Постанова № 32513774, 30.04.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2013 р. справа № 804/1241/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чорної В.В.

при секретарі судового засідання Молчановій В.В.

за участі представників сторін:

позивача Томіна В.В., Сидорчук І.С.,

Атрошенко В.М., Балашової О.В.

відповідача Чернети В.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альматея ойл» про стягнення грошового зобов'язання у вигляді позитивної курсової різниці за імпортними контрактами № 2/11-1 від 11.02.2011 р., № 3/11-1 від 03.03.2011 р., -

в с т а н о в и в :

23 січня 2013 року Дніпродзержинська об'єднана державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі - Дніпродзержинська ОДПІ Дніпропетровської області ДПС) на виконання своїх владних повноважень звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 19.02.2013 р. (а.с. 90-96), просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альматея ойл» (далі - ТОВ «Альматея ойл») грошове зобов'язання у вигляді позитивної курсової різниці в сумі 3 385 222 грн. 25 коп. за імпортними контрактами.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що за результатами документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Альматея ойл» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 р. по 31.03.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 р. по 31.03.2012 р., службовими особами Дніпродзержинської ОДПІ Дніпропетровської області ДПС встановлено, що підприємство має позитивну курсову різницю в сумі 3 385 222 грн. 25 коп., яка виникла у зв'язку з поверненням попередніх оплат за імпортними контрактами: № 2/11-1 від 11.02.2011 р. з компанією «NEWELL INDASTRIES LIMITED» (Британські Віргінські острови) та № 03/11-1 від 03.03.2011 р. з компанією «GRAMMEL HOLDINGS INC» (Британські Віргінські острови), яка, згідно ст. 5 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», мала бути перерахована платником податків до державного бюджету. Посилаючись на норми п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14, ст. 16 Податкового кодексу України, позивач зазначив, що вказана позитивна курсова різниця в сумі 3 385 222 грн. 25 коп. є грошовим зобов'язанням, яке платник податків зобов'язаний самостійно визначити та сплатити на відповідний код бюджетної класифікації 21081000 «Пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства» у законодавчо встановлені терміни, а інакше, зазначені суми є втратами державного бюджету. Враховуючи вищевикладене, а також положення п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, яким передбачено право органів державної податкової служби застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, позивач просить стягнути з відповідача грошове зобов'язання у вигляді позитивної курсової різниці в сумі 3 385 222 грн. 25 коп. за імпортними контрактами на код бюджетної класифікації 21081000 (а.с. 90-96).

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив, посилаючись на звужене та неправильне трактування податковим органом положень ст.ст. 3, 5 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», п. 7 розділу ІІІ Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 10.08.2005 р. № 281. Зокрема, відповідач зазначив, що перерахування позитивної курсової різниці на користь державного бюджету України належить до компетенції суб'єктів ринків, якими є комерційні банки та уповноважені фінансові установи. Водночас, обов'язок підприємства-резидента здійснювати перерахування до бюджету зазначеної курсової різниці жодною нормою законодавства не передбачено, відповідно, відповідальності за таке неперерахування курсової різниці від продажу іноземної валюти чинним законодавством також не передбачено, що взагалі виключає можливість застосування до відповідача будь-яких санкцій. Також, враховуючи ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», якою, зокрема, передбачено нарахування пені за порушення резидентами строків, визначених ст. ст. 1, 2 Закону, або встановлених Національним банком України, загальний розмір якого не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару), відповідач зазначив, що позитивна курсова різниця не є податковим зобов'язанням, штрафною санкцією або пенею. З огляду на це, відповідач вважає необґрунтованим посилання позивача на те, що позитивна курсова різниця має бути перерахована до бюджету по коду бюджетної класифікації 21081000 «Пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства». Крім того, відповідач зазначив про безпідставність посилання податкового органу на те, що при визначенні питання щодо податкового обліку позитивної курсової різниці треба керуватися нормами п.п. 138.10.4 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України, оскільки зазначеною статтею не передбачено віднесення позитивної курсової різниці до операційних витрат, а навпаки, передбачено віднесення до зазначених витрат втрат від курсової різниці. Крім цього, при проведенні перевірки позивачем було проігноровано той факт, що сума позитивної курсової різниці була віднесена ТОВ «Альматея ойл» до суми доходу, з якого підприємством було сплачено податок на прибуток. Також, в порушення п.п. 3-6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010 р., зареєстрованого у Міністерстві юстиції України за № 34/18772 від 12.01.2011 р., в акті перевірки ТОВ «Альматея ойл» не наведено жодних розрахунків з посиланням на первинні або інші документи, які б підтвердили об'єктивність розрахунку суми позитивної курсової різниці. При цьому, службовими особами податкового органу при визначенні позитивної курсової різниці в одних випадках за основу приймався курс валют Національного банку України, а в інших - комерційний курс валют, що не могло не вплинути на кінцевий результат визначення зазначеної суми, що, в свою чергу, ставить під сумнів кінцевий розрахунок цієї суми. Крім того, позивачем не прийнято до уваги, що грошові кошти у сумі 28 000 000 дол. США, які були перераховані нерезиденту 28.03.2011 р. за контрактом № 3/11-1 від 11.02.2011 р., були отримані відповідачем від ПАТ КБ «Приват Банк» за кредитним договором № 4А11080Д від 24.02.2011 р. саме у валюті (дол. США), і не проходили процедуру обміну грошових коштів. Отже, визначення службовим особами податкового органу позитивної курсової різниці після повернення від нерезидента 16.09.2011 р. передплати за товар по контракту № 3/11-1 від 11.02.2011 р. у сумі 28 000 000 дол. США, є безпідставним. Окрім цього, на думку відповідача, посилання позивача на застосування до ТОВ «Альматея ойл» санкцій, передбачених ст. 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» у зв'язку з недотриманням вимог ст. 5 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» є неправомірним, оскільки статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» встановлено спеціальні санкції за порушення зазначеного або пов'язаних з ним законів України, які не підлягають застосуванню до спірних правовідносин. Враховуючи вищевикладені обставини, та посилаючись на відсутність компетенції податкового органу щодо контролю за правильністю перерахування ТОВ «Альматея ойл» позитивної курсової різниці, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі (а.с. 116-118).

Ознайомившись з письмовими запереченнями відповідача, позивач 30.04.2013 р. надав письмові пояснення, у яких, посилаючись на норми Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 10.08.2005 р. № 281, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29.08.2005 р. за № 950/11230 (далі - Положення № 281), зазначив, що вказаним Положенням встановлено лише порядок та умови купівлі та продажу іноземної валюти за заявою клієнта, проте, жодним пунктом не передбачено обов'язок суб'єкта ринку (уповноваженого банку) самостійно перераховувати до державного бюджету України позитивну курсову різницю з банківського рахунку клієнта. Також, посилаючись на ч. 3 ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 р. № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», якою, зокрема, передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (Державна податкова служба України), здійснює фінансовий контроль за валютними операціями, позивач зазначив, що здійснення контролю за валютними операціями, у тому числі перерахування позитивної курсової різниці, отриманої за валютними операціями, відноситься до фінансового контролю Державної податкової служби, яка, в свою чергу, згідно п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, має право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом. Крім того, позивач зазначив про помилковість твердження відповідача щодо обов'язку уповноваженого банку на перерахування позитивної курсової різниці до державного бюджету України, оскільки, враховуючи норми Положення № 281 та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996, відображення руху коштів (рух національної та іноземної валюти) на рахунках підприємства - ТОВ «Альматея ойл», та бухгалтерський облік здійснюється підприємством самостійно, відповідальність за правильність відображення бухгалтерських та фінансових даних несе підприємство (а.с. 179-182).

В судовому засіданні 30.04.2013 р. представники позивача за довіреностями Томін В.В., Сидорчук І.С., Атрошенко В.М., Балашова О.В. позовні вимоги підтримали, просили адміністративний позов задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та у письмових поясненнях від 30.04.2013 р.

Представник відповідача за довіреністю Чернета В.Є. проти задоволення позовних вимог заперечив, просив у задоволенні адміністративного позову відмовити, посилаючись на обставини, викладені у письмових запереченнях на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Альматея ойл» зареєстровано виконавчим комітетом Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області 01.04.2005 р. (а.с. 119), та перебуває на податковому обліку в Дніпродзержинській ОДПІ Дніпропетровської області ДПС.

У період з 10.05.2012 р. по 12.07.2012 р., на підставі наказу № 218 від 20.04.2012 р., та відповідно до направлень №№ 182, 183, 185, 188 від 10.05.2012 р., №№ 285, 286 від 06.06.2012 р., № 318 від 15.06.2012 р., службовими особами Дніпродзержинської ОДПІ Дніпропетровської області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Альматея ойл» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 р. по 31.03.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 р. по 31.03.2012 р., за результатами якої складено акт № 2233/14/22-206/33381862 від 19.07.2012 р. (а.с. 9-76).

Перевіркою дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій встановлено, що згідно контракту від 11.02.2011 р. № 2/11-1, укладеного компанією «NEWELL INDASTRIES LIMITED», Британські Віргінські острови (продавець), та ТОВ «Альматея ойл» (покупець), продавець зобов'язується з березня по вересень 2011 року передати у власність, а покупець прийняти і оплатити бензин марки PETROLEM А-95 (далі - товар). Постачальник гарантує, що товар є його власністю, та не має претензій зі сторони третіх осіб, у тому числі державних органів. Ціна товару становить 930 дол. США за 1 т. Загальна вартість товару становить 100 000 т. Валютою контракту є долари США. Загальна вартість контракту 93 000 000 дол. США. Ціна контракту може бути змінена виключно за письмовою згодою сторін. Оплата здійснюється шляхом зарахування банківським переказом з рахунку покупця на рахунок постачальника протягом 30 календарних днів з моменту підписання контракту, але не пізніше 20 березня 2011 року передплати у розмірі 50 000 000 дол. США. Залишок суми 43 000 000 дол. США від загальної суми контракту має бути перерахований протягом 45 календарних днів з дня поставки товару. Товар має бути поставлений покупцю протягом 180 календарних днів з моменту здійснення передплати. У разі порушення постачальником строків поставки товару, останній зобов'язується здійснити повернення передплачених грошових коштів у строк, який не перевищує 180 календарних днів з моменту оплати. Постачальник поставляє, а покупець приймає товар на умовах DEQ - Іллічівський паливний термінал (Україна). Постачання товару здійснюється морським транспортом, партіями.

Згідно акту попередньої перевірки від 29.08.2011 р. № 4360/52/23-306, ТОВ «Альматея ойл» згідно платіжного доручення від 28.02.2011 р. № 617 перерахувало з валютного рахунку підприємства на адресу нерезидента - компанії «NEWELL INDASTRIES LIMITED» валютні кошти в сумі 50 000 000 дол. США (396 535 000 грн. за курсом НБУ), які згідно заяв про купівлю іноземної валюти були придбані на міжбанківському валютному ринку України (заява № 1 від 28.02.2011 р. на суму 46 590 762,55 дол. США по курсу купівлі 7,9570 грн., заява № 2 від 28.02.2011 р. на суму 3 409 237,45 дол. США по курсу купівлі 7,9570 грн.). Граничний термін надходження товару 27.08.2011 р.

У періоді, що перевірявся (з 01.04.2011 р. по 31.03.2012 р.), згідно валютних виписок ТОВ «Альматея ойл», на розподільчий рахунок підприємства № 26032057001249, 23.08.2011 р. надійшло повернення передоплати за товар від нерезидента у сумі 50 000 000 дол. США (398 575 000 грн. за курсом НБУ).

На підставі заяви платника податків про обов'язковий продаж іноземної валюти або банківських металів від 25.08.2011 р. № 1, ПАТ КБ «ПриватБанк» здійснило продаж валютних коштів на міжбанківському валютному ринку України в сумі 50 000 000 дол. США (399 250 000 грн. по курсу продажу 7,9850), внаслідок чого виникла курсова різниця в сумі 2 890 904 грн. 40 коп.

Також, згідно контракту № 03/11-1 від 03.03.2011 р., укладеному компанією «GRAMMEL HOLDINGS INC», Британські Віргінські острови (продавець), та ТОВ «Альматея ойл» (покупець), продавець зобов'язується з квітня по жовтень 2011 року передати у власність, а покупець прийняти і оплатити бензин марки PETROLEM А-92 (далі - товар). Постачальник гарантує, що товар є його власністю, та не має претензій зі сторони третіх осіб, у тому числі державних органів. Ціна товару становить 915 дол. США за 1 т. Загальна вартість товару становить 50 000 т. Валютою контракту є долари США. Загальна вартість контракту 45 750 000 дол. США. Ціна контракту може бути змінена виключно за письмовою згодою сторін. Оплата здійснюється шляхом зарахування банківським переказом з рахунку покупця на рахунок постачальника протягом 30 календарних днів з моменту підписання контракту, але не пізніше 15 квітня 2011 року передплати у розмірі 30 000 000 дол. США. Залишок суми 15 750 000 дол. США від загальної суми контракту мають бути перераховані протягом 45 календарних днів з дня поставки товару. Товар має бути поставлений покупцю протягом 180 календарних днів з моменту здійснення передплати. У разі порушення постачальником строків поставки товару, останній зобов'язується здійснити повернення передплачених грошових коштів у строк, який не перевищує 180 календарних днів з моменту оплати. Постачальник поставляє, а покупець приймає товар на умовах DEQ - Іллічівський паливний термінал (Україна). Постачання товару здійснюється морським транспортом, партіями.

Згідно акту попередньої перевірки від 29.08.2011 р. № 4360/52/23-306, ТОВ «Альматея ойл» згідно платіжного доручення від 23.03.2011 р. № 888 перерахувало з валютного рахунку підприємства на адресу нерезидента - компанії «Греммел Холдінгз Інк» валютні кошти в сумі 28 000 000 дол. США (22 535 600 грн. за курсом НБУ), які були отримані по кредитному договору від 24.02.2011 р. № 4А11080Д. Граничний термін надходження товару 19.09.2011 р.

Для погашення кредитного договору від 24.02.2011 р. № 4А11080Д, згідно заяв про купівлю іноземної валюти, ТОВ «Альматея ойл» були придбані на міжбанківському валютному ринку України валютні кошти (25.03.2011 р. - 7 964 284,52 дол. США (63 377 386,92 грн.) по курсу покупки 7,9577; 28.03.2011 р. - 13 670 981,53 дол. США (108 821 012,98 грн.) по курсу покупки 7,9600 грн.; 30.03.2011 р. - 6 364 733,95 дол. США (50 663 282,24 грн.) по курсу покупки 7,9600 грн.).

У періоді, що перевірявся (з 01.04.2011 р. по 31.03.2012 р.), згідно валютних виписок ТОВ «Альматея ойл», 16.09.2011 р. на розподільчий рахунок підприємства № 26032057001249 від нерезидента надійшло повернення передплати за товар у сумі 28 000 000 дол. США (223 252 400 грн. за курсом НБУ).

На підставі заяви платника податків про обов'язковий продаж іноземної валюти від 16.09.2011 р. № 2, ПАТ КБ «ПриватБанк» здійснило продаж валютних коштів на міжбанківському валютному ринку України в сумі 28 000 000 дол. США (223 916 000 грн. по курсу продажу 7,9970), внаслідок чого виникла курсова різниця в сумі 494 317 грн. 85 коп.

Враховуючи вищезазначені обставини, податковий орган у акті перевірки від 19.07.2012 р. зазначив, що, в порушення ст. 5 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» № 185/94 від 23.09.1994 р., ТОВ «Альматея ойл» не перерахувало до державного бюджету України позитивну курсову різницю на загальну суму 3 385 222 грн. 25 коп. за імпортними контрактами № 2/11-1 від 11.02.2011 р., № 3/11-1 від 03.03.2011 р.

Акт перевірки від 19.07.2012 р. підписаний директором ТОВ «Альматея ойл» Тишковим О.М. та головним бухгалтером ТОВ «Альматея ойл» Маєвською С.П. із запереченнями (а.с. 76), які 25.07.2012 р. у письмовому вигляді були надані до податкового органу. При цьому, у зазначених письмових запереченнях платник податків зазначив про свою незгоду з обставинами, викладеними у підпункті 3.6 зазначеного акту перевірки щодо порушення підприємством ст. 5 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме, не перерахування до державного бюджету позитивної курсової різниці на загальну суму 3 385 222 грн. 25 коп. за імпортними контрактами № 2/11-1 від 11.02.2011 р., № 3/11-1 від 03.03.2011 р., окремо зазначивши також про те, що грошові кошти в сумі 28 000 000 дол. США, які були перераховані нерезиденту 28.03.2011 р. за контрактом № 3/11-1 від 11.02.2011 р., були отримані від КБ «Приватбанк» по кредитному договору № 4А11080Д від 24.02.2011 р. саме у валюті - доларах США, і не проходили процедуру обміну грошових коштів (а.с. 163-166).

За результатами розгляду письмових заперечень платника податків, Дніпродзержинська ОДПІ Дніпропетровської області ДПС листом від 01.08.2012 р. № 16197/10/22-330 повідомила, що валютні кошти в сумі в сумі 28 000 000 дол. США, які використані на погашення валютного кредиту, враховані при визначенні позитивної курсової різниці у зв'язку з тим, що зазначені кошти були придбані на міжбанківському валютному ринку України, а не отримані шляхом продажу товарів (послуг), та просила перерахувати до державного бюджету України позитивну курсову різницю 3 385 222 грн. 25 коп. на код бюджетної класифікації 21081000 «Пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства» (а.с. 171-172).

Також, листом від 16.01.2013 р. № 1177/10/22-330 Дніпродзержинська ОДПІ Дніпропетровської області ДПС повідомила ТОВ «Альматея ойл», що в ході планової виїзної перевірки підприємства при розрахунку позитивної курсової різниці у зв'язку з поверненням попередніх оплат за імпортними контрактами допущено арифметичну помилку при використанні комерційного курсу продажу валюти на міжбанківському валютному ринку України, внаслідок чого сума позитивної курсової різниці по акту від 19.07.2012 р. № 2233/14/22-206/33381862 становить 3 945 222 грн. 25 коп., яку платнику податків необхідно перерахувати до державного бюджету України на код бюджетної класифікації 21081000 «Пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства» (а.с. 173-174).

Враховуючи невиконання ТОВ «Альматея ойл» вимог податкового органу щодо повернення позитивної курсової різниці в добровільному порядку, Дніпродзержинська ОДПІ Дніпропетровської області ДПС звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача зазначеної позитивної курсової різниці на користь державного бюджету України в судовому порядку. При цьому, з незрозумілих причин до стягнення за даним позовом заявлена сума 3 385 222 грн. 25 коп., а не 3 945 222 грн. 25 коп., яку платнику податків запропоновано сплатити після виявлення помилки у розрахунках згідно листа від 16.01.2013 р. № 1177/10/22-330.

Встановивши обставини справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Статтею 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ передбачено, що завданням органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Згідно п.п. 1, 11 ст. 10 зазначеного Закону, державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Підпунктом 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено право органів державної податкової служби застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Порядок визначення податкових та/або грошових зобов'язань платників податків передбачений главою 4 Податкового кодексу.

Так, п. 54.1, п. 54.2, п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. Грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету. Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:

- платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію;

- дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

- згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;

- рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків;

- дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом;

- результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Водночас, п. 58. 1 ст. 58 Податкового кодексу України передбачено, що у разі, коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі, коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення. При цьому, зі змісту ст. 56 Податкового кодексу України вбачається, що податкові зобов'язання, визначені податковим органом у податковому повідомленні-рішенні, вважаються узгодженими з дня закінчення встановленого законом строку на оскарження такого рішення, або з дня закінчення процедури адміністративного або судового узгодження такого податкового повідомлення-рішення.

Отже, враховуючи положення глави 4, п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, підпунктом 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право органів державної податкової служби, зокрема, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми узгоджених грошових зобов'язань, які самостійно визначені платником податків (податковим агентом) у поданій ним податковій звітності, або донараховані податковим органом згідно податкового повідомлення-рішення у випадках, передбачених п. 54.3 Податкового кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, що сума позитивної курсової різниці в розмірі 3 385 222 грн. 25 коп. не була самостійно визначена платником податків у податковій звітності. Зазначена сума не була також донарахована податковим органом на підставі податкового повідомлення-рішення, винесеного за результатами проведеної перевірки платника податків.

При цьому, суд зазначає, що порушення ТОВ «Альматея ойл» положень ст. 5 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті», внаслідок чого державним бюджетом України недоотримано грошові кошти в розмірі позитивної курсової різниці в сумі 3 385 222 грн. 25 коп., серед порушень, встановлених документальною плановою виїзною перевіркою підприємства, що наведені у розділі 4 «Висновок» акту перевірки від 19.07.2012 р., взагалі не зазначено (а.с. 75).

Крім того, згідно довідки Дніпродзержинської ОДПІ від 08.02.2013 р., за результатами планової документальної виїзної перевірки ТОВ «Альматея Ойл» (акт № 2233/14/22-206/33381862 від 19.07.2012 р.) податкового боргу немає (а.с. 86).

Отже, сума позитивної курсової різниці в розмірі 3 385 222 грн. 25 коп. не є зобов'язанням платника податків в розумінні глави 4 Податкового кодексу України, та, відповідно, не може бути заявлена до стягнення податковим органом державної податкової служби на підставі п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України.

Що стосується твердження податкового органу про порушення позивачем ст. 5 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті», суд зазначає наступне.

Згідно ст. 3 зазначеного Закону, Національний банк України має право встановлювати строк, протягом якого куплена резидентом на міжбанківському валютному ринку України іноземна валюта для забезпечення виконання зобов'язань перед нерезидентом має бути використана за призначенням, і порядок її продажу в разі недотримання резидентом цього строку.

Статтею 5 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті» передбачено, що у разі порушення резидентами строків, установлених Національним банком України відповідно до статті 3 цього Закону, придбана валюта продається уповноваженими банками протягом 5 робочих днів на міжбанківському валютному ринку України. При цьому позитивна курсова різниця, що може виникнути за такою операцією, щоквартально направляється до Державного бюджету України, а негативна курсова різниця відноситься на результати господарської діяльності резидента.

Також, згідно п. 3, 7 Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженого постановою правління Національного банку України від 10.08.2005 р. № 281, затвердженого Міністерством юстиції України 29.08.2005 р. за № 950/11230 (далі - Положення № 281), клієнт-резидент зобов'язаний використати іноземну валюту, що куплена (або обміняна згідно з пунктом 18 розділу I цього Положення) у встановленому порядку через суб'єкта ринку, не пізніше ніж за десять робочих днів після дня її зарахування на його поточний рахунок на потреби, зазначені в заяві про купівлю іноземної валюти. Суб'єкт ринку зобов'язаний продати протягом п'яти робочих днів куплену (або обміняну згідно з пунктом 18 розділу I цього Положення) іноземну валюту в разі порушення клієнтами-резидентами строків, передбачених в абзаці першому пункту 3 цього розділу. Позитивна курсова різниця, що може виникнути за такою операцією, щокварталу перераховується до Державного бюджету України, а негативна курсова різниця відноситься на результати господарської діяльності резидента.

Отже, статтею 5 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті» передбачено обов'язок уповноважених банків продати протягом п'яти робочих днів на міжбанківському валютному ринку України придбану, але не використану резидентами протягом десяти робочих днів валюту. Водночас, зазначеною статтею не встановлено жодного обов'язку для платників податків-резидентів, невиконання яких може призвести до настання відповідальності для таких платників податків. Таким чином, вимоги податкового органу щодо перерахування ТОВ «Альматея ойл» до державного бюджету грошових коштів у розмірі позитивної курсової різниці в сумі 3 385 222 грн. 25 коп. внаслідок порушення підприємством ст. 5 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті», є необґрунтованим.

При цьому, суд зазначає, що актом перевірки від 19.07.2012 р. не зафіксовано порушення позивачем встановленого п. 7 Положення № 281 десятиденного строку використання іноземної валюти. Іноземна валюта, яка надійшла на розрахунковий рахунок позивача 23.08.2011 р., а також 16.09.2011 р. внаслідок повернення передплати компаніями «NEWELL INDASTRIES LIMITED» (Британські Віргінські острови), «GRAMMEL HOLDINGS INC» (Британські Віргінські острови) через невиконання умов контрактів № 2/11-1 від 11.02.2011 р., № 3/11-1 від 03.03.2011 р., відповідно, була продана на міжбанківському валютному ринку України за заявами ТОВ «Альматея ойл» від 25.08.2011 р., та від 16.09.2011 р., тобто, з дотриманням десятиденного строку. Отже, підстави для застосування ст. 5 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті» відсутні.

Крім того, згідно п.п. 153.1.3, п.п. 153.1.4 п. 153.1 ст. 153 Податкового кодексу України, визначення курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти здійснюється відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку. При цьому прибуток (позитивне значення курсових різниць) ураховується у складі доходів платника податку, а збиток (від'ємне значення курсових різниць) ураховується у складі витрат платника податку. У разі здійснення операцій з продажу іноземної валюти та банківських металів до складу доходів або витрат платника податку відповідно включається позитивна або від'ємна різниця між доходом від продажу та балансовою вартістю такої валюти, металів. У разі придбання іноземної валюти до складу відповідно витрат або доходів звітного періоду включається позитивна або від'ємна різниця між курсом іноземної валюти до гривні, за яким придбавається іноземна валюта, та курсом, за яким визначається балансова вартість такої валюти.

Відповідно до п.п. 1, 2 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 10.08.2000 р. № 193, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.08.2000 р. за № 515/4736 (далі - Положення), зазначене Положення визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про операції в іноземних валютах та відображення показників статей фінансової звітності господарських одиниць за межами України в грошовій одиниці України. Норми Положення (стандарту) 21 застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі - підприємства) незалежно від форм власності (крім бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності).

Згідно п. 4 Положення, курсова різниця - різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах.

Пунктом 6 Положення передбачено, що сума авансу (попередньої оплати) в іноземній валюті, надана іншим особам у рахунок платежів для придбання немонетарних активів (запасів, основних засобів, нематеріальних активів тощо) і отримання робіт і послуг, при включенні до вартості цих активів (робіт, послуг) перераховується у валюту звітності із застосуванням валютного курсу на дату сплати авансу.

Згідно п. 8 Положення, визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату здійснення господарської операції та на дату балансу. Курсові різниці від перерахунку грошових коштів в іноземній валюті та інших монетарних статей про операційну діяльність відображаються у складі інших операційних доходів (витрат).

При цьому, відповідно п. 15.1 Положення, сума курсових різниць, що включена до складу доходів і витрат протягом звітного періоду, наводиться у примітках до фінансової звітності.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що позитивна курсова різниця підлягає відображенню у бухгалтерському та податковому обліку підприємства у складі інших операційних доходів, тобто, фактично, є доходом підприємства, який підлягає оподаткуванню податком на прибуток.

Матеріалами справи підтверджено, що позитивна курсова різниця, що утворилась внаслідок обміну грошових коштів (передплати), повернутих ТОВ «Альматея ойл» підприємствами-нерезидентами за контрактами № 2/11-1 від 11.02.2011 р., № 3/11-1 від 03.03.2011 р., була оприбуткована по бухгалтерському обліку підприємства у складі інших операційних доходів, та включена до рядку 01.6 декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року в сумі 2 115 980 грн., та рядку 03.19 додатку ІД (інші доходи) декларації з податку на прибуток за ІІІ-IV квартали 2011 року в сумі 977 307 грн. (а.с. 186-189, 194-200). Зазначена сума доходів (позитивна курсова різниця) була включена до складу валових доходів підприємства за відповідні періоди, яку було враховано при визначенні бази оподаткування податком на прибуток, та, відповідно, при нарахуванні податкових зобов'язань з цього податку. Отже, сума позитивної курсової різниці, що виникла внаслідок обміну грошових коштів (передплати), повернутих ТОВ «Альматея ойл» підприємствами-нерезидентами за контрактами № 2/11-1 від 11.02.2011 р., № 3/11-1 від 03.03.2011 р., вже була врахована підприємством при визначенні податку на прибуток за І, ІІІ-IV квартали 2011 року.

Крім того, суд погоджується з доводами відповідача про те, що він не є «суб'єктом ринку» в розумінні п. 7 розділу III Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, у якого виникає обов'язок перерахування позитивної курсової різниці до державного бюджету України, що узгоджується також з положеннями ст. 3 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» щодо продажу валюти виключно уповноваженим банком.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, та зважаючи на відсутність донарахувань за актом перевірки від 19.07.2012 р., що підтверджено довідкою податкового органу від 08.02.2013 р., а також відсутність зазначеного порушення у висновках акту перевірки, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 122, 160-162, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

У задоволенні адміністративного позову Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо судом у відповідності до частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови, а також в разі прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У зв'язку з перебуванням судді Чорної В.В. у щорічній черговій відпустці, повний текст постанови складений 13.05.2013 р.

Суддя В.В. Чорна