Постанова № 32519908, 09.07.2013, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2013 р. м. Чернівці Справа № 824/1234/13-а

12:13

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Бойко О.Я.;

за участю:

секретаря судового засідання - Кіщук О.І.;

позивача - ОСОБА_1 (паспорт);

представників відповідача - Дрищенюк М.М. (дов. від 10.06.2013р. №1/13); Веселої М.Д.(дов. від 10.06.13р. №3/13); Сірман Н.В.(дов.від 10.06.13р. №2/13),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецькій області про про скасування наказів, поновлення на роботі,-

СУТЬ СПОРУ:

31 травня 2013 року до Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецькій області. В поданому до суду адміністративному позові ОСОБА_1 просить суд скасувати наказ від 07.03.2013 року №5-ОС "Про застосування дисциплінарного стягнення до працівників Інспекції"; скасувати наказ від 25.03.2013 року №6-ОС "Про застосування дисциплінарного стягнення до працівників Інспекції", скасувати наказ від 16.04.2013 року №9-ОС "Про застосування дисциплінарного стягнення до працівників Інспекції", скасувати наказ від 13.05.2013 року №10-ОС "Про розірвання трудового договору з ініціативи власника з ОСОБА_1", поновити ОСОБА_1 за попереднім місцем роботи на посаду завідувача сектором правового забезпечення Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецькій області, стягнути з Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне.

Пунктом № 1 наказу від 13.05.2013р. № 10-ОС „Про розірвання трудового договору з ініціативи власника з ОСОБА_1" зазначено, що враховуючи факти застосування до позивача заходів дисциплінарного стягнення 07 березня 2013р., 25 березня 2013р., 16 квітня 2013р., керуючись п. 4 ст. 36, п. З ст. 40, ст. 147, ст..148 КЗпП України наказано розірвати трудовий договір з ОСОБА_1 завідувачем сектору правового забезпечення Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецькій області з 13 травня 2013р., у зв'язку з систематичним невиконанням мною без поважних причин обов'язків, покладених на нього правилами внутрішнього трудового розпорядку на підставі п. З ст. 40 КЗпП України.

З наказом від 13.05.2013р. № 10-ОС „Про розірвання трудового договору з ініціативи власника з ОСОБА_1" позивач не погоджується, вважає що викладені в наказах факти, обставини та мотиви, що стали підставою для його звільнення є упередженими, надуманими,

наказ є незаконним, безпідставним та таким, що суперечить вимогам Закону України „Про державну службу", Кодексу законодавства про працю України та іншим нормам чинного законодавства.

Так, наказом від 07.03.2013р. № 5-ОС „Про застосування дисциплінарного стягнення до працівників Інспекції" визначено, що за неналежне виконання службових обов'язків, недостатній контроль за відповідність документів, виданих Інспекцією чинному законодавству, що призвело до необґрунтованих рішень про накладення штрафних санкцій на ТОВ „Техно-ЗНГ" оголосити догану ОСОБА_1 завідувачу сектору правового забезпечення Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецькій області.

Підставою для застосування даного стягнення стало те, що 17 грудня 2012р. начальник управління контролю за будівництвом об'єктів та дотриманням дозвільних процедур Сірман Н.В., начальник відділу контролю за будівництвом об'єктів, якістю будівництва матеріалів та державного ринкового нагляду Черножуковою Л.І., головний державний інспектор відділу Савицький О.Б. на підставі колективного звернення мешканців будинку на АДРЕСА_1 та наказу від 11.12.2012р. № 542-п провели позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності з реконструкції автозаправної станції під багатопаливну АЗС на вул. Комарова З „А" в м. Чернівці.

За результатами проведеної перевірки учасники перевірки склали акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 17.12.2012р., протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 17.12.2012р. за вчинення правопорушення, передбаченого п. 8 ч.3 ст. 2 Закону України „Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 17.12.2012р. за вчинення правопорушення, передбаченого абз. 2 п. 5 ч. 2 ст. 2 Закону України „Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", якими виявили, що без дозволу на виконання будівельних робіт здійснено реконструкцію автозаправної станції під багатопаливну АЗС на вул. Комарова З „А" м. Чернівці, чим порушено ст. 31 ЗУ ,.Про регулювання містобудівної діяльності".

27.12.2012р. перший заступник начальника Інспекції державного архітектурно будівельного контролю у Чернівецькій області Кононова Н.В. реалізувала дані матеріалі шляхом прийняття Постанови №59/12, відповідно до якої визнала ТзОВ „Техно-Західна нафтова група" винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 2 п. 5 ч. 2 ст.2 Закону України „Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та наклала штраф у сумі один мільйон двадцять тисяч шістсот гривень.

Цього ж числа перший заступник начальника Інспекції державного архітектурно) будівельного контролю у Чернівецькій області Кононова Н.В. за результатами проведено перевірки на підставі поданих документів і матеріалів, визнала ТзОВ „Техно-Західна нафтол група" винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 8 ч. З ст. 2 Закону Україні «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та наклали штраф у сумі п'ятдесят одна тисяча тридцять гривень та винесла постанову № 58/12 про накладення штрафу у сфері містобудівної діяльності.

01 березня 2013р. заступником прокурора Чернівецької області старшим радником юстиції Савіним М.М. на підставі звернення директора товариства з обмеженою відповідальністю „Техно-Західна Нафтова група" Бобуля Т.В. винесена постанова про проведення перевірки у порядку нагляду за дотриманням і застосуванням законів Інспекцією

державного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецькій області в частині проведення перевірки в ТзОВ „Техно-Західна Нафтова група".

За результатами проведеної перевірки працівниками прокуратури Чернівецької області в Інспекцію була направлено подання про усунення порушень вимог Законів України „Про регулювання містобудівної діяльності" та „ Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" від 05.03.2013 № 07/1-267 вих. 13, в якому викладено, що під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю посадові особа Інспекції провели неповну перевірку, безпідставно застосували до ТОВ «Техно-ЗНГ» штрафні санкції.

Таким чином, проведення неповної перевірки, не встановлення конкретного суб'єкта містобудування, що виконував будівельні роботи та був їх замовником, призвело до прийняття Інспекцією необґрунтованих рішень про накладення штрафних санкцій на ТОВ „Техно-ЗНГ".

07 березня 2013р. позивач написав пояснення про те, що участі в проведенні зазначеної перевірки не приймав, юридичного супроводу проведення перевірки не здійснював і нічого йому не було відомо щодо порушення законодавства під час проведення перевірки в ТзОВ „Техно-Західна Нафтова група".

Цього ж дня, 07.03.2013р. приблизно о 16 год. 00 хв. до його робочого кабінету зайшли начальник Інспекції Маковійчук В.Д., начальник управління Сірман Н.В., завідувач сектору організаційно-кадрової роботи Інспекції Весела М.Д. в присутності Дрищенюк М.М. надала позивачу прочитати наказ від 07.03.2013р. № 5-ОС „Про застосування дисциплінарного стягнення до працівників Інспекції", яким за неналежне виконання службових обов'язків, неналежний контроль за відповідністю документів, виданих Інспекцією, вимогам чинного законодавства, що призвело до необґрунтованих рішень про накладання штрафних санкцій на ТзОВ „Техно-ЗНГ" оголосити догану ОСОБА_1 - завідувачу сектору правового забезпечення Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецькій області.

Так, начальник Інспекції Маковійчук В.Д. запевнила позивача, що якщо він підпише наказ про притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, однак, жодних негативних наслідків для позивача не настане, оскільки це тільки формальна процедура для реагування Інспекції перед прокуратурою Чернівецької області.

Позивач погодився та підписав цей наказ, адже як він вважав, він виконував розпорядження начальника Інспекції Маковійчук В.Д..

Наказ від 07.03.2013р. № 5-ОС „Про застосування дисциплінарного стягнення до працівників Інспекції", яким до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани позивач вважає незаконним, безпідставним та несправедливим, виходячи з наступних міркувань та підстав.

Проведеною службовою перевіркою не встановлено його причетність до перевірки ТОВ «Техно-ЗНГ», не доведено те, що він проводив, або мав здійснити правове супроводження матеріалів перевірки з моменту складання протоколів до моменту прийняття Постанов, і відповідно не доведено наявність причинного зв'язку, які б довели, що саме його дії, або бездіяльність призвели до неправильно встановлених фактичних обставин справи, невірного визначення суб'єкта виявленого правопорушення під час проведення перевірки.

Наказом від 25.03.2013р. „Про застосування дисциплінарного стягнення до працівників Інспекції" № 6-ОС, яким за неналежне виконання службових обов'язків, а саме порушення вимог ст. ст. 293, 295 КУпАП, що пов'язано з недостатнім вивченням і неналежним застосуванням чинного законодавства України до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарний вплив у вигляді затримки присвоєння чергового рангу терміном на 3 місяці позивач вважає незаконним, безпідставним та несправедливим з наступних підстав.

Так, застосування вимог ч. 1 п. 1 ст. ст. 293. Кодексу України про адміністративні правопорушення не є дисциплінарним проступком, оскільки права ОСОБА_11 не були порушенні, йому була надана повна та об'єктивна відповідь на своє звернення, шкідливих наслідків від незастосування зазначеної статті ні для суспільства, ні для заявника не наступило, а тому застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляду затримки присвоєння чергового рангу терміном. З (три) місяці є недоцільним та безпідставним, бо суперечить вимогам ст. 14 Закону України „Про державну службу".

Крім того, позивач вважає що накладене на нього дисциплінарне стягнення у вигляді догани з ненадання інформації за дорученням протоколу виробничої наради з територіальним. органами Держархбудінспекції України від 13.03.2013р. є надуманим, упередженим, суб'єктивним та безпідставним, оскільки не доведена його вина у вчиненні дисциплінарного проступку, відсутні доводи та аргументи невиконання без поважних причин покладених на нього обов'язків трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку та не може бути врахованим при застосуванні пункту 3 ст. 40 КЗпП про розірвання трудової договору з ініціативи власника за систематичне невиконання працівником без поважні причин покладених на нього обов'язків.

Важливою умовою для звільнення працівника за пунктом 3 ст. 40 КЗпП України є невиконання обов'язків, покладеним на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, укладеного в усній чи письмовій формі, що визначають обов'язки сторін.

Звільнення з роботи за п. З ст. 40 КЗпП України є найсуворіший вид дисциплінарного стягнення та застосований до позивача як до державного службовця на його думку суперечить спеціальному Закону України „Про державну службу", що регулює суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних умов реалізації громадянами України права на державну службу та визначає загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовільнити.

Представник відповідача надав до суду свої письмові заперечення в яких просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог позивача у зв'язку з наступними обставинами.

Однією із основних функцій позивача було проведення аналізу матеріалів, що надійшли від правоохоронних і контролюючих органів, результати позовної роботи, а також отримані за результатами перевірок матеріали, що характеризують стан дотримання законності в Інспекції, підготовка правових висновків за фактами виявлених правопорушень та участь в організації роботи з усунення виявлених правопорушень.

Позивач неналежно виконував свої службові обов'язки та вів недостатній контроль за відповідність документів, виданих Інспекцією, чинному законодавству, що призвело до необґрунтованих рішень.

Так, підтвердженням невиконання покладених на позивача обов'язків є подання прокуратури Чернівецької області від 05.03.2013 №07/1-267вих-13 про усунення порушень вимог Законів України «Про регулювання містобудівної діяльності» та «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», причин та умов, що їм сприяли.

У позивача було відібрано пояснення в якому він визнав, що юридичного супроводу матеріалів не здійснював. Внаслідок такого порушення до позивача було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани, відповідно до наказу Інспекції від 07.03.2013 № 5-ос.

15 березня 2013 року Інспекцією розглянуто наступне подання прокуратури Чернівецької області від №07/1/2-29вих-13, яке було подано за наслідками перевірки щодо додержання вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення в діяльності посадових осіб Інспекції держархбудконтролю у Чернівецькій області упродовж 2012 року.

Прокуратура вимагала вжити дієвих заходів щодо усунення виявлених у діяльності посадових осіб Інспекції порушень та за допущені порушення вирішити питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності винних осіб, зокрема ОСОБА_1

Від позивача знову відбираються пояснення та наказом Інспекції від 25.03.2013 №6-ос застосовується дисциплінарне стягнення у вигляді затримки у присвоєні чергового рангу.

Що стосується наказу від 16.04.2013 № 9-ос «Про застосування дисциплінарного стягнення до працівників Інспекції», яким застосовано дисциплінарне стягнення до ОСОБА_1 у вигляді догани за порушення трудової дисципліни, а саме - неналежне виконання без поважних причин доручень протоколу виробничої наради з територіальними органами Держархбудінспекції України від 13.03.2013 року, що призвело до зриву терміну надання інформації, відповідач зазначив наступне.

Відповідно до «Положення про Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецькій області», Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецькій області є територіальним органом Держархбудінспекції України, входить до сфери її управління, підзвітна та підконтрольна їй.

Відповідно Держархбудінспекція України, як вищестоящий орган, якому підпорядкована Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецькій області, вимагає своєчасного, повного та якісного виконання завдань та розпоряджень.

Одним з таких завдань було виконання вимог протоколу від 13.03.2013 року в якому п. 6 зобов'язано ряд територіальних органів «Посилити роботу щодо пред 'явлення винесених постанов на підставі КУпАП та ЗУ «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» до ДВС для примусового стягнення» та надати вказану інформацію в строк до 01 квітня 2013 року.

Даний протокол був зареєстрований за вхідним № 1/82 від 19.03.2013 року та доведений до відома осіб в тому числі і ОСОБА_1, які повинні забезпечити своєчасне надання такої інформації.

Підтвердженням цього факту є підпис-ознайомлення із робочою документацією, який поставлено ОСОБА_1 поряд із резолюцією Першого заступника начальника Інспекції держархбудконтролю у Чернівецькій області.

Маючи достатньо часу для відповідного реагування та своєчасного надання достовірної інформації ОСОБА_1 без поважних причин пропускає встановлений протоколом строк, що призводить до негативних наслідків.

Також відповідач зазначає, що під кінець робочого дня 13 травня 2013 року в день розірвання трудового договору із позивачем, останній після ознайомлення із наказом про звільнення від 13.05.2013 №10-ос, написав заяву на ім'я начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецькій області Маковійчук В.Д. на щорічну основну відпустку та на допомогу для оздоровлення до яких додав санаторно-курортну карту від 10.05.2013, видану поліклінікою лікарні СМЗ УМВС України в Чернівецькій області.

Начальником Інспекції було прийнято рішення про відмову у задоволені даного прохання, так як 13 травня 2013 року було підписано наказ «Про розірвання трудового договору з ініціативи власника з ОСОБА_1» відповідно до п.З ст.40 КЗпП України, у зв'язку з систематичним невиконанням працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього правилами внутрішнього трудового розпорядку. А тому, твердження позивача про порушення права на відпочинок, що гарантується Конституцією України є безпідставним на необґрунтованим.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази надані сторонами, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд, -

ВСТАНОВИВ:

19 липня 2012 року позивач, ОСОБА_1, був призначений начальником Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецькій області (надалі Інспекція) на посаду завідувача сектору правового забезпечення (а.с.139).

07 березня 2013 року наказом № 5- ОC Інспекції було застосовано дисциплінарне стягнення до позивача за неналежне виконання службових обов'язків (а.с.53).

25 березня 2013 року наказом №6-ОС було застосовано до позивача дисциплінарний вплив за неналежне виконання службових обов'язків (а.с.57).

16 квітня 2013 року відповідно до наказу №9-ОС до відповідача застосовано дисциплінарне стягнення за порушення трудової дисципліни, неналежне виконання без поважних причин доручень протоколу виробничої наради (а.с.58).

13 травня 2013 року згідно з наказом Інспекції №10-ОС у зв'язку з систематичним невиконанням та порушенням позивачем без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку розірвано трудовий договір з ініціативи власника.

Суд вважає, що вказані вище дисциплінарні стягнення відповідач застосував обґрунтовано та правомірно. Так само вважає, що звільнення відповідача було здійснено з урахуванням всіх обставин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином.

По-перше, щодо застосування дисциплінарного стягнення відповідно до наказу Інспекції від 07 березня 2013 року №5-ОС.

Як убачається з тексту наказу, відповідач застосував дисциплінарне стягнення до позивача за неналежне виконання службових обов"язків, недостатній контроль за відповідністю документів, виданих Інспекцією, чинному законодавству, що призвело до необгрунтованих рішень про накладення штрафних санкцій на ТОВ «Техно-ЗНГ».

Службові обов'язки позивача, основні завдання, функції та обов'язки сектору, який він очолює, встановлені в Положенні про сектор правового забезпечення, затвердженого наказом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецькій області від 04 липня 2011р. №3-р. (надалі - Положення). Відповідно до підпису позивача на останній сторінці Положення, він був ознайомлений з його текстом 19.07.2012р.

Так, згідно з п.3.13 Положення Сектор здійснює контроль за дотриманням законодавства при здійсненні державного контролю у сфері містобудівної діяльності та житлово-комунального господарства.

Відповідно до п.5.8 Положення завідувач Сектору несе персональну відповідальність за відповідність чинному законодавству підписаних, завізованих ним документів (а.с.29).

Крім того, відповідно до п. 1.6 Положення «Про організацію та ведення правової роботи в інспекціях державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі», затвердженого наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 23.03.2012р. №45 : «Видання розпорядчого акта інспекції без попереднього розгляду та погодження з юридичною службою не допускається» (а.с.33) .

Працівники юридичної служби несуть відповідальність за відповідність чинному законодавству завізованих ним проектів документів правового характеру, порушення порядку пред'явлення і розгляду претензій та позовів».

Таким чином, із сукупного аналізу даних правових норм випливає, що в обов'язки позивача входить надання належної правововї оцінки розпорядчих актів Інспекції (тобто здійснення юридичного супровіду) . А також те, що за неналежне виконання даного обов'язку він несе відповідальність.

Доказом того, що позивач не виконував свої службові обов'язки та вів недостатній контроль за відповідністю документів чинному законодавству, виданих відповідачем, є подання прокуратури Чернівецької області від 05.03.2013р. №07/1-267 про усунення порушень вимог законів України «Про регулювання містобудівної діяльності» та «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», причин та умов, що їм сприяли.

Як убачається з тексту подання, прокуратура Чернівецької області провела перевірку за зверненням директора ТОВ «Техно-Західна нафтова група» (надалі ТОВ «Техно - ЗНГ») щодо додержання і застосування Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецькій області Законів України «Про регулювання містобудівної діяльності» та «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» при перевірці АЗС за адресою: м.Чернівці, вул. Комарова, 3а.

За результатами перевірки прокуратура дійшла висновку, що Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецькій області провела неповну перевірку, не встановила конкретного суб'єкта містобудування, що виконував будівельні роботи та був їх замовником. Дані обставини призвели до прийняття Інспекцією необгрунтованих рішень по накладенню штрафних санкцій на ТОВ «Техно - ЗНГ».

Вказані вище порушення стали можливими через неналежне виконання своїх посадових обов'язків з боку завідувача Сектору ОСОБА_1

Основними причинами та умовами, що сприяли вчиненню наведених порушень є недостатнє вивчення і застосування чинного законодавства посадовими особами Інспекції, неналежне виконання своїх посадових обов'язків , недостатній контроль з боку керівництва за діяльністю підлеглих працівників тощо (а.с.47).

В даному випадку суд не погоджується з позицією позивача, що в його обов'язки не входило здійснювати юридичний супровід розпорядчих документів, оскільки він не був включений в склад комісії, яка здійснювала безпосередньо перевірку.

З матеріалів справи, видно, що позивач був ознайомлений з наказом про проведення позапланової перевірки АЗС на розі вулиць Комарова та пров. Ентузіастів, про що свідчить його підпис на наказі (а.с.44).

В своїх письмових поясненнях позивач підтверджує той факт, що юридичного супроводу проведення вказаної вище перевірки не вчиняв (а.с.49). Однак, на постановах про накладення штрафних санкцій на ТОВ «Техно-ЗНГ» стоїть підпис ОСОБА_1 (а.с.120-121).

Незаконність же винесених постанов про накладення штрафних санкцій є встановленим фактом, оскільки обидві сторони добровільно визнають це.

Отже, суд робить висновок, що протиправність дій позивача мала місце, а тому - відповідач правомірно оголосив йому догану.

Адже відповідно до статті 147 КзПП України: «За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:

1) догана;

2) звільнення.

Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення».

По-друге, щодо застосування дисциплінарного стягнення до позивача відповідно до наказу №6-ОС від 25.03.2013р.

Так, в даному наказі зазначено, що за результатами проведення прокуратурою Чернівецької області перевірки щодо додержання вимог Кодексу України про адміністративні порушення в діяльності посадових осіб Інспекції держархбудконтролю в Чернівецькій області, допущені порушення та неналежне виконання службових обов'язків затримати у присвоєнні чергового рангу ОСОБА_1 терміном на три місяці.

Як убачається з матеріалів справи, прокуратура області провела перевірку щодо додержання вимог Кодексу України про адміністративні порушення в діяльності посадових осіб Інспекції держархбудконтролю в Чернівецькій області упродовж 2012-поточного років.

Під час перевірки прокуратура встановила, що внаслідок неналежного виконання своїх службових обов'язків посадові особи Інспекції порушували норми закону під час складання протоколів про адміністративні правопорушення та притягнення осіб до адміністративної відповідальності. Практика розгляду в Інспекції скарг осіб, які були надіслані в порядку ст.ст. 287,288 КУпАП, не відповідає вимогам цього Кодексу.

Зокрема, за результатами розгляду по суті скарги ОСОБА_12 в інтересах ОСОБА_11 щодо скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення від 26.12.12р. , начальник Інспекції в її задоволенні відмовив. Разом з тим, необхідне рішення відповідно до ст.293 КУпАП не було прийнято, його копію відповідно до ст.295 цього Кодексу не надіслано. Відповідальним за розгляд даної скарги був призначений ОСОБА_1 (а.с.54-55).

В своїх письмових поясненнях позивач підтверджує той факт, що за вказаною скаргою рішення не виносилося (а.с.56).

Однак, обов'язок винести рішення за скаргою визначає стаття 293 КУпАП: «Орган (посадова особа) при розгляді скарги або подання прокурора на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень:

1) залишає постанову без зміни, а скаргу або подання прокурора без задоволення;

2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;

3) скасовує постанову і закриває справу;

4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Якщо буде встановлено, що постанову винесено органом (посадовою особою), неправомочним вирішувати цю справу, то така постанова скасовується і справа надсилається на розгляд компетентного органу (посадової особи)».

Відповідно до статті 295 цього Кодексу: «Копія рішення по скарзі на постанову по справі про адміністративне правопорушення протягом трьох днів надсилається особі, щодо якої її винесено. В той же строк копія постанови надсилається потерпілому на його прохання.

Про результати розгляду скарги, яка подана прокурором, повідомляється прокуророві».

Той факт, що відповідальним за розгляд скарги ОСОБА_12 був позивач підтверджується іншими матеріалами справи. Зокрема, реєстраційно-контрольною карткою (а.с.124), резолюцією керівника від 08.01.2-12 року до відома та відповідного реагування ОСОБА_1 (а.с.126).

Таким чином, суд вважає, що позивач в даному випадку вчинив протиправні дії, так як порушив Правила внутрішнього трудового розпорядку працівників Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Чернівецькій області, затверджені зборами трудовго колективу від 04.07.2011р. №1(надалі Правила). Оскільки в пункті 3.2.1 розділу ІІІ Правил вказано, що одним з основних обов'язків позивача є безпосереднє виконання покладених на нього службових обов'язків, своєчасне та точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників. При цьому суд вказує на те, що відповідно до підпису позивача він був ознайомлений із змістом Правил (а.с.138).

По-третє, щодо застосування дисциплінарного стягнення відповідно до наказу №9-ОС від 16.04.2013 року.

Так, з тексту даного наказу випливає, що за порушення трудової дисципліни, неналежне виконання без поважних причин доручень протоколу виробничої наради з територіальними органами Держархбудінспекції України від 13.03.2013р., що призвело до зриву терміну подання інформації до Держархбудінспекції України оголошено догану ОСОБА_1

Водночас відповідно до п.6 зазначеного протоколу Держархбудінспекція України, як вищестоящий орган, якому підпорядкована Інспекція, зобов'язала ряд територіальних органів (в т.ч. Інспекцію) посилити роботу щодо пред'явлення винесених постанов на підставі КУпАП та Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» до ДВС для примусового стягнення. Також зобов'язала надати вказану інформацію в строк до 01 квітня 2013 року. Даний протокол був доведений до відома позивача 19.05.2013р., про що свідчить його підпис на ознайомленні із робочою документацією (а.с.61). З даного приводу позивач надав письмові пояснення, з яких вбачається, що маючи в наявності достатньо часу позивач в останній момент (01.04. 2013р. о 17 год.00 хв.) почав займатися виконанням даного доручення, що призвело до зриву його виконання. Даний факт підтверджується також письмовими поясненнями Дрищенюк М.М.(а.с.64).

Отже, на підставі встановлених обставин, суд робить висновок, що позивач не виконав свої трудові обов'язки, які встановлені в Положенні про сектор правового забезпечення.

Адже, відповідно до п.3.14 цього Положення Сектор забезпечує вчасне подання звітності по штрафних санкціях та позовній роботі Інспекції.

Як убачається з матеріалів справи, позивач неодноразово зривав строки подання звітів, як це передбачено п.3.14 вказаного вище Положення.

Доказом того, що позивач не надав своєчасно звіти є лист з електронної пошти головного спеціаліста Державної архітектурно-будівельної інспекції України Гулавської І.В. від 22 квітня 2013 року (а.с.71). Так, з даного листа убачається, що станом на 22 квітня 2013 року не були направлені звіти по наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України №45 від 23.03.2012р. Також даний факт підтверджується письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 24.04.2013р. (а.с.72).

Відповідно до пункту 2 наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України №45 від 23.03.2012р., керівники інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі зобов'язані забезпечити надання звітності Відділу нормативно-правового забезпечення Держархбудінспекції України у визначені Положенням строки та згідно з формами.

У розділі 4 Положення «Про організацію та ведення правової роботи в інспекціях державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі», затвердженого наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 23.03.2012р., обов'язок щодо подання звітності ведення правової роботи та претензійно-позовної роботи до Держархбудінспекції України покладено на юридичну службу відповідної інспекції. Також в даному розділі зазначені строки подання звітності: щоквартально - про стан правової роботи, кожні півроку - узагальнення стану претензійно-позовної роботи. Узагальнення стану претензійно-позовної роботи надсилається до Держархбудінспекції України до 25 числа останнього звітного місяця.

Таким чином, суд відхиляє твердження позивача, що подання звітів не покладено на нього трудовими обов'язками.

Отже, на підставі встановлених обставин, суд дійшов висновку, що позивач систематичного не виконував без поважних причин своїх обов'язків, які були покладені на нього правилами внутрішнього трудового розпорядку, Положенням про сектор правового забезпечення, Положенням про організацію та ведення правової роботи в інспекціях. А тому вважає, що неодноразові заходи дисциплінарного стягнення (вказані вище) застосовувалися до нього правомірно. При цьому суд застосовує розділ VIII Правил. Зокрема, відповідно до п.8.1 цього розділу Правил: «Порушення трудової дисципліни, тобто невиконання чи неналежне виконання з вини працівника без поважних причин, покладених на нього трудових або службових обов'язків, тягне за собою застосування заходів дисциплінарного стягнення, а також інших заходів, передбачених чинним законодавством».

Також суд вважає, що відповідач дотримався законної процедури звільнення позивача передбаченого КЗпП України.

Так, відповідно до статті 149 КЗпП України: «До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку».

Матеріалами справи підтверджується факт того, що відповідач перед кожним застосуванням дисциплінарного стягнення відбирав письмові пояснення у позивача, що спростовує твердження позивача про недотримання такої процедури. За кожне порушення відповідач застосовував одне дисциплінарне стягнення відповідними наказами.

Таким чином, на підставі викладених обставин, суд дійшов висновку про:

- протиправний характер діянь з вини позивача, за які до нього були застосовані заходи дисциплінарного стягнення;

- факт повторного здійснення відповідачем протиправних дій, після того, як до нього вже були застосовані заходи дисциплінарного стягнення;

- відсутність поважних причин у позивача, щодо невиконання ним, покладених на нього службових обов'язків.

А відтак - суд вважає, що звільнення позивача за систематичне невиконання своїх обов'язків є законним. Адже відповідно до п.3 статті 40 Кодексу законів про працю: «Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення».

У ст.2 КАС України закріплені загальні критерії для оцінювання рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, яких суб'єкти владних повноважень повинні дотримуватися при здійсненні своєї діяльності та прийнятті відповідних рішень.

Так, відповідно до ч.3 цієї статті : "У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони:

1) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обгрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішень (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягенння яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі викладених обставин суд дійшов висновку, що відповідач звільняючи позивача дотримався принципів, встановлених в ч.3 статті 2 КАС України.

Згідно з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та з ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В судовому засіданні представник відповідача надав достатні аргументи, доводи та докази, які свідчать, що оскаржувані накази є обґрунтованими. В той же час позивач не довів неправомірність винесених відповідачем рішень та поважність причин невиконання покладених на нього службових обов'язків.

В процесі судового розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до частини 2 статті 94 КАСУ : «Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз».

Оскільки в ході розгляду даної адміністративної справи відповідач не здійснював жодних судових витрат, суд не присуджує їх розподіл.

На підставі викладених обставин, керуючись ст.ст.2, 7, 11, 94, 158-160 КАСУ, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-другої, четвертої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через адміністративний суд першої інстанції, який ухвалив судове рішення.

Повний текст постанови складений 16 липня 2013 року.

Суддя О.Я.Бойко