Ухвала суду № 32503208, 17.07.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

17 липня 2013 року № 826/10335/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шулежка В.П.,

при секретарі Пасічнюк С.В.,

за участю сторін:

представника позивача - Данилюк О.М.,

представника відповідача - Грищук М.В.,

розглянувши матеріали адміністративного позову Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Мрія» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві про визнання незаконними та скасування припису і постанови, -

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся Кооператив по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Мрія» (далі - позивач) до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві (далі - відповідач) про визнання незаконними та скасування припису від 15.05.2012 року та постанови № 87/12 від 16.05.2012 року.

У судовому засіданні 17.07.2013 року представником відповідача подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду.

В обґрунтування заявленого клопотання представник відповідача пояснив, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві винесено постанову № 87/12 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності 16.05.2012 року та видано припис позивачу про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил (про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт 15.05.2012 року.

Постанова № 87/12 від 16.05.2012 року та припис від 15.05.2012 року надіслані Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення, на підтвердження представником відповідача надано відповідні докази.

Представник позивача проти заявленого клопотання відповідача заперечував в повному обсязі та просив відмовити у його задоволенні.

Розглянувши подані матеріали та докази, клопотання відповідача, заслухавши пояснення представників сторін, суд звертає увагу на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що позивач оскаржує постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 87/12 від 16.05.2012 року та припис від 15.05.2012 року.

Разом з позовною заявою позивач подав клопотання про поновлення строку на оскарження, в якому зазначив, що про наявність оскаржуваного припису та постанови він дізнався 20.06.2013 року, коли отримав відповідь відповідача від 17.06.2013року № 7/26-40/1706/05 на інформаційний запит від 11.06.2013 року про надання інформації. Також, позивач зазначив, що оскаржуваних рішень відповідача не отримував, а тому просив визнати причини пропуску поважними та поновити строк на оскарження вищезазначених рішень відповідача.

Проте, з досліджених в судовому засіданні доказів, наданих представником відповідача, вбачається, що на виконання п.п. 21, 22 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2013 року № 553 постанова № 87/12 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності 16.05.2012 року надіслана позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується копією реєстру опису листів з повідомленнями від 15.05.2012 року, копією фіскального чеку, з якого видно, що рекомендований лист відправлено 21.05.2012 року, копією конверту з відміткою поштового відділення, причиною повернення - «за закінченням терміну зберігання».

Оскаржуваний припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил (про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт 15.05.2012 року, також направлявся позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується копією фіскального чеку, копією конверту з відміткою поштового відділення, причиною повернення є «за закінченням терміну зберігання».

Судом встановлено, що рекомендовані листи відповідачем направлялись за адресою, яка зазначена у свідоцтві про державну реєстрацію позивача, що також підтверджується довідкою АБ № 622481 з ЄДРПОУ, а саме: 03115, м. Київ, вул. Службова, буд. 6.

Згідно з статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до частини 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб'єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом встановленого законодавством строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.

У силу вимог частини 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Строк в шість місяців визнано законодавцем достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що її права, свободи чи інтереси порушено, визначилася, чи буде вона звертатися до суду із позовом щодо оскарження рішення дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Крім цього, початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Водночас, позивачами доказів на підтвердження наявності поважних причин пропуску строку, а саме: існування обставин, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду не наведено. Та з позовної заяви і доданих до неї матеріалів, яка подана до Окружного адміністративного суду міста Києва лише 02.07.2013 року про визнання незаконними та скасування припису від 15.05.2012 року та постанови № 87/12 від 16.05.2012 року, не вбачається.

Обставини, на які посилаються позивачі, в якості обґрунтування причин пропуску шестимісячного строку звернення до адміністративного суду із позовною заявою, суд вважає неповажними та необгрунтованими.

Відповідно до частини 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

З урахуванням викладеного та враховуючи пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду та відсутність поважних причин цього пропуску суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

Згідно з частиною 2 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

За відсутності належних доказів щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Мрія» підлягають залишенню без розгляду.

Також суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до частини 3 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Керуючись ст.ст. 100, 121, 155, 160 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Мрія» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві про визнання незаконними та скасування припису та постанови - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали складений та підписаний 18.07.2013 року.

Суддя В.П. Шулежко