Рішення № 32510179, 15.07.2013, Шахтарський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 249/3569/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

15 липня 2013 р. м.Шахтарськ

Шахтарський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Федорової О.Ф.

при секретарі Олійник Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Шахтарського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного підприємства «Шахтарськантрацит» в особі Відокремленого підрозділу «Шахтоуправління імені 17 Партз'їзду» Державного підприємства «Шахтарськантрацит» про відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до відповідача, в якому просить стягнути з Державного підприємства «Шахтарськантрацит» в особі Відокремленого підрозділу «Шахтоуправління імені 17 Партз'їзду» Державного підприємства «Шахтарськантрацит» на його користь у відшкодування моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров'я під час виконання ним трудових обов'язків в сумі 20 000,00 гривень. Мотивуючи свої позовні вимоги позивач зазначає, що з 1974 року по 1975 рік перебував у трудових відносинах з Відокремленим підрозділом «Шахтоуправління імені 17 Партз'їзду» Державного підприємства «Шахтарськантрацит», працюючи прохідником підземним з повним робочим днем під землею. 25.04.1975 року в результаті виробничої травми були спричинені забита рана низу животу, забій тазу, забита рана голови, забій лівого плечового суглоба. Відповідно до довідки з акту огляду МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках №040563 від 02.08.2006 року та довідки №140361 від 02.08.2006 року ОСОБА_1 остаточно встановлено з 01.08.2006 року ступінь втрати професійної працездатності в розмірі 30% та третя група інвалідності безстроково. Йому протипоказана тяжка фізична праця, в підземних умовах, тривала ходьба. Тривалий час він перебував на стаціонарному лікуванні та до теперішнього часу перебуває на диспансерному обліку. Після часткової втрати працездатності значно змінився його образ життя. Великі незручності доставляє необхідність звертатися до лікувальних закладів, а оскільки він раніше практично не мав проблем із здоров'ям, це викликає в нього багато негативних емоцій. Також незручності доставляє постійний прийом ліків, бо від цього залежить прийом їжі. Складним стало надання допомоги по господарству членам сім'ї. Все це призводить до необхідності докладати додаткові зусилля для організації свого життя. Вважає, що трудове калцтво отримав з вини відповідача та просить стягнути з ДП «Шахтарськантрацит» у відшкодування моральної шкоди, спричиненої нанесенням шкоди його здоров'ю під час виконання трудових обов'язків в сумі 25 000,00 грн.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надав заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує, та просив розглядати справу за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи без його участі не надав.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи сторін суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені наявні факти та відповідні їм правовідносини.

Позивач ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з Відокремленим підрозділом «Шахтоуправління імені 17 Партз'їзду» Державного підприємства «Шахтарськантрацит» з 12.04.1974 року по 01.11.1975 року, працюючи прохідником підземним з повним робочим днем під землею, що підтверджується відповідними записами трудової книжки б/н, виданої 15.07.1973 року.

Відповідно до акту про нещасний випадок на виробництві від 26.05.1975 року ОСОБА_1 під час робочого часу в результаті обвалення породи були спричинені забита рана низу животу, забій тазу, забита рана голови, забій лівого плечового суглоба.

Відповідно до довідки з акту огляду МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках №040563 від 02.08.2006 року та довідки №140361 від 02.08.2006 року ОСОБА_1 остаточно встановлено з 01.08.2006 року ступінь втрати професійної працездатності в розмірі 30% та третя група інвалідності безстроково. Йому протипоказана тяжка фізична праця, в підземних умовах, тривала ходьба.

Статтею 153 Кодексу Законів про працю України передбачено, що на всіх підприємствах, в установах та організаціях повинні утворюватися безпечні та нешкідливі умови праці.

Забезпечення безпечних та нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, обладнання та інших засобів виробництва, стан колективного та індивідуального захисту, які використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.

Отримання позивачем професійних захворювань свідчить про те, що зазначені норми законодавства відповідачем дотримані не були, що власне і призвело до таких наслідків.

Відповідно до ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно рішення Конституційного Суду України №20-пр/2008 від 08.10.2008 року обов'язок по відшкодуванню моральної шкоди громадянам, які постраждали на підприємствах внаслідок виробничої травми чи професійного захворювання, було покладено на підприємства, з чиєї вини відбулися відповідні події.

В судовому засіданні на підставі аналізу приведених доказів беззаперечно встановлена вина відповідача у спричинені позивачеві моральної шкоди внаслідок пошкодження здоров'я.

Відповідно до ст. 1168 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

У відповідності до ст. 23 ЦК України та п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом, залежно від характеру заподіяних фізичних та душевних страждань, їх глибини та погіршення здібностей потерпілого або позбавлення можливості їх реалізації, а також інших негативних наслідків, з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення, при визначені розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Задовольнити вимоги позивача про стягнення 20 000,00 гривень на відшкодування моральної шкоди в повному обсязі, суд не находить можливості, оскільки така сума є завищеною та не відповідає глибині моральних та фізичних страждань позивача, ступеню втрати ним професійної працездатності та групі інвалідності.

Тому суд, враховуючи вимоги розумності, справедливості та виваженості завданої моральної шкоди, з огляду на важкі безстрокові наслідки професійного захворювання, постійний характер негативних наслідків, обмеження життєдіяльності, порушення та зміну звичайного укладу життя і особистих зв'язків, вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача на відшкодування моральної шкоди 9 000,00 гривень, що буде еквівалентним завданим моральним стражданням. При визначені даної суми суд враховує, що характер ушкоджень, які спричинені позивачу внаслідок професійного захворювання не дозволяє у майбутньому сподіватися на чи найменшу реабілітацію функцій організму.

Відповідно до ст.60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Суд вважає, що встановлення факту наявності спричинення позивачу моральної шкоди в даному випадку підтверджено іншими наявними у справі доказами.

Відповідно до положень ч.3 ст.213 ЦПК України, абз.4 п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Згідно ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Відповідно до пп.6 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви про відшкодування моральної шкоди розмір судового збору визначається з урахуванням ціни позову, що встановлюється згідно з підпунктом 1 цього пункту.

Підпунктом 1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.

У відповідності до ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» мінімальна заробітна плата в Україні з 01 січня 2013 року складає 1 147,00 грн.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з Державного підприємства «Шахтарськантрацит» на користь держави судовий збір в розмірі 229,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.153, 237-1 КЗпП України, ст.ст.23, 1168 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 15, 88, 109, 209, 213, 215, 218, 224, 225, 292, 294 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства «Шахтарськантрацит» в особі Відокремленого підрозділу «Шахтоуправління імені 17 Партз'їзду» Державного підприємства «Шахтарськантрацит» про відшкодування моральної шкоди,- задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Шахтарськантрацит», код ЄДРПОУ 32299510, юридична адреса: 86200, Донецька область, м.Шахтарськ, вул.Крупської, буд.20, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у відшкодування моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров'я під час виконання трудових обов'язків в сумі 9 000,00 грн. (Дев'ять тисяч гривень).

Стягнути з Державного підприємства «Шахтарськантрацит», код ЄДРПОУ 32299510, юридична адреса: 86200, Донецька область, м.Шахтарськ, вул.Крупської, буд.20, на користь держави судовий збір в розмірі 229,40 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідачу направити рекомендованим листом із повідомленням копію заочного рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого цивільним процесуальним кодексом України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Донецької області через Шахтарський міськрайонний суд Донецької області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Шахтарського міськрайонного суду

Донецької області О.Ф.Федорова