Постанова № 32506347, 10.07.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2013 р. Справа№ 910/6260/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорної Л.В.

суддів: Смірнової Л.Г.

Тищенко О.В.

при секретарі Громак В.О.

за участю представників сторін: від позивача - Галкін В.Ю. (представник за довіреністю);

від відповідача - Громніцький Ю.П. (представник за довіреністю)

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»

на рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2013 року

по справі № 910/6260/13 (суддя - Полякова К.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз»

до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна

компанія «Нафтогаз України»

про зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.04.2013 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» задоволені у повному обсязі.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз Україна» звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2013 року у справі № 910/6260/13 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.06.2013 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз Україна» прийнято до провадження.

Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз» заперечує проти апеляційної скарги та просить залишити рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2013 року у справі № 910/6260/13 без змін, з підстав викладених у відзиві.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Публічне акціонерне товариство «УКРТРАНСГАЗ» створено відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України «Про реорганізацію дочірніх компаній Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» від 13.06.2012 № 360-р, наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України «Про реорганізацію Дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» від 18.07.2012 № 530 внаслідок реорганізації шляхом перетворення у публічне акціонерне товариство Дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», яка створена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.1998 №1173 «Про розмежування функцій з видобування, транспортування, зберігання і реалізації природного газу». Відповідно до п.1.2 статуту ПАТ «УКРТРАНСГАЗ», належним чином засвідчена копія якого наявна в матеріалах справи, Товариство є правонаступником усіх майнових та немайнових прав та обов'язків Дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».

Положеннями постанови КМУ від 24.07.1998 № 1173 «Про розмежування функцій з видобування, транспортування, зберігання і реалізації природного газу» (п.1) передбачено, що основними видами діяльності ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» є здійснення господарської діяльності з транспортування природного газу магістральними трубопроводами та зі зберігання природного газу.

Зміст статуту ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» свідчить про те, що одним з основних напрямів діяльності ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» є надання послуг з транспортування природного та нафтового газу магістральними газопроводами (п.п.3.2.1 п.3.2 статуту).

Згідно ст. 44 Закону України «Про нафту і газ» у межах Єдиної газотранспортної системи України відповідно до закону діють обов'язкові для всіх організаційних структур виробнича дисципліна, правила надання оперативної інформації про обсяги газопостачання, об'єм, режим транспортування і споживання газу, обліковий час і т. ін.

В Україні діє єдина централізована диспетчерська система оперативно-технологічного управління виробництвом, передачею та постачанням природного газу.

На Об'єднане диспетчерське управління позивача (на даний час центральний диспетчерський департамент ПАТ «УКРТРАНСГАЗ») (надалі ОДУ / ЦДД позивача) покладено функцію, передбачену ст. 4 Закону України «Про нафту і газ», а саме контроль за постійним і безперервним збалансуванням видобутку, постачання і споживання газу, для забезпечення якого встановлюється єдине диспетчерське (оперативно-технологічне) управління Єдиною газотранспортною системою України.

При надходженні природного газу в газотранспортну систему України, де відбувається змішування як природного газу власного видобутку, так й імпортованих обсягів газу, його транспортування магістральними трубопроводами здійснюється в загальному потоці до мереж газорозподільних підприємств, які в подальшому транспортують газ безпосередньо споживачам газу, або безпосередньо до суб'єктів господарювання, які напряму підключені до магістральних трубопроводів («прямі споживачі»).

ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» не є газовидобувним підприємством та не має власних ресурсів природного газу для реалізації споживачам.

Положеннями ст. 308 Господарського кодексу України передбачено, що вантаж до перевезення приймається перевізниками залежно від виду транспорту та вантажу в місцях загального або незагального користування. Відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення.

ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» як перевізник вантажу - природного газу є його володільцем при надходженні такого газу в газотранспортну систему позивача і у відповідності до положень ст. 308 Господарського кодексу України відповідає за збереження вантажу з моменту його отримання.

В четвертому кварталі 2007 року діяльність позивача з транспортування природного газу магістральними трубопроводами регулювалась положеннями Закону України «Про трубопровідний транспорт», Постанови КМУ № 1729 від 27.12.2001, якою затверджено Порядок забезпечення споживачів природним газом, Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з транспортування природного і нафтового газу магістральними трубопроводами, що затверджені постановою НКРЕ України № 856 від 30.09.2005 (далі - Ліцензійні умови), які діяли у 2007-2008 роках.

Згідно п.п.2 п.2 постанови КМУ №1729 від 27.12.2001 в редакції, яка діяла в четвертому кварталі 2007 року, потреби в природному газі установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів, підприємств комунальної теплоенергетики, теплових електростанцій, електроцентралей та котелень суб'єктів господарювання (далі - підприємства), зокрема блочних (модульних) котелень (в обсязі, що використовується для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання, за умови ведення такими підприємствами окремого приладового та бухгалтерського обліку тепла і гарячої води), задовольнялись з ресурсів природного газу Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» імпортного походження, а у разі недостатності - з ресурсу природного газу власного видобутку за умови щомісячного задоволення потреби населення у природному газі.

Відповідно до п.п.3 п.2 вказаної постанови потреби позивача, суб'єктів господарювання, що мають ліцензію на провадження господарської діяльності з розподілу природного і нафтового газу, для їх технологічних та інших виробничих потреб, в четвертому кварталі 2007 року повинні були задовольнятись з ресурсів імпортованого природного газу або з ресурсів природного газу Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» імпортного походження, а у разі його недостатності - з ресурсу природного газу власного видобутку, за умови щомісячного задоволення потреби населення у природному газі.

Згідно п.п. 5 п. 2 вищезазначеної постанови від 27.12.2001 в четвертому кварталі 2007 року потреби в природному газі промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання задовольнялись з ресурсів газу: Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», отриманих за зовнішньоекономічними контрактами та договорами купівлі-продажу; товариств (підприємств), утворених за участю Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», які закуповували природний газ за зовнішньоекономічними контрактами; суб'єктів господарювання, що здійснювали видобуток природного газу, крім обсягів газу, які згідно з абзацом першим підпункту 1 пункту 2 постанови КМУ № 1729 від 27.12.2001 підлягали продажу Національній акціонерній компанії «Нафтогаз України»; інших постачальників газу, які закуповували газ за зовнішньоекономічними контрактами; отриманого з Марківського газоконденсатного родовища за зовнішньоекономічними контрактами (угодами).

Проаналізувавши зміст положень постанови КМУ №1729 від 27.12.2001 «Про забезпечення споживачів природним газом» в редакції, яка діяла в четвертому кварталі 2007 року, суд першої інстанції дійшов висновку, що в четвертому кварталі 2007 року потреби промислових споживачів задовольнялись, передусім, з ресурсів газу імпортованого походження Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», а бюджетних установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів, підприємств комунальної теплоенергетики, теплових електростанцій, електроцентралей та котелень суб'єктів господарювання (далі - підприємства), зокрема блочних (модульних) котелень, позивача, суб'єктів господарювання, що мають ліцензію на провадження господарської діяльності з розподілу природного і нафтового газу, для їх технологічних та інших виробничих потреб, - з ресурсів газу імпортованого походження Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», а у разі його недостатності - з ресурсу природного газу власного видобутку, за умови щомісячного задоволення потреби населення у природному газі.

Відповідно до п. 4 Порядку забезпечення споживачів природним газом, затвердженим постановою КМУ № 1729 від 27.12.2001, відповідач є суб'єктом, який розробляє на основі прогнозного річного балансу надходження та розподілу природного газу в Україні на кожний наступний місяць розрахунковий (плановий) баланс надходження та розподілу природного газу в Україні.

Наказом Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» № 35 від 30.01.2007 встановлено, що в 2007 році потреби в природному газі задовольняються: установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів - з ресурсів природного газу НАК «Нафтогаз України» імпортованого походження; підприємств комунальної теплоенергетики, теплових електростанцій, теплоелектроцентралей та котелень суб'єктів господарювання, в тому числі, блочних (модульних) котелень (в обсягах, що використовуються для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання, за умови ведення такими підприємствами окремого приладового та бухгалтерського обліку тепла та гарячої води) - з ресурсів природного газу НАК «Нафтогаз України»; промислових споживачів та інших суб'єктів господарської діяльності - з ресурсів імпортованого газу та ресурсів газу власного видобутку газодобувних підприємств, крім тих обсягів, що реалізуються НАК «Нафтогаз України» для задоволення потреб населення; позивача, суб'єктів господарської діяльності, що мають ліцензію на розподіл природного і нафтового газу для виробничо-технологічних витрат (далі - ВТВ), власних потреб, для реалізації газу як моторного палива через АГНКС та для наповнення газопроводів - з ресурсів імпортованого газу.

Таким чином, наказ Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» № 35 від 30.01.2007 відображає положення постанови КМУ №1729 від 27.12.2001 щодо визначення ресурсів забезпечення в природному газі різних категорій споживачів у 2007 році.

Відповідно до розрахункового балансу надходження та розподілу природного газу по Україні на листопад 2007 року, затвердженого Національною компанією «Нафтогаз України» згідно додатку № 1 до листа №6/1-1714-5799 від 23.10.2007, передбачений розподіл природного газу: для бюджетних організацій (з ресурсів ДК «Газ України») в обсязі 150 млн. куб. м.; для підприємств комунальної теплоенергетики (з ресурсів ДК «Газ України») в обсязі 1 600 млн. куб. м.; для промисловості, в тому числі, через ДК «Газ України» на обсяг 7 млн. куб. м. (з ресурсів ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО»).

В розрахунковому балансі надходження та розподілу природного газу по Україні на грудень 2007 року, затвердженого Національною компанією «Нафтогаз України» згідно додатку №1 до листа № 6/1-1966-6432 від 30.11.2007, передбачений розподіл природного газу: для бюджетних організацій (з ресурсів ДК «Газ України») в обсязі 195 млн. куб. м.; для підприємств комунальної теплоенергетики (з ресурсів ДК «Газ України») в обсязі 2005 млн. куб. м.; для промисловості, в тому числі, через ДК «Газ України» на обсяг 7 млн. куб. м. (з ресурсів ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО»).

Так, згідно рішення правління Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», оформленого протоколом засідання правління № 12 від 18.02.2008, в якому зазначено про факт використання споживачами України, з якими ДК «Газ України» мала договірні відносини в листопаді - грудні 2007 року, 4 787 671 000 тис. куб. м. природного газу, які використано таким чином: 1154,137 млн. куб. м. - для забезпечення ВТВ ДК «Укртрансгаз» у листопаді та для забезпечення ВТВ, власних потреб і для реалізації в якості моторного палива через АГНКС у грудні 2007 року; 189,616 млн. куб. м. - поставлено бюджетним організаціям у грудні 2007 року; 3 435,648 млн. куб. м. - використано підприємствами комунальної теплоенергетики у листопаді та грудні 2007 року; 8,270 млн. куб. м. - використано промисловими споживачами у грудні 2007 року.

В матеріалах справи наявні належним чином засвідчені копії актів приймання-передачі послуг з транспортування природного газу в листопаді - грудні 2007 року, складені між ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» та ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» на виконання умов договорів на транспортування природного газу № 117-12-06/07-248 від 08.02.2007, № 117-14-06/07-250 від 08.02.2007, № 117-13-06/07-249 від 08.02.2007, № 117-38ПГ-06/07-290 від 27.02.2007. У вказаних актах зазначена господарська операція з надання позивачем ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами в листопаді - грудні 2007 року для деяких категорій споживачів (установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, промислових споживачів, підприємств теплоенергетики).

В матеріалах справи містяться належним чином засвідчені копії актів здачі-прийомки послуг з транспортування газу в листопаді - грудні 2007 року, складені між ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» та Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» на виконання умов договору на транспортування природного газу №11-1069 від 23.09.2002. В актах зазначено про здійснення господарської операції з надання позивачем Національній акціонерній компанії «Нафтогаз України» послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами в листопаді - грудні 2007 року.

Враховуючи докази та постанову КМУ №1729 від 27.12.2001 «Про забезпечення споживачів природним газом» в редакції, яка діяла в четвертому кварталі 2007 року, реалізація вищезазначеного розподілу природного газу для бюджетних організацій, підприємств комунальної теплоенергетики здійснювалась ДК «Газ України» з інших ресурсів природного газу, отриманих від НАК «Нафтогаз України» на підставі відповідних договірних взаємовідносин.

Таким чином, з Єдиної газотранспортної системи України Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» відібрано (вилучено) та реалізовано через ДК «Газ України» споживачам України в листопаді - грудні 2007 року 3 666 026 032 тис. куб. м. природного газу (без врахування обсягів природного газу на виробничо-технологічні витрати для позивача).

Єдиним суб'єктом, що здійснював закупівлю імпортованого природного газу на кордоні України в листопаді - грудні 2007 року було ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО», відповідно до контракту купівлі-продажу природного газу в 2006-2010 роках, укладеного між компанією «РосУкрЕнерго АГ» та ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО».

Докази, які б свідчили про закупівлю імпортованого природного газу на кордоні України в листопаді - грудні 2007 року іншими суб'єктами господарювання, до суду не подано.

ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО» було єдиним суб'єктом господарювання у якого Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» могла закупити обсяги природного газу для задоволення потреб вищезазначених категорій споживачів.

За розпорядженням Кабінету Міністрів України №336-р 22.02.2008 «Деякі питання, пов'язані з постачанням природного газу в листопаді - грудні 2007 року» Кабінет Міністрів України погодився з пропозицією Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» щодо оформлення в лютому 2008 року із ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО» актів приймання-передачі імпортованого природного газу за договором поставки № 453/77/П-07 від 29 листопада 2007 року за ціною 722 гривні за одну тисячу куб. м., використаного споживачами України в листопаді - грудні 2007 року, з якими Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» та її дочірні компанії мали договірні відносини в зазначеному періоді.

Згідно рішень господарських судів трьох інстанцій по справі №5011-74/9393-2012, якими за ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО» було визнано право власності на природний газ в обсязі 4 862 130,750 тис. куб. м. та зобов'язано ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» не чинити перешкоди ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО» у здійсненні його права власності на вказані обсяги природного газу, встановлено факт відсутності виконання договору поставки природного газу від 29.11.2007 № 453/77/П-07, із зазначенням в рішеннях суду по справі №5011-74/9393-2012 про те, що «…для передачі газу в ПСГ, що належить Позивачу (ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО") третім особам (в даному випадку - НАК "Нафтогаз України"), Відповідач (ДК "Укртрансгаз") повинен був врахувати не наявність договору поставки газу між Позивачем та Третьою особою, а саме наявність акту прийому-передачі газу з такою третьою особою, який має бути погоджений зі зберігачем, або доручення Позивача на відбір природного газу на користь третьої особи. За таких обставин Відповідач не мав права передавати третій особі - НАК "Нафтогаз України" природний газ в ПСГ, який належить Позивачу, оскільки він не отримав розпорядження на таку передачу від власника газу, тобто від Позивача…».

Зазначене підтверджує факт нездійснення ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО» поставки природного газу Національній акціонерній компанії «Нафтогаз України» за договором поставки №453/77/П-07 від 29 листопада 2007 року.

Не дивлячись на нездійснення господарської операції по передачі ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО» відповідачу природного газу за договором від 29.11.2007 № 453/77/П-07, суд вважає обґрунтованим твердження позивача щодо залишення незмінним факту реалізації Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» через ДК «Газ України» деяким категоріям споживачів в листопаді - грудні 2007 року 3 666 026,032 тис. куб. м. природного газу (за виключенням обсягів природного газу на виробничо-технологічні витрати для Позивача).

Таким чином, Національна акціонерна компанія «Нафтогаз Україна» здійснила реалізацію 3 666 026,032 тис. куб. м. природного газу за рахунок інших ресурсів природного газу, які були наявні в Єдиній газотранспортній системі України.

А тому підлягають спростуванню твердження відповідача щодо того, що останній не є належним відповідачем щодо позовних вимог про повернення природного газу, а ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» - неналежним позивачем.

Враховуючи вищевикладене суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про те, що виникнення дисбалансу в обліку природного газу та про виникнення у Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» дефіциту природного газу в обсязі 3 666 026,032 тис. куб. м., який відповідачем не покрито.

Доказі на спростування зазначеного до суду не подано.

Позивачу про факт виникнення дефіциту природного газу у відповідача у вказаний період стало відомо лише після набрання рішенням господарського суду м. Києва від 27.09.2012 по справі №5011-74/9393-2012 законної сили - 25.10.2012.

Згідно інформації Об'єднаного диспетчерського управління позивача в жовтні - грудні 2007 року без підтвердження ресурсів природного газу промисловими споживачами та суб'єктами господарювання з газопостачання та газифікації (на виробничо-технологічні витрати) спожито 289 914,821 тис. куб. м. природного газу.

Відповідно до положень постанови КМУ № 1729 від 27.12.2001 «Про забезпечення споживачів природним газом» в редакції, яка діяла в четвертому кварталі 2007 року, потреби промислових споживачів задовольнялись, передусім, з ресурсів газу імпортованого походження Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», а бюджетних установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів, підприємств комунальної теплоенергетики, теплових електростанцій, електроцентралей та котелень суб'єктів господарювання (далі - підприємства), зокрема блочних (модульних) котелень, позивача, суб'єктів господарювання, що мають ліцензію на провадження господарської діяльності з розподілу природного і нафтового газу, для їх технологічних та інших виробничих потреб, - з ресурсів газу імпортованого походження Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», а у разі його недостатності - з ресурсу природного газу власного видобутку, за умови щомісячного задоволення потреби населення у природному газі.

В мотивувальних частинах судових рішеннях у справі №5011-74/9393-2012 встановлено факт відсутності здійснення ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО» в жовтні 2007 року відбору з ПСГ позивача природного газу в обсязі 72339,622 тис. куб. м., а також відсутність здійснення ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО» взагалі будь-якого відбору природного газу з ПСГ позивача в листопаді - грудні 2007 року.

Враховуючи відсутність факту підтвердження передачі ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО» промисловим споживачам та суб'єктам господарювання з газопостачання та газифікації в жовтні - грудні 2007 року 289 914,821 тис. куб. м. природного газу імпортованого походження, а також зміст положень постанови КМУ №1729 від 27.12.2001 в редакції, яка діяла в жовтні - грудні 2007 року, реалізація в жовтні - грудні 2007 року вказаних обсягів природного газу вищезазначеній категорії споживачів здійснена з ресурсів Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».

При цьому, суд не приймає до уваги посилання відповідача на неможливість підтвердження реалізації відповідачем в жовтні - грудні 2007 року 289 914,821 тис. куб. м. природного газу промисловим споживачам та суб'єктам господарювання з газопостачання та газифікації, з урахуванням викладених обставин та доказів, наявних в матеріалах справи, які свідчать про здійснення реалізації вказаним споживачам 289 914,821 тис. куб. м. природного газу саме відповідачем.

В зв'язку з цим суд вважає доведеним факт створення дисбалансу в обліку природного газу та створення дефіциту природного газу в обсязі 289 914,821 тис. куб. м., який в силу викладених обставин повинен бути покритий відповідачем.

Відповідно до п.п.5 п.2 постанови КМУ №1729 від 27.12.2001 «Про забезпечення споживачів природним газом» в редакції, яка діяла до 06.02.2008, передбачено, що потреби промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання задовольнялись з ресурсів газу: Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», отриманих за зовнішньоекономічними контрактами та договорами купівлі-продажу; товариств (підприємств), утворених за участю Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», які закуповували природний газ за зовнішньоекономічними контрактами; суб'єктів господарювання, що здійснювали видобуток природного газу, крім обсягів газу, які згідно з абзацом першим підпункту 1 пункту 2 постанови КМУ №1729 від 27.12.2001 підлягали продажу Національній акціонерній компанії «Нафтогаз України»; інших постачальників газу, які закуповували газ за зовнішньоекономічними контрактами; отриманого з Марківського газоконденсатного родовища за зовнішньоекономічними контрактами (угодами).

Постановою КМУ №41 від 06.02.2008 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» до п.п.5 п.2 постанови КМУ №1729 від 27.12.2001 «Про забезпечення споживачів природним газом» внесені зміни, які набрали законної сили 06.02.2008, згідно яких потреби в природному газі усіх категорій споживачів (промислових), крім визначених у підпунктах 1 і 2 п.2 вказаної постанови (населення, установи і організації, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів, суб'єкти господарювання, які виробляють теплову енергію, у тому числі блочних (модульних) котелень, котелень, установлених на дахові та прибудованих) повинні задовольнятись з ресурсів природного газу: Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», отриманих за зовнішньоекономічними контрактами та договорами купівлі-продажу; суб'єктів господарювання, що здійснюють видобуток природного газу, крім обсягів газу, які згідно з абзацами першим і третім підпункту 1 пункту 2 постанови КМУ №1729 підлягають продажу Національній акціонерній компанії «Нафтогаз України».

До того ж, розпорядженням Кабінету Міністрів України №57-р від 09.01.2008 затверджено прогнозний баланс надходження та розподілу природного газу на 2008 рік. В редакції вказаного Розпорядження на момент його прийняття в прогнозному балансі надходження та розподілу природного газу на 2008 рік передбачено надходження у 2008 році природного газу, в тому числі, для ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО» в обсязі 55000 млн. куб. м., а також відбір природного газу з підземних сховищ, в тому числі, для Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в обсязі 4796 млн. куб. м. та для ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО» в обсязі 5842 млн. куб. м.

Постановою КМУ № 41 від 06.02.2008 до Розпорядження КМУ №57-р від 09.01.2008 внесені зміни, згідно яких в прогнозному балансі надходження та розподілу природного газу на 2008 рік передбачено надходження імпортованого природного газу в обсязі 55000 млн. куб. м. а також відбір природного газу з підземних сховищ газу, в тому числі, для Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в обсязі 4796 млн. куб. м. та імпортованого природного газу для споживачів України в обсязі 5842 млн. куб. м.

Постановою КМУ №41 від 06.02.2008 з прогнозного балансу надходження та розподілу природного газу на 2008 рік, затвердженого Розпорядженням КМУ №57-р від 09.01.2008, виключено ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО» як постачальника імпортованого природного газу, з ресурсів якого задовольнялись потреби в природному газі промислових споживачів.

Враховуючи вищевикладене, починаючи з 06.02.2008 потреби в природному газі промислових споживачів задовольнялись з ресурсів газу імпортованого походження, отриманих Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» за зовнішньоекономічними контрактами та договорами купівлі-продажу.

Постановою КМУ №163 від 05.03.2008 «Про реалізацію імпортованого природного газу на території України», в редакції, яка діяла у 2008 році, визначено, що з 1 березня 2008 року імпортований природний газ реалізується в Україні Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» та її дочірньою компанією «Газ України». Також у вказаній постанові міститься посилання на те, що, у разі, коли обсягів центрально- та середньоазійського природного газу, який надходить в газотранспортну систему України, недостатньо для задоволення потреб споживачів України, Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» використовує ресурси власного природного газу, що перебувають на зберіганні в підземних сховищах газу позивача.

При цьому, в розрахункових балансах надходження та розподілу природного газу по Україні на лютий та березень 2008 року, сформованих та затверджених відповідачем, передбачалось надходження імпортованого природного газу для України в обсязі 4429,67 млн. куб. м. (в лютому 2008 року) та 4735,16 млн. куб. м. (в березні 2008 року).

Листом № 6/1-390/1013 від 06.03.2008 Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» зазначила позивачу про забезпечення приймання в газотранспортну систему ДК «Укртрансгаз» протягом березня 2008 року імпортованого природного газу для потреб споживачів України загальним обсягом 4735 млн. куб. м. згідно затвердженого місячного балансу.

В розрахункових щомісячних балансах надходження та розподілу природного газу по Україні на квітень, травень, червень 2008 року, сформованих та затверджених відповідачем, передбачалось надходження імпортованого природного газу для Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в обсягах, визначених вказаними балансами.

Враховуючи викладені обставини, в І-ІІ кварталах 2008 року в розрахункових балансах надходження та розподілу природного газу по Україні відповідач передбачив надходження імпортованих ресурсів природного газу саме для Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».

При цьому, з реалізованих у І-ІІ кварталах 2008 року обсягів природного газу промисловим споживачам, неоформленими залишаються 760 394,735 тис. куб. м. природного газу, що підтверджується інформацією, наданою Об'єднаним диспетчерським управлінням позивача.

Зважаючи на вищезазначене, постачальником, з ресурсів якого в І-ІІ кварталах 2008 року могло здійснюватись постачання імпортованих ресурсів природного газу є Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України». І саме у Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в І-ІІ кварталах 2008 року міг виникнути дефіцит природного газу.

Однак, не зважаючи на положення вказаних нормативно-правових актів щодо можливості отримання промисловими споживачами імпортованих ресурсів природного газу в І-ІІ кварталах 2008 року саме від відповідача, Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» не вжила відповідних заходів по оформленню з промисловими споживачами використаних ними в І-ІІ кварталах 2008 року 760 394,735 тис. куб. м. природного газу, докази щодо цього відсутні в матеріалах справи, внаслідок чого у відповідача виник дисбаланс в обліку природного газу та дефіцит природного газу в обсязі 760 394,735 тис. куб. м.

Судом першої інстанції обґрунтовано спростував твердження відповідача щодо відсутності у нього покривати дефіцит природного газу в єдиній газопровідній системі, у зв'язку із цим є доведеним факт виникнення та існування на момент прийняття цього рішення у відповідача дисбалансу в обліку природного газу та дефіциту природного газу в обсязі 760 394,735 тис. куб. м., який залишається непокритим.

Як вже зазначалось, рішенням Господарського суду м. Києва від 19 лютого 2010 року по справі № 7/12 за позовом ТОВ «Ростхолдінг» до ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» повністю задоволено позовні вимоги ТОВ «Ростхолдінг», а саме, визнано право власності останнього на майно - залишок природного газу обсягом 80 652,426 тис. куб. м.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14 жовтня 2010 року по справі № 7/768-42/236 задоволені позовні вимоги ТОВ «Екопрогрес» до ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України», визнано за ТОВ «Екопрогрес» право власності на майно - залишок природного газу обсягом 80 633,271 тис. куб. м. Зазначена постанова Київського апеляційного господарського суду залишена в силі та без змін постановою Вищого господарського суду України від 11 січня 2011 року.

На виконання вищезазначених судових рішень у справах №7/12 та №7/768-42/236 позивачем оформлені акти залишку природного газу в підземних сховищах газу з ТОВ «Екопрогрес» на обсяг 80633,271 тис. куб. м. та з ТОВ «Ростхолдінг» на обсяг 80652,426 тис. куб. м. відповідно. При цьому, вказаний обсяг газу в березні 2008 року поставлений споживачам України при відсутності підтвердження наявності відповідних ресурсів природного газу для такого споживання.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку про існування дисбалансу в обліку природного газу внаслідок чого сумарний обсяг природного газу в підземних сховищах газу в розрізі власників газу не відповідає його фактичній наявності на 35 110,174 тис. куб. м.

Таким чином, у відповідача має місце дисбаланс в обліку природного газу та дефіциту природного газу в обсязі 35 110,174 тис. куб. м, який залишається непокритим останнім.

Окрім дефіциту природного газу в обсязі 3 666 026,032 тис. куб. м., обліковується дефіцит природного газу в обсязі 1 085 419,730 тис. куб. м., що в сумі складає 4 751 445,862 тис. куб. м. природного газу і який залишається непокритим та в силу викладених обставин повинен бути покритий відповідачем.

Позивач при здійсненні основної ліцензійної діяльності з транспортування природного газу магістральними трубопроводами у 2007-2008 роках керувався також локальними актами Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», які відповідно до положень статуту ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» були обов'язковими до виконання (п.7.10 статуту ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України»): Порядком доступу до газотранспортної системи, затвердженого наказом Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» №79 від 26.03.2001; Порядком формування планових розподілів поставок природного газу споживачам та документального оформлення використаних обсягів газу учасниками газового ринку України, який затверджено наказом Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» №45 від 27.01.2004.

Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України», з метою урегулювання взаємовідносин учасників газового ринку України та забезпечення дотримання ними вимог щодо формування щомісячних планових розподілів поставок газу споживачам і документального оформлення використаних обсягів природного газу, наказом №45 від 27.01.2004 затверджено відповідний Порядок формування планових розподілів поставок природного газу споживачам та документального оформлення використаних обсягів газу учасниками газового ринку України.

Згідно з п.2.2 вищезгаданого Порядку постачальники газу відповідно до затвердженого Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» балансу надходження та розподілу природного газу по Україні та в межах наявних у них ресурсів до 25 числа місяця, що передує місяцю поставки газу (але не пізніше ніж за 5 робочих днів до початку місяця поставки), надають Об'єднаному диспетчерському управлінню (далі - ОДУ) позивача плановий розподіл ресурсів газу у розрізі регіонів та споживачів відповідно до укладених договорів про поставку газу за встановленою ОДУ формою.

Положення норм законодавства України та локальних актів Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» свідчать про те, що позивач здійснює господарську діяльність з транспортування природного газу магістральними трубопроводами в межах наявних у постачальника ресурсів природного газу.

Згідно п. 1.2. Порядку доступу та приєднання до Єдиної газотранспортної системи України (далі - Порядок), затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, від 19.04.2012 №420 дія цього Порядку поширюється на фізичних осіб, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність з видобутку, транспортування, розподілу, зберігання та/або постачання природного газу, незалежно від їх підпорядкування і форми власності, а також використовують природний газ як паливо або сировину.

Положеннями п.1.3 Порядку визначено, що: дефіцит ресурсів природного газу (дефіцит) - від'ємна різниця між плановими та фактично поставленими обсягами природного газу, що виникла у постачальника протягом календарного місяця; ресурс природного газу - документально підтверджений наявний у постачальника обсяг природного газу; дисбаланс обсягів газу - обсяг газу, який визначається для окремого замовника послуги з транспортування чи розподілу газу як різниця між фактичними обсягами його передачі до Єдиної газотранспортної системи України та фактичними обсягами його відбору з Єдиної газотранспортної системи України.

Відповідно до пп. 2.9.2.2. п.2.9.2 Порядку при негативному дисбалансі постачальник (в даному випадку відповідач) зобов'язаний до 7 числа місяця, наступного за звітним, відібрати з ПСГ газ, який належить йому, у тому числі страховий запас, в обсязі, достатньому для покриття негативного дисбалансу, та документально оформити з газозберігаючим підприємством (в даному випадку позивачем) такий відбір або провести закупівлю газу в обсязі дисбалансу у власника газу та/або у постачальника, що має позитивний дисбаланс, і документально оформити таку закупівлю.

Таким чином, Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» після встановлення рішенням господарського суду м. Києва від 27.09.2012 по справі № 5011-74/9393-2012 факту нездійснення господарської операції по передачі ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО» відповідачу природного газу за договором від 29.11.2007 № 453/77/П-07, тобто наявності у відповідача дефіциту природного газу в обсязі 3 666 026,032 тис. куб. м., такий дефіцит не покрила.

Також встановлено факт не покриття відповідачем дефіциту природного газу в обсязі 1 085 419,730 тис. куб. м.

Листом № 11022/6-001 від 14.11.2012 позивач просив відповідача повідомити про те, з яких ресурсів газу Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» буде покрито вищезазначений дефіцит ресурсів природного газу. Доказів реагування матеріали справи не містять.

Зазначена бездіяльність відповідача є протиправною та такою, що порушує права та інтереси позивача, який є газотранспортним підприємством - перевізником, що відповідає за збереження природного газу в газотранспортній системі при його транспортуванні. Відбір природного газу з газотранспортної системи позивача при відсутності підтвердження ресурсів природного газу для цього, є свідченням несанкціонованого та протиправного відбору природного газу.

При надходженні природного газу в газотранспортну систему України, де відбувається змішування як природного газу власного видобутку, так й імпортованих обсягів газу, його транспортування магістральними трубопроводами здійснюється в загальному потоці до мереж газорозподільних підприємств, які в подальшому транспортують газ безпосередньо споживачам газу, або безпосередньо до суб'єктів господарювання, які напряму підключені до магістральних трубопроводів («прямі споживачі»).

Позивач не є газовидобувним підприємством та не має власних ресурсів природного газу для реалізації споживачам.

Позивач як перевізник вантажу - природного газу є його володільцем при надходженні такого газу в газотранспортну систему Позивача і у відповідності до положень статті 308 Господарського кодексу України відповідає за збереження вантажу з моменту його отримання.

Відбір природного газу із системи позивача при відсутності підтвердження наявності необхідних ресурсів природного газу, є свідченням наявності факту безпідставного відбору (вилучення) з Єдиної газотранспортної системи обсягів природного газу.

За статтею 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно частини 2 статті 1212 Цивільного кодексу України положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, інших осіб чи наслідком події.

Положення ЦК України щодо повернення безпідставно набутого майна застосовуються також до вимог про витребування майна із чужого незаконного володіння.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відновлення становища, яке існувало до порушення.(п. 4 ст. 16 ЦК).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що реалізація та споживання природного газу з Єдиної газотранспортної системи України без підтвердження наявності відповідних ресурсів природного газу має ознаки безпідставного набуття майна (природного газу), яке підлягає поверненню у відповідності до статей 1212, 1213 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 1213 Цивільного кодексу України безпідставно набуте майно повертається в натурі.

За таких обставин, вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

У відповідності до статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як встановлено судом, про факт виникнення дефіциту природного газу у відповідача позивачу стало відомо лише після набрання рішенням господарського суду м. Києва від 27.09.2012 по справі № 5011-74/9393-2012 законної сили, таким чином позивач звернувся суду для захисту порушеного права у встановлений трирічний строк.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, колегія суддів приходить до висновку, що господарським судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.

Доводи наведені в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

За наведених у даній постанові обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2013 року у справі № 910/6260/13.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2013 року у справі № 910/6260/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Матеріали справи № 910/6260/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.

Головуючий суддя Чорна Л.В.

Судді Смірнова Л.Г.

Тищенко О.В.