Рішення № 32515986, 17.07.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 липня 2013 року Справа № 26/5014/1315/2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авант Трейд", м.Луганськ

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Молодогвардійськ Луганської області

про стягнення 2882 грн. 34 коп.

Суддя Смола С.В.

Секретар судового засідання Антонова І.В.

У засіданні брали участь:

від позивача - представник за довіреністю Солоп О.І., довіреність б/н від 01,07.2013;

відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Молодогвардійським МВМ УМВС України в Луганській області.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений за договором поставки № 255 від 01.02.2010 товар у сумі 5437 грн. 44 коп., пені в сумі 425 грн. 55 коп., 20% річних у сумі 1013 грн. 85 коп., штрафу в розмірі 7% у сумі 380 грн. 62 коп.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 30.05.2012 (суддя - Єжова С.С.) було порушено провадження у справі та її розгляд призначений на 19.06.2012.

Відповідач запереченням б/н від 19.06.2012 зазначила, що провадження у справі підлягає припиненню, оскільки рішенням господарського суду Луганської області від 08.12.2011 у справі № 1/179/2011 відмовлено позивачу у задоволенні позову, що предметом розгляду у справі № 1/179/2011 були ті ж самі видаткові накладні, що і у справі № 26/1514/1315/2012.Також відповідач зазначив, що договір поставки № 255 від 01.02.2010 підписаний не ним, рукописні записи у договорі, у тому числі підпис, зроблений не ним, в графі "Покупець" відсутні його паспортні дані. Відносно видаткових накладних від 31.05.2011 № 28340/27406 на суму 1260 грн. 18 коп., від 21.06.2011 № 32352/31156 на суму 1220 грн. 46 коп., від 21.06.2011 № 32351/31155 на суму 1334 грн. 64 коп., від 21.06.2011 №32350/31154 на суму 1728 грн. 24 коп., відповідач зазначив, що вони є неналежними доказами, оскільки не містять інформацію про одержання товару повноважним представником ОСОБА_1, не містять відомостей про довіреності на одержання матеріальних цінностей, не завірені штампом на підтвердження отримання матеріальних цінностей. Відносно вимог про стягнення з відповідача пені, 20% річних, штрафу, остання зазначила, що вказані вимоги є необґрунтованими, оскільки мають похідний характер і пов'язані з встановленням факту порушення прав особи незаконними діями третіх осіб, який в даному випадку відсутній.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 19.06.2012 (суддя - Єжова С.С.) розгляд справи відкладений на 05.07.2012.

Позивач поясненням б/н від 05.07.2012 повідомив, що укладення договору поставки алкогольної продукції № 255 від 01.07.2010 обумовлено неналежним виконанням відповідачем умов договору № 255 від 01.02.2010; що у відповідях а.с.78, 79 відповідач визнає факт укладення договору поставки від 01.07.2010 № 255 і підтверджує видачу довіреностей на отримання товару громадянам ОСОБА_3, ОСОБА_4, окрім цього вже оплачені відповідачем видаткові накладні, які виписані на підставі договору № 255 від 01.02.2010, теж підтверджують його дію.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 05.07.2012 (суддя - Єжова С.С.) за клопотанням відповідача було призначено по справі почеркознавчу експертизу, у зв'язку з чим зупинено провадження у справі.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 14.11.2012 (суддя - Єжова С.С.) було поновлено провадження у справі, у зв'язку з необхідністю витребування додаткових матеріалів.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 21.11.2012 (суддя - Єжова С.С.) за клопотанням відповідача було повторно призначено по справі почеркознавчу експертизу, у зв'язку з чим зупинено провадження у справі.

В зв'язку зі звільненням у відставку судді Єжової С.С. 20.05.2013 був проведений розподіл в автоматизованій системі документообігу суду, у відповідності до вимог статті 21 Господарського процесуального кодексу України та дана справа передана на розгляд судді Смолі С.В.

23.05.2013 на адресу господарського суду Луганської області надійшов висновок експерта № 394/2 від 04.02.2013.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 19.06.2013 було поновлено провадження у справі та її розгляд призначений на 03.07.2013.

В судове засідання 03.07.2013 представник позивача не прибув, причин неявки суду не повідомив, у зв'язку з чим ухвалою суду від 03.07.2013 розгляд справи відкладений на 17.07.2013.

Заявою б/н від 17.07.2013 позивач просив суд зменшити розмір позовних вимог в частині стягнення з відповідача боргу за поставлену алкогольну продукцію по накладній № 31155 від 21.06.2011 на суму 1334 грн. 64 коп., по накладній № 31156 від 21.06.2011 на суму 1220 грн. 46 коп., а також в частині стягнення пені на суму 425 грн. 55 коп., штрафу в розмірі 7% річних на суму 380 грн. 62 коп. і 20% річних на суму 1013 грн. 85 коп. та просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість в сумі 2882 грн. 34 коп., а саме за поставлену алкогольну продукцію по накладній № 27406 від 31.05.2011 на суму 1260 грн. 18 коп., яка була частково сплачена на суму 106 грн. 08 коп., а сума 1154 грн. 10 коп. залишилась несплаченою, та по накладній № 31154 від 21.06.2011 на суму 1728 грн. 24 коп.

Відповідно до ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Суд відповідно до приписів ст.22 Господарського процесуального кодексу України приймає вказану заяву позивача до розгляду.

Предметом розгляду у справі є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 2882 грн. 34 коп.

У судовому засіданні 17.07.2013 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Підставою своїх позовних вимог позивач в позовній заяві зазначив договір № 255 від 01.02.2010 та видаткові накладні № 27406 від 31.05.2011 на суму 1260 грн. 18 коп. та № 31154 від 21.06.2011 на суму 1728 грн. 24 коп., № 31155 від 21.06.2011 на суму 1334 грн. 64 коп., № 31156 від 21.06.2011 на суму 1220 грн. 46 коп. В подальшому заявою від 17.07.2013 підставою позову позивач визначив поставку алкогольної продукції тільки за договором поставки № 255 від 01.02.2010 та видатковими накладними № 27406 від 31.05.2011 на суму 1260 грн. 18 коп. та № 31154 від 21.06.2011 на суму 1728 грн. 24 коп.

Як зазначив позивач, ним було поставлено відповідачу алкогольну продукцію за видатковими накладними № 27406 від 31.05.2011 на суму 1260 грн. 18 коп. та № 31154 від 21.06.2011 на суму 1728 грн. 24 коп.

Твердження позивача про те, що відповідач поставлену продукцію оплатив частково в сумі 106 грн. 08 коп. та надання на підтвердження цього прибуткового касового ордеру № 34388 від 11.07.2011 і квитанції від 11.07.2011 до нього, суд вважає необґрунтованими, оскільки вказані документи не є належними доказами, які б підтверджували здійснення оплати відповідачем за поставлену алкогольну продукцію саме за договором поставки № 255 від 01.02.2010 та видатковими накладними № 27406 від 31.05.2011, № 31154 від 21.06.2011 на суму 1728 грн. 24 коп., в них не заповнені обов'язкові реквізити, передбачені для прибутково-касового ордеру та квитанції до нього: підписи зазначених у них осіб; відтиск печатки. Крім того, у графі "Підстава:" прибутково-касового ордеру № 34388 вказано "договір: Основной договор", з огляду на що зазначений ордер не може бути належним доказом проведення розрахунку за договором поставки № 255 від 01.02.2010.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні положення передбачені і ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України.

Згідно ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст.655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

За приписами ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В даному випадку позивач з урахуванням викладених приписів законодавства повинен довести факт отримання відповідачем алкогольної продукції на суму 2882 грн. 34 коп.

Відповідно до ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 2 ст.207 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Посилання позивача як на підставу своїх позовних вимог на договір поставки № 255 від 01.02.2010 суд вважає необґрунтованими, оскільки висновком експерта № 394/2 від 04.02.2013 (а.с.133-136), який зроблений за результатами призначеної судом і проведеної Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром Управління внутрішніх справ України в Луганській області експертизи, підтверджено доводи відповідача про те, що договір № 255 від 01.02.2010 нею не підписувався і не укладався, а наявність на вказаному договорі печатки відповідача не може свідчити про виникнення між сторонами правовідносин з поставки продукції.

Подані позивачем видаткові накладні № 28340/27406 від 31.05.2011 на суму 1260 грн. 18 коп. (а.с.13) та № 32350/31154 від 21.06.2011 на суму 1728 грн. 24 коп. (а.с.14) не підтверджують факт отримання продукції саме відповідачем або уповноваженою нею особами, оскільки особи, які отримували продукцію за вказаними видатковими накладними та підписували їх, а саме - ОСОБА_3 та ОСОБА_4, не уповноважувались Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 на отримання товарно-матеріальних цінностей за договором поставки № 255 від 01.02.2010. У зазначених видаткових накладних підставою поставки визначено договір № 255 від 01.02.2010. Вказані видаткові накладні суд вважає неналежними доказами, оскільки з доданих позивачем до матеріалів справи повідомлень відповідача (а.с.44, 45) вбачається, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 визначила матеріально-відповідальними особами на отримання матеріальних цінностей за договором купівлі-продажу №255 від 01.07.2010 продавця ОСОБА_5, менеджера ОСОБА_4, продавців ОСОБА_6 та ОСОБА_3. Таким чином, вказані повідомлення відповідача ніяким чином не стосуються отримання продукції за договором № 255 від 01.02.2010.

Доводи представника позивача, які надані в судовому засіданні 17.07.2013 про те, що у видаткових накладних № 28340/27406 від 31.05.2011 та № 32350/31154 від 21.06.2011 помилково зазначено договір № 255 від 01.02.2010, суд не приймає до уваги, оскільки позивачем не надано ніяких доказів на підтвердження вказаних доводів. Крім того, безпідставність вказаного твердження позивача про помилковість зазначення в накладних договору № 255 від 01.02.2010 замість договору № 255 від 01.07.2010 підтверджується рішенням господарського суду Луганської області від 08.12.2011 у справі № 1/179/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авант Трейд" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за поставлений на підставі договору поставки № 255 від 01.07.2010 товар у сумі 5437 грн. 44 коп., пені у сумі 302 грн. 23 коп., 20% річних у сумі 389 грн. 97 коп. та штрафу у розмірі 7% у сумі 380 грн. 62 коп. У вказаній справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Авант Трейд" обґрунтовувало свої вимоги договором № 255 від 01.07.2010. Рішення у справі № 1/179/2011 було встановлено, що у видаткових накладних № 28340/27406 від 31.05.2011, № 32352/31156 від 21.06.2011, № 32351/31155 від 21.06.2011 та № 32350/31154 від 21.06.2011 підставою поставки товару по них зазначався договір № 255 від 01.02.2010. З огляду на це у задоволенні позовних вимог у справі № 1/179/2011 було відмовлено. Вказані обставини відповідно до приписів ст.35 Господарського процесуального кодексу України прийняти до уваги судом при розгляді справи № 26/5014/1315/2012.

Інших доказів, які б підтвердили факт отримання відповідачем або упоноваженою нею особою алкогольної продукції за видатковими накладними № 28340/27406 від 31.05.2011 та № 32350/31154 від 21.06.2011, позивачем не надано.

Враховуюче викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлену алкогольну продукцію в сумі 2882 грн. 34 коп. та про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ч.5 ст.49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при відмові в позові - на позивача.

Судові витрати, які складаються з витрат по сплаті судового збору в сумі 1609 грн. 50 коп. та витрат на проведення судової почеркознавчої експертизи в сумі 900 грн. 48 коп., покладаються на позивача, згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.44, 48, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.В позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Авант Трейд" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відмовити повністю.

2.Судові витрати зі сплати судового збору віднести на позивача.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авант Трейд", вул.Озерянівська, б.2, м.Горлівка Донецької області, ідентифікаційний код 36899012 на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 витрати на проведення судової почеркознавчої експертизи в сумі 900 грн. 48 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 22.07.2013.

Суддя С.В. Смола