Ухвала суду № 32507296, 17.07.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кисельова Є.О.

Суддя-доповідач - Блохін А. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2013 року справа №812/3809/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Блохіна А.А., суддів: Міронової Г.М., Юрко І.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 травня 2013 року у справі № 812/3809/13-а за позовом ОСОБА_2 до начальника відділу державної виконавчої служби Алчевського міського управління юстиції Лаптінова В.В., відділу державної виконавчої служби Алчевського міського управління юстиції про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до начальника відділу державної виконавчої служби Алчевського міського управління юстиції Лаптінова В.В., відділу державної виконавчої служби Алчевського міського управління юстиції про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що 29.03.2013 начальником ВДВС Алчевського МУЮ був отриманий запит в порядку ч.2 ст.5 ЗУ «Про доступ до публічної інформації» щодо надання письмової інформації стосовно виконання виконавчого напису від 22.03.2012 № 1215, вчиненого на заставлене рухоме майно, що належить ОСОБА_2

Посилається на ЗУ «Про доступ до публічної інформації», Конституцію України та вважає, що 1 відповідач вчиняє бездіяльність, яка виражена в ненаданні повної та необґрунтованої відповіді на запит від 29.03.2013.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 30 травня 2013 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до начальника відділу державної виконавчої служби Алчевського міського управління юстиції Лаптінова В.В., відділу державної виконавчої служби Алчевського міського управління юстиції про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.

Не погодившись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, просив постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. В апеляційній скарзі позивач зазначив, що суд першої інстанції не з'ясував усі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, неправильно надав правову оцінку обставинам у справі, неправильно застосував норми матеріального і процесуального права. Також зазначив, що в порушення Закону України "Про доступ до публічної інформації" Конституції України відповідач відмовив в наданні інформації.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановила наступне.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що 29.03.2013 на виконання до ВДВС Алчевського МУЮ надійшов запит в порядку ч.2 ст.5 ЗУ «Про доступ до публічної інформації», у якому позивач - ОСОБА_2 запитує чи буде виконуватись відповідачем виконавчий лист від 22.03.2012 № 1215, виданий приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про звернення стягнення на рухоме майно, що належить ОСОБА_2 (а.с. 5).

Зі змісту запиту від 29.03.2013 вбачається, що позивачем ставиться питання щодо виконання виконавчого документа, яке безпосередньо стосується самого позивача - ОСОБА_2

Колегія суддів перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст.1 ЗУ «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Згідно з ч.2 ст. 5 цього Закону забезпечення доступу до інформації є надання інформації за запитами на інформацію.

Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про виконавче провадження» вернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.

Так, 03.04.2013 начальником ВДВС Алчевського МУЮ було надано відповідь на запит позивача від 29.03.2013, в якому було роз'яснено, що вказаний запит не є запитом в порядку ч.2 ст. 5 ЗУ «Про доступ до публічної інформації», а є запитом щодо стану виконання виконавчого документа стосовно боржника ОСОБА_2, та відповідно не є публічною інформацією, а тому буде розглянуто в порядку ЗУ «Про звернення громадян».

Вказану відповідь від 03.04.2013 на запит від 29.03.2013 направлено позивачу поштою, що підтверджується копією журналу вихідної кореспонденції (а.с. 57-59).

Крім того, 08.04.2013 відповідачем додатково надано відповідь на запит від 29.03.2013 та роз'яснено, що ОСОБА_2 має право звернутися до суду для вирішення питання щодо скасування виконавчого напису від 22.03.2012 № 1215, виданого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет застави, що належить ОСОБА_2 для задоволення вимог ТОВ «ОТП Факторинг Україна».

Відповідно ст. 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запит можуть подавати в усній, письмовій чи іншій формі ( поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.

Згідно ст.20 цього Закону розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до ст.15 ЗУ «Про звернення громадян» Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.

Згідно зі ст. 20 цього Закону звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Стосовно позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності начальника ВДВС Алчевського МУЮ Лаптінова В.В. щодо ненадання інформації на запит від 29.03.2013., суд першої інстанції заначив, що на звернення позивача від 29.03.2013 у встановлений ЗУ «Про доступ до публічної інформації» п'ятиденний строк було надано відповідь від 03.04.2013, та додатково 08.04.2013 у встановлений ЗУ «Про звернення громадян» надано відповідь на звернення позивача від 29.03.2013.

Стосовно твердження позивача, що відповідачем відповідь взагалі не направлялась на адресу його фактичного проживання та те, що з журналу вихідної кореспонденції взагалі неможливо встановити, який документ йому було направлено, суд першої інстанції зазначив наступне.

Позивачу 03.04.2013 було направлено відповідь на запит від 29.03.2013, що підтверджується журналом вихідної кореспонденції, з якого вбачається, що 03.04.2013 за вих. № 6241 ОСОБА_2 направлено зазначену відповідь на запит.

Відповідно до п. 2.10 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 25.12.2008 N 2274/5 вихідна кореспонденція відправляється через діловода не пізніше наступного робочого дня після підписання (затвердження) документа (супровідного листа). Для реєстрації таких документів у Відділі ведеться Журнал реєстрації вихідної кореспонденції (додаток 5).

Відповідно до ст. 31 ЗУ «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Додатково ані ЗУ «Про виконавче провадження», ані Порядок роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 25.12.2008 2274/5, не встановлюють обов'язкового порядку направлення іншої кореспонденції, у даному випадку - відповіді на звернення, рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Тобто, відповідачем 03.04.2013 було надано відповідь на звернення позивача від 29.03.2013 та зареєстровано у журналі вихідної кореспонденції у відповідності до вимог Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 25.12.2008 2274/5 та ЗУ «Про виконавче провадження».

Оскільки під час розгляду справи не було підтверджено бездіяльності дій відповідача та встановлено, що відповідач у встановлений законом термін розглянув звернення позивача та в той же день направив на адресу позивача відповідь за результатами розгляду звернення, суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог, з чим погоджується колегія суддів.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції були правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

З огляду на вищезазначене та керуючись ст.ст. 195, 196, п.1, ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 травня 2013 року у справі № 812/3809/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 травня 2013 року у справі № 812/3809/13-а за позовом ОСОБА_2 до начальника відділу державної виконавчої служби Алчевського міського управління юстиції Лаптінова В.В., відділу державної виконавчої служби Алчевського міського управління юстиції про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий: А.А.Блохін

Судді: Г.М.Міронова

І.В.Юрко