Постанова № 32511857, 16.07.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2013 року Справа № 813/1612/13-а

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Мричко Н.І.

за участю секретаря судового засідання Щура В.Р.

представника позивача Солдан Г.Р.

представника відповідача Задорожного І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістика-Торгівля-Дистрибуція» до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій та зобов'язання до вчинення дій,-

встановив :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Логістика-Торгівля-Дистрибуція» (надалі - ТзОВ «Логістика-Торгівля-Дистрибуція») звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби (надалі - ДПІ у Личаківському районі м. Львова Львівської області ДПС), в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просить:

- визнати протиправними дії ДПІ у Личаківському районі м. Львова Львівської області ДПС по нарахуванню ТзОВ «Логістика-Торгівля-Дистрибуція» пені в сумі 4437,08 грн. з податку на прибуток підприємств згідно податкового повідомлення-рішення № 0002692320/19360 та у сумі 697,16 грн. з податку на додану вартість згідно податкового повідомлення-рішення № 0002692320/19359 від 16.08.2011 року;

- зобов'язати ДПІ у Личаківському районі м. Львова Львівської області ДПС винести рішення про скасування пені нарахованої ТзОВ «Логістика-Торгівля-Дистрибуція» в сумі 4437,08 грн. з податку на прибуток підприємств згідно податкового повідомлення-рішення № 0002692320/19360 та у сумі 697,16 грн. з податку на додану вартість згідно податкового повідомлення-рішення № 0002692320/19359 від 16.08.2011 року та внести відповідні зміни до облікових карток ТзОВ «Логістика-Торгівля-Дистрибуція».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що застосування відповідачем п.п.129.1.2 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України (далі - ПК України) слід вважати неправильним, а нарахування позивачу пені протиправним з огляду на те, що на підставі вказаної норми пеня підлягає нарахування виключно у випадках несвоєчасної сплати податкових зобов'язань, які нараховані платнику податків на підставі п.п.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України, тобто у випадках не пов'язаних із порушенням податкового законодавства. Позивач вважає дії відповідача щодо нарахування пені та вимоги щодо її сплати протиправними та такими, що порушують його права з огляду на те, що внаслідок сплати пені позивач був позбавлений права вільного користування власними коштами.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги з урахуванням їх уточнень підтримав повністю. Просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимги заперечи повністю. Пояснив, що нарахування пені позивачу проведено правомірно із правильним застосуванням п.п.129.1.2 п.129.1 ст.129 ПК України. Перевіркою позивача встановлено заниження сум грошових зобов'язань за податкові періоди 2010-2011 років, тому на суму такого заниження та за всі період заниження до моменту сплати грошових зобов'язань нараховано пеню.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності і встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини:

У період часу з 20.07.2011 року по 02.08.2011 року ДПА у Львівській області провела планову виїзну перевірку ТзОВ «Логістика-Торгівля-Дистрибуція» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.03.2011 року. За результатами перевірки складено акт № 171/23-9/36501170 від 09.08.2011 року.

На підставі акта перевірки № 171/23-9/36501170 від 09.08.2011 року, ДПІ у Личаківському районі винесено податкові повідомлення-рішення:

- № 0002692320/19360 від 16.08.2011 року, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання ТзОВ «Логістика-Торгівля-Дистрибуція» за платежем податок на прибуток на загальну суму 82246,50 грн. (з яких з основним платежем - 66609 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 15637,50 грн.);

- № 0002702320/19359 від 16.08.2011 року, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання ТзОВ «Логістика-Торгівля-Дистрибуція» за платежем податок на додану вартість на загальну суму 7776,64 грн. (з яких з основним платежем - 6221,31 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1555,33 грн.)

Збільшені вказаними податковими повідомленнями-рішеннями суми грошових зобов'язань позивачем погашено у встановлені законом терміни, що підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними дорученнями та не заперечується відповідачем (а.с.10-13).

ДПІ у Личаківському районі м. Львова звернулась до позивача з листом-вимогою від 29.01.2013 року № 1607/10/22-10 про сплату пені, нарахованої в автоматичному режимі, при нарахуванні грошового зобов'язання органом ДПС, визначеному у податковому повідомленні-рішенні. Зі змісту вказаного листа вбачається, що на підставі Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України 17.12.2010р. № 953, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2010р. за № 1350/18645 та відповідно до та п. «б» п.п.129.1.1 та п.п.129.1.2 п.129.1 ст.129 ПК України позивачу визначено грошове зобов'язання по пені (а.с.14-15).

До листа відповідачем додано розрахунки пені, із яких вбачається, що нарахування пені проведено за періоди від встановлених дат сплати занижених грошових зобов'язань, які визначені актом перевірки № 171/23-9/36501170 від 09.08.2011 року по граничний строк сплати - 04.09.2011 року. Згідно з розрахунками нараховано пеню в сумі 4437,08 грн. з податку на прибуток підприємств згідно податкового повідомлення-рішення № 0002692320/19360 та пеня в сумі 697,16 грн. з податку на додану вартість згідно податкового повідомлення-рішення № 0002692320/19359 від 16.08.2011 року (а.с.16-17).

На підставі п.п.129.1.2 п.129.1 ст.129 ПК України податковий орган визначив пеню, виходячи із сум заниження грошових зобов'язань за періоди з моменту допущення заниження до моменту погашення сум грошових зобов'язань збільшених вказаними податковими повідомленнями-рішеннями. Отже, спір між платником податків та податковим органом виник щодо правильності застосування за даних фактичних обставин справи норми пп.129.1.2 п.129.1 ст.129 ПК України та нарахування пені за результатами погашення позивачем сум грошових зобов'язань, які збільшені податковими повідомленнями-рішеннями № 0002692320/19360 від 16.08.2011 року по податку на прибуток та № 0002702320/19359 від 16.08.2011 року, по податку на додану вартість.

При вирішенні даного спору, суд виходив з наступного.

У відповідності до п.п.14.1.162 п.14.1 ст.14 ПК України, пенею, в розумінні Податкового кодексу є сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Таким чином, нарахування пені є наслідком порушення термінів сплати сум грошових зобов'язань.

Порядок та підстави нарахування пені встановлені ст.129 ПК України «Пеня». Так, п.129.1 ст.129 ПК України визначає, що пеня нараховується:

1) пп.129.1.1 - після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;

б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

2) 129.1.2 - у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

3) 129.1.3 - у день настання строку погашення податкового зобов'язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків-фізичних осіб, та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента.

Із наведених норм вбачається, що ними врегульовано підстави нарахування пені в залежності від:

1) того, податкове чи грошове зобов'язання платника податків не сплачене у встановлені законодавством строки

2) особи, відповідальної за нарахування такого зобов'язання.

Пункт «б» п.п.129.1.1 п.129.1 ст.129 ПК України та п.п.129.1.2 п.129.1 ст.129 ПК України, встановлюючи початок нарахування пені, розмежовують підстави її нарахування в залежності від того, яке зобов'язання визначене контролюючим органом: податкове (вужче поняття) чи грошове.

Згідно із п.п.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно із п.57.2 ст.57 ПК України, у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі та в статті 297 Митного кодексу України, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.

Пунктом 2.2 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, який затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012р. № 1236 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2012р. за № 2135/22447 встановлені підстави застосування п.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України. Дана норма Порядку встановлює, що у випадках, зазначених у пункті 2.1 цього розділу, відповідний структурний підрозділ органу державної податкової служби складає податкове повідомлення-рішення, зокрема, за формою згідно з додатком 1 для платників податків - фізичних осіб (форма „Ф"), якщо відповідно до законодавства орган державної податкової служби самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних із порушенням податкового або іншого законодавства.

З наведеного вбачається, що норма п.п.129.1.2 п.129.1 ст.129 ПК України підлягає застосуванню до тих правовідносин, в яких платником податків несвоєчасно сплачено суму податкового зобов'язання, яка нарахована контролюючим органом в порядку п.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України, тобто з підстав, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, а також у випадках, коли платником податків самостійно виявлено заниження податкового зобов'язання та збільшено його шляхом уточнення показників податкової звітності.

Слід також звернути увагу і на те, що пеня у відповідності до п.п.14.1.162 п.14.1 ст.14 ПК України підлягає нарахуванню на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки. Нарахування ж пені на підставі п.п.129.1.2 п.129.1 ст.129 ПК України з моменту встановленого контролюючим органом заниження до моменту сплати грошового зобов'язання є нічим іншим, як притягненням платника податків до відповідальності за порушення ведення податкового обліку - заниження грошового зобов'язання, а не за не сплату у встановлені законодавством строки узгоджених сум зобов'язань.

В свою чергу, п.123.1 ст.123 ПК України визначає, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі від 25 до 75 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Виходячи із змісту ст.129 ПК України, притягнення платника податків до фінансової відповідальності у вигляді пені жодним чином не пов'язане із відповідальністю, яка застосовується контролюючими органами до платника податків у зв'язку із порушенням ведення податкового обліку. Таке порушення, у відповідності до підпунктів 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 ПК Кодексу тягне за собою застосування штрафних санкцій в порядку п.123.1 ст.123 ПК України.

Крім того, фактичні обставини справи свідчать про те, що застосовуючи п.п.129.1.2 п.129.1 ст.129 ПК України, за початок нарахування пені відповідачем обрано встановлені Актом перевірки № 171/23-9/36501170 від 09.08.2011 року граничні дати сплати за податковими деклараціями періодів заниження грошових зобов'язань. Натомість, п.п.129.1.2 п.129.1 ст.129 ПК України, встановлюючи момент початку нарахування пені визначає, що таке нарахування розпочинається у день настання строку погашення податкового зобов'язання. Однак, у позивача не наставав строк погашення зазначених сум в порядку п.57.1 ст.57 ПК України, оскільки такі не були ним задекларовані, а отже - момент нарахування пені в розумінні п.п.129.1.2 п.129.1 ст.129 ПК України не наставав. Наведене ще раз вказує на неправильність застосування відповідачем норми п.п.129.1.2 п.129.1 ст.129 ПК України до позивача.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ), кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що позивач спростував доводи та заперечення відповідача, довів обґрунтованість власної позиції щодо відсутності підстав для нарахування йому пені, а отже - довів обґрунтованість позовних вимог щодо визнання дій податкового органу протиправними.

За таких обставин, суд вважає, що позовна вимоги в частині визнання протиправними дій ДПІ у Личаківському районі м. Львова Львівської області ДПС по нарахуванню ТзОВ «Логістика-Торгівля-Дистрибуція» пені в сумі 4437,08 грн. з податку на прибуток підприємств згідно податкового повідомлення-рішення № 0002692320/19360 та у сумі 697,16 грн. з податку на додану вартість згідно податкового повідомлення-рішення № 0002692320/19359 від 16.08.2011 року - підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги: «зобов'язати ДПІ у Личаківському районі м. Львова Львівської області ДПС винести рішення про скасування пені нарахованої ТзОВ «Логістика-Торгівля-Дистрибуція» в сумі 4437,08 грн. з податку на прибуток підприємств згідно податкового повідомлення-рішення № 0002692320/19360 та у сумі 697,16 грн. з податку на додану вартість згідно податкового повідомлення-рішення № 0002692320/19359 від 16.08.2011 року та внести відповідні зміни до облікових карток ТзОВ «Логістика-Торгівля-Дистрибуція» суд вважає, що у задоволенні такої слід відмовити з огляду на наступне.

Як випливає зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11 березня 1980 року (надалі - «Рекомендація R (80)2») під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин Рекомендація Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів..

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Іншими словами, під дискреційним повноваженням розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Відповідно до Інструкції № 276, податковий борг платника податків, зборів (обов'язкових платежів) обліковується в картках особових рахунків, що ведуться підрозділом адміністрування облікових показників та звітності органу державної податкової служби у порядку, визначеному цією Інструкцією. Для контролю за погашенням податкового боргу та застосуванням передбачених нормативно-правовими актами заходів з його ліквідації за запитами підрозділів органу державної податкової служби підрозділом адміністрування облікових показників та звітності формуються відомості про платників, що мають податковий борг. Зазначені відомості формуються на дату запиту для подальшої передачі вказаним підрозділам в електронному вигляді. Списання податкового боргу, визнаного в установленому порядку безнадійним, у картках особових рахунків платника здійснюється відповідно до Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом ДПА України від 14.03.2001 N 103 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.01.2002 за № 16/6304 (із змінами), на підставі рішення керівника (заступника керівника) органу державної податкової служби датою прийняття такого рішення. За підсумками списання податкового боргу керівником податкового органу (його заступником) приймається додаткове рішення про списання пені, нарахованої в результаті проведення такого списання. Зазначене рішення передається до підрозділу адміністрування облікових показників та звітності для проведення списання пені в картках особових рахунків платника податку.

Таким чином, при прийнятті рішення про cкасування пені та внесення до облікових карток відповідних відомостей, відповідач діє відповідно до покладених на нього функцій і завдань, у межах власної дискреції, що визначається завданнями та функціями, покладеними на даний орган.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено) добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у пре прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, діяльність органів державної влади регулюють закони та підзаконні акти, ці закони та підзаконні акти дають суб'єктам владних повноважень можливість користування певною свободою розсуду при вирішенні питань і встановлюють лише межі такої свободи, тобто наділяють їх дискреційними повноваженнями, а відтак вимога позивача щодо зобов'язання відповідача прийняти рішення про списання пені та внести відповідні зміни до облікових карток ТзОВ «Логістика-Торгівля-Дистрибуція» не підлягає задоволенню.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ч.3 ст. 94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Львівської області ДПС щодо нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю "Логістика-Торгівля-Дистрибуція" пені в сумі 4437,08 грн. з податку на прибуток за наслідками погашення грошових зобов'язань, збільшених податковим повідомленням-рішенням ДПІ у Личаківському районі м. Львова № 0002692320/19360 від 16.08.2011 року.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Львівської області ДПС щодо нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю "Логістика-Торгівля-Дистрибуція" пені в сумі 697,16 грн. з податку на додану вартість за наслідками погашення грошових зобов'язань, збільшених податковим повідомленням-рішенням ДПІ у Личаківському районі м. Львова № 0002692320/19359 від 16.08.2011 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістика-Торгівля-Дистрибуція" судовий збір в розмірі 57 (п'ятдесят сім) гривень 35 коп.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 22 липня 2013 року.

Суддя Мричко Н.І.