Рішення № 32515711, 22.07.2013, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

22.07.2013Справа № 901/365/13-г

За позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне об'єднання «ІНМО»

Феодосійської міської ради

про визнання недійсними пунктів рішення та державного акту

Головуючий суддя А.Ю. Пукас

Судді О.І. Башилашвілі

М.П. Гаврилюк

Представники сторін не викликались.

СУТЬ СПОРУ: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне об'єднання «ІНМО» та Феодосійської міської ради про визнання недійсними пункту 1.2 рішення 13 сесії 22 скликання Феодосійської міської ради № 208 від 31.10.1997, пункту 1.1 рішення 19 сесії 22 скликання Феодосійської міської ради № 303 від 13.03.1998; визнати недійсним Державний акт на право постійного користування землею I-КМ № 001522 від 18.11.1998.

Відповідно до частини 2 статті 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до підпункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 0,1 розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно з пунктом 2.11 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013 № 7, якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Так, позивачем в позовній заяві заявлені 3 вимоги немайнового характеру - про визнання недійсним пункту 1.2 рішення 13-ої сесії 22-го скликання Феодосійської міської ради № 208 від 31.10.1997; про визнання недійсним пункту 1.1 рішення 19-ої сесії 22-го скликання Феодосійської міської ради № 303 від 13.03.1998; про визнання недійсним державного акту на право постійного користування землею І-КМ № 001522 від 18.11.1998.

При зверненні із даним позовом до суду, позивачем сплачений судовий збір в розмірі 1 147,00 грн. - за одну вимогу немайнового характеру, тобто 2 вимоги немайнового характеру залишились неоплаченими судовим збором.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.07.2013 в позові фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 відмовлено в повному обсязі.

Згідно з положеннями статті 49 Господарського процесуального кодексу України при відмові від позову, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

При прийнятті рішення у даній справі, суд не вирішив питання щодо стягнення з відповідача судового збору за 2 вимоги немайнового характеру.

В пункті 4.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013 № 7 зазначено, якщо господарський суд не прийняв рішення щодо розподілу судового збору або інших судових витрат чи про повернення судового збору з Державного бюджету України, то за заявою сторони або прокурора, який брав участь у судовому процесі, а також з власної ініціативи він на підставі статті 88 Господарського процесуального кодексу України має право прийняти додаткове рішення (ухвалу, постанову) зі справи, яким вирішити відповідне питання.

Таке рішення (ухвалу, постанову) може бути прийнято з питань розподілу сум судового збору або їх повернення і в тому разі, якщо відповідна вимога у розгляді справи з якихось причин не заявлялася.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 88 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо: не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення судового збору з бюджету.

Враховуючи те, що додаткове рішення - засіб виправлення неповноти судового рішення, а через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте він має право виправити деякі його недоліки, зокрема, неповноту, яка полягає в невирішенні деяких питань, зокрема, сплату судового збору, суд вважає за необхідне прийняти додаткове рішення у справі № 901/365/13-г, доповнивши резолютивну частину рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.07.2013 та стягнути з позивача судовий збір.

Керуючись статтями 49, 88 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ЄДРПОУ НОМЕР_1) в дохід Державного бюджету України (рахунок отримувача 31211206783002, УДКСУ у м. Сімферополі АР Крим, код отримувача 38040558, банк отримувача ГУ ДКCУ в АРК, м. Сімферополь, МФО 824026, код класифікації доходів бюджету 22030001) 2 294,00 грн. судового збору.

2. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Головуючий суддя А.Ю. Пукас

Судді О.І. Башилашвілі

М.П. Гаврилюк