Постанова № 32506182, 16.07.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 липня 2013 р. Справа №801/6825/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кононової Ю.С., за участю секретаря судового засідання - Магері М.В., представника позивача - Мангубі І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «Сюїта» до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И В:

ПП «Сюїта» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0005812203, винесене 25.06.2013 року ДПІ у м. Сімферополі про донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток за 1 квартал 2010 року у сумі 400874 гривень та застосування штрафних санкцій в сумі 100218,50 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ДПІ у м. Сімферополі була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань взаємовідносин з підприємством ПП «Кассоіпей» за березень 2010 року, за результатами якої встановлено завищення суми валових доходів за 1 квартал 2010 року на загальну суму 1603495 гривень та відповідно заниження податку на прибуток у сумі 400874 гривень, що призвело до винесення 25.06.2013 року оскаржуваного податкового повідомлення - рішення. Разом з тим, на момент прийняття цього рішення відповідачем, вже закінчився строк, передбачений для визначення контролюючим органом грошового зобов'язання, передбачений п. 102.1 ст. 102 ПК України, а тому це рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, був повідомлений про місце та час розгляду справи належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника відповідача на підставі наявних у справі доказів, відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Приватне підприємство «Сюїта» зареєстроване як юридична особа, про що свідчить Виписка з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, основним видом діяльності якої є будівництво житлових і нежитлових будівель, перебуває на обліку платників податків в ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС (а.с. 8).

Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим ДПС була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПП «Сюїта» з питань взаємовідносин з ПП «Кассіопей» за березень 2010 року та відображення їх у податковій звітності, за результатами якої було складено акт № 3325/22.3/31544581 від 31.05.2013 року (а.с. 9-24).

В результаті проведеної перевірки ДПІ у м. Сімферополі дійшла висновку про порушення ПП «Сюїта»:

- П.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту за березень 2010 року у розмірі 320699 гривень, в результаті чого зменшено від'ємне значення на 5280 гривень (р. 18.2), на 6512 гривень (р. 24) та підлягає донарахуванню до сплати у бюджет 308907 гривень;

- П.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого встановлено завищення суми валових доходів за період з 01.01.2010 року по 31.03.2010 рік на загальну суму 1603495 гривень, в результаті чого донараховано податку на прибуток за 1 квартал 2010 року у сумі 400874 гривень.

Відносно встановленого відповідачем завищення податкового кредиту в акті перевірки зазначено, що податкове повідомлення - рішення не виноситься згідно з п. 102.1 ст. 109 ПК України.

На підставі висновку про заниження податку на прибуток за 1 квартал 2010 року ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС було винесене податкове повідомлення - рішення № 0005812203 від 25.06.2013 року, яким ПП «Сюїта» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 501092, 50 гривень, з яких 400874 гривень - основний платіж та 100218,50 гривень - штрафні санкції (а.с. 25).

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких він повинен дотримуватись при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спеціальним Законом з питань оподаткування, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, та установлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначав процедуру оскарження дій органів стягнення був Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі - Закон 2181).

Відповідно до п.п. 4.1.1. п. 4.1 ст. 4 Закону 2181, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Відповідно до ст.. 11 Закону України «Про систему оподаткування», діючій на момент виникнення спірних правовідносин, відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України.

Стаття 9 цього Закону передбачає, що платники податків і зборів зобов'язані вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово - господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; подавати до державних податкових органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів; сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни.

Згідно з п.п. 4.1.4.б) п. 4.1 ст. 4 Закону 2181, податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює в тому числі календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним законом з питань оподаткування, така декларація подається у строки, визначені цим пунктом для такого базового податкового періоду. Для цілей підпункту 4.1.4 цього пункту під терміном "базовий податковий період" слід розуміти перший податковий період звітного року, визначений відповідним законом з питань оподаткування, зокрема календарний квартал для цілей оподаткування прибутку підприємств.

Відповідно до п. 16.4. ст.. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду.

Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну.

Таким чином, граничним строком подання позивачем податкової декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2010 року було 11 травня 2010 року (10.05.2010 року - вихідний день).

Відповідно до п.п. 4.1.2. п. 4.1 ст. 4 Закону 2181, прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Незалежно від наявності відмови у прийнятті податкової декларації платник податків зобов'язаний погасити податкове зобов'язання, самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених пунктом 5.3 статті 5 цього Закону.

Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Таким чином, передбаченими діючим на момент спірних відносин законом підставами невизнання податкової декларації податковою звітністю є: не зазначення обов'язкових реквізитів, не підписання відповідними посадовими особами, не скріплення печаткою платника податків.

Детальний перелік вимог до податкової звітності, порядку її заповнення зазначені в чинних на момент спірних правовідносин Методичних рекомендаціях щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків до ОДПС України, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України № 827 від 31.12.2008 року (далі -Рекомендації).

Згідно з п. 4.4. Рекомендацій, під обов'язковими реквізитами розуміються: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період; назва платника податків; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року N 118 "Про створення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України" або реєстраційний (обліковий) номер з ТРДПАУ; ідентифікаційний номер згідно з ДРФО або, у разі відмови від нього - серія та номер паспорта для фізичної особи; місцезнаходження платника податків; назва ОДПС, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); підписи посадових осіб, засвідчені печаткою. Для звітів, у яких це передбачено формою: звітний (податковий) період, що уточнюється, у разі надання платником податків уточнюючого розрахунку; ініціали, прізвища та ідентифікаційні номери посадових осіб; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію для платників ПДВ.

Судом встановлено, що Декларація ПП «Сюїта» з податку на прибуток за 1 квартал 2010 року була фактично отримана ДПІ у м. Сімферополі 06.05.2010 року, але не визнана податковою звітністю, у зв'язку з тим, що в ній не були перекреслені всі строки, які не заповнені у зв'язку з відсутністю операцій (сум), про що 12.05.2010 року позивачу було направлено відповідне повідомлення (а.с. 27-31,47).

В той же час, сума задекларованого у даній податковій звітності податку у розмірі 5580 гривень була повністю сплачена ПП «Сюїта» 11.05.2010 року, про що свідчить платіжне доручення № 201 (а.с. 50).

20.05.2010 року ПП «Сюїта» була повторно направлена до ДПІ у м. Сімферополі та ж саме декларація з податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2010 року, яка була отримана відповідачем 20.05.2010 року і також не визнана податковою звітністю, у зв'язку з перекресленням в ній не всіх строк, які не заповнені через відсутність операцій (сум), про що 21.05.2010 року позивачу було направлено відповідне повідомлення (а.с. 32-36, 49).

Отже, жодне з цим повідомлень не містить посилань на відсутність в податковій звітності позивача обов'язкових реквізитів або не підписання її відповідними посадовими особами, не скріплення печаткою платника податків, що свідчить про відсутність передбачених законом підстав для невизнання цих податкових декларацій в якості податкової звітності.

Таким чином, суд вважає, що податкова декларація ПП «Сюїта» з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2010 року вважається такою, що подана до ДПІ у м. Сімферополі в день її фактичного отримання, тобто 06.05.2010 року.

Також, судом встановлено, що ПП «Сюїта» 02.06.2010 року було подано до ДПІ у м. Сімферополі податкову декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2010 року, яка була отримана податковим органом 02.06.2010 року (а.с. 37-41).

Як пояснив в судовому засіданні представник позивача, ніяких відомостей щодо неприйняття з якихось причин цієї податкової декларації до них не надходило.

Відповідач, зі свого боку, ніяких доказів, відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України про неприйняття цієї декларації через невідповідність її заповнення вимогам закону суду не надав, у зв'язку з чим, на підставі наявних доказів, суд вважає, що вказана податкова звітність була подана позивачем та прийнята інспекцією 02.06.2010 року.

Згідно з п.п. 15.1.1. п. 15.1 ст. 15 Закону України № 2181, за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

На момент проведення відповідачем перевірки позивача набув чинності Податковий Кодекс України, п. 102.1 ст. 102 ПК України якого також передбачено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Судом встановлено, що податкові декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2010 року були фактично подані ПП «Сюїта» до ДПІ у м. Сімферополі 06.05.2010 року, 20.05.2010 року та 02.06.2010 року та передбачених законом підстав для неприйняття цих декларацій відповідачем суду надано не було. Погашення грошового зобов'язання, самостійно визначеного позивачем у цих податкових деклараціях було здійснено ним 11.05.2010 року.

Як вбачається зі змісту акту перевірки ДПІ у м. Сімферополі АР Крим, ними досліджувалась декларація з податку на прибуток ПП «Сюїта» за 1 квартал 2010 року, подана 12.08.2010 року.

Проте, як вбачається з цієї декларації, вона не є уточнюючим розрахунком, в ній задекларовані ті ж саме показники, які були зазначені в інших трьох деклараціях, поданих раніше, в тому числі щодо суми нарахованого податку за звітний період якій було вже сплачено підприємством 11.05.2010 року (а.с. 42-46).

Таким чином, суд вважає, що на момент визначення позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств податковим повідомленням - рішенням № 0005812203 від 25.06.2013 року у відповідача вже закінчився визначений законом строк в 1095 днів для самостійного визначення позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток за 1 квартал 2010 року, а тому таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню судом.

Під час судового засідання, яке відбулось 16.07.2013 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 19.07.2013 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 158-163, 167, 267 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Приватного підприємства «Сюїта» - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0005812203, винесене 25.06.2013 року ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС..

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Ю.С. Кононова