Рішення № 32516039, 16.07.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" липня 2013 р.Справа № 916/1281/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський торговий дім"

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення 7000грн.

Суддя Гут С.Ф.

В судовому засіданні приймали участь:

Від позивача: Ющенко Н.М., довіреність №132 від 11.09.12р.;

Від відповідача: ОСОБА_4, довіреність №1281 від 26.04.13р.; ОСОБА_2-особисто;

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Одеський торговий дім", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення неустойки у розмірі 7000грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.05.13р. порушено провадження у справі №916/1281/13.

13.06.13р. від відповідача надійшло клопотання (вх.№18229/13 від 13.06.2013р.), згідно якого просить суд перенести судове засідання призначене на 11год. 30хв. 13.06.13р., в зв'язку з прийняттям участі представника в іншому судовому засіданні, призначеного на цю ж дату та час Малиновським районним судом м.Одеси.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.06.13р. розгляд справи було відкладено, в порядку ст.77 ГПК України.

13.06.13р. від позивача надійшло клопотання (вх.№18256/13 від 13.06.13р.), згідно якого просить суд залучити до матеріалів справи додаткові документи, а саме: оригінал заяви про примусове виконання рішення №364 від 17.05.13р., завірену копію наказу від 14.05.13р.

Судом клопотання розглянуто та задоволено, та залучено до матеріалів справи надані документи.

09.07.13р. від відповідача надійшло клопотання (вх.№20783/13 від 09.07.2013р.), згідно якого просить суд перенести судове засідання по справі №916/1281/13 призначене на 09.07.13р. о 09:45, в зв'язку з хворобою представника відповідача.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.07.13р. розгляд справи було відкладено, в порядку ст.77 ГПК України.

09.07.13р. від відповідача надійшло клопотання(вх.№20849/13 від 09.07.13р.), згідно якого просить суд залучити до матеріалів справи копію свідоцтва НОМЕР_2, копію виписки з ЄДР НОМЕР_3.

Судом клопотання розглянуто та задоволено, та залучено до матеріалів справи надані документи.

16.07.13р. від відповідача надійшло клопотання(вх.№21536/13 від 16.07.13р.), згідно якого просить суд при розгляді справи №916/1281/13 здійснювати технічну фіксацію судового процесу.

Судом клопотання розглянуто та задоволено, та судом було здійснено технічну фіксацію судового процесу.

16.07.13р. від відповідача надійшло клопотання(вх.№21537/13 від 16.07.13р.), згідно якого, оскільки адміністрацією Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський торговий дім" були вивезені столи з території колишнього ринку, які витребує позивач, що підтверджується актом, підписаним адміністратором Сазоненко А.В., та фото з місця розташування колишнього ринку"Острів", за адресою вул.Новощепний ряд,2, просить суд провести судове засідання з виїздом, за адресою вул.Новощепний ряд,2 по справі №916/1281/13.

Судом клопотання розглянуто та не задоволено, оскільки воно є необґрунтованим та безпідставним, тому що предметом розгляду даної справи є не витребування від відповідача на користь позивача столів, а є стягнення неустойки за неповернення належних позивачу речей за період з 01.01.2013р. по 20.05.2013р., а крім того в підтвердження клопотання не надано жодного доказу, посилання на які місяться в копотанні.

Крім того відповідачем в судовому засіданні 16.07.2013р. було заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи.

Судом усне клопотання відповідача про відкладення розгляду справи не задоволено, оскільки приймаючи до уваги що позовна заява надійшла до господарського суду Одеської області 21.05.2013р. та з врахуванням терміну отримання сторонами поштової кореспонденції станом на 16.07.13р. можливість подальшого відкладення розгляду справи відсутня, а крім того клопотання від сторін про продовження строку розгляду спору до господарського суду не надходило.

Відповідач проти позову заперечує, та просить суд відмовити позивачу в позові повністю, однак письмового відзиву на позов не надав.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

28.07.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Одеський торговий дім" (підприємство) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2(підприємець) було укладено договір оренди торгового місця на території, що належить ТОВ „ОТД" по АДРЕСА_1, №ДГ ДГ - 0886, згідно умов якого підприємство надає, а підприємець приймає у тимчасове платне користування стіл (місце) НОМЕР_4 на території, що належить ТОВ „Одеський торговий дім" по АДРЕСА_1.

Відповідно до п. 2. договору, вартість оренди одного місця (лотка) становить 750грн. на місяць із урахуванням ПДВ. У зазначену суму входить відшкодування фактичних витрат підприємства за користування землею, комунальні послуги, на прибирання приміщень загального користування й території, охорону громадського порядку, та інші витрати.

30.12.2012р. закінчився строк дії договору оренди №ДГ ДГ - 0886 від 28.07.2012р. торгового місця НОМЕР_4. В порушення умов Договору №ДГ ДГ-0886, відповідач не звільнив торгове місце.

Положеннями пункту 7 договору №ДГ ДГ - 0886 від 28.07.2012р. сторони визначили, що договір складається до початку будівельних або інших робіт, пов'язаних з цільовим використанням чи реконструкцією території, на якій розташоване торгівельне місце, у зв'язку з чим підприємець зобов'язується звільнити торгове місце, що займає. Термін дії договору з 28.07.2012р. до 30.12.2012р. включно. Підприємець повідомлений про закриття території, на якій розташоване торгове місце, та ліквідацію торгівельних місць, зобов'язується не чинити перешкод закриттю торгового місця.

У зв'язку із закінченням строку дії договору №ДГ ДГ - 0886, позивач 17.01.2013р. надіслав відповідачу лист №92 з вимогою повернути орендоване майно за актом приймання-передачі, що підтверджується копією реєстру поштового відправлення.

Зазначений лист-вимога залишена без відповіді та задоволення.

У лютому 2013р. позивач звернувся з позовом до господарського суду Одеської області про витребування майна з чужого незаконного володіння столів (місць) НОМЕР_4 у фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, та відшкодування матеріальних збитків.

Рішенням господарського суду в Одеській області від 10.04.2013р. по справі №916/287/13-г, яке набрало законної сили 29.04.2013р., задоволено позов позивача частково, витребувано із незаконного володіння Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 стіл (місце) НОМЕР_4, що є власністю і знаходяться на території ТОВ „Одеський торговий дім" за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_1, відмовлено ТОВ „Одеський торговий дім" в решті частині заявлених позивачем позовних вимог, стягнуто з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеський торговий дім" 1147грн. судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи (наданого позивачем розрахунку неустойки станом на 20.05.13р.) розмір неустойки складає: 1. Відповідно до п. 2. Договору № ДГ ДГ-0886 вартість оренди одного місця (лотка) становить 750грн. на місяць. Таким чином розмір орендної плати за день складає 25грн. (750/30), тому станом на 20.05.2013р. термін прострочення повернення орендованого майна складає 140 днів (за період з 01.01.2013р. по 20.05.2013р.), у зв'язку з чим неустойка за вказаний період складає 7000грн. (140*25,00= 3500,00 ; 3 500,00*2= 7000грн).

Вищевикладене зумовило звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський торговий дім" до суду з даним позовом щодо стягнення з відповідача неустойки у розмірі 7000грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

Положеннями ч.ч.1, 2 ст.15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст.16 ЦК України).

Згідно ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України, Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у томі числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до п.п.1,2 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Вимогами ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Відповідно до ст.785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Одеський торговий дім" нараховано неустойку у розмірі 7000грн. за період з 01.01.2013р. по 20.05.2013р.(140 днів прострочення), а саме виходячи з наступного розрахунку( відповідно до п. 2. Договору № ДГ ДГ-0886 вартість оренди одного місця (лотка) становить 750грн. на місяць, тому розмір орендної плати за день складає 25грн. (750/30), (140*25,00= 3500,00 ; 3 500,00*2= 7000грн).

Наданий позивачем розрахунок суд вважає, обґрунтованим та здійсненим відповідно до вимог діючого законодавства.

Враховуючи вищезазначені обставини справи, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський торговий дім" до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення неустойки у розмірі 7000грн. за період з 01.01.2013р. по 20.05.2013р., є обґрунтованими, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають задоволенню.

Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору на суму 1720,50грн.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський торговий дім" (65012, м.Одеса, Новощепний ряд, 2; п/р2600218760 в АБ „Порто Франко", МФО 328180, код 23862916) неустойку у розмірі 7000(сім тисяч)грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1720(одну тисячу сімсот двадцять)грн.50коп.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 19.07.2013р.

Суддя Гут С.Ф.