Постанова № 32502264, 19.07.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2013 року Справа № 908/172/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: Мачульського Г.М.,

суддів: Бакуліної С.В., Полянського А.Г.,

розглянувши

касаційну скаргу ТОВ "Дак - Енергетика"

на постанову Донецького апеляційного господарського суду від

14.05.2013 року

у справі № 908/172/13-г господарського суду

Запорізької області

за позовом ТОВ "Дак - Енергетика"

до ТОВ "Еліз"

про стягнення 460 800 грн.

за участю представників сторін:

позивача - Шкляров А.М. дов. від 27.11.2012 р.,

відповідача - Ботов М.Г. дов. Від 19.11.2012 р.

Розпорядженням Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 12.07.2013 р. у зв'язку з відпусткою судді Кравчука Г.А.., для розгляду касаційної скарги у цій справі, призначено колегію суддів у складі: головуючий - Мачульський Г.М., судді - Бакуліна С.В., Полянський А.Г.

Відповідно до ст. 77 ГПК України у судовому засіданні 17.07.2013 р. була оголошена перерва на 19.07.2013 р.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 01.04.2013 р. (суддя -Даиденко І.В.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІЗ" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ДАК-ЕНЕРГЕТИКА" 192 000 грн. - основного боргу, 38 400 грн. - штрафу, 4 608 грн. - судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.05.2013 р. (судді - Ломовцева Н.В., Принцевська Н.М., Скакун О.А.) рішення господарського суду господарського суду Запорізької області від 01.04.2013 р. скасовано в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІЗ" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ДАК-ЕНЕРГЕТИКА" 192 000 грн. - основного боргу, 38 400 грн. - штрафу, 4 608 грн. - судового збору. Резолютивну частину рішення викладено в наступній редакції: "У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "ДАК-ЕНЕРГЕТИКА", м.Дніпропетровськ (49021, м. Дніпропетровськ, вул. Варварівська, 24, ідентифікаційний код 33165522) до товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІЗ" (69093, м. Запоріжжя, вул. Звенигородська, 9, ідентифікаційний код 13608660) про стягнення боргу у розмірі 384 000 грн., штрафу за поставку товару неналежної якості у сумі 76 800 грн. відмовити". Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ДАК-ЕНЕРГЕТИКА" (49021, м. Дніпропетровськ, вул. Варварівська, 24, код ЄДРПОУ 33165522) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІЗ" (69093, м. Запоріжжя, вул. Звенигородська, 9, код ЄДРПОУ 13608660) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 2 304 грн.

Не погоджуючиcь з постановою апеляційного господарського суду, ТОВ "Дак - Енергетика" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, мотивуючи скаргу доводами про порушення судом норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити без змін постанову апеляційного господарського суду.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.06.2011 р. між ТОВ "ДАК-ЕНЕРГЕТИКА" (Покупець) та ТОВ "ЕЛІЗ" (Постачальник) було укладено договір № 30/11.

Умовами договору передбачено, що постачальник зобов'язується поставити трансформатори, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити вартість поставленої продукції.

Пунктом 1.2 договору визначено, що кількість, ціна та асортимент продукції встановлюється на кожну партію продукції та вказується в специфікаціях (додатки до договору).

Вартість продукції, що поставляється визначаться відповідно до рахунків та сплачується у наступному порядку: 50% вартості товару покупець здійснює передплату згідно виставленого рахунку в термін 5-ти банківських днів з моменту отримання рахунку на оплату шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника; 50% протягом 5-ти банківських днів з моменту повідомлення про готовність товару до відвантаження (по факсу) шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника (пункт 2.1 договору).

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З матеріалів справи вбачається, що згідно видаткової накладної № РН-00794 від 19.09.2011р. відповідач поставив позивачу трифазний сухий захищений трансформатор ТСЗ-160/10-УЗ 10/0,4 У/Ун-0 в кількості 4 одиниці загальної вартості 384 000 грн.

Позивачем на підставі виставленого ТОВ "ЕЛІЗ" рахунку-фактури № 0632 від 21.06.2011 р. було сплачено суму поставлених трансформаторів, що підтверджується платіжними дорученнями № 1588 від 22.06.2011 р. та № 2702 від 16.09.2011 р.

Статтею 673 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Згідно ч. 2 статті 678 Цивільного кодексу України, у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми або вимагати заміни товару.

Згідно пункту 4.3. договору, приймання товару за кількістю та якістю здійснюється покупцем відповідно до Інструкції № П-6, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СССР від 15.06.1965р. та П-7, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СССР від 25.04.1966р. (далі - Інструкція П-7).

Пунктом 4.1 договору передбачено, що якість товару повинна відповідати ТУ У3.49-13608660-048-2000.

Відповідно до пункту 16 Інструкції П-7 при знаходженні невідповідності якості, комплектування, маркірування отриманої продукції, тари або упаковки вимогам стандартів, технічних умов, вертежам, зразкам (еталонам) договору чи даним вказаним в маркірування та супровідних листах, підтверджуючих якість продукції, отримувач зупиняє подальше приймання продукції та складає акт, в якому вказує кількість оглянутої продукції та характер виявлених при прийманні дефектів. Отримувач продукції також зобов'язаний визвати для участі в продовженні приймання продукції та складанні двостороннього акту представника відправника, якщо це передбачено в основних та особливих умовах поставки, інших обов'язкових правилах або в договорі.

Листом № ДАК-03/749 від 05.11.2012 р. позивач повідомив відповідача про те, що трансформатори ТЗС-160/10-УЗ 10/0,4 У/Ун-0, зав. № 110483011, ТЗС-160/10-УЗ 10/0,22 У/Ун-0 зав. № 110483012 не придатні до експлуатації, але не вимагав прибуття з метою здійснення приймання продукції за якістю.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що поставка товару відбулася 19.09.2011р., отже значно раніше ніж було складено зазначений лист, також цей лист не відповідає вимогам пункту 17 Інструкції П-7 та відповідно не може бути розцінений апеляційним судом, як належний доказ направлення на адресу виробника (відправника) повідомлення про виклик для приймання продукції за якістю або комплектністю. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази направлення листа № ДАК-03/749 від 05.11.2012 р. на адресу відповідача або отримання ним цього листа.

Отже, позивачем не були виконанні вимоги пунктів 16, 17 Інструкції П-7 щодо виклику виробника (відправника) для приймання продукції за якістю або комплектністю.

Згідно вимог пунктів 29, 30 Інструкції П-7 за результатами приймання продукції за якістю повинно бути складено акт про фактичну якість, який складається в день закінчення приймання продукції.

Однак, такого акту позивачем не складалося.

Пунктом 4.2 договору сторонами передбачили, що у випадку, якщо під час приймання товару він виявиться ушкодженим, виявляться відхилення по кількості та комплектності, асортименту, невідповідності технічній документації, покупець та постачальник складають дефектний акт, завірений підписом уповноваженого представника і печаткою підприємства постачальника. У випадку виявлення дефектів у товарі, що поставляється, постачальник зобов'язаний у строк, не пізніше 10 робочих днів з моменту виявлення дефектів, здійснити заміну на товар належної якості.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу приписів частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

24.10.2012 р. представниками ПП "Красноград" та ТОВ "ДАК-ЕНЕРГЕТИКА" було складено акт, відповідно до якого зазначено, що 23.10.2012р. після підключення електричного навантаження на трансформатори ТСЗ-160/10-УЗ 10/0,4 У/Ун-0, заводський № 110483007 стався спалах з появою характерного запаху горілої ізоляції, після чого на обмотці трансформатора ТСЗ-160/10-УЗ 10/0,4 У/Ун-0, заводський №110483007 мали місце сліди копоті, а характерних ознак ушкодження не знайдено. 31.10.2012р. представниками товариства з обмеженою відповідальністю "ДАК-ЕНЕРГЕТИКА" та Лозовської підстанції електропостачання було складено акт, відповідно до якого зазначено, що 29.10.2012 р. після підключення електричного навантаження на трансформаторі ТСЗ-160/10-УЗ 10/0,4 У/Ун-0, заводський № 110483010 стався спалах з появою характерного запаху горілої ізоляції та спрацював автомат захисту.

Однак, зазначені акти були складені без участі уповноваженого представника відповідача та вже після здійснення поставки продукції, всупереч вимогам Інструкції П-7.

Апеляційним господарським судом обґрунтовано відзначено, що вказані акти засвідчують лише факт наявності короткого замикання при включенні позивачем трансформаторів, але не мають висновків про причину виникнення короткого замикання, а також не містять доказів істотного порушення вимог щодо якості товару та дані акти не є дефектними актами, оскільки вони не відповідають вимогам пункту 16 Інструкції П-7 та пункту 4.2 договору.

Акт від 06.11.2012 р., підписаний начальником технічного відділу ТОВ "ДАК-ЕНЕРГЕТИКА" та заступником директора по якості ТОВ "ЕЛІЗ" в якому зазначається, що позивачем було передано відповідачу два трансформатори ТСЗ-160/10-УЗ 10/0,4 У/Ун-0, заводський № 110483007 та ТСЗ-160/10-УЗ 10/0,4 У/Ун-0, заводський № 110483010 для виконання ремонтних робіт в гарантійний період у відповідності до умов договору, однак цей акт засвідчує лише факт отримання товару, а не його якість.

В матеріалах справи містяться протоколи № 241 випробувань трансформатора ТСЗ - 160/10-УЗ 10/0,4 У/Ун-0 заводський № 110483007 від 12.11.2012 р. та № 242 випробувань трансформатора ТСЗ - 160/10-УЗ 10/0,4 У/Ун-0 заводський № 110483010 від 12.11.2012 р., складені ТОВ "ЕЛІЗ", які свідчать, що вказані трансформатори придатні до використання, тобто є товаром належної якості.

Таким чином, позивач не довів відповідно до приписів ст. ст. 33, 34 ГПК України істотного порушення вимог щодо якості товару.

Крім того, позивач необґрунтовано заявив до стягнення саме суму боргу за поставлений товар, оскільки згідно умов договору, відповідач є постачальником, а позивач - покупцем, і, саме він має грошові зобов'язання перед постачальником.

Колегія суддів вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача саме суми боргу у зв'язку із поставкою трансформаторів нібито неналежної якості: ТСЗ-160/10-УЗ 10/0,4 У/Ун-0, заводський № 110483007 та ТСЗ-160/10-УЗ 10/0,4 У/Ун-0, заводський № 110483010 у розмірі 192 000 грн. є необґрунтованими.

Пунктом 5.7 договору сторони визначили, що за поставку товару неналежної якості Постачальник сплачує Покупцю штраф у розмірі 20 % від вартості товару неналежної якості.

Відповідно до пункту 7 статті 269 Господарського кодексу України встановлено, що у разі поставки товарів неналежної якості, покупець (одержувач) має право стягнути з виготовлювача (постачальника) штраф у розмірі, передбаченому статтею 231 цього Кодексу, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Враховуючи недоведеність поставки неякісного товару за договором № 30/11 від 16.06.2011 р., апеляційний господарський суд правомірно відмовив у стягненні штрафу за поставку товару неналежної якості.

Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного господарського суду, суд в порядку ст. ст. 43, 47, 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізував відносини сторін та дійшов обґрунтованих висновків.

Висновки суду апеляційної інстанції відповідають встановленим обставинам справи, доводи касаційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення у справі не вбачається.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, 11111 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Дак - Енергетика" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.05.2013 року у справі № 908/172/13-г господарського суду Запорізької області залишити без змін.

Головуючий суддя Мачульський Г.М.

Судді Бакуліна С.В.

Полянський А.Г.