Рішення № 32504957, 16.07.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2013 р.Справа № 922/1974/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Максус Україна", м.Харків, до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м.Куп'янськ Харківської області, про стягнення 14736,00 грн. за участю представників:

позивача - Єурова І.В. (довіреність б/н від 14.11.2012р.),

Притула М.В. (довіреність б/н від 05.01.2013р.),

відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Максус Україна", м.Харків, звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача, Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м.Куп'янськ Харківської області, заборгованості за Договором поставки № 000064 від 05.04.2011р. в розмірі 14739,00 грн. Судовий збір в сумі 1720,50 грн. позивач просить покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.05.2013р. за вищевказаним позовом було порушено провадження у справі № 922/1974/13 та розгляд справи призначено на 29.05.2013р. об 11:00 год.

Ухвалою господарського суду від 29.05.2013р. розгляд справи було відкладено на 16.07.2013р. о 12:15 год., у зв'язку з неявкою представника відповідача у судове засідання.

У судовому засіданні, яке відбулося 16.07.2013р., представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився; витребувані судом документи не надав; про причину неявки суд не повідомив; про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить його підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача, суд встановив наступне.

05.04.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Максус Україна" (позивачем) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (відповідачем) було укладено Договір поставки № Х000064, згідно п. 1.1. якого позивач (постачальник) зобов'язався систематично постачати і передавати у власність відповідача (покупця) певний товар, а покупець зобов'язався приймати цей товар та своєчасно здійснювати за нього оплату на умовах цього Договору.

Як свідчать матеріали справи, позивач на виконання умов Договору поставив відповідачу товар на суму 14739,00 грн., відповідно до видаткової накладної № 61300007 від 13.06.2012р.

Оскільки у Договорі строк оплати сторонами не було визначено, позивач 02.04.2013р. направив на адресу відповідача вимогу про сплату грошових коштів у сумі 14739,00 грн. Дана вимога буда отримана відповідачем 10.04.2013р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення.

У вимозі позивач зазначив, що відповідач повинен сплатити заборгованість протягом 7-ми днів з дня отримання вимоги.

Проте, до теперішнього часу відповідач вимог позивача не виконав, заборгованість не сплатив.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 7 цієї статті передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином, не допускаються.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості або обґрунтованих заперечень проти позову, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Максус Україна" обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 612, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (63701, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код: НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Максус Україна" (юридична адреса: 61029, м.Харків, проїзд Кранодарський, буд. 18; поштова адреса: 61002, м.Харків, вул.Мироносицька, буд. 77; ідентифікаційний код: 35586997) - 14739,00 грн. заборгованості; 1720,50 грн. витрат з оплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 19.07.2013 р.

Суддя Кухар Н.М.