Харків-Тур" для рекреаційного використання під розміщення будинків відпочинку загальною площею 3,0 га на території Печенізької селищної ради терміном на 50 років. Відтак, перебіг строку позовної давності розпочався 03.10.2003 р., з моменту укладення договору оренди, і закінчився 03.10.2006 р. З позовною заявою прокурор звернувся лише 10.09.2012 р., тобто, з пропуском строку позовної давності.

2-ий відповідач заявив про сплив строку позовної давності щодо визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 03.10.2003 р.

Посилання прокурора на те, що він довідався про порушення прав позивачів лише під час проведеної перевірки є юридично неспроможними. Така позиція прокурора не відповідає ч.1 ст. 261 ЦК України відповідно до положень якої перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Харківський міжрайонний природоохоронний прокурор, приймаючи на себе компетенцію представляти інтереси позивачів у спірних правовідносинах, автоматично приймає на себе обов'язок бути компетентним (обізнаним) в усіх юридично значущих обставинах цих відносин. Отже прокурор вважається таким, що довідався або міг довідатись про порушення прав позивача безпосередньо в момент укладення спірного договору. Або безпосередньо в момент їх виникнення в 2003 році після підписання Печенізькою районною державною адміністрацією Харківської області розпорядження від 10.09.2003 року за № 310 "Про затвердження проекту відведення земельної ділянки із земель лісового фонду та земель запасу Печенізької селищної ради та надання їх в оренду Харків-Тур". Це пояснюється тим, що в силу ст. 6 Закону України "Про місцеве державні адміністрації" розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами, а відповідно відкритими.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне клопотання 2-го відповідача про застосування до позовної заяви Харківського міжрайонного природоохоронного прокурора м. Харків в інтересах держави в особі Державного підприємства "Чугуєво-Бобчанське лісове господарство" строку позовної давності обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, що є підставою для відмови в задоволенні позову.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Відповідно ст. 49 ГПК України судові витрати у даній справі покладаються на прокурора. Втім враховуючи звільнення прокурора від сплати судового збору пунктом 11 ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір" судовий збір в даному разі не стягується.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтею 15, 16, 203, 256, 257, 261, 267 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 35, 43, 44, 46, 47-1, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Повне рішення складено 22.07.13 р.

Суддя Светлічний Ю.В.