Постанова № 32511803, 18.07.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2013 року м. Львів № 813/4375/13-а

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., за участю секретаря судового засідання Думич Х.М., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України у м. Дрогобичі та Дрогобицькому районі Львівської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті єдиного внеску,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України у м. Дрогобичі та Дрогобицькому районі Львівської області (далі - управління ПФУ у м. Дрогобичі та Дрогобицькому районі) звернулося до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1) про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків в сумі 1288,80 грн. Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач, як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, всупереч вимог ч. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не в повному обсязі сплатила страхові внески за 2010 рік, що і зумовило появу заборгованості. З метою спонукати відповідача сплатити борг їй було надіслано вимогу № Ф-539 від 01.02.2011 року на суму 1288,80 грн., якої вона не оскаржувала і не виконала. Оскільки заборгованість перед Пенсійним фондом так і не погашено, управління ПФУ звернулося з даним позовом до суду.

На підставі п. 4 ч. 1 ст. 183-2 КАС України суд постановив ухвалу від 4 червня 2013 року про відкриття скороченого провадження у справі за даним позовом, копію якої було надіслано відповідачу.

ФОП ОСОБА_1 надіслала суду письмові заперечення на позовну заяву управління Пенсійного фонду України у м. Дрогобичі та Дрогобицькому районі, у яких вона зазначила про те, що у позивача немає законних підстав для стягнення з неї заборгованості по сплаті страхових. Зокрема, відповідач зазначила, що не отримувала свідоцтва про реєстрацію її платником збору на обов'язкове пенсійне страхування, відтак вважає, що її не було наділено правовим статусом платника страхових внесків. На підставі викладених у письмових запереченнях мотивів просить суд відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою від 17.06.2013 року суд призначив дану справу до розгляду за загальними правилами Кодексу адміністративного судочинства України, про що сторін було повідомлено належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

У судове засідання, призначене на 18.07.2013 року відповідач повторно не з'явилась; на підставі ч. 11 ст. 35 КАС України вважається належно повідомленою про місце, дату та час судового розгляду даної справи сторони, оскільки направлений на її зареєстроване місце проживання поштовий конверт повернувся до суду з відміткою органу поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання».

Представник позивача подав клопотання про розгляд справи без його участі. У тому ж клопотанні зазначив про те, що доводи відповідача не відповідають дійсності, на підтвердження обґрунтованості позовних вимог долучив копію заяв відповідача про взяття її на облік в органах ПФУ, копію звіту ФОП ОСОБА_1 за 2010 рік та докази вручення їй вимоги про сплату боргу № Ф-539 від 01.02.2011 року на суму 1288,80 грн.

За таких обставин суд на підставі ст.ст. 71, 128 КАС України ухвалив розглянути справу без участі сторін на підставі наявних у справі доказів.

Суд з'ясував зміст позовних вимог та заперечень на позов, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини:

ФОП ОСОБА_1 зареєстрована як підприємець 23.07.1999 року виконавчим комітетом Дрогобицької міської ради, про що свідчать відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с.8).

19 липня 1999 року ФОП ОСОБА_1 було зареєстровано платником збору до Пенсійного фонду України на підставі підписаної нею ж заяви встановленої форми (а.с.32). Повідомлення про реєстрацію відповідач отримала, про що є її розписка під текстом заяви.

01 квітня року ФОП ОСОБА_1 як платник страхових внесків, що перебуває на спрощеній системі оподаткування (єдиний податок), подала управлінню ПФУ звіт за 2010 рік про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України (а.с.33-34). Відповідно до даних цього звіту, загальна сума страхових внесків, яка підлягає сплаті за 2010 рік, становить 2044,80 грн., сплачено 756 грн.

01 лютого 2011 року управління ПФУ у м. Дрогобичі та Дрогобицькому районі сформувало вимогу про сплату ОСОБА_1 боргу № Ф-539 на суму 1288,80 грн. (а.с.7), яку надіслано платнику по пошті. Судячи з повідомлення про вручення поштового відправлення, копію якого долучено до матеріалів справи (а.с.35), ФОП ОСОБА_1 отримала цю вимогу 10.02.2011 року.

При прийнятті рішення суд виходить з наступних мотивів:

Відповідно до п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464), який набрав чинності з 01 січня 2011 року, стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІV (у редакції, чинній до 01.01.2011 року, далі - Закон № 1058),підлягають фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. Страхувальниками, згідно з п. 5 ч. 1 ст. 14 Закону №1058, є застраховані особи, зазначені в пунктах 3 і 4 статті 11 та частині першій статті 12 цього Закону. Платниками страхових внесків до солідарної системи, відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону №1058, є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Відповідно до вимог ст. ст. 14, 15, 17 Закону № 1058-ІV відповідач, як страхувальник та платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати у встановлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 цього Закону, страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Законом України «Про внесення змін до законів України «Про державний бюджет України на 2010 рік» та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 08.07.2010 року № 2461-IV викладено у новій редакції підпункт четвертий пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1058, відповідно до якого фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом. Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону № 1058, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж, через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є календарний місяць.

Статтею 106 Закону № 1058 визначено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Мінімальний розмір страхового внеску у 2010 р. розраховувався із суми мінімальної заробітної плати, розмір якої встановлено у ст. 53 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік». Враховуючи розмір мінімальної заробітної плати у 2010 році мінімальний страховий внесок для осіб, що обрали спрощену систему оподаткування у липні-вересні становив 294,82 грн. на місяць, у жовтні-грудні 2010 року - 301,12 грн. Таким чином, загальна сума зобов'язання ФОП ОСОБА_1 перед Пенсійним фондом України по сплаті страхових внесків за липень-грудень 2010 року має становити 2044,80 грн.

На підставі долучених до справи документів суд встановив, що 01.04.2011 року ФОП ОСОБА_1, як платник єдиного податку, подала управлінню ПФУ звіт за 2010 рік про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України. Відповідно до цього звіту загальна сума страхових внесків, яка підлягає сплаті за 2010 рік, становить 2044,80 грн., як і зазначено у звіті ФОП ОСОБА_1 за 2010 рік. Із задекларованої суми сплачено 756,00 грн. Таким чином, заборгованість відповідача по сплаті страхових внесків до Пенсійному фонду України за вказаний період становить 1288,80 грн.

01 лютого 2011 року управління ПФУ у м. Дрогобичі та Дрогобицькому районі сформувало вимогу про сплату боргу № Ф-539 на суму 1288,80 грн., яку надіслано платнику. Судячи з повідомлення про вручення поштового відправлення, копію якого долучено до матеріалів справи, ФОП ОСОБА_1 отримала цю вимогу 10.02.2011 року і, як повідомив позивач, не оскаржувала. Отже, зазначена сума боргу відповідача вважається узгодженою, але станом на дату судового розгляду справи доказів того, що відповідач вживала заходів для її погашення немає.

Суд не бере до уваги доводи відповідача, оскільки такі не стосуються предмету доказування у даній справі та не спростовують факту наявності заборгованості, про стягнення якої заявлено позов.

За таких обставин позовні вимоги управління ПФУ у м. Дрогобичі та Дрогобицькому районі є обґрунтованими, підтверджені долученими до матеріалів справи та дослідженими у судовому засіданні доказами, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача стягувати не належить.

Керуючись ст.ст. 17-19, 71, 94, 158, 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код: НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України у м. Дрогобичі та Дрогобицькому районі Львівської області (м. Дрогобич, пл. Ринок, 3; ідентифікаційний код: 37893404) заборгованість по сплаті страхових внесків в сумі 1288 (одна тисяча двісті вісімдесят вісім) гривень 80 копійок.

Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 22 липня 2013 року.

Суддя Москаль Р.М.