Ухвала суду № 32504029, 17.07.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кравченко Т.О.

Суддя-доповідач - Ханова Р.Ф.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2013 року справа №805/6497/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією у складі суддів:

головуючого судді: Ханової Р.Ф.

суддів: Гайдара А.В..

Яковенка М.М.

при секретарі судового засідання: Левченко Г.О.

за участю сторін:

від позивача: Михайлець К.І.- за дов. від 3 січня 2013 року

від відповідача: Ціоненко С.В.- за дов. від 8 січня 2013 року

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційні скарги Управління Пенсійного Фонду України в Центрально-Міському

районі м. Макіївки Донецької області,

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування

від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань

України в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької

області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від 17 червня 2013 року

по адміністративній справі № 805/6497/13-а (суддя Кравченко Т.О.)

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському

районі м. Макіївки Донецької області

до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування

від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань

України в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької

області

про стягнення витрат по особовим справам пенсіонерів, -

ВСТАНОВИВ :

У травні 2013 року Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області (надалі управління, позивач) звернулось з адміністративним позовом про стягнення з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області (надалі відділення, відповідач) заборгованості з відшкодування витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з січня по березень 2013 року на загальну суму - 17124,70 грн. (том 1 арк. справи 2-5).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 17 червня 2013 року частково задоволені позовні вимоги, внаслідок чого стягнуто з відділення на користь управління заборгованість по витратам по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності ОСОБА_5 в сумі 453 грн. 57 коп. та пенсії у зв'язку з втратою годувальника ОСОБА_6 в сумі 100 грн. 84 коп. В задоволені іншої частини позовних вимог відмовлено ( том 3 арк. справи 97-107).

Ухвалюючи постанову суд першої інстанції виходив із безпідставного пред'явлення управлінням до стягнення з відділення 16570 грн. 29 коп., та підставного 554 грн. 41 коп.

Управління з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального права в апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі (том 3 арк. справи 116-119).

Відділення в апеляційній скарзі, посилаючись на необґрунтованість постанови просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення. яким відмовити в задоволені позовних вимог Управлінню у повному обсязі, при цьому доводить безпідставність стягнення судом першої інстанції 453 грн.57 коп. пенсії по інвалідності яка сплачена ОСОБА_5, який отримав каліцтво у 1982 році (том 3 арк. справи 109).

Апеляційний розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням меж апеляційного перегляду встановлених статтею 195 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг, встановила наступне.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи відповідачем не визнані за січень-березень 2012 року та не відшкодовані органу Пенсійного фонду наступні витрати на виплату пенсій по інвалідності та по втраті годувальника за шістьма різновидами витрат.

Витрати на виплату пенсій у зв'язку з тим, що на час смерті потерпілого утриманці були працездатними заявлені до стягнення у сумі 17709 грн. 25 коп., Із заявленої суми на користь позивача стягнуто виплачену пенсію у зв'язку з втратою годувальника ОСОБА_6 в сумі 100 грн.84 коп. Цей висновок суду відповідачем не спростовується. З цього різновиду порушень спірною є сума 14608 грн. 41 коп.

Колегія суддів, виходячи з повноти встановлення обставин по кожній пенсійній справі, погоджує висновки суду першої інстанції викладені в судовому рішенні стосовно безпідставного заявлення до стягнення 14608 грн. 41 коп., з огляду на наступне (том 3 арк. справи 100-104).

Відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-12 пенсійне забезпечення громадян здійснюється органами Пенсійного Фонду України (надалі Закон 1788), статтею 81 якого встановлено, що призначення та виплата пенсій здійснюється органами Фонду.

Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року № 1105-14 (надалі Закон № 1105), встановлений обов'язок відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті при настанні страхового випадку, зокрема, виплати йому або особам, які перебувають на його утриманні пенсій по інвалідності у зв'язку із втратою годувальника, покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Відповідно до статті 24 цього Закону, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. Страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутись до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Згідно із частиною 16 статті 34 наведеного Закону, виплата пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання провадиться потерпілому відповідно до законодавства про пенсійне забезпечення.

Частиною 3 статті 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-4 (надалі Закону України 1058), передбачено, що пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання призначається відповідно до Закону України № 1105.

Частиною першою статті 36 Закону України 1058 визначено, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

За статтею 33 Закону №1105, у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом "д" пункту 1 частини першої статті 21 цього Закону) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті. Такими непрацездатними особами зокрема є діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; жінки, які досягли 55 років, і чоловіки, які досягли 60 років, якщо вони не працюють.

Аналізуючи зазначену норму суд першої інстанції дійшов правильного висновку що призначені управлінням пенсії на випадок втрати годувальника особам, які є дружинами померлих, загиблих інвалідів, які мали на момент смерті годувальника від 22 до 55 років, або за межами цього віку працювали, безпідставно включені до сум витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії в зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. З огляду на те, що вищезазначені особи на день смерті потерпілого (годувальника) не досягли 55 річного віку, були працездатними, групи інвалідності їм не встановлено, а також в особових пенсійних справах відсутні рішення суду про встановлення перебування на утриманні на час смерті годувальника.

Щодо неврахування пенсії по втраті годувальника у зв'язку з відсутністю висновку МСЕК про причинно-наслідковий зв'язок смерті з каліцтвом або профзахворюванням на суму 907 грн. 14 коп.

Колегія суддів погоджує висновки суду першої інстанції стосовно того, що відсутність висновку відповідного медичного закладу, яким є МСЕК, відповідно до пункту другого частини дев'ятої статті 34 Закону України №1105, унеможливлює відшкодування сплачених пенсій ОСОБА_7 та ОСОБА_8.

Відсутність відповідного медичного висновку відповідно до частини 9 статті 34 Закону України № 1105 року, про причинний зв'язок смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я доводить правомірність висновків щодо відмови у стягнені допомоги на поховання, виплаченої сім'ям померлого у сумі 604 грн. 74 коп. Під час апеляційного провадження відповідні медичні висновки не надані.

Колегія суддів, погоджує висновок суду першої інстанції стосовно того, що заявлена до стягнення з відповідача виплачена пенсія по інвалідності ОСОБА_9 у розмірі 450 грн. відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» безпідставно включена позивачем до відшкодування.

Обов'язку відшкодування пенсії сплаченій особі, яка постраждала внаслідок нещасного випадку в період проходження служби при виконанні службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки, боротьби із злочинністю відповідач не несе.

Стосовно доводів апеляційної скарги відділення щодо правомірності правомірного заявлення до стягнення виплаченої пенсії по інвалідності у загальній сумі 453 грн. 57 коп. ОСОБА_5 який отримав травму в Сургуті в 1982 році.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо стягнення суми витрат по особовій справі потерпілого, який став інвалідом внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання на території колишніх СРСР, виходячи з правової позиції Верховного Суду України викладеної у постанові від 21 листопада 2011 року № 21-361а11, яка є обов'язковою відповідно до статті 244-2 КАС України, як для суду так і для відповідача, як суб'єкта владних повноважень.

З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку що судом першої інстанції повно з'ясовані судом обставини справи, що мають значення для справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 24, 71, 73, 160, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 244-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 червня 2013 року у справі № 805/6497/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 червня 2013 року у справі № 805/6497/13-а - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені в нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 17 липня 2013 року. Ухвала у повному обсязі складена та підписана у нарадчій кімнаті 17 липня 2013 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Р.Ф. Ханова

Судді: А.В. Гайдар

М.М. Яковенко