Постанова № 32518, 05.07.2006, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 м.Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"05" липня 2006 р. Справа № 17/131

Суддя Петухов М.Г. розглянувши матеріали справи

за позовом Рівненського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Державного управління екології та природних ресурсів в Рівненській області

до відповідача Відкритого акціонерного товариства «Зарічненський молокозавод», смт.Зарічне, Рівненської області

про стягнення в сумі 2076,84 грн.

за участю представників :

позивача: Гречич М.М. –представники по довіреності;

відповідача: не з’явився

прокурора: Тимченко В.М.

секретар судового засідання : Опанасюк Т.І.

Статті 27, 29, 49, 51, 127 Кодексу адміністративного судочинства України роз’яснені

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся в господарський суд з позовною заявою в якій просить стягнути з відповідача 41032,24 грн. збитків заподіяних в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за 2004 рік..

Відповідач заперечень на позов не подав, в судове засідання двічі не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлений, що підтверджено поштовими повідомленнями (а.с.16, 20). Суд вважає можливим розгляд справи за відсутності представника відповідача за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, з врахуванням всіх обставин справи, на основі діючого законодавства України, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що відповідачем в зв’язку з неритмічною роботою підприємства, відповідачем не були розроблені та встановлені пропозиції по нормативах гранично допустимих викидів (ГДВ) забруднюючих речовин у атмосферне повітря і відповідно не отримано дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. що

Не маючи дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря відповідачем за 2005р. та за період з 01.01.2006р. по 15.03.2006р. в результаті спалення 13,5 тонн торфобрикету було наднормативно викинуто шкідливі речовини в атмосферне повітря. Дані обставини зафіксовано актами про порушення природоохоронного законодавства від 26.01.2006р. та 16.03.2006р.(а.с.4,5).

Статтею 33 Закону України “Про охорону навколишнього природнього середовища”, передбачено, що екологічні нормативи встановлюють гранично допустимі викиди та скиди у навколишнє природне середовище забруднюючих хімічних речовин, рівні допустимого шкідливого впливу на нього фізичних та біологічних факторів.

Статтею 1 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", норматив гранично допустимого викиду забруднюючої речовини стаціонарного джерела визначено як - гранично допустимий викид забруднюючої речовини або суміші цих речовин в атмосферне повітря від стаціонарного джерела викиду. Цей норматив, згідно статей 5, 7 цього ж Закону, є нормативом у галузі охорони атмосферного повітря і встановлюються з метою забезпечення дотримання нормативів екологічної безпеки атмосферного повітря з урахуванням економічної доцільності, рівня технологічних процесів, технічного стану обладнання, газоочисних установок.

Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.

Згідно пунктів г) та з) ч. 1 ст. 20 Закону України “Про охорону навколишнього природнього середовища” до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань з питань екології та природних ресурсів та його органів на місцях належить :

г) затвердження нормативів, правил, участь у розробці стандартів щодо регулювання використання природних ресурсів і охорони навколишнього природного середовища від забруднення та інших шкідливих впливів;

з) подання позовів про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Статтею 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" та ст. 68 Закону України “Про охорону навколишнього природнього середовища” перебачено, що особи винні у наднормативному викиді забруднюючих речовин, в тому числі і в перевищенні обсягів викидів забруднюючих речовин, встановлених у дозволах на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря несуть відповідальність встановлену законодавством

Згідно ст. 69 Закону України “Про охорону навколишнього природнього середовища”, шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів. Аналогічна норма міститься і в ст. 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".

Таким чином, своїми діями відповідач порушив ст. 33 Закону України “Про охорону навколишнього природнього середовища”, ст.ст. 10, 11, Закону України "Про охорону атмосферного повітря", саме здійснив викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без отримання відповдного дозволу.

Відповідно до п.п.5.1.2 п.5.1 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, яка затверджена Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України № 38 від 18.05.1995р. (далі по тексту Методика), наднормативними вважаються викиди забруднюючих речовин, без отримання дозволу на викиди, які видані у встановленому порядку.

Згідно розрахунку, що зроблений на підставі вищезазначеної методики, сума заподіяних державі наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря збитків, складає 2076,87 грн., які підлягають відшкодуванню на підставі ст. 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" та ст. 69 Закону України “Про охорону навколишнього природнього середовища”.

З врахуванням вищевикладеного позов обгрунтований і підлягає задоволенню.

Куруючись статтями 94, 159 –163, 167 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ :

1. Позов задоволити. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Зарічненський молокозавод", 34000 вул. Центральна, 65, смт.Зарічне, Рівненської області, р/р 260053014502 в Рівненському обласному управлінні ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 333368, код ЄДРПОУ 00423982 до місцевого бюджету на спеціальний рахунок Фонду охорони навколишнього природного середовища Зарічненської селищкої ради № 31513903600154, код ЗКПО 225886208, код платежу 24061600, МФО 833017 - 2076 грн. 87 коп. збитків.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Зарічненський молокозавод", 34000 вул. Центральна, 65, смт.Зарічне, Рівненської області, р/р 260053014502 в Рівненському обласному управлінні ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 333368, код ЄДРПОУ 00423982 в доход державного бюджету України - 20 грн. 76 коп. судового збору.

3. Виконавчі листи видати в порядку передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України після набрання постановою законної сили.

Повний текст постанови оформлено та підписано 07 липня 2006р.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя М.Г. Петухов.