Рішення № 32520187, 18.07.2013, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2013 року справа № 919/730/13

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Харченко І.А., розглянувши матеріали справи № 919/730/13:

за позовом Прокурора Нахімовського району міста Севастополя

(вул. Робоча, 18, м. Севастополь, 99001)

в інтересах держави

в особі Севастопольської міської Ради

(вул. Леніна, 3, м. Севастополь, 99011)

в особі Комунального підприємства «Севтеплоенерго»

Севастопольської міської Ради

(вул. Л.Павліченко, 2, м. Севастополь, 99011)

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

(АДРЕСА_1,

ідентифікаційний код: НОМЕР_1)

про стягнення 4 512,51 грн,

за участю представників сторін:

прокурора - Махиня В.В., посвідчення № 015753 від 21.03.2013;

позивача (Севастопольська міста Рада) - не з'явився;

позивача (КП «Севтеплоенерго» СМР) - Чернова І.С., довіреність №17 від 03.01.2013;

відповідач - не з'явився,

Суть спору: прокурор Нахімовського району міста Севастополя звернувся до господарського суду міста Севастополя в інтересах Севастопольської міської Ради в особі Комунального підприємства "Севтеплоенерго" Севастопольської міської Ради із позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 5 652,88 грн, з яких: 5 283,19 грн - основна заборгованість, 226,59 грн - пеня, 143,10 грн - 3% річних.

Позовні вимоги, з посиланням на статті 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, статтю 6 Закону України «Про теплопостачання», обґрунтовані тим, що відповідач в періоди з листопада 2011 року по квітень 2013 року, належним чином не виконував умови договору купівлі-продажу теплової енергії №1773 від 27.01.2006, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість у розмірі 5 283,19 грн.

Ухвалою від 25.06.2013 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі.

Представник позивача (Севастопольської міської Ради) явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомив.

18.07.2013 представник позивача звернувся до суду із заявою про зменшення розміру позовних вимог у зв'язку із частковою сплатою відповідачем суми основної заборгованості у розмірі 1100,00 грн, та просить суд стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 4 512,51 грн., з яких: 4 183,19 грн - основна заборгованість, 193,10 грн - пеня, 136,22 грн - 3% річних (арк.с.48).

Враховуючи приписи статті 22 ГПК України, суд приймає до розгляду зазначену заяву про зменшення позовних вимог.

Прокурор та представник позивача (КП «Севтеплоенерго» СМР) у судовому засіданні позовні вимоги (з урахуванням заяви про їх зменшення) підтримали у повному обсязі, просять позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини нез'явлення суд не повідомив, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. Правом наданим статтею 59 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзив на позов не надав.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника позивача - Севастопольської міської Ради та відповідача, в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення прокурора та представника позивача - комунального підприємства "Севтеплоенерго" Севастопольської міської Ради, розглянувши наявні в матеріалах справи документи, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 121 Конституції України на прокуратуру покладається представництво інтересів громадян і держави в судах у випадках, передбачених законом.

Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Частина перша статті 2 Господарського процесуального кодексу України, в якій визначено підстави порушення справ у господарському суді, відносить до таких підстав позовні заяви прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Відповідно до частини другої цієї статті прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, у позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 визначено, що державні інтереси є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Згідно з положеннями статті 6 Закону України «Про теплопостачання» основними принципами, на яких базується державна політика в сфері теплопостачання теплової енергії є, зокрема, державне управління і регулювання відносин у сфері теплопостачання, формування цінової та тарифної політики, взаємної відповідальності суб'єктів відносин у сфері теплопостачання за якісне постачання теплової енергії та своєчасну її оплату, додержання стандартів, правил і норм усіма суб'єктами відносин у сфері теплопостачання.

Севастопольська міська Рада, відповідно до статті 5 Закону України «Про місцеве самоврядування», входить до системи органів місцевого самоврядування України і відповідно до статті 13 Закону України «Про теплопостачання» затверджує місцеві програми розвитку у сфері теплопостачання, бере участь у розробці та впровадженні державних і регіональних програм у цій сфері, здійснює контроль за забезпеченням споживачів тепловою енергією згідно з нормативними вимогами, сприяє розвитку систем теплопостачання на відповідній території, встановлює для відповідної територіальної громади тарифи на теплову енергію, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності.

З метою забезпечення інтересів держави щодо організації забезпечення теплопостачання споживачів міста Севастополя, вирішення питань єдиної технічної і тарифної політики та реалізації програм соціально-економічного розвитку у даній сфері, Севастопольською міською Радою створено Комунальне підприємство «Севтеплоенерго», основним видом діяльності якого, відповідно до пункту 2.2. Статуту, є виробництво, розподіл і відпуск теплової енергії. Підприємство знаходиться в підпорядкуванні Ради та є монополістом з теплопостачання міста Севастополя.

Таким чином, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є Севастопольська міська Рада та Комунальне підприємство «Севтеплоенерго» Севастопольської міської Ради.

Дана позовна заява, як захід прокурорського реагування, пред'явлена в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради та Комунального підприємства «Севтеплоенерго» Севастопольської міської Ради, яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 була передана теплова енергія, яке у свою чергу, не провело належних розрахунків, чим зумовило фактичне ненадходження грошових коштів до Комунального підприємства «Севтеплоенерго» Севастопольської міської Ради, що заподіює шкоди державним інтересам.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що прокурор Нахімовського району міста Севастополя обґрунтовано звернувся до господарського суду міста Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради в особі Комунального підприємства «Севтеплоенерго» Севастопольської міської Ради до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за отриману теплову енергію.

27.01.2006 між Комунальним підприємством "Севтеплоенерго" Севастопольської міської Ради (Продавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Покупець) укладений договір купівлі-продажу теплової енергії №1773 (далі - Договір), відповідно до умов якого Продавець зобов`язується передати теплову енергію до межі балансової та експлуатаційної відповідальності своєчасно та відповідної якості, а Покупець прийняти та оплатити отриману теплову енергію за встановленими тарифами.

Облік теплової енергії проводиться вузлом обліку (пункт 3.1 Договору). Розрахунковим періодом є календарний місяць (пункт 4.1 Договору).

Відповідно до пункту 4.2 Договору плата за теплову енергію розраховується виходячи з займаної опалювальної площі, у відповідності з нормативами споживання.

Покупець щомісячно до 15 числа розрахункового періоду може проводити авансові платежі по всіх видах теплопостачання, передбачених даним договором, на підставі виставленого Продавцем рахунку у сумі не менше 50% від суми нарахування за спожиту теплову енергію в попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком за фактичну відпущену теплову енергію (пункт 4.6 Договору).

Згідно з пунктом 4.7 Договору остаточний розрахунок за теплову енергію проводиться в строк до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, згідно з тарифами, що діяли на день отримання теплової енергії. Рахунок вважається отриманим, якщо Продавець не заявить про неотримання рахунку за розрахунковий місяць.

Пунктом 5.2.1 Договору встановлений обов'язок Покупця оплачувати теплову енергію в установленні договором строки.

Даний договір укладений строком на три роки і вступає в силу з 01.01.2006 (пункт 10.1 Договору).

Пунктом 10.3 Договору передбачено, що договір вважається пролонгованим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії ні одна із сторін не заявить письмово про розірвання чи необхідність перегляду договору.

На виконання умов вказаного договору Продавець свої зобов'язання виконав у повному обсязі, у зв'язку з чим Покупцю були виставлені відповідні рахунки-фактури (арк.с.19-31), проте, Покупець, у порушення умов договору, свої зобов'язання перед Продавцем у повному обсязі не виконав, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 5 283,19 грн.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України суд, провівши оцінку доказів по справі, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Положеннями статті 24 Закону України «Про теплопостачання» встановлено, що споживач зобов'язаний дотримуватись умов договору та за його порушення несе відповідальність перед теплопостачальною організацією.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На підставі викладеного, враховуючи часткову сплату відповідачем суми основної заборгованості у розмірі 1100,00 грн, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 основної заборгованості за Договором в розмірі 4 183,19 грн підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 193,10 грн.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною третьою статті 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 4.8 Договору сторони встановили, що за несвоєчасне внесення оплати з Покупця стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення від суми, що підлягає сплаті.

При цьому, відповідно до статей 3, 4 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, встановленому за погодженням сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Згідно з частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд, перевіривши розрахунок пені, складений позивачем, визнав його правильним, тому вимоги щодо стягнення пені заявлені відповідно до вимог чинного законодавства та підлягають задоволенню в розмірі 193,10 грн (арк.с. 51).

Позивач просить також стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 136,22 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок 3% річних визнав його вірним, тому вимога щодо стягнення 3% річних у розмірі 136,22 грн підлягає задоволенню (арк.с.52).

Отже, враховуючи все вищевикладене, з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Севтеплоенерго» Севастопольської міської Ради підлягає стягненню 4 512,51 грн., з яких: 4 183,19 грн - основна заборгованість, 193,10 грн - пеня, 136,22 грн - 3% річних.

Керуючись статтями 43, 82 - 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код: НОМЕР_1, відомості про наявність розрахункових рахунків в установах банку в матеріалах справи відсутні) на користь Комунального підприємства «Севтеплоенерго» Севастопольської міської Ради (вул. Л.Павліченко, 2, м. Севастополь, 99011, р/р 26007945206831 в СФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 384195, код ЄДРПОУ 03358357) заборгованість у розмірі 4 512,51 грн., з яких: 4 183,19 грн - основна заборгованість, 193,10 грн - пеня, 136,22 грн - 3% річних.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 22.07.2013.

Суддя І.А. Харченко

Розсилка рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням:

1. Прокуратура Нахімовського району міста Севастополя

(вул.Робоча, 18, м.Севастополь, 99011)

2. Севастопольська міська Рада

(вул. Леніна, 3, м. Севастополь, 99011)

3. КП «Севтеплоенерго» СМР

(вул. Л.Павліченко, 2, м. Севастополь, 99011)

4. ФОП ОСОБА_1

(АДРЕСА_1)