Ухвала суду № 32507346, 17.07.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Галатіна О.О.

Суддя-доповідач - Блохін А. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2013 року справа №805/5385/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Блохіна А.А., суддів: Міронової Г.М., Юрко І.В., при секретарі Манаєві М.В., за участю представника позивача Сагіна М.В., представника відповідача Гой В.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 червня 2013 року у справі № 805/5385/13-а за позовом Публічного акціонерного товариства «Єнакієвський металургійний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 19 березня 2013 року № 0000271517/7457/15-17/1-1-00191193,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 19 березня 2013 року № 0000271517/7457/15-17/1-1-00191193.

В обґрунтування позову зазначив, що відповідачем в періоді з 21.01.2013 року по 19.02.2013 року було проведено камеральну перевірку позивача, щодо від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та суми бюджетного відшкодування задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за грудень 2012 року. За результатами перевірки складено акт № 128-15-17/1-1/00191193 від 19.02.2013 року. У висновках акту зазначено, що перевіркою підтверджено відображення позивачем у декларації за грудень 2012 року бюджетне відшкодування ПДВ у сумі 7156488 грн. в порушення п. 200.1 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та п. 21 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну України № 1492 від 25.11.2011 року, у зв'язку з чим завищено від'ємне значення різниці грудня 2012 року, що включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 22085,00 грн. На підставі акту перевірки СДПІ по роботі з великими платниками податків в м. Донецьку, прийняте податкове повідомлення-рішення від 19 березня 2013 року № 0000271517/7457/15-17/1-1-00191193, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 22085 грн. Такі висновки податковий орган робить виходячи з того, що начебто позивачем у грудні 2012 року до податкової звітності з податку на додану вартість неправомірно заявлено від'ємне значення, яке утворилось у листопаді 2012 року по операції з ТОВ «Гидротехінвест». ТОВ «Гидротехнінвест» в свою чергу порушило порядок реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв'язку з чим позивач надав скаргу про таке порушення, а на підтвердження господарських відносин з ТОВ «Гидротехнівест» позивач додав до скарги видаткову накладну, в якій не зазначив номер довіреної особи на отримання товару. Отже, податковий орган вважає, що позивачем неправомірно було включене від'ємне значення по операціях за листопад 2012 року у податковій звітності у грудні 2012 року, а первинні документи на підтвердження вказаної операції не відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10 червня 2013 року позов Публічного акціонерного товариства «Єнакієвський металургійний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 19 березня 2013 року № 0000271517/7457/15-17/1-1-00191193 задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від 19 березня 2013 року № 0000271517/7457/15-17/1-1-00191193 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 22085 грн.

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, просив постанову суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити. В апеляційній скарзі відповідач вказує, що оскаржувана постанова суду є такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Також апелянт зазначає, що позивачем разом з податковою декларацією за грудень 2012 року подана заява зі скаргою на постачальників і з видатковою накладною від 29 листопада 2012 року на суму 132510 грн., у т.ч. ПДВ 22085,00 грн., наданий первинний документ не відповідає вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив ії задовольнити. Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, вважав постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, осіб які приймали участь у справі, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановила наступне.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно із ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди у тому числі перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Єнакієвський металургійний завод» є юридичною особою, зареєстрований виконавчим комітетом Єнакієвської міської ради Донецької області, перебуває на податковому обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби.

21 січня 2013 року по 19.02.2013 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби проведено камеральну перевірку Публічного акціонерного товариства «Єнакієвський металургійний завод», щодо від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за грудень 2012 року. Перевіркою підтверджено відображене ПАТ «ЄМЗ» у декларації за грудень 2012 року бюджетне відшкодування ПДВ у сумі 71 564 688 грн. Перевіркою було встановлено порушення п. 200.1 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 розділу 5 Податкового кодексу України та п. 2 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року № 1492 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 року за № 1490/20228, позивачем завищено від'ємне значення різниці грудня 2012 року, що включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) кредиту на суму 22085 грн. За результатами проведеної перевірки прийняте податкове повідомлення-рішення від 19 березня 2013 року № 0000271517/7457/15-17/1-1-00191193, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 22085 грн. Розбіжності у сумах по ПДВ у позивача та податкового органу виникли з огляду на те, що податковий орган вважає, що позивач неправомірно включив від'ємне значення у грудні 2012 року, сформоване по господарській операції з ТОВ «Гидротехнівест» за листопад 2012 року та не підтвердив належно оформленими первинними документами суми по вказаній господарській операції. Колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, яка не підлягає задоволенню, з огляду на наступне. Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Згідно з п. 198.2 цієї ж статті Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Відповідно до п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної. Між позивачем та ТОВ «Гидротехінвест» було укладено договір поставки № 12-002651 від 18 липня 2012 року. На виконання умов вказаного договору ТОВ «Гидротехнінвест» видало позивачу видаткову накладну № РН-291112 від 29 листопада 2012 року на суму 110 425,00 грн., ПДВ 22 085,00 грн., а всього 132 510,00 грн. та рахунок фактуру на вказану суму. Податкову накладну видано не було. Приписами п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим. Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Відповідно до приписів цієї статті Публічне акціонерне товариство «ЄМЗ» надало до податкового органу декларацію з ПДВ за грудень 2012 року від 17.01.2013 року, у якій до складу податкового кредиту була включена сума ПДВ у розмірі 22085 грн. за податковою накладною № 1 від 29.11.2012 року від ТОВ «Гидротехнівест». Разом з декларацією з ПДВ за грудень 2012 року підприємство подало заяву зі скаргою на постачальників (додаток 8) та надало завірені копії видаткової накладної, рахунків фактури, декларації про прийняття вантажу. Таким чином, позивач скористався своїм правом на віднесення сум податку на підставі заяви про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в ЄРПН) та надав таку заяву разом з податковою звітністю за грудень 2012 року. Аналізуючи приписи ст. 198 Податкового кодексу України, платнику податку надано право на включення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних протягом 365 календарних днів з дати її виписки. Крім того, в Податковому кодексі України відсутні норми, які б забороняли включати суми податку у зв'язку з відмовою постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в ЄРПН) на підставі первинних документів оформлених належним чином у межах строку, передбаченому ст. 198 Податкового кодексу України. Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що податкова накладна постачальника ТОВ «Гидротехінвест» за № 1 від 29.11.2012 року на суму 132510,00 грн. в т.ч. ПДВ 22085 грн. отримана підприємством 31.12.2012 року і включена до реєстру отриманих податкових накладних. З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що у позивача наявне право на включення до складу податкового кредиту суму податку на підставі отриманих податкових накладних протягом 365 календарних днів з дати її виписки, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді суму ПДВ на підставі таких податкових накладних, а отже позивач заявив суму податкового кредиту у грудні 2012 року по податковій накладній за листопад 2012 року, тобто в межах строку передбаченого податковим законодавством. З огляду на це, на думку суду першої інстанції, відповідачем неправомірно було зменшене бюджетне відшкодування на суму кредиту заявлену за податковою накладною № 1 від 29.11.2012 року. Також, суд першої інстанції дійшов висновку про неприйняття посилання відповідача на те, що надані позивачем до податкової звітності з заявою первинні документи не відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Відповідно до приписів ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Таким чином, у вказаній нормі закону відсутні норми, яки б закріплювали обов'язок фіксування у бухгалтерському документі відомості про довіреність. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Оскільки під час розгляду справи відповідач не довів правомірність рішення, що є предметом оскарження в даній справі, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з чим погоджується колегія суддів. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції були правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається. З огляду на вищезазначене та керуючись ст.ст. 195, 196, п.1, ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 червня 2013 року у справі № 805/5385/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 червня 2013 року у справі № 805/5385/13-а за позовом Публічного акціонерного товариства «Єнакієвський металургійний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 19 березня 2013 року № 0000271517/7457/15-17/1-1-00191193 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст ухвали виготовлено 22 липня 2013 року.

Головуючий: А.А.Блохін

Судді: Г.М.Міронова

І.В.Юрко