Рішення № 32507633, 17.07.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.07.13р. Справа № 904/4231/13За позовом: Публічного акціонерного товариства ДТЕК "Павлоградвугілля", м. Павлоград Дніпропетровської області

До відповідача-1: Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

До відповідача-2: Державного підприємства "Донецька залізниця", м. Донецьк

Про: стягнення 815,93 грн.

Суддя: Колісник І.І.

Представники:

Від позивача: Шиян Є.І., довіреність від 28.12.2012 року, представник.

Від відповідача-1: Шляєв І.В., довіреність № 81 від 01.01.2013 року, провідний юрисконсульт юридичного сектору структурного підрозділу "Служба комерційного роботи та маркетингу".

Від відповідача-2: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство ДТЕК "Павлоградвугілля" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом та просить стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" та Державного підприємства "Донецька залізниця" вартість недостачі вантажу у сумі 815,93 грн., судовий збір у сумі 1 720,50 грн.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що 14.12.2012 року зі станції відправлення Миколаївка - Донецька Придніпровської залізниці позивачем було відправлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Зуєвська ТЕС" вугілля кам'яне марки г-газовий відповідно до залізничної накладної № 45053352. Позивач зазначає, що 18.12.2012 року на станції призначення Сороче Донецької залізниці був складений комерційний акт БИ № 558878/57 про виявлення недостачі вантажу. Як вбачається з акту у вагонах № 59726166 та №56957301 виявлена недостача вантажу у загальній кількості 3 350 кг. та зазначено, що вказаний вагон у технічному стані справний.

Позивач вважає, що відповідачами не забезпечено збереження вантажу під час перевезення, внаслідок чого в спірному вагоні виникла недостача вантажу, вартість якої просить стягнути з урахуванням природної втрати вантажу. Оскільки залізнична накладна №45053352 містила переуступний підпис на право пред'явлення позову Публічному акціонерному товариству ДТЕК "Павлоградвугілля", позивачем заявлений позов на підставі статті 133 Статуту залізниць України.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позову з наведених у ньому підстав.

Державне підприємство "Придніпровська залізниця" проти позову заперечує та просить у його задоволенні відмовити, посилаючись на те, що належним відповідачем у справі та особою, на яку покладається відповідальність за втрату вантажу, відповідно до статті 131 Статуту залізниць України, є залізниця призначення вантажу, тобто Державне підприємство "Донецька залізниця".

У судовому засіданні представник відповідача-1 підтримав заперечення на позов з наведених у відзиві підстав.

Представник відповідача-2 у судове засідання не з'явився, про день, час, місце розгляду справи був повідомлений належним чином відповідно до вимог частини 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України за адресою, зазначеною у позові, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (ухвали), яке отримане відповідачем 01.07.2013 року (а.с. 28).

18.06.2013 року від Державного підприємства "Донецька залізниця" надійшло клопотання про направлення матеріалів справи № 904/4231/13 за підсудністю до господарського суду Донецької області.

Клопотання мотивоване тим, що відповідно до статті 131 Статуту залізниць України претензії, що виникли з приводу перевезення вантажів, заявляються залізниці призначення вантажу, тобто до Державного підприємства "Донецька залізниця", тому Державне підприємство "Придніпровська залізниця" є неналежним відповідачем у справі. На підставі статей 12, 13, 14, 15, 16, 17 Господарського процесуального кодексу України віднесені до підсудності господарському суду справи у спорах, що виникають з договору перевезення, в яких одним із відповідачів є орган транспорту, розглядаються господарським судом за місцем знаходження транспорту.

Розгляд справи був відкладений з 21.06.2013 року на 17.07.2013 року.

У судовому засіданні 17.07.2013 року проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

14 грудня 2012 року за залізничною накладною № 45053352 зі станції Миколаївка-Донецька Придніпровської залізниці здійснено відправлення Товариству з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Зуєвська ТЕС" (станція Сороче Донецької залізниці) вугілля кам'яне марки г-газовий ГР 0-200, вантажовідправником якого є Публічне акціонерне товариство ДТЕК "Павлоградвугілля". Згідно з залізничною накладною № 45053352 вантаж маркований по всій довжині вагону сухим вапняком. Здійснені заходи проти змерзання шляхом зменшення вологості менше 7,5% (а.с. 10).

Залізнична накладна № 45053352 містить переуступний підпис - право на пред'явлення претензії та позову передано Публічному акціонерному товариству ДТЕК "Павлоградвугілля".

18 грудня 2012 року на станції Сороче Донецької залізниці складений комерційний акт БИ № 558878/57, відповідно до якого на підставі листа вантажоодержувача № 09-11/6336 від 17.12.2012 року, згідно зі статтею 52 Статуту залізниць України залізницею здійснений огляд вагонів № 59726166 та № 56957301. Під час огляду виявлений вантаж вугілля Р (0-200), завантажений рівномірно, нижче рівнів бортів, маркування відсутнє, покриття не порушене, наявні природні скоси, слідів розкрадання не виявлено, протікання вантажу відсутнє, вагони у технічному стані справні. Проведено комісійну видачу вантажу із вказаних вагонів на електронних вагах вантажоодержувача (ВВЕТ - 150 т, Держповірка 30.10.2012 року) комісією у складі: комерційного агента Челях І.В., ДС Кузнєцовою В.Н., прийомоздавальника залізниці Кисельовою Є.А. За документами у вагоні № 59726166 нетто - 65 759 кг, тара - 23 400 кг, брутто - 89 150 кг, за результатами зважування фактично виявлено: нетто - 64 150 кг, тара - 23 400 кг, брутто - 84 900 кг, що менше ніж зазначено у документі на 1 600 кг. За документами у вагоні № 56957301 значиться нетто - 64 450 кг, тара - 22 200 кг, брутто - 86 650 кг, за результатами зважування фактично виявлено: нетто - 62 700 кг, тара - 22 200 кг, брутто - 84 900 кг, що менше ніж зазначено у документі на 1 750 кг.

Акт складений у відповідності з правилами складання актів.

Позивач розрахував вартість нестачі вантажу та просить стягнути її з відповідачів-1, 2, що і є причиною виникнення спору.

Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини (стаття 924 Цивільного кодексу України).

Згідно з пунктом 129 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 року (надалі - Статут) обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Відповідно до статті 114 Статуту залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу (стаття 115 Статуту).

Відповідно до частини 3 статті 314 Господарського кодексу України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Факт нестачі за спірним перевезенням у вагонах № 59726166 та № 56957301, підтверджується матеріалами справи, зокрема комерційним актом БИ № 558878/57 від 18.12.2012 року.

Як вбачається з комерційного акту БИ № 558878/57 від 18.12.2012 року, під час прийняття вантажу була виявлена нестача вантажу у кількості 3 350 кг. (1 600 кг. у вагоні №59726166 та 1 750 кг. у вагоні № 56957301).

Позивач розрахував вартість нестачі спірного вантажу з урахуванням природної втрати ваги - 1% відповідно до п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за № 862/5083) та вартості 1 тони вантажу у сумі 748,56 грн.

При цьому позивач розрахував вартість втрати вантажу лише у вагоні № 59726166 (нетто - 65 750 кг., недостача склала 1 600 кг.), а при підрахунку зазначив недостачу вантажу у розмірі 1 750 кг., тобто зазначив недостачу, виявлену у вагоні № 56957301 (нетто у вагоні № 56957301 - 64 450 кг.).

Таким чином, вартість відповідальної нестачі, виявленої у вагоні № 59726166 складає 705,52 грн. відповідно до наступного розрахунку:

65 750 кг./100 = 657,5 кг.

1 600 кг. - 657,5 кг. = 942,50 кг. (або 0,9425 т.)

0,9425 т. х 748,56 грн. = 705,52 грн.

Спірні відносини сторін виникли при перевезенні вантажів залізницею, тому мають регулюватися Статутом залізниць України, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98 року № 457 та визначає обов'язки, права і відповідальність залізниці, а також підприємств, організацій, установ, які користуються залізничним транспортом.

Згідно зі статтею 31 Статуту залізниць України залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.

Водночас частиною 5 статті 31 Статуту залізниць України встановлено, що придатність рухомого складу, зокрема вагонів, для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами.

Відповідно до статті 133 Статуту залізниць України передача іншим організаціям або громадянам права на пред'явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені.

Передача права на пред'явлення претензій і позовів засвідчується переуступним підписом на документі (накладній, вантажній, багажній квитанції), а для уповноваженої особи - довіреністю, оформленою згідно із законодавством.

Відповідно до статті 129 Статуту залізниць України обставини, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, посвідчуються комерційним актом.

У комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена незбереженість, а також обставини, які могли бути причиною виникнення незбереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу. Ніякі припущення та висновки про причини незбереженості або про вину відправника і залізниці до акта не вносяться.

Відповідно до абзацу 6 пункту 3.3 роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 року (зі змінами та доповненнями) № 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" порядок складання комерційних актів передбачено Правилами складання актів. Якщо у комерційному акті відсутній докладний опис обставин, за яких сталося незбереження вантажу, зокрема, про стан запірно-пломбувальних пристроїв та пломб, технічного стану вагона (контейнера) тощо, залізниця несе відповідальність за незбереження вантажу, доки не доведе відсутність своєї вини.

У комерційному акті зазначається, чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, а також про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах. У разі неправильного завантаження, розміщення, закріплення вантажу в акті зазначається, яке порушення було допущено (пункт 9 Правил складання актів (стаття 129 Статуту залізниць), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 року № 334).

Як вбачається з комерційного акту БИ № 558878/57 від 18.12.2012 року, вагони 59726166 та № 569573013, у яких виявлена недостача вантажу, справні. Крім того, з комерційного акту БИ № 558878/57 від 18.12.2012 року вбачається відсутність маркування.

У разі витікання, псування або підмочування вантажу внаслідок технічної несправності вагона (контейнера), крім комерційного акту, складається також акт про технічний стан вагона (додаток 2 до Правил складання актів) (абзац 4 пункту 3.3 роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 року (зі змінами та доповненнями) № 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею").

Відповідно до статті 131 Статуту залізниць України претензії, що виникли з приводу перевезення вантажів, заявляються залізниці призначення вантажу.

Зважаючи на викладене, суд вбачає вину відповідача-2 (залізниці станції призначення вантажу) у нестачі вугілля.

Вартість відповідальної нестачі, виявленої у вагоні № 59726166, з урахуванням природної втрати ваги 1% - 657,50 кг (65 750 кг. х 1% : 100%) та вартості 1 тони вантажу у сумі 748,56 грн. складає 705,52 грн. (1 600 кг. - 657,5 кг. = 942,50 кг.; 942,5 кг. х 748,56 грн. : 1000 кг. = 705,52 грн.

Розрахунку відповідальної нестачі, виявленої у вагоні № 56957301, позивачем не надано, позовних вимог щодо недостачі у вагоні № 56957301 не пред'явлено.

За викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню частково у сумі 705,52 грн.

Суд відхиляє клопотання Державного підприємства "Донецька залізниця" про направлення матеріалів справи № 904/4231/13 за підсудністю до господарського суду Донецької області з наступних підстав.

Відповідно до статей 13, 15 Господарського процесуального кодексу України підсудність справ визначається за предметними і територіальними ознаками. Виняток з цього правила становить виключна підсудність справ (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України, пункт 20 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 року № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам").

Справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача (частина 3 статті 15 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 16 Господарського процесуального кодексу України віднесені до підсудності господарського суду справи у спорах, що виникають з договору перевезення, в яких одним з відповідачів є орган транспорту, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням цього органу.

Публічним акціонерним товариством ДТЕК "Павлоградвугілля" позов пред'явлено до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" та до Державного підприємства "Донецька залізниця", тобто відповідачами у справі є два органи транспорту, тому справа №904/4231/13 підсудна господарському суду Дніпропетровської області. Приписи статті 131 Статуту залізниць України розглядаються судом при вирішенні спору по суті, в тому числі щодо визнання особи, яка має відповідати за нестачу вантажу, а не в контексті підсудності спору у даній справі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача-2 пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 1 487,69 грн.

Керуючись статтями 4, 15, 16, 32-34, 36, 43-44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Донецька залізниця" (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 68, ідентифікаційний код 01074957) на користь Публічного акціонерного товариства ДТЕК "Павлоградвугілля" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Леніна, 76, ідентифікаційний код 00178353) вартість недостачі вантажу у сумі 705,52 грн., судовий збір у сумі 1 487,69 грн.

У решті позовних вимог відмовити.

У задоволенні позову до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 22.07.2013 року.

Суддя І.І. Колісник