Рішення № 32515938, 16.07.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4228/13 16.07.13

За позовом Приватного акціонерного товариства «Український страховий дім»

до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»

про стягнення 13 203,42 грн., -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Кузьменков М.М. (представник за довіреністю №1221 від 30.10.2012р.);

від відповідача: не з'явились.

Обставини справи:

Приватне акціонерне товариство «Український страховий дім» (надалі - позивач) звернулося до суду з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» (надалі - відповідач) суми страхового відшкодування в розмірі 13 203,42 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що страхувальнику позивача було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась через порушення правил дорожнього руху водієм цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем за полісом №ВС/7599051.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, участі свого представника в судові засідання не забезпечив, про час та місце судових засідань був повідомлений належним чином, в підтвердження чого в матеріалах справи містяться зворотні повідомлення про вручення відповідачу ухвал суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.03.2013р. позовні матеріали Приватного акціонерного товариства «Український страховий дім» було повернуто без розгляду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2013р. ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.03.2013р. скасовано, а справу №910/4228/13 передано на розгляд по суті до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2013р. прийнято до розгляду позовну заяву та порушено провадження у справі, їй присвоєно №910/4228/13, розгляд справи призначено на 04.06.2013р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2013р. було виправлено описку, допущену в ухвалі Господарського суду міста Києва від 17.05.2013р. в частині зазначення дати судового засідання та зазначено вірну дату, а саме 11.06.2013р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2013р. у зв'язку з неявкою представників сторін у судове засідання та витребування додаткових доказів по справі, розгляд справи було відкладено до 02.07.2013р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2013р. продовжено строк вирішення спору до 29.07.2013р.,у зв'язку з неявкою у судове засідання представників відповідача та витребуванням додаткових доказів по справі, розгляд справи було відкладено до 16.07.2013р., крім того було направлено запит до Моторного (транспортного) страхового бюро України. У судове засідання 16.07.2013р. представники відповідача в котрий раз не з'явились.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представників відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

При цьому, оскільки суд відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006р., у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання «розумності» строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

В судовому засіданні 16 липня 2013 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23 червня 2008р. між позивачем (страховик) та Мамонтов Володимиром Костянтиновичем (далі - страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів НТ-08 №1368 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, далі по тексту - Договір страхування). Вигодонабувачем за Договором страхування є ВАТ «КБ «Надра».

Об'єктом Договору страхування є транспортний засіб «TOYOTA RAV 4», державний реєстраційний номер АА 8923 СТ.

Транспортний засіб «TOYOTA RAV 4», державний реєстраційний номер АА 8923 СТ належить страхувальнику на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу ААС 140794 (належним чином завірена копія міститься в справі).

Вказаний транспортний засіб позивач прийняв на страхування, на випадок настання страхових ризиків, зокрема - дорожньо-транспортної пригоди. (п. 3.1.1. Договору страхування).

Відповідний страховий випадок настав 08 грудня 2009р. о 12.50 хв. в м. Києві на вул. Павлівська - вул. Златоустівська, а саме: відбулося зіткнення автомобіля «TOYOTA RAV 4», державний реєстраційний номер АА 8923 СТ, що знаходився під керуванням Флореску Галини Дмитрівни та автомобіля «TOYOTA Avensis», державний реєстраційний номер АА 7121 ВН, що знаходився під керуванням водія Волосян Дениса Валерійовича.

В результаті ДТП транспортний засіб «TOYOTA RAV 4», державний реєстраційний номер АА 8923 СТ, було пошкоджено, що підтверджується довідкою ВДАІ з обслуговування адміністративної території Шевченківського району та АТІ підпорядкованого УДАІ ГУ МВС України в м. Києві від 08.12.2012р., (копія довідки в справі).

Судом встановлено, а з матеріалів справи вбачається, що Флореску Галина Дмитрівна мала законне право на керування автомобілем «TOYOTA RAV 4», державний реєстраційний номер АА 8923 СТ, що підтверджується посвідченням водія РАР №039259 (копія в справі).

Страхувальник звернувся до позивача з повідомленням вх. №11967 від 10.12.2009р. про настання страхового випадку. Заявою вх. №12268 від 18.12.2009р. про виплату страхового відшкодування, страхувальник просив позивача перерахувати страхове відшкодування вигодонабувачу.

За наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди позивачем, у відповідності до звіту про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу № 5137 від 15.12.2009р., згідно з яким вартість матеріального збитку, заподіяного власнику КТЗ «TOYOTA RAV 4», державний реєстраційний номер АА 8923 СТ в результаті його пошкодження складає 22 727,11 грн. без ПДВ. (належним чином засвідчена копія звіту міститься в матеріалах справи) було перераховано вигодонабувачу страхове відшкодування в розмірі 13 203,42 грн., що підтверджується платіжним дорученням №828 від 01.03.2010р. (копія платіжного доручення знаходиться в справі). Вказаний розмір страхового відшкодування в сумі 13 203,42 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи страховим актом №НТ-08/1368-Ду №1/кВ/1 від 18.01.2010р.

В підтвердження вартості відновлювального ремонту транспортного засобу «TOYOTA RAV 4», державний реєстраційний номер АА 8923 СТ в матеріалах справи міститься рахунок-фактура №СФ-0000117 від 15.12.2009р. та акт №ОУ-254 здачі-прийняття робіт(надання послуг) від 28.12.2009р., відповідно до яких загальна вартість робіт (послуг) складає 15 819,00 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. (стаття 16 Закону України «Про страхування»).

Згідно зі ст. 354 Господарського кодексу України за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Як вбачається з матеріалів справи, транспортним засобом «TOYOTA Avensis», державний реєстраційний номер АА 7121 ВН, який спричинив ДТП та заподіяв збитки транспортному засобу «TOYOTA RAV 4», державний реєстраційний номер АА 8923 СТ керував водій Волосян Денис Валерійович.

Згідно з постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 22.01.2010р. (належним чином засвідчена копія постанови міститься в матеріалах справи), дорожньо-транспортна пригода, яка відбулась 08.12.2009р. трапилась внаслідок порушення водієм Волосян Денисом Валерійовичем п. п. 10.1., 16.15 Правил Дорожнього Руху України. Останнього визнано винним у скоєнні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 124 Кодексу про адміністративні правопорушення України.

Як свідчать матеріали справи, цивільно-правову відповідальність Волосян Дениса Валерійовича за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу «TOYOTA Avensis», державний реєстраційний номер АА 7121 ВН, застраховано відповідачем шляхом укладення з останнім поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС/7599051 (лист №7/2-28/18016 від 10.07.2013р. про страхове покриття та інформація з єдиної централізованої бази даних М(Т)СБУ (додаток до листа) знаходиться в матеріалах справи).

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до ст. 1192 Цивільного кодексу України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Таким чином, враховуючи вищенаведені обставини, до позивача перейшло право вимоги до відповідача на відшкодування витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу страхувальника з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу в сумі 13 203,42 грн., згідно зі ст. 993 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до ст. 12.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до інформації, наведеної М(Т)СБУ розмір франшизи за полісом №ВС/7599051 складає 0,00 грн.

На час розгляду справи сума страхового відшкодування в порядку регресу відповідачем на рахунок позивача не проведена, а тому відповідно до Закону України «Про страхування» та Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відшкодуванню підлягають витрати позивача, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу страхувальника в сумі 13 203,42 грн.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву не надав, позовні вимоги не спростував, а тому з урахуванням вище викладеного сума страхового відшкодування у розмірі 13 203,42 підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Судовий збір, сплачений позивачем, в сумі 1 720,50 грн., відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» (ідентифікаійний код 20113829, адреса: вул. Б.Хмельницького, 48А, м. Київ, 01030) на користь Приватного акціонерного товариства «Український страховий дім» (ідентифікаційний код 32556540, адреса: площа Спортивна, 3, м. Київ, 01023) суму страхового відшкодування в розмірі 13 203,42 грн. (тринадцять тисяч двісті три гривні 42 коп.) та судовий збір у розмірі 1 720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 50 копійок).

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 19.07.2013р.

Суддя С.М. Морозов