Постанова № 32517130, 19.07.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

м. Сімферополь

19 липня 2013 р. (11:54 год.) Справа №801/6112/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі колегії: головуючого судді Панова О.І., суддів Радчука А.А., Латиніна Ю.А., при секретарі Залюбовської Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу та конверсії України. Правонаступник-Державне агентство України з управління державними корпоративними правами та майном

про визнання бездіяльності та скасування наказу

представники сторін:

позивач - ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_1;

від відповідача - не з'явився.

Суть справи: ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу та конверсії України, правонаступником якого є Державне агентство України з управління державними корпоративними правами та майном (далі - Відповідач) про визнання бездіяльності відповідача щодо невиконанню вимог Законів України "Про приватизацію державного майна", "Про господарські товариства", та законів № 1695 - III від 20.04.2000р., № 1724- III від 18.05.2000р.; про перегляд та скасування наказів відповідача № 957 від 24.06.1994р. "Про корпоратизацію заводу "Залив" та № 1163а від 15.08.1994р. "Про створення акціонерного товариства "Суднобудівний завод "Залив".

Позовні вимоги позивачмотивує тим, що відповідач проігнорував Закони України, що прямо вказує на його бездіяльність, яка порушує права позивача бути працівником державного підприємства.

Ухвалами суду від 10.06.2013 р. відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні, яке відбулось 19.07.2013 року, позивач наполягав на позовних вимогах та просив їх задовольнити у повному обсязі, з підстав викладених у позові.

У судове засідання відповідач не з'явився, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, будь-яких клопотань або заперечень на адресу суду не надіслав.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, суд, керуючись статтями 122, 128 КАС України, вважає можливим розглянути справу за відсутністю представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, надані сторонами, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з Наказом Мінмашпрому України від 15.08.1994 № 1163а було вирішено утворити на базі Керченського суднобудівного заводу "Залів" ім. Б.Є. Бутоми Відкрите акціонерне товариство "Суднобудівний завод "Залів", затвердити його статут, зареєструвати відповідно до законодавства ВАТ "Суднобудівний завод "Залів", та призначити голову правління товариством.

Відповідно до наказу відповідача №957 від 24.06.2004 р. "Про корпоратизацію заводу "Залів" згідно з "Положенням про порядок корпоратизації підприємств", затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 03.07.1994 р. №508 було наказано затвердити комісію з корпоратизації суднобудівного заводу "Залів" імені Б.Є. Бутоми, м. Керч, Кримська республіка.

Згідно до Розпорядження виконавчого комітету Керченської міської ради від 28.11.1994 № 1004-р було прийнято рішення про проведення державної реєстрації відкритого акціонерного товариства "Суднобудівний Завод "Залів".

Пунктом 2 вказаного рішення Фонду комунального майна було визначено видати свідоцтво про реєстрацію акціонерного товариства "Суднобудівний Завод "Залів" та проінформувати органи державної статистики та податкової інспекції.

Відповідно до листа Головного управління статистики в АР Крим від 28.01.2013 за вих. № 03.3-09/39, адресоване ОСОБА_1 як директорові МПП "Кітей" зміну назви Державного підприємства "Суднобудівний Завод "Залів" ім. Б.Є. Бутоми (ідентифікаційний код 14307251) на Відкрите акціонерне товариство "Суднобудівний завод "Залів" було проведено рішенням виконавчого комітету Керченської міської ради від 28.11.1994 № 1004-р.

Позивач, ОСОБА_1, в обґрунтування порушення його конституційних прав, посилається на те, що він з 02.09.1987 року працював на ДП "Суднобудівний завод "Залів" на посаді заступника начальника з планування, 20.11.1995 переведений у зв'язку з реорганізацією до ВАТ "Суднобудівний завод "Залів" на посаду директора СПС, з якої був звільнений 22.01.1996 за власним бажанням, що підтверджується копією трудової книжки.

На думку позивача при прийнятті вищевказаних наказів порушено його право на участь у створенні господарського товариства.

Так, надаючи оцінку доводам позивача щодо порушень його прав та інтересів внаслідок порушень відповідачем положень нормативно-правових актів, визначаючих порядок корпоратизації підприємств, порядок передачі прав та обов'язків державного підприємства акціонерному підприємству, як підставу для задоволення адміністративного позову суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

За змістом цієї норми предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов'язків, а також встановлені законом умови їх реалізації.

Закріплення частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України положення про можливість оскарження до адміністративних судів будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження, не означає спростування висновку про юридичне значення рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень як предмета судового оскарження, так само як не означає і нівелювання способу захисту порушеного права, свобод чи законних інтересів.

Слід зазначити, що позивач має право звертатись до суду за захистом саме порушеного права, тобто, захисту підлягають лише ті права, свободі та інтереси, які порушені з боку суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Отже, згідно з вищенаведеними нормами права, позивач має право звернутися до адміністративного суду з позовом лише у разі, якщо він вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Дослідивши всі наявні у справі докази, судом не встановлено порушення прав позивача у сфері публічно-правових відносин для висновку про бездіяльність відповідача щодо невиконання вимог Законів України "Про приватизацію державного майна", "Про господарські товариства", та законів № 1695 - III від 20.04.2000р., № 1724- III від 18.05.2000р., у межах визначеної КАС України компетенції адміністративного суду.

Щодо решти вимог, а саме стосовно перегляду та скасування наказів відповідача № 957 від 24.06.1994р. "Про корпоратизацію заводу "Залив" та № 1163а від 15.08.1994р. "Про створення акціонерного товариства "Суд нобудівний завод "Залив", суд зазначає таке.

Згідно п. 1 Положення про порядок корпоратизації підприємств", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.17.1993 № 508 (далі - Положення) це Положення визначає порядок корпоратизації державних підприємств, закритих акціонерних товариств, більш як 75 відсотків статутного капіталу яких перебуває у державній власності, а також виробничих і науково-виробничих об'єднань, правовий статус яких раніше не був приведений у відповідність з чинним законодавством (далі - підприємства).

Відповідно до п. 14 Положення у процесі корпоратизації підприємств, об'єднань, що не привели свій статус у відповідність з чинним законодавством, їх структурні підрозділи (одиниці) можуть бути перетворені за рішенням засновника у самостійні підприємства, в тому числі у відкриті акціонерні товариства.

Згідно з п. 15 Положення з моменту державної реєстрації відкритого акціонерного товариства активи і пасиви підприємства, структурного підрозділу (одиниці) переходять до відкритого акціонерного товариства. Акціонерне товариство стає правонаступником прав і обов'язків корпоратизованого підприємства.

Таким чином, суд зазначає, що перетворення та зміна назви Відкрите акціонерне товариство, відбулось на підставі Розпорядження виконавчого комітету Керченської міської ради від 28.11.1994 № 1004-р у зв'язку з прийняттям Наказу Мінмашпрому України від 15.08.1994 № 1163а про утворення на базі Керченського суднобудівного заводу "Залів" ім. Б.Є. Бутоми та наказу №957 від 24.06.1994 р. "Про приватизацію завода "Заліву" Відкрите акціонерне товариство "Суднобудівний завод "Залів", затвердження його статуту, реєстрації відповідно до законодавства ВАТ "Суднобудівний завод "Залів".

Отже, суд робить висновок про те, що у даному випадку прийняті накази №957 від 24.06.1994 р., №1163а від 15.08.1994 р. права та інтереси ОСОБА_1 ніяким чином не порушують, оскільки як вбачається із наказів мова йдеться про корпоратизацію заводу "Залів", який є державною власністю, тоді як ніякі питання пов'язані безпосередньо з позивачем даними наказами не вирішуються, а тому оскаржувані накази не яким чином не порушують права та інтереси позивача та не спричиняють ніяких правових наслідків для нього.

Стаття 71 КАС України передбачає обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Отже, відсутність факту порушення прав позивача у сфері публічно-правових відносин, які стосуються позовних вимог, тягне за собою висновок про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до статті 94 КАС України, якщо суд відмовив у задоволенні позову, судові витрати позивачу не відшкодовуються.

Під час судового засідання, яке відбулось 19.07.2013 р., були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову складено 22.07.2013 р.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий суддя підпис Панов О.І.

Суддя підпис Латинін Ю.А.

Суддя підпис Радчук А.А.