Постанова № 32503216, 15.07.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2013 року № 826/9355/13-а

В приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою у м. Києві по вул. Хрещатик, 10, Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Леон Плюс"

до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у м. Києві

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Леон Плюс" звернулося до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у м. Києві про застосування фінансових санкцій № 261016/21-129/0217 від 4 червня 2013 року.

В обґрунтування наведених вимог позивач посилається на Конституцію України, Податковий кодекс України, Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затверджене постановою Кабінету Міністрів України № 1251 від 27 грудня 2010 року, та зазначає, що рішення про застосування фінансових санкцій № 261016/21-129/0217 від 4 червня 2013 року підлягає скасуванню, оскільки Регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби у м. Києві неправомірно при проведенні перевірки зроблені висновки про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Леон Плюс" порядку маркування алкогольних напоїв, оскільки дата визначення ставки для сплати акцизного податку з імпортованої маркованої алкогольної продукції є дата подання митної декларації до митного органу, а не дата розливу цієї продукції.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, заперечень по суті заявлених позовних вимог не надав. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Рішенням Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у м. Києві від 4 червня 2013 року № 261016/21-129/0217 за порушення статті 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" застосовано до Товариства з обмеженою відповідальністю "Леон Плюс" фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 8 500 грн.

Вказане рішення винесене на підставі акту Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у м. Києві від 25 квітня 2013 року № 0146/01/32453367, яким встановлено, що в магазині за адресою: м. Київ, вул. Курчатова, 19-а, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Леон Плюс" зберігаються алкогольні напої марковані маркою акцизного податку, на якій зазначена сума акцизного податку, сплаченої за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі визначеній з урахуванням чинного на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари, чим порушено 226.9 статті 226 Податкового кодексу України, пункту 20 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1251 "Про затвердження Положення про виготовлення зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів ", статті 11 Закону України " Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Як встановлено під час розгляду справи, Регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у м. Києві при проведенні перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Леон Плюс" зроблений висновок, що алкогольний напій Ром "Captain Morgan "Black", 0,5 л., 40%, дата виготовлення – березень 2012 року, імпортер – Товариство з обмеженою відповідальністю "Баядера-Імпорт" марковий маркою акцизного податку за ставкою акцизного податку станом на квітень 2012 року, а не на дату розливу продукції.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Відповідно до абзацу третього частини четвертої статті 11 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (із змінами та доповненнями, далі – Закон № 481/95-ВР) алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Згідно з підпунктом 14.1.107 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Підпунктом 14.1.109 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що маркування алкогольних напоїв – це наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.

Відповідно до підпункту 213.1.3 пункту 213.1 статті 213 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування є операції з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції).

Відповідно до пункту 215.1 статті 215 Податкового кодексу України спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво належать до підакцизних товарів.

Згідно з пунктом 218.1 статті 218 Податкового кодексу України суми податку з товарів (продукції), які ввозяться на митну територію України, що підлягають сплаті, визначаються платниками податку самостійно, виходячи з об'єктів оподаткування, бази оподаткування та ставок цього податку.

Відповідно до статті 16 Закону № 481/95-ВР контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Контроль за правильністю обчислення і своєчасністю сплати до бюджету податку з підакцизних товарів (продукції), що виробляються на території України, здійснюється органами державної податкової служби. Контроль за правильністю обчислення і своєчасністю сплати до бюджету податку з підакцизних товарів (продукції), що ввозяться на митну територію України, під час митного оформлення здійснюється митними органами, крім випадків ввезення маркованої підакцизної продукції, контроль за правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджету якої покладається на органи державної податкової служби (стаття 224 Податкового кодексу України).

Згідно статті 318 Митного кодексу України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України. Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

У відповідності до підпункту 222.2.1 Податкового кодексу України податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) сплачується платниками податку до або в день подання митної декларації.

Підпунктом 222.2.2 пункту 222.2 статті 222 Податкового кодексу України встановлено, що у разі ввезення маркованої підакцизної продукції на митну територію України податок сплачується під час придбання марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання митної декларації.

Згідно пункту 216.4 статті 216 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України є дата подання митному органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов'язання митним органом у визначених законодавством випадках.

Враховуючи наведене, суд приймає до уваги доводи представника позивача, що для імпортованої маркованої продукції передбачено перший строк сплати податку під час придбання марок акцизного податку, а остаточний розрахунок та строк сплати акцизного податку припадає на день подання митної декларації до митного органу.

Таким чином, суд зазначає, що дата подання митної декларації до митного органу і є датою визначення ставки для сплати акцизного податку з імпортованої маркованої алкогольної продукції, а не дата розливу цієї продукції. Таке правило сплати податку при імпорті алкогольних виробів є ідентичним правилу для всієї імпортованої продукції, визначеним у пункті 216.4 статті 216 Податкового кодексу України.

Разом з тим, положення пункту 222.1 статті 222 Податкового кодексу України визначає строки сплати податку з підакцизних товарів, вироблених на митній території України.

Виходячи з системного аналізу наведених норм права, суд зазначає, що з метою встановлення відповідності між визначеною ставкою акцизного податку на час виробництва певної алкогольної продукції та фактично сплаченим розміром податку з такої продукції законодавцем встановлені певні правила.

Зокрема, абзацом четвертим пункту 226.9 статті 226 Податкового кодексу України встановлено, що вважаються такими, що немарковані алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

При цьому, суд звертає увагу, що положення пункту 226.9 статті 226 Податкового кодексу України є загальним, оскільки в них зазначено про алкогольні напої без їх поділу на вітчизняні та імпортовані, тому наведена норма має застосовуватись лише у тих випадках, коли відсутні спеціальні норми.

Разом з тим, відносно імпортованої алкогольної продукції встановлено спеціальний порядок визначення ставки податку. Так, згідно з підпунктом 222.2.2 пункту 222.2 статті 222 Податкового кодексу України ставка податку визначається не на день розливу такої продукції, а на день подання митної декларації. Таким чином, положення абзацу четвертого пункту 226.9 Податкового кодексу України повинні застосовуватись лише до алкогольної продукції, виробленої на митній території України, і не можуть бути застосовані до імпортованої алкогольної продукції, оскільки для неї дата розливу не є датою визначення ставки акцизного податку.

Крім того, суд звертає увагу, що при перевезенні товару через митний кордон України митні органи здійснили митний контроль, за результатами якого товар потрапив на митну територію України. Це свідчить про те, що акцизний податок був сплачений імпортерами відповідно до вимог чинного законодавства та дотримані всі істотні умови (вимоги) щодо імпортованого товару. Зазначене свідчить про те, що алкогольна продукція була маркованою акцизними марками встановленого зразка, а суми акцизного податку, зазначені на акцизних марках, відповідали встановленим на той час ставкам акцизного податку на момент оформлення вантажно-митних декларацій.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про неправомірність висновків відповідача щодо порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Леон Плюс" статті 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" та відповідно про неправомірність застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Леон Плюс" фінансових санкцій у розмірі 8 500 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому позов визнається таким, що підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до частини першої 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 98, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Леон Плюс" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у м. Києві про застосування фінансових санкцій № 261016/21-129/0217 від 4 червня 2013 року.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Леон Плюс" судові витрати у розмірі 114 (сто чотирнадцять) грн. 71 коп.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у м. Києві.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя М.А. Бояринцева