Рішення № 32498792, 08.07.2013, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/3610/13-ц

Провадження №2/761/3400/2013

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

08 липня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва

у складі: головуючого - судді Мальцева Д.О.,

при секретарі Жигня І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Державного агентства рибного господарства України (Держрибагенство України) про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного агентства рибного господарства України (Держрибагентство України), згідно якого просив стягнути з останнього 55 174,90 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В ході розгляду справи, Позивач збільшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача 71 025, 15 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 10 серпня 2010 року відповідно до Наказу Державного комітету рибного господарства України № 355-к від 10 серпня 2010 року його було призначено виконуючим обов'язки начальника Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства.

Наказом № 586-к від 13.12.2010 року було звільнено від виконання обов'язків начальника управління з 13.12.2010 року відповідно до п. 3 ст. 40 КЗпП України за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором. Підставою для звільнення стали службові записки начальника управління охорони водних ресурсів та регулювання рибальства від 08.12.2010 року та 10.12.2010 року.

Зазначене звільнення відбулось з порушенням правових норм передбачених Кодексом законів про працю та є абсолютно незаконним. Незаконність звільнення підтверджується рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 30 вересня 2011 року, яке Апеляційний суд м. Києва залишив без змін, про негайне поновлення його на посаді виконуючого обов'язки начальника Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Волинській області та стягнення з Державного агентства рибного господарства на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 28 488,06 грн.

За вимушений прогул з 13 грудня 2010 року до 30 вересня 2011 року Державне агентство рибного господарства виплатило позивачу 25 грудня 2012 року гроші у сумі 28 488,06 грн.

Щодо частини рішення суду про негайне поновлення позивача на посаді виконуючого обов'язки начальника Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Волинській області то, на виконання рішення суду був виданий виконавчий лист № 2-7473/11 від 30.09.2011 року про негайне поновлення на роботі та винесена постанова про відкриття виконавчого провадження від 18.10.2011 року ВП №29302513 про поновлення позивача на посаді. Однак, на всі звернення державного виконавця, і накладання ним штрафів на Державне агентство рибного господарства України до цього часу на посаді виконуючого обов'язки начальника Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Волинській області позивача не поновлено, хоча рішення суду в частині поновлення на роботі підлягає негайному виконанню.

03.10.2011 року Державне агентство рибного господарства запропонувало позивачу посаду державного інспектора відділу оперативної роботи Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства.

Позивач вважає, що відповідач не виконав рішення суду відповідно до вимог закону, а саме негайно, а тому має нести відповідальність визначену чинним трудовим законодавством - виплатити робітнику середній заробіток у зв'язку із затримкою виконання рішення суду. Обов'язок поновлення на роботі покладено на відповідача, який повинен виконати певні дії для відновлення становища. Рішення суду виконується шляхом фактичного допуску працівника до роботи і створення йому всіх необхідних умов для виконання трудових обов'язків. Оскільки, Державне агентство рибного господарства не виконало рішення суду про поновлення на роботі, у зв'язку з чим підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 30 вересня 2011 року по 01 лютого 2013 року, а саме 71 025,15 грн.

В судовому засіданні позивач позов з викладених у ньому підстав підтримав, просив задовольнити в повному обсязі з урахуванням уточнень.

Представник відповідача в судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечував, зазначив, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 30.09.2011 року ОСОБА_1 поновлено на посаді виконуючого обов'язки начальника Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Волинській області та стягнуто з Держрибагентства України на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 28 488,06 грн., однак, рішення від 30.09.2011 року в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді в.о. начальника Управління виконати не можливо, ОСОБА_1 до Держрибагентства для укладення мирової угоди не з'являється, а також враховуючи той факт, що позивач не виявляє бажання на працевлаштування, а саме працювати і отримати кошти за виконану роботу, чим зловживає своїм правом, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 10 серпня 2010 року ОСОБА_1 згідно Наказу № 355-к було призначено на посаду виконуючим обов'язки начальника Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Волинській області. 13 грудня 2010 року на підставі Наказу № 586-к ОСОБА_1 було звільнено з посади від виконання обов'язків начальника управління з 13.12.2010 року відповідно до п. 3 ст. 40 КЗпП України за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором. Підставою для звільнення стали службові записки начальника управління охорони водних ресурсів та регулювання рибальства від 08.12.2010 року та 10.12.2010 року.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 30 вересня 2011 року, яке ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 25 січня 2012 року залишено без змін, Позивача поновлено на посаді виконуючого обов'язки начальника Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Волинській області, а також стягнуто заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 28 488,06 грн.

При цьому, поновлення на роботі - це повернення працівника в попередній стан, який існував до його незаконного звільнення, тому правовими наслідками поновлення на роботі працівника є надання йому попередньої роботи (посади), з тими ж функціональними обов'язками, які мали місце до звільнення; здійснення оплати всього часу вимушеного прогулу у зв'язку з незаконним звільненням; поновлення безперервного стажу роботи, у тому числі стажу для відпустки та поновлення у всіх правах за цією посадою (отримання надбавок тощо).

Виходячи зі змісту ст. ст. 24, 31, ч. 5 ст. 235 КЗпП України, ст. 77 Закону України "Про виконавче провадження", негайне виконання рішення суду означає обов'язок, а не право власника не пізніше наступного дня після проголошення судового рішення видати наказ (розпорядження) про поновлення працівника на роботі і фактично допустити його до виконання попередніх обов'язків.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, 03.10.2011 року відповідач запропонував Позивачу зайняти посаду державного інспектора відділу оперативної роботи Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства (Головрибвод), тим самим порушуючи п. 1 ст. 235 КЗпП України, що у разі звільнення без законних підстав працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Пунктом 34 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 6 листопада 1992 року передбачено, що відповідно до правил ст. 24 КЗпП рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу. Таке ж виконання рішення суду про поновлення на роботі передбачено і ч. 1 ст. 76 Закону України «Про виконавче провадження».

З матеріалів справи вбачається, що рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 30.09.2011 року в частині поновлення Позивача на посаді виконуючого обов'язки начальника Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Волинській області Відповідачем не виконано. Вказана обставина не заперечується сторонами.

Відповідно до положень ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», якщо рішення підлягає негайному виконанню, державний виконавець відкриває виконавче провадження не пізніше наступного дня після одержання документів, зазначених в статті 18 Закону і у порядку, встановленому цим Законом проводить відповідні виконавчі дії.

В свою чергу дії по виконанню рішення про поновлення на роботі повинні відбуватися негайно після проголошення рішення незалежно від волі працівника, поновленого судом на роботі, проте не може бути реалізоване без волевиявлення працівника, і на цьому наголошено в Листі Міністерства праці та соціальної політики України від 06.01.2011 р. № 10/06/186-11 щодо поновленні на роботі працівників у разі їх незаконного звільнення, тому стаття 348 ЦПК України встановлює, що виконавчий лист видається судом, який прийняв рішення за заявою особи на користь якої ухвалено рішення.

Відповідно до ст. 236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Встановлено, що Позивач отримав виконавчий лист 30.09.2011р та звернувся до Відділу примусового виконання рішень ДВС України, 18.10.2011 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Корнієнко О.О. відкрито виконавче провадження ВП №29302513 про поновлення ОСОБА_1 на посаді виконуючого обов'язки начальника Головного державного управління охорони. Використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Волинській області

За встановлених обставин, беручі до уваги поведінку позивача, який приймав всі, передбачені законодавством дії щодо можливості негайного виконання рішення суду, зважаючи на те, що в матеріалах справи відсутні докази та їх не отримано при розгляді справи, що відповідач намагався негайно виконати рішення суду, суд знаходить підстави для задоволення вимог позивача в частині стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду.

Порядок обчислення середньої заробітної плати передбачений п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 8 лютого 1995 року, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяця роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі / календарні /дні на число відпрацьованих робочих днів / годин/, а у випадках, передбачених чинним законодавством - на число календарних днів за цей період.

Відповідно до рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 30.09.2011 року у справі № 2-7473/11 за позовом ОСОБА_1 до Держрибагентства України, третя особа - Головне державне управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Волинській області про поновлення на роботі встановлено, що розмір середнього щоденного заробітку ОСОБА_1 становить 141 грн. 03 коп., при цьому, вказаним рішенням суду стягнуто на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 13.12.2010р. по 30.09.2011р.

Відповідно до ч.3 ч.4 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що розмір середнього щоденного заробітку позивача становить 141,03 грн. при цьому період вимушеного прогулу становить з 30 вересня 2011 року по лютий 2013 року включно.

Отже, всього кількість робочих днів у період з 30 вересня 2011 року по лютий 2013 року включно складає 357 робочих днів.

Таким чином, середньоденна заробітна плата становить 141 грн. 03 коп.; середньомісячна заробітна плата за час затримки виконання рішення суду становить 141,03 грн. Х 357 дні = 50 347,71 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 01.10.2011 року по 07.02.2013 року в розмірі 71 025,15 грн. є частково обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню, а саме відповідно до розрахунку стягненню підлягає сума в розмірі 50 347,71 грн.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

Як вбачається зі змісту ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Належних та допустимих доказів, в розумінні ст. ст. 58, 59 ЦПК України на підтвердження відсутності вини у діях Державного агентства рибного господарства (Держрибагентство України) щодо не виконання рішення суду від 30.09.2011 року, відповідачем не надано.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Державного агентства рибного господарства України (Держрибагентство України) про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, є частково обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 235, 236 КЗпП України, 10, 11, 57-60, 64, 74, 88, 169, 179, 208, 209, 212-215, 218, 294, 296 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Державного агентства рибного господарства (Держирабагенство України) (адреса: м. Київ, вул. Артема, 45а, код ЄДРПОУ 37472282) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01.10.2011р. по 07.02.2013р. у сумі 50347, 71 (п'ятдесят тисяч триста сорок сім) грн.

В задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі протягом 10 днів апеляційної скарги з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

СУДДЯ