Рішення № 32507822, 17.07.2013, Тетіївський районний суд Київської області

17.07.2013

Справа № 380\989\2013 рік-ц

Провадження № 2/281/2013 рік

Рішення

Іменем України

17 липня 2013 року Тетіївський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді : Архангельського А.М.

при секретарі : Мирончук О.Р..

з участю представника позивача Мазуренко Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тетієві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості ,-

встановив :

Публічне Акціонерне Товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (далі Позивач) звернулося до суду із названим позовом, в якому просить стягнути із ОСОБА_2 (далі Відповідач) заборгованість за кредитним договором в сумі 21822.54 грн. та судові витрати по справі. Позовні вимоги мотивує тим, що 16.01.2008 року між Позивачем та Відповідачем було укладено кредитний договір № K2XRRX04780003, відповідно до умов якого останньому було надано строковий кредит у розмірі 2698.80 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення по 16.01.2009 року включно. Вказує, що Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання кредиту фізичним особам складає між ним і Банком договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві.

На виконання умов даного договору банк свої зобов'язання виконав належним чином, надавши Відповідачеві кредит в сумі 2698.80 гривень. Проте, в порушення умов кредитного договору, Відповідач належним чином не виконував взятих на себе зобов'язань, а тому станом на 16.04.2013 року має заборгованість по кредитному договору на загальну суму 21822.54 гривні.

В судовому засіданні представник Позивача Мазуренко Т.В. позовні вимоги підтримала, та суду пояснила, що посилання Відповідача на закінчення строку позовної давності, як на підставу відмови у задоволенні позовних вимог є необґрунтованими, оскільки відповідно до ст.259 ч.1 ЦК України позовна давність може бути збільшена за домовленістю сторін і такі строки передбачені в Умовах до кредитного договору з яким був ознайомлений Відповідач.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просить застосувати наслідки спливу строку позовної давності та відмовити в задоволенні позовних вимог. Визнає, що під час підписання договору він був ознайомлений з Умовами надання кредиту Позивачем.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи із наступного.

Так, судом встановлено, що 16.01.2008 року між Позивачем та Відповідачем був укладений строковий кредитний договір № K2XRRX04780003, відповідно до умов якого Відповідачу надано строковий кредит у розмірі 2698.80 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення по 16.01.2009 року включно. Крім того Відповідач був ознайомлений з Умовами з умовами надання споживчого кредиту, відповідно п.1.7.31 Умов, позовна давність за вимогами про повернення кредиту становить 50 років.

Відповідно до умов кредитного договору Відповідач зобов'язувався повернути суму кредиту, відсотків,винагороди відповідно до Заяв та Умов. Проте Відповідач порушував умови кредитного договору щодо повернення кредиту та інших платежів і станом на 16.04.2013 року має заборгованість по кредитному договору на загальну суму 21822.54 гривень, яка складається із заборгованості за кредитом - 2698.00 гривень; заборгованості за відсотками -181.93 грн., заборгованість з комісії - 793.44 грн., заборгованість по пені-16633.02. грн., штраф -500 грн., та штраф відсоток від суми заборгованості.

Встановлені обставини підтверджуються: поясненнями Відповідача та представника Позивача, копією кредитного договору та Умовами до нього (а.с.7-26), розрахунком заборгованості за кредитним договором ( а.с.4-5).

Таким чином, аналізуючи надані по справі і досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до наступного висновку..

Так, відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.

Відповідно до ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок .

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом .

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, а згідно із ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до положень п.5 ст.259 ЦК України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до ч.1 ст.259 ЦК України позовна давність встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Як встановлено судом, Відповідач був ознайомлений із Умовами надання споживчого кредиту під час підписання кредитного договору 16.01.2008 року, в яких відповідно до п.1.7.31 Умов, позовна давність за вимогами про повернення кредиту становить 50 років.

Враховуючи вищевикладене обґрунтування, суд вважає що позов ґрунтується на законі, а тому вимоги Позивача підлягають задоволенню в сумі 21822.54 грн.

Крім того, в силу ст. 88 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь позивача 229.40 гривню документально підтвердженого сплаченого судового збору..

Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 158, 208, 209, 212-215, 218, 294 ЦПК України, ст.ст. 525-527, 530, 536,611,256, 257,259 ЦК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер:НОМЕР_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, тимчасово не працюючого на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", код ЄДРПОУ 14360570, МФО № 305299: в рахунок погашення заборгованості по кредиту - 21822 (двадцять одну тисячу вісімсот двадцять дві ) гривні 54 копійки на рахунок № 29092829003111 та в рахунок погашення судових витрат 229 ( двісті двадцять дев'ять) гривен 40 копійок на рахунок № 64993919400001.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя : А.Архангельський